Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №300/8338/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2026 р. справа № 300/8338/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Микитюка Р.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Солюшн" до Івано-Франківської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206050/2025/000186 від 15.08.2025

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Солюшн" (далі – позивач, ТзОВ "ТЕС") звернулася до суду з позовною заявою до Івано-Франківської митниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206050/2025/000186 від 15.08.2025.

Позовні вимоги мотивовано тим, що для здійснення митного контролю та митного оформлення представником позивача за договором на проведення митно-брокерської діяльності на території України від декларанта - Товариство з обмеженою відповідальністю “Адель Сервіс” були подані декларації митної вартості МД 25UA206050006985U3 від 04.07.2025 та повторно МД 25UA206050008753U4 від 13.08.2025, якими було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту. Для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару позивачем було подано до митного органу пакет документів, визначених частиною 2 статті 53 Митного кодексу України. Однак, згідно оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025, митна вартість імпортованих товарів не визначена за основним методом, а розраховувалась за резервним методом, у зв`язку з неподанням декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України. При цьому відповідачем зазначено про неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості. Також, відповідачем згідно із частиною 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000186, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару. Однак, з підвищенням митної вартості товару, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника, що відповідачем не було зроблено на думку позивача. На підставі вказаного, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації та рішення про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.129-130).

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, в якому представник відповідача проти заявлених позовних вимог заперечила з підстав, наведених у відзиві, який міститься в матеріалах справи. Просила суд в задоволенні позову відмовити, з урахуванням тієї обставини, що при перевірці поданих митних декларацій та документів, долучених до декларацій, митним органом встановлено наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару, а також декларантом до митного оформлення не надано повного пакету документів на підтвердження всіх складових митної вартості товару. Згідно із положеннями ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень 55 Кодексу. Відповідно до вимог Митного кодексу України вартість товарів була визначена митницею самостійно (а.с.138-144).

Від представника позивача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в якій вона підтримала заявлені позовні вимоги, просила суд задовольнити позов у повному обсязі (а.с.186-189).

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням строку перебування головуючого судді в основній щорічній відпустці, в порядку черговості, за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, судом встановлено такі обставини.

02.10.2023 між ТОВ "ТЕС" та Компанією BARTEX SP. Z O.O. укладено контракт № ВТ-0210/2023, згідно якого Компанія BARTEX SP. Z O.O. (за контрактом - Продавець) зобов`язалась продати, а ТОВ "ТЕС" (за контрактом - Покупець) зобов`язалась купити вугілля (далі за текстом - Товар), навалом на умовах зазначених у Контракту та Додатках до цього Контракту.

Згідно п.1.2. Контракту, кількість Товару, що поставляється щомісяця, вказується в Додатках до цього Контракту.

Відповідно п.1.3. Контракту, базовими умовами поставки цього Контракту є умови DAP "погранперехода" Польща/Україна ст. Верхрата/ст. Рава-Руська-екс, INKOTERMS 2010. За погодженням сторін умови поставки можуть бути змінені для певної партії і/або терміну поставки, та обумовлені у відповідних Додатках до цього Контракту.

Згідно п 3.1. Контракту, ціна за метричну тону Товару, що підлягає поставці за цим Договором узгоджується Продавцем та Покупцем в Додатках до цього Контракту.

Відповідно до п.12.5 Контракту, контракт набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2024 року (включно), а в частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення.

18.04.2025 між ТОВ "ТЕС" та Компанією BARTEX SP. Z O.O. укладено додаткову угоду №1 до контракту № ВТ-0210/2023 згідно якої сторони погодили продовження строку дії контракту до 31.12.2026.

Метою купівлі товару: вугілля енергетичного у компанії BARTEX SP. Z O.O. (Польща) є продаж його іншій юридичній особі, а саме ПрАТ "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКЦЕМЕНТ" (ЄДРПОУ 00292988) Місцезнаходженням: 77422, Україна, Тисменицький р-н, Івано- Франківська обл., село Ямниця (а.с.42-50).

