Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №280/5388/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2026 року Справа № 280/5388/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Артоуз О.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи позивача з 01.11.1993 по 01.09.1994 на підставі довідки від 20.05.2025 № 01-24/202 та від 24.04.2025 № 01-24/137, виданих Комунальним закладом «Дніпрорудненською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів «Світоч» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області; з 01.11.1994 по 06.03.1995 на підставі довідки від 02.05.2025 №14/56, виданого ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»; з 01.09.2021 по 09.06.2025 на підставі довідки № 51 від 23.05.2025 Балківської гімназії №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, як особі, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працювала в закладах та у станових державної, або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 09.06.2025, грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення (одноразова грошова допомога ст.55);

стягнути судовий збір у розмірі 1331 гри. 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Позовну заяву мотивовано тим, що позивач отримує пенсію за віком. Звернувшись 09.06.2025 до органів Пенсійного фонду із заяво про виплату їй одноразової грошової допомоги, позивач отримала відмову. На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 280/6266/25 відповідачем повторно розглянуто заяву позивача та 01.01.2026 прийнято рішення про відмову у перерахунку пенсії. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, за поданими документами до пільгового страхового стажу не враховано період роботи з 01.11.1993 по 01.09.1994 у Дніпрорудненській середній школі № 2, з 01.11.1994 по 06.03.1995 згідно довідки № 14/56 від 02.05.2025 виданої ПРАТ «Запорізький залізобетонний комбінат» (мали на увазі «Запорізький залізорудний комбінат») та стаж з 01.09.2021 у Балківській гімназії №1. Позивач вважає дії відповідача безпідставними у зв`язку із чим звернулася з даним позовом до суду. Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Закарпатській області 12.06.2026 надано суду копію рішення № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області 16.06.2026 надано суду копію пенсійної справи ОСОБА_1 .

19 червня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву. Головне управління Пенсійного фонду в Закарпатській області вважає позовну заяву безпідставною і необґрунтованою та такою, що викладено із порушенням норм матеріального і процесуального права. На думку відповідача звернення із окремою заявою про виплату грошової допомоги, безвідносно до заяви про призначення пенсії, чинним законодавством не передбачено. Отже, грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, виплачується за сукупності наступних умов особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-ІУ: працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності; працювали па посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та вийшли на пенсію саме з цих посад; мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах; якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, до призначення пенсії за віком. На підставі повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви та доданих документів Головним управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, прийнято рішення № 203950011999 від 01.01.2026 про відмову у проведенні перерахунку пенсії позивачу відповідно до заяви № 7201 від 09.06.2025 за відсутністю 30-ти років стажу на відповідних посадах – згідно наданих документів та матеріалів пенсійної справи спеціальний стаж працівника освіти з врахуванням рішення суду від 21.11.2025 у справі №280/6266/25 становить 28 років 11 місяців 19 днів. На думку відповідача, адміністративний суд не наділений повноваженнями втручатися у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за критеріями, визначеними ст. 2 КАС України. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

08 вересня 2026 року на адресу суду позивачем надано додаткові докази у справі.

Згідно з положеннями статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 1 ст. 262 КАС України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Дніпроруднівським МВМ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області 24.07.1996.

Рішенням територіального органу Пенсійного Фонду України від 17.02.2025 № 203950011999 ОСОБА_1 з 20.02.2025 призначено пенсію за віком. Повний страховий стаж на дату призначення пенсії 39 років 09 місяців 28 днів.

Відповідно до довідки Балківської гімназії № 1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області від 23.05.2025 № 51 станом на день призначення пенсії ОСОБА_1 працювала за основним місцем роботи на посаді вчителя закладу загальної середньої освіти Балківської гімназії № 1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.11.2025 у справі № 280/6266/25 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, визнано протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 16.06.2025 №203950011999 про відмову у призначенні ОСОБА_1 грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за вислугу років період роботи з 21.06.1984 по 31.08.1985, 01.09.1985 по 11.08.1986, з 11.08.1986 по 30.10.1993, з 01.11.2002 по 31.08.2004, з 01.09.2006 по 07.09.2020, згідно з трудовою книжкою НОМЕР_3 від 03.09.1985 як особі, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працювала в закладах та установах державної, або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та повторно розглянути заяву позивача від 09.06.2025 про призначення грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій згідно з п.7.1 розділу XV Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV з урахуванням висновків суду.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено у в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного спеціального стажу роботи. Згідно рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/6266/25 від 21.11.2025 (службова записка № 2095/08-16 від 25.12.2025) повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 09.06.2025, щодо допризначення у зв`язку з наданими додатковими документами (грошова допомога в розмірі десяти місячних пенсій) та зараховано періоди роботи згідно рішення суду до спеціального стажу. Згідно наданих документів та матеріалів пенсійної справи спеціальний стаж працівника освіти з врахуванням рішення суду від 21.11.2025 у справі № 280/6266/25 (вхідний номер РМК № 14408/7 від 25.11.2025) становить 28 років 11 місяців 19 днів. Період роботи з 01.11.1993 по 01.09.1994 неможливо зарахувати до спеціального стажу, згідно довідки 01-24/202 від 20.05.2025, оскільки підтвердити дану довідку первинним документам не має можливості, через відсутність фізичного доступу до бухгалтерської звітності, а також не враховано період роботи з 01.11.1994 по 06.03.1995 до спеціального стажу, згідно довідки №14/76 від 04.06.2025, виданої ПрАТ «Запорізький залізобетонний комбінат», оскільки дане підприємство не є комунальним закладом. Довідка № 51 від 23.05.2025, яка видана Балківською гімназією №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області не відповідає вимогам.

