Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №280/5544/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 вересня 2026 року (11:00)Справа № 280/5544/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Південно-Східної митниці (49038, м.Дніпро, вул.Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

04.06.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (далі – позивач) до Південно-Східної митниці (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000055/2 від 25.05.2026.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на приписи Митного кодексу України та зазначає, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. З урахуванням вищезазначеного просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 09.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).

25.06.2026 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №35647), в якому представник відповідача позовні вимоги не визнає, зокрема зазначає, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

01.12.2025 ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» (Покупець) укладено з компанією WEIFANG DINGLIXIN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD (Китай) (Продавець) зовнішньоекономічний контракт №WDI/1 на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного контракту.

В подальшому, компанією WEIFANG DINGLIXIN INTERNATIONAL TRADE CO., LTD відповідно до умов даного зовнішньоекономічного Контракту №WDI/1 від 01.12.2025, специфікації від 02.01.2026 №2026-1-z, рахунку-інвойсу від 23.01.2026 №GMGN-2026-3-z здійснено поставку товарів (шини, вали).

Товарна партія поставлялась на умовах FOB QINGDAO згідно з міжнародними торговельними правилами «ІНКОТЕРМС 2010».

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару до кордону України.

11.05.2026, декларантом до митного контролю та митного оформлення надіслано засобами електронного зв`язку митну декларацію за №26UA110110005067U7 на товар, що зазначений в гр. 31 МД:

«Товар 1. Шини пневматичні гумові нові, з протектором типу "ялинка" або подібними малюнками протектора, для використання на сільськогосподарських або лісогосподарських транспортних засобах і машинах, з камерою: Шина з камерою ДТЗ 6,50-16 / Tire with camera DTZ 6.50-16 trailer 2T - 20шт;Шина з камерою ДТЗ 7,50-16 ялинка / Tire;

Товар 2. Вали трансмісійні (включаючи кулачкові та колінчасті) та кривошипи. Для ремонту і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки: Вал карданний 8х8 (37х37 мм.) L=680 Ґрунтофреза 1GQN-180...240 / Cardan shaft 8x8 (37x37 mm.) L=680 GRILL 1GQN-180...240- 15шт; Вал карданний 8х8 (34х47 мм.) L=1450 / Cardan shaft 8x8 (34x47 mm.) L=1450 - 20шт.

Митна вартість зазначеного товару декларантом визначена відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України - за основним методом, який встановлений ст. 58 Митного кодексу України.

На підтвердження обґрунтованості заявленої позивачем митної вартості товару, зазначеної у митній декларації №26UA110110005067U7 від 11.05.2026, ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надано митному органу наступні документи: зовнішньоекономічний контракт №WDI/1 від 01.12.2025; Специфікація №2026-1-z від 02.01.2026, рахунок- фактура №GMGN2026-3-z від 23.01.2026, пакувальний лист від 23.01.2026; сертифікат країни походження від 16.03.2026.

Для підтвердження транспортних витрат (фрахту) до кордону України ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «АМТ» надало митниці: договір мультимодального перевезення №0303/912/25 від 03.03.2025; заявку на перевезення №95 від 23.01.2026; коносамент №ВW26010654 від 02.02.2026, транзитна митна декларація №26PL322080NSB5ETM2 від 02.04.2026, залізнична накладна від 13.04.2026, рахунок від 27.03.2026 №G260327-19; акт виконаних робіт від 21.04.2026; довідку про транспортні витрати від 27.03.2026.

Так, при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

1) Відповідно до п. 3.1.1 зовнішньо-економічного договору №WDI/1 від 01.12.2025 поставка товару здійснюється на умовах FOB, при цьому контрактна ціна товару включає в себе вартість самого товару, витрати на експортне та імпортне митне оформлення товару, сплату експортного мита та інших зборів, а також витрати на доставку товару до порту відвантаження і завантаження товару на борт судна, без урахування вартості перевезення до порту призначення. Разом з тим, у специфікації №2026-1-z від 02.01.2026 та інвойсі №GMGN-2026-3-z від 23.01.2026 відсутні відомості щодо складових контрактної ціни товару, зокрема не зазначено інформацію про включення/невключення до вартості товару витрат на експортне оформлення, сплату експортного мита та інших зборів, витрат на доставку до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна. Таким чином, подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також документально підтверджених числових значень складових митної вартості товарів, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