04.07.2025 до відділу митного оформлення №1 м/п "Прикарпаття" Івано- Франківської митниці декларантом ТзОВ "Адель Сервіс" ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію МД 25UA206050006985U3 на товар "Вугілля кам`яне, не коксівне, інше, фракція 0-100ММ, марки (0-100ММ). Згідно сертифіката якості: - граничний вихід летких речовин насухий стан (Vdaf) -41,8%, - вміст вологи (Wr) - 14,1 %, - вміст золи на сухий стан (Асі) - 7,9%, - вміст сірки (Sr) - 0,59 %, - нижча теплота 5638 Ккал/кг. Вугілля енергетичне steam cool. Вугілля призначене для спалювання у котлоагрегатах для забезпечення безперервного циклу виробництва. Використовується на цементному виробництві в якості палива. Виробник - немає даних. Країна виробництва - СО. " (а.с.61-62).

Декларантом заявлено фактурну вартість 38226,32 USD що за офіційним курсом валюти, встановленим Національним банком України, який діяв на день подання митної декларації: І USD дорівнює 41,7239 грн., що склала 1612430,55 грн., всього митна вартість становила 1612430,55 грн. відповідно до графи 12 ЕМД.

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу та Сертифікат якості (Certificate of quality) - PL2506009Gd від 24.06.2025; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) - 0009/6/25 DEX від 26.06.2025; Сертифікат про походження товару (Certificate of origin) - PL/MF/AS0220340 від 27.06.2025; Загальна декларація прибуття - 25UA141000676421Z8 від 20.06.2025; Некласифікований транспортний (перевізний) документ - 3576102246 від 21.06.2025; Накладна ЦІМ/УМВС - 3576102246 від 21.06.2025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - ДОДАТКОВА УГОДА №1 від 18.04.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №8 від 05.05.2025; Договір про надання послуг митого брокера - 23/10/23 від 01.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 23.06.2025; Копія митної декларації країни відправлення - 25PL401010000PRNB0 від 27.06.2025.

На підставі висновку № 1420003102-0125 від 16.07.025 Державною митною службою було винесено рішення щодо класифікації товарів №25UA20600000014-KT від 17.07.2025. Відповідно до Рішення щодо класифікації товарів №25UA20600000014-KT від 17.07.2025 змінено код УКТ ЗЕД товару ТОВ "ТЕС" у графі 33 "з "2701190000" на "2701129000". За результатами розгляду електронної митної декларації № 25UA206050006985U3, та доданих до них документів Митним органом було прийнято - картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000162 (а.с.73-74).

13.08.2025 до відділу митного оформлення №1 м/п "Прикарпаття" Івано- Франківської митниці декларантом ТзОВ "Адель Сервіс" ОСОБА_1 подано електронну митну декларацію МД 25UA206050008753U4 на товар "Вугілля кам`яне, бітумінозне, не коксівне, фракція 0-100мм. (фактична фракція 0-30мм). Вміст вологи становить 8,1%, вміст золи 11,7%, вміст летких речовин в перерахунку на суху безмінеральну основу становить 45,4%, показник граничної (вищої) теплоти згорання (у перерахунку на вологу безмінеральну основу) становить 6762 ккалУкг. нижча теплота згорання (на робочий стан) становить 5700 ккал/кг, вміст сірки у сухому стані - 0,59% вугілля енергетичне STEAM COOL, вугілля призначене для спалювання у котлоагрегатах для забезпечення безперервного циклу виробництва. Використовується на цементному виробництві в якості палива. Виробник - нема даних. Країна виробництва - СО." (а.с. 75-76).

Декларантом заявлено фактурну вартість 38226,32 USD що за офіційним курсом валюти, встановленим Національним банком України, який діяв на день подання митної декларації: 1 USD дорівнює 41,7239 грн, що склала 1612430,55 грн, всього митна вартість становила 1612430,55 грн відповідно до графи 12 ЕМД.