Вказані обставини підтверджені відповідними доказами і не є спірними.

Суд, оцінивши повідомлені учасниками справи обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі – Закон №1058-IV, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі – Закон № 1788-XII, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі – Порядок № 637, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі – Порядок № 22-1, тут і в подальшому в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-ІV, пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-ІV, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частиною 1 ст. 9 Закону №1058-IV встановлено, що в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 1 ст.10 вказаного Закону передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до статті 11 Закону №1058-IV, загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають в т.ч.: громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об`єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру; фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Пунктом 7-1 розділу«Прикінцеві положення» Закону №1058-IV визначено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Згідно положень статті 51 Закону №1788-ХІІ пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.

Положеннями статті 52 Закону № 1788-ХІІ визначено, що право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, працівники освіти, охорони здоров`я, а також соціального забезпечення, які в будинках-інтернатах для престарілих та інвалідів і спеціальних службах безпосередньо зайняті обслуговуванням пенсіонерів та інвалідів, відповідно до пункту "е" статті 55.

Пунктом "е" статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, чинній до 01.04.2015) було передбачено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров`я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.

За вищенаведеного правового аналізу, для призначення позивачу пенсії за вислугу років необхідно наявність у позивача спеціального стажу роботи від 25 до 30 років на посадах, визначених у Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Аналогічний правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 по справі № 440/1286/20.

Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу«Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі - Порядок №1191).

Відповідно до абз. 1, 2 п.2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені: переліком закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».

Страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (п.4 Порядку №1191).

Згідно з п.5 Порядку №1191 грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01.10.2011 призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.

Для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення (п.6 Порядку №1191).

Відповідно до п.7 Порядку №1191 виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.

Суть зазначеної грошової допомоги полягає в додатковій гарантії для працівників, які працювали в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Наявність такої гарантії спонукає осіб працювати саме в установах державної або комунальної форми власності і набувати необхідний стаж у зазначених установах.

Отже, норму пункту 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV слід тлумачити таким чином, що для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV особа має дотриматись таких вимог:

- станом день досягнення пенсійного віку працювати в установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів е - ж статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;

- пенсія має призначатися особі вперше (тобто особи, які отримували пенсію раніше і з будь-яких причин перестали отримувати її право на зазначену грошову допомогу втратили);

- станом на день звернення за призначенням пенсії особа повинна мати страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років, у редакції Закону №1058 станом на час виникнення спірних правовідносин) на зазначених вище посадах.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №200/854/19-а, від 22.02.2024 у справі №260/323/20.

Спір у даній справі стосується наявності у позивача права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 7-1 розділу«Прикінцеві положення» Закону №1058-IV, як працівнику освіти.

Отримання вказаної грошової допомоги визначене законодавцем, як заохочувальний захід щодо осіб, які, отримавши право на призначення пенсії, виявили бажання працювати та одержувати пенсію з більш пізнього віку, тобто фактично відтермінували реалізацію права виходу на пенсію.

Відповідачем не заперечується той факт, що позивачці з 20.02.2025 призначено пенсію вперше. До даної дати позивачка жодної пенсійної виплати не отримано, адже продовжувала працювати.

Станом день досягнення пенсійного віку (19.02.2025) ОСОБА_1 працювала на посаді вчителя Балківської гімназії № 1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області.

Щодо наявності у ОСОБА_1 страхового стажу в закладах та установах державної або комунальної форми власності, на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1788, який дає право на виплату грошової допомоги згідно пунктом 7-1 розділу«Прикінцеві положення» Закону №1058, на дату досягнення пенсійного віку суд встановив наступне.

На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі № 280/6266/25 від 21.11.2025 зараховано до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 періоди з 21.06.1984 по 31.08.1985, 01.09.1985 по 11.08.1986, з 11.08.1986 по 30.10.1993, з 01.11.2002 по 31.08.2004, з 01.09.2006 по 07.09.2020. Спеціальний стаж позивача як працівника освіти з врахуванням рішення суду від 21.11.2025 у справі № 280/6266/25 склав 28 років 11 місяців 19 днів.