2) Відповідно до п.5.2 зовнішньо-економічного договору №WDI/1 від 01.12.2025 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту. При цьому, за домовленістю сторін, умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди. Крім того, згідно п. 4.1 контракту ціна на товар визначається сторонами та зазначається у специфікаціях до контракту. У разі несвоєчасної оплати товару ціна товару може змінюватися після здійснення поставки, а зміна ціни оформлюється додатковою угодою з подальшим наданням продавцем коригуючої специфікації та інвойсу. До митного оформлення надано специфікацію від 02.01.2026 №2026-1-z, відповідно до якої оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Разом з тим, товар був розміщений на склад за МД ІМ74АА №UA110150/2026/004437 від 28.04.2026, тобто фактично отриманий покупцем. Банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надано. Таким чином, у митного органу відсутня можливість перевірити факт здійснення/нездійснення оплати за оцінюваний товар, а також встановити, чи не відбулося коригування ціни товару після поставки відповідно до умов контракту. Враховуючи викладене, подані документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також не дають можливості перевірити достовірність заявленої митної вартості та остаточне числове значення вартості товару, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України є обов`язковими складовими для підтвердження митної вартості товарів. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту №WDI/1 від 01.12.2025 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

3) В підтвердження укладення договору на транспортування у гр. 44 декларантом заявлений договір (контракт) про перевезення від 03.03.2025 №0303/912/25, заявка на перевезення №95від 23.01.2026, акт виконаних робіт від 21.04.2026, рахунок №G260327-19 від 27.03.2026, довідка про транспортні витрати від 27.03.2026. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, зокрема інвойсу та графи 20 митної декларації, поставка товару здійснюється на умовах FOB Qingdao (Китай). За результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення товару, встановлено наявність розбіжностей та відсутність документального підтвердження окремих складових транспортних витрат, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів. Так, декларантом до митного оформлення подано: -рахунок № G260327-19від 27.03.2026, виданий компанією GLOBAL CONTAINER LINES SIA(!); - акт виконаних робіт від 21.04.2026; - довідку про транспортні витрати від 27.03.2026; - заявку № 95 від 23.01.2026 до договору № 0303/912/25; - залізничну накладну (СМГС). Водночас, під час аналізу поданих документів встановлено наступне. У рахунку № G260327-19 від 27.03.2026, акті виконаних робіт від 21.04.2026, довідці про транспортні витрати від 27.03.2026 та заявці №95 від 23.01.2026зазначено маршрут перевезення: Qingdao (Китай) - Gdansk (Польща) - Мостиська-Пшемисль (Польща/Україна) - Дніпро (Україна). При цьому, у поданій до митного оформлення залізничній накладній як станцію відправлення/переходу зазначено «Мостиська ІІ». Таким чином, у поданих документах наявні розбіжності щодо пункту переходу та ділянки здійснення залізничного перевезення, що унеможливлює однозначне встановлення фактичного маршруту транспортування товару та складових транспортних витрат.

4) У залізничній накладній міститься посилання на експортну митну декларацію: «Вантажно-митна декларація, або АКД №26PL322080NSB5ETM2 від 02.04.2026» та заявлений інвойс, який до митного оформлення не надавався GMGN-2026-3-2 від 23.01.2026. Однак, зазначена експортна митна декларація до митного оформлення не надана, що позбавляє митний орган можливості перевірити: - умови переміщення товару територією Польщі; - фактичного відправника та одержувача на етапі транзиту; - відомості щодо митного оформлення товару в країні ЄС; - можливі витрати, пов`язані з оформленням ЕК МД та супутніми експедиторськими послугами. Також встановлено, що подані документи містять виключно вартість: - морського фрахту Qingdao - Gdansk у сумі 1725 дол. США; - залізничного перевезення Gdansk - Мостиська-Пшемисль у сумі 1000 дол. США; - залізничного перевезення Мостиська-Пшемисль - Дніпро у сумі 1140 дол. США. При цьому документи не містять відомостей щодо: - витрат на оформлення експортної митної декларації; - портових витрат у порту Гданськ; - термінальних та складських послуг; - експедиторських витрат; - витрат за організацію перевантаження контейнера; - інших супутніх логістичних витрат на території Польщі. Окремо слід зазначити, що відповідно до залізничної накладної перевезення здійснювалось: - із використанням контейнера власності Maersk; - у складі інтермодального поїзда №869/2; - із залученням декількох учасників перевезення. Водночас, будь-які документи щодо вартості послуг третіх осіб, експедиторів, операторів терміналів, контейнерних ліній або документального підтвердження відсутності таких витрат до митного оформлення не надані. Таким чином, подані документи не містять усіх відомостей щодо складових транспортних витрат та не дають можливості перевірити повноту включення витрат, передбачених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів.