Також судом встановлено та не заперечується сторонами, що декларантом одночасно із митною декларацією було надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення. Зокрема, представлено договір купівлі-продажу та Сертифікат якості (Certificate of quality) - PL2506009Gd від 24.06.2025; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) - 0009/6/25 DEX від 26.06.2025; Сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) - PL/MF/AS0220340 від 27.06.2025; Рішення щодо визначення коду товарів згідно УКТЗЕД №25UA20600000014-KT від 17.07.2025; Некласифікований транспортний (перевізний) документ - 3576102246 від 21.06.2025; Накладна ЦІМ/УМВС - 3576102246 від 21.06.2025; Висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 1420003102-0125 від 16.07.025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - ДОДАТКОВА УГОДА №1 від 18.04.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №8 від 05.05.2025; Договір про надання послуг митого брокера - 23/10/23 від 01.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 23.06.2025; Копія митної декларації країни відправлення - 25PL401010000PRNB0 від 27.06.2025.

Відповідачем за результатами опрацювання наданих до митного оформлення товару супровідних документів спрацювали ризики щодо можливого заниження митної вартості товарів за кодами "105-2" та "106-2": по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару відповідно здійснити перевірку правильності визначення митної вартості.

Митним органом надіслано декларанту повідомлення: "У зв`язку неподанням всіх документів, що містять відомості які підтверджують числові значення митної вартості у тому числі в результаті виявлених розбіжностей в товаросупровідних документах, а саме номерів залізничних вагонів у відомості вагонів №3576102246 від 21.06.2025 до залізничної накладної №3576102246 від 21.06.2025 та сертифіката якості № PL2506009Gd від 24.06.2025. Прошу надати документи передбачені ч.3 ст. 5З МКУ, а саме відповідно до пунктів 1,2,3,4,8".

Декларантом ТзОВ "Адель Сервіс" ОСОБА_1 на вказану вимогу до митного органу відповідь не подавалась.