В той же час Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області не зараховано до спеціального стажу роботи позивача періоди:

з 01.11.1993 по 01.09.1994 (00 рік 10 місяців 00 днів) - неможливо підтвердити дані довідки 01-24/202 від 20.05.2025 первинним документам, через відсутність фізичного доступу до бухгалтерської звітності;

з 01.11.1994 по 06.03.1995 (00 років 04 місяці 05 днів) - згідно довідки №14/76 від 04.06.2025, оскільки ПрАТ «Запорізький залізобетонний комбінат» не є комунальним закладом;

згідно довідки № 51 від 23.05.2025 Балківської гімназії №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області (з 01.09.2021 по 23.05.2025) (03 роки 08 місяців 22 дні) – оскільки довідка не відповідає вимогам.

Статтею 62 Закону № 1788-XII визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За змістом приписів пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

До Переліку закладів та установ освіти, охорони здоров`я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909, віднесено, зокрема: загальноосвітні навчальні заклади, військові загальноосвітні навчальні заклади, музичні і художні школи: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, завідувачі філіями, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної) роботи, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.

Відповідно до пункту 3 примітки Постанови № 909 робота за спеціальністю в закладах, установах і на посадах до 1 січня 1992 року, яка давала право на пенсію за вислугу років відповідно до раніше діючого законодавства, зараховується до стажу для призначення пенсії за вислугу років.

Пунктом 4 примітки Постанови № 909 встановлено, що при призначенні пенсії за вислугу років зазначеним у цьому переліку особам допускається підсумовування стажу за періоди їх роботи у закладах і установах освіти, охорони здоров`я та соціального захисту.

Пунктом 4 Порядку № 1191 встановлено, що страховий стаж, передбачений пунктами 2 і 3 цього Порядку, враховується в календарному обчисленні. При цьому допускається підсумовування страхового стажу за періоди роботи, які дають право на призначення пенсії відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12).

Суд зазначає, що Перелік закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 №909.

Відповідно до зазначеного Переліку до посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, серед іншого віднесено у вищих навчальних закладах I-II рівнів акредитації, професійно-технічні навчальні закладах: директори, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної, навчально-виробничої) роботи, старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання, викладачі, педагоги професійного навчання, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи; у бібліотеках - завідуючі, бібліотекарі.

Матеріали справи містять довідку КЗ «Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Світоч» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області № 01-24/202 від 20.05.2025 про те, що інформацію про кількість безоплатної відпустки, інформацію про відпустку у зв`язку з вагітністю та пологами чи відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період працевлаштування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на підставі записів трудової книжки, дійсно працювала вчителем музики у Дніпрорудненській середній школі № 2 з 01.11.1993 (наказ №250 п.5 від 29.10.1993) по 01.09.1994 (наказ №202 п.7 від 26.08.1994) надати на даний час неможливо, причиною є відсутність фізичного доступу до бухгалтерської звітності, зокрема, особових рахунків працівників. Приміщення закладу освіти розташований на тимчасово окупованій території у місті Дніпрорудне, Василівського району, Запорізької області, вулиця Шахтарська, 38, згідно Наказу міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Дніпрорудненська міська територіальна громада код UА23040090000031823 віднесена до тимчасово окупованих територій, визначена дата початку тимчасової окупації -13.03.2022.

В якості підстави для незарахування відповідного стажу відповідач посилається на неможливість перевірити дані довідки первинними документам, через відсутність фізичного доступу до бухгалтерської звітності.

За приписами статті 44 Закону №1058-ІV:

- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом; звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи; порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;

- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно зі статтею 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону № 1788-XII є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу.

Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.

Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним.

Проте, відповідачами не надано жодних документів, підтверджуючих вчинення будь-яких дій для витребування документів чи проведення перевірки достовірності таких документів.

З тих же підстав суд відхиляє доводи відповідача про неможливість врахування довідки № 51 від 23.05.2025, виданої Балківською гімназією №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області як такої, що не відповідає вимогам.

Посади, які займала позивач, входять до Переліку закладів і установ освіти, охорони здоров`я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.

Відтак, спеціальний стаж позивача як працівника освіти з врахуванням рішення суду від 21.11.2025 у справі № 280/6266/25, довідки № 51 від 23.05.2025, виданої Балківською гімназією №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, довідки № 01-24/202 від 20.05.2025 КЗ «Дніпрорудненська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів «Світоч» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області склав 33 роки 06 місяців 11 днів чого вже достатньо для отримання визначеної пунктом 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV.

З приводу зарахування до спеціального стажу позивача як працівника освіти періоду роботи з 01.11.1994 по 06.03.1995 суд встановив наступне.