За результатами розгляду поданої електронної митної декларації МД 25UA206050008753U4 від 13.08.2025 та доданих до неї документів, Івано-Франківською митницею винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025, згідно якого митна вартість імпортованих товарів не може бути визнана за вартістю визначеною декларантом, у зв`язку із невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, оскільки за попередньо оформленою ЕМД від 04.07.2025 типу ІМ40ТН №25UA206050007027U2, де товар було випущено у вільний обіг за кодом товару УКТЗЕД "2701190000" та відповідно до заявленого коду УКТЗЕД рівень митної вартості становив - 119$/т, проте митним органом на підставі висновку СЛЕД № 142003102- 0125 було винесено Рішення щодо визначення коду товару від 17.07.2025 № 25UA20600000014-КТ, в наслідок чого, було змінено код УКТЗЕД на "2701129000", та відповідно змінились якісні характеристики та опис товару. Таким чином, визначення митної вартості товару на основі митної вартості товару оформленої за МД від №25UA206050005714U4 від 07.06.2025 не може бути прийнято митним органом. Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. При цьому митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості. Відповідно до частини другої статті 52 МК України декларант який заявляє митну вартість товару зобов`язаний подавати достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МКУ здійснено контроль наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари. На виконання вимог Методичних рекомендації щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 01.07.2021 № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, в тому числі, з врахуванням особливостей формування вартості товару, що реалізуються в порядку біржової торгівлі. Відповідно до ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, серед іншого є: 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Під час контролю правильності визначення митної вартості товару митним органом в поданих документах було виявлено ряд розбіжностей. Відповідно до п. 8. Додатку до контракту від 01.07.2025 №9 покупець здійснює оплату товару в розмірі - 100% передоплати згідно рахунку. Для підтвердження ціни, шо фактично сплачена за товар, декларантом надано копію SWIFТ переказу від 01.07.2025 №б/н, проте: 1) згідно із вимог Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII "Про валюту та валютні операції", Положення про здійснення валютних операцій з валютними цінностями, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2010 №2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою правління НБУ від 28.07.2008 №216: 2) містять відомості про банківських рахунок отримувача, реквізити якого не відповідають реквізитам продавця, зазначених в контракті та додатках до контракту; 3) платіжних інструкцій в іноземній валюті, що б підтверджували факт здійснення платіжної операції не надаватись. У зв`язку з неподанням всіх документів, відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, що містять відомості які підтверджують числові значення митної вартості, у тому числі в результаті виявлених розбіжностей в товаросупровідних документах, а саме: невідповідність номерів залізничних вагонів у відомості вагонів № 3576102246 від 21.06.2025 до залізничної накладної № 3576102246 від 21.06.2025 та сертифікаті якості № PL2506009Gd від 24.06.2025. декларантом надана інформація біржових організацій (СМЕ Croup) про вартість товару однак вказана інформація не взята до уваги так як СМЕ Croup не є офіційним джерелом інформації. Інші додаткові документи передбачені ч.3 ст.53 МКУ, декларантом надані не були, тобто декларантом не було вжито заходів встановлених ч. 2 статті 52 МКУ, ч. 2, 3 статті 53 МКУ, статті 58 МКУ для підтвердження заявленої митної вартості. На вимогу митного органу декларантом не подано наступні документи: - договір угода контракт) про поставку товарів, митна вартість яких визначається із третіми особами, пов`язаний з договором угодою контрактом; - (рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором(угодою, контрактом); - ( рахунки про сплату комісійних , посередницьких послуг, пов`язаних з виконанням умов договору (контракту), - (виписку з бухгалтерської документації; - (висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, -. якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. В рамках проведення консультації з декларантом відповідно до ч. 5 статті 55 Митного кодексу України, повідомляємо, що митну вартість товарів, заявлену до митного оформлення буде скориговано, оскільки всі наявні розбіжності не скасовані та не подані всі документи згідно з переліком та відповідно до умов, Кодексу рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 55 митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Згідно частини 6 статті 54 Кодексу митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема, у разі: 1) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Кодексу. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 Кодексу з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні, що були оформлені у митному відношенні. Відповідно до частини першої ст. 60 Кодексу у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операцій з поданими (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експортну яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього. Митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торі їв. її (GATT). Митна вартість буде визначена за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів згідно ст.60 Кодексу. Митний кодекс України від 13.03.2012 року №4495-VІ розділ III. З мстою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних ЄАІС Держмитслужби, з урахуванням вимог частини першої, другої статті 60 Кодексу. Коригувань на обсяг партії, умов поставки, комерційних умов не здійснювалось. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала МД 01.08.2025 №204020/2025/017030 (25UA204020017030U0) товар "Вугілля кам`яне бітумінозне, енергетичне, фракція - 0-50мм, з показниками якості згідно сертифіката якості: - вміст вологи (Wr) - 16,9%, - вміст золи на сухий стан (Ad) - 8,9%, - вміст сірки на сухий стан (Sr) - 0,56%, - граничний вихід летких речовин на сухий стан (Vdaf) - 41,3%, - нижча теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5344kcal/kg, - вища теплота згорання на робочий стан (Qr) - 5841kcal/kg. Вугілля призначене для спалювання у котлоагрегатах для забезпечення безперервного циклу виробництва електричної енергії на підприємствах. Насипом» Визначена митна вартість 0,1356 дол./кг" (а.с.81-82).

Також на підставі частини 6 статті 54, частини 12 статті 264 Митного кодексу України, Івано-Франківською митницею винесено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206050/2025/000186 від 15.08.2025, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів (а.с.77-80).