В прохальній частині позовної заяви позивачка просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи позивача з 01.11.1994 по 06.03.1995 на підставі довідки від 02.05.2025 №14/56, виданої ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат».

В той же час рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зарахуванні до спеціального стажу періоду роботи з 01.11.1994 по 06.03.1995 згідно довідки від 04.06.2025 №14/76, виданої ПрАТ «Запорізький залізобетонний комбінат», оскільки дане підприємство не є комунальним закладом.

Відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_3 від 03.09.1985 ОСОБА_1 у період роботи з 01.11.1994 по 06.03.1995 працювала музичним керівником яслів садочку № 5 Орендного підприємства «Запорізький залізорудний комбінат», яке перебувало у сфері управління Міністерства промисловості України.

Судом встановлено, що у період з 1993 року по 1997 року підприємство «Запорізький залізорудний комбінат» мало форму орендного підприємства, яке повністю перебувало у державній власності - 100% власності належало державі. Трудовий колектив брав активи в оренду у держави, але майно залишалося державним.

Відтак, доводи відповідача про те, що період роботи позивача з 01.11.1994 по 06.03.1995 не підлягає зарахуванню до спеціального стажу є безпідставними.

Таким чином, на підставі наявних матеріалів справи суд висновує, що позивачкою дотримано встановлені п. 7-1 розділу Прикінцеві положення Закону №1058-IV вимоги для отримання грошової допомоги при виході на пенсію по Закону №1058-IV.

З огляду на зміст положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, уповноваженим органом для призначення (перерахунку) пенсії є Пенсійний фонд України, до компетенції якого і входить розгляд документів.

Завданням адміністративного судочинства є перевірка правомірності дій суб`єкта владних повноважень, відповідності його рішень критеріям, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та закріплені в частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд приймаючи рішення, не перебирає на себе повноважень територіального органу Пенсійного Фонду України щодо призначення пенсії особі за її заявою.

Отже, оскільки право позивача на призначення пенсії порушило Головне управління Пенсійного фонду у Закарпатській області, саме цей територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності належить зобов`язати відновити порушене право позивача.

З урахуванням вище наведеного, з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача позовні вимоги про зобов`язання вчинити дії належить задовольнити у спосіб прийняття судом рішення про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду в Закарпатській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи позивача з 01.11.1993 по 01.09.1994 на підставі довідки від 20.05.2025 № 01-24/202 та від 24.04.2025 № 01-24/137, виданих Комунальним закладом «Дніпрорудненською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів «Світоч» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області; з 01.11.1994 по 06.03.1995 на підставі довідки від 02.05.2025 №14/56, виданого ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»; з 01.09.2021 по 09.06.2025 на підставі довідки № 51 від 23.05.2025 Балківської гімназії №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, як особі, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працювала в закладах та у станових державної, або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 , грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення (одноразова грошова допомога ст.55).

Щодо вимог про здійснення позивачу нарахування та виплату грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення (одноразова грошова допомога ст.55) суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 47 Закон № 1058-ІV виплата пенсії здійснюється органом Пенсійного фонду за місцем проживання пенсіонера.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області, а, відтак, відповідач не наділений повноваженнями щодо нарахування та виплати позивачу пенсії та одноразової грошової допомоги.

Таким чином, у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява 4909/04, відповідно до пункту 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно з ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В свою чергу, відповідно до статті 2 КАС України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ця мета перекликається зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до приписів частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено за подання даного позову судовий збір у сумі 1 331,20 грн.

Враховуючи викладене і обсяг задоволення позовних вимог, судовий збір у розмірі 1 331,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, яким прийнято протиправне рішення - Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для кореспонденції: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88000, м. Ужгород, пл. Народна, 4, ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області № 20395001199 від 01.01.2026 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 , а саме у виплаті грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до спеціального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи позивача з 01.11.1993 по 01.09.1994 на підставі довідки від 20.05.2025 № 01-24/202 та від 24.04.2025 № 01-24/137, виданих Комунальним закладом «Дніпрорудненською спеціалізованою школою І-ІІІ ступенів «Світоч» Дніпрорудненської міської ради Василівського району Запорізької області; з 01.11.1994 по 06.03.1995 на підставі довідки від 02.05.2025 №14/56, виданого ПрАТ «Запорізький залізорудний комбінат»; з 01.09.2021 по 09.06.2025 на підставі довідки № 51 від 23.05.2025 Балківської гімназії №1 Малобілозерської сільської ради Василівського району Запорізької області, як особі, яка на день досягнення пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», працювала в закладах та у станових державної, або комунальної форми власності на посадах, роботах на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е-ж» статті 55 ст. 26 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) від 09.06.2025, грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення (одноразова грошова допомога ст.55).

В задоволенні решти вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 17 вересня 2026 року.

Суддя О.О. Артоуз