Не погоджуючись з відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригування митної вартості товару, позивач звернулася до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

У відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 244 КАС України, визначаючи яку правову норму слід застосувати до спірних правовідносин, суд зазначає, що при вирішенні даної справи керується нормами законів та підзаконних нормативно-правових актів в тій редакції, яка чинна на момент виникнення чи дії конкретної події, обставини і врегулювання відповідних відносин.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі, також - МК України, Кодекс).

Частиною 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлено порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

Згідно частин 1, 2, 3 статті 318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (пункт 23 частини 1 статті 4 Митного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (частина перша статті 257 Митного кодексу України).

Статтями 49, 50 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Частинами 4 та 5 статті 58 МК України и також передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації (частини 1 та 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8)якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів (частина 1 статті 368 Митного кодексу України).

З аналізу частин 1 та 2 статті 53 МК України вбачається, що Кодекс містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

В силу положень частини 5 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Дана норма кореспондується з положеннями частини 3 статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 № 3018-VI Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Частиною 3 статті 53 МК України передбачено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Як визначено частиною 1 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, в силу правового регулювання частини 4 і 5 статті 58 МК України, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Порядок визначення митної вартості за резервним методом регламентований положеннями статті 64 МК України.

Так, згідно зі статтею 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях. Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості, у тому числі якщо декларант самостійно визначає митну вартість за резервним методом. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині 3 статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статті 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 28 травня 2020 року у справі №809/946/17.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Як встановлено судом, декларантом в інтересах позивача, подано до відповідача декларацію МД 25UA206050008753U4, згідно якої було визначено митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості - за ціною контракту та надано документи для підтвердження заявленої митної вартості при здійсненні митного оформлення, а саме: договір купівлі-продажу та Сертифікат якості (Certificate of quality) - PL2506009Gd від 24.06.2025; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) - 0009/6/25 DEX від 26.06.2025; Сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) - PL/MF/AS0220340 від 27.06.2025; Рішення щодо визначення коду товарів згідно УКТЗЕД №25UA20600000014-KT від 17.07.2025; Некласифікований транспортний (перевізний) документ - 3576102246 від 21.06.2025; Накладна ЦІМ/УМВС - 3576102246 від 21.06.2025; Висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 1420003102-0125 від 16.07.025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 року; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - ДОДАТКОВА УГОДА №1 від 18.04.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №8 від 05.05.2025; Договір про надання послуг митого брокера - 23/10/23 від 01.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 23.06.2025; Копія митної декларації країни відправлення - 25PL401010000PRNB0 від 27.06.2025.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, містять усі необхідні реквізити сторін: продавця – "BARTEX SP. Z O.O. укладено контракт № ВТ-0210/2023 та покупця - ТОВ "Трейд Енерджі Солюшн", особисті підписи, а також відтиск печатки фірми (нерезидента) продавця. Окрім цього, такі документи містять детальний опис товару, який дає можливість ідентифікувати його, а також кількість та ціну товару.

Також, суд зазначає, що подані позивачем: Сертифікат якості (Certificate of quality) - PL2506009Gd від 24.06.2025; Рахунок фактура (інвойс) (Commercial invoice) - 0009/6/25 DEX від 26.06.2025; Сертифікат про походження товару (Сertificate of origin) - PL/MF/AS0220340 від 27.06.2025; Рішення щодо визначення коду товарів згідно УКТЗЕД №25UA20600000014-KT від 17.07.2025; Некласифікований транспортний (перевізний) документ - 3576102246 від 21.06.2025; Накладна ЦІМ/УМВС - 3576102246 від 21.06.2025; Висновок про якісні характеристики товарів підготовлений спеціалізованими експертними організаціями № 1420003102-0125 від 16.07.025; Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів - ВТ-0210/2023 від 02.10.2023; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - ДОДАТКОВА УГОДА №1 від 18.04.2025; Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - Додаток №8 від 05.05.2025; Договір про надання послуг митого брокера - 23/10/23 від 01.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 28.05.2025; Інші некласифіковані документи - інформація з біржи від 23.06.2025; Копія митної декларації країни відправлення - 25PL401010000PRNB0 від 27.06.2025, які стосуються товару, підтверджують факт виконання покупцем зобов`язання щодо оплати за товар, що відповідає правовій природі договору-купівлі продажу та реальному характеру його виконання.

Зауважень до вказаних документів у відповідача в ході розмитнення не було, а такі не зазначені в оскаржуваному рішенні.

Позивач надав пояснення щодо зауважень митного органу щодо невідповідності вагонів якими товар рухався з Європейського союзу до України та зазначав що перевантаженні товару з "польських" вагонів" в "українські" вагони" на погранпереході: Польща/Україна ст. Верхрата/ст. Рава-Руська-експорт відбулось у зв`язку із зміною ширини колії з 1435 мм до 1520 мм. Перевантажування товару відбувалось відповідно до «перевантажувальної карти» яка додавалась до Митного органу разом з накладною СМГС. Відповідно до частини 2 статті 53 МК України "перевантажувальна карта" або інший документ який підтверджує перевантаження товару з одного вагону у інший якщо ці послуги не входять до відповідальності Покупця не є документами, що підтверджують митну вартість товару та жодним чином не стосується складових цінового значення товарів.

Позивач надав пояснення щодо зауважень митного органу стосовно деяких недоліків сертифікату якості то Позивач звертає увагу, що відповідно до частини 2 статті 53 МК України сертифікат якості товару не є документами, що підтверджують митну вартість товару та жодним чином не стосується складових цінового значення товарів.

За загальним правилом, визначеним ч.2 ст.53 МК України, декларація країни відправлення теж не є документом, який підтверджує митну вартість товару, а може підтверджувати таку вартість лише в випадках, визначених її ч. 3, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, тому посилання на виявлені в деклараціях країни відправлення та МД розбіжності як на підставу витребування додаткових документів не відповідає вимогам закону.

Сам факт невірного визначення коду згідно з УКТ ЗЕД (який декларант вказав на основі наявних в нього товаросупровідних документів, не маючи можливості при декларуванні перевірити достовірність цих відомостей з фактично поставленим товаром), не є єдиною достатньою вагомою підставою для збільшення митним органом митної вартості товару якщо це не призвело до зміни ставки мита або інших платежів.

Реквізити Продавця (отримувача) Компанії BARTEX SP. Z O.O. вказані у контракті № ВТ-0210/2023 від 02.10.2023 року (розділ 13) та у рахунку (Invoice) № 0009/6/25DEX від 26.06.2025 року . Реквізити у контракту та рахунку вказані наступні: PL 13 1240 6478 1787 0011 1699 9758 BANK PEKAO sa. Реквізити в документі який надавав декларант ТОВ "ТЕС" та який підтверджує здійснення платежу за контрактом зазначені наступні: у графі 57- F 59F, зазначено: BANK POLSKA KASA OPIEKI SA - BANK PEKAO SA. BENEFICIARY CUSTOMER/ PL 13 1240 6478 1787 0011 1699 9758/BARTEX SP. Z O.O.

Тобто реквізити Продавця (отримувача) згідно контракту, рахунку на доказам які надав декларант на підтвердження оплати є ідентичними

Відтак, вказаними документами підтверджується, що вартість оцінюваного товару становить 38226,32 USD що за офіційним курсом валюти, встановленим Національним банком України, який діяв на день подання митної декларації: 1 USD дорівнює 41,7239 грн, що склала 1612430,55 грн, всього митна вартість становила 1612430,55 грн відповідно до графи 12 ЕМД.

Отже, аналіз змісту вищевказаних документів, свідчить про те, що вони містять всі реквізити та підтверджують заявлену митну вартість ввізного товару.

Суд звертає увагу, що різниця між кодами товару задекларованого декларантом ТОВ "ТЕС" та встановлених митними органами що не призвели до додаткових оплат та зборів не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Суд стверджує, що реквізити Продавця по Контракту, по рахунку-фактурі (invoice) № 0009/6/5/DEX та SWIFТ переказу від 03.07.2025, платіжної інструкції в іноземній валюті № 365 від 03.07.2025 є аналогічними, тому твердження відповідача про розбіжності в цих даних є необґрунтованими.

Так, сертифікат якості та накладна СМГС (залізнична накладна за Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення) не є основними документами для визначення митної вартості товарів згідно з Митним кодексом України та відповідними постановами МКУ.

Різниця між вартістю товару, задекларованого ТОВ "ТЕС" та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Аналогічна позиція викладена у Постанові ВС від 05 травня 2022 року у справі №2040/6019/18 (адміністративне провадження № К/9901/8839/19).

Тому, твердження представника відповідача в цій частині щодо розбіжностей є безпідставними та необґрунтованими.

Суд зазначає, що законодавством визначений чіткий перелік підстав, за наявності яких митний орган вправі витребовувати від декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів. Такими підставами, зокрема є наявність розбіжностей у документах; наявність ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого частиною 2 статті 53 Митного кодексу України.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази ЄАІС Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Отже, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відповідач до суду не надав належних доказів та не довів, що у митній декларації від 01.08.2025 №204020/2025/017030 (25UA204020017030U0) товар є подібним (аналогічним) імпортованому позивачем та імпортувався в тій ж самій кількості та був виготовлений з ідентичного матеріалу, а також доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.

Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що при коригуванні митної вартості задекларованого позивачем товару митницею безпідставно використано як джерело інформації митну декларацію від 01.08.2025 №204020/2025/017030, оскільки товари, згідно такої декларації поставлені на інших умовах поставки, ніж у позивача, а отже не можна вважати їх ідентичними або подібними (аналогічними) товарами.

Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено оскаржуваними рішеннями відповідача, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Підсумовуючи вищенаведене, суд зазначає, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів за ціною договору, водночас митниця не довела наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого товару та протиправність оскаржуваного рішення про таке коригування.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, наслідком вказаних протиправних дій відповідача є безпідставне, в порушення статті 58 МК України, здійснення відповідачем визначення митної вартості імпортованого транспортного засобу не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано без достатніх на те підстав.

З урахуванням усіх вищенаведених обставин та висновків суду, оскаржуване рішення про коригування заявленої митної вартості товару, в порушення пунктів 1-4 частини 2 статті 55 МК України, не містить:

- належного обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

- належного обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідач, приймаючи оскаржувані картку та рішення діяв не на підставі законів України, а також без урахування усіх обставин.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000186, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Належних і достатніх доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач під час розгляду справи не надав.

В зв`язку із вищенаведеним, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За визначенням частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно платіжних інструкцій №397 та №3983 від 18.11.2025 позивачем сплачено судовий збір у сумі 6 056,00 грн за подання до суду даного адміністративного позову, які за наслідками розгляду справи підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача (а.с. 40-41).

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Солюшн" (код ЄДРПОУ - 42814997, вул. Успішна, буд. 5, м. Київ, Київська область, 03189) до Івано-Франківської митниці (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, 76005) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів за № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UA206050/2025/000186 від 15.08.2025, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA206050/2025/000030/1 від 15.08.2025 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA206050/2025/000186 від 15.08.2025.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43971364, вул. Чорновола, 159, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область. 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Енерджі Солюшн" (код ЄДРПОУ - 42814997, вул. Успішна, буд. 5, м. Київ, Київська область, 03189) сплачений судовий збір в розмірі 6056 (шість тисяч п`ятдесят шість) гривень.

Сторонам рішення надіслати через підсистему "Електронний суд".

Перебіг процесуальних строків, початок яких пов`язується з моментом вручення процесуального документа учаснику судового процесу в електронній формі, починається з наступного дня після доставлення документів до Електронного кабінету в розділ "Мої справи".

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя /підпис/ Микитюк Р.В.