5) В акті виконаних робіт дата - 21.04.2026, а сама жд накладна сформована 13.04.2026 та містить штампи/операції раніше. Тобто, фактичне перевезення вже відбулось, але документального підтвердження всіх супутніх витрат під час руху контейнера не надано. Подані документи не дають можливості встановити, чи включені до заявлених транспортних витрат усі витрати, фактично понесені під час організації та здійснення міжнародного перевезення контейнера.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.2 ст.53 МК України позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме 1) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікацїї ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;.

Листом №200503 від 20.05.2026, позивачем надано митниці детальні письмові пояснення щодо кожного зауваження митного органу. У цьому ж листі товариство зазначило, що інші додаткові документи у встановлений 10-денний термін надаватись не будуть, та висловило прохання здійснити митне оформлення товару за ЕМД №26UA110110005067U7 від 11.05.2026, за наявними документами.

25.05.2026 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA110150/2026/000055/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованих товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

У рішенні зазначено, що враховуючи зазначені в повідомленні митниці результати перевірки документів, наданих до митного оформлення оцінюваної партії товару за ЕМД від 11.05.2026 №UA110150/2026/005067 (MRN №26UA110150005067U7), відмова декларанта від надання додаткових документів, ненадання документів у спростування виявлених невідповідностей, що унеможливлює перевірити числове значення вартості заявленого товару, відсутність документального підтвердження повноти включення складових митної вартості, відсутність документального підтвердження ціни, що фактично сплачена, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не може бути застосований відповідно п.2. ст.58 МКУ, п.6 ст.54 МК України. Митна вартість, визначена митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2-г - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МКУ та ґрунтується на вартості товару, митна вартість яких вже визнана митними органами та розраховується на рівні: Товару №1 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 4011700000 «Запасні частини для сільськогосподарських тракторів, пневматичні гумові нові, для використання на сільськогосподарських транспортних засобах: Тіге 6.50-16 / Шина-8шт;Тіге 9.5-24 / Шина-4шт;Тіге 11.2-24 / Шина-4шт; Торгівельна марка-DONGFENG. Виробник: CHANGZHOU DONGFENG AGRICULTURALMACHINERY GROUP CO., LTD. Країна виробництва: CN» (Товар за ЕМД №2), імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB Shanghai, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 18.05.2026 №UA100440/2026/448124 (MRN№26UA100440448124U8) за ціною - 3,5912 дол. США/кг, що розраховується на рівні - 45,7847 дол. США/шт. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від 18.05.2026 №UA100440/2026/448124 (MRN№26UA100440448124U8), коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару з урахуванням додаткової одиниці виміру розраховується як 45,7847 дол. США/шт. ((3,5912дол.США/кг* 13335,6 кг)/1046 шт). Товару №2 до рівня товару за кодом згідно УКТЗЕД 8483105090 «Вали з`єднані шарнірно що використовуються для сільськогосподарської техніки: Вал карданний 035B-LF*830 мм. Z6-Z8 - 50 штВал карданний 035B-LF*830 мм. Z6-Z6 - 100 штВал карданний 03В*810 мм. Z8-Z8 - 100 штВал карданний 03В*810 мм. Z6-Z6 - 200 штВал карданний 03В*1010 мм. Z8-Z6 - 100 штВал карданний 03В*1010 мм. Z6-Z6 - 50 штВал карданний 03В*1210 мм. Z8-Z6 - 100 штВал карданний 03В*1210 мм. Z6-Z6 - 50 штКраїна виробництва: CN. Виробник: YANCHENG DLF MACHINERY CO., LTD. Торговельна марка: YANCHENG DLF MACHINERY.» (Товар за ЕМД №1), імпортованого за угодою з виробником, країна виробництва та відправлення - Китай, комерційні умови поставки - FOB SHANGHAI, у співставних обсягах, митне оформлення якого здійснено за основним методом визначення митної вартості та випущеного у вільний обіг у наближений час за ЕМД від 24.03.2026 №UA401020/2026/011500 (MRN№26UA401020011500U8) за ціною - 2,8359 дол.США/кг. Враховуючи відмінні фізичні характеристики товару, оформленого за ЕМД від 24.03.2026 №UA401020/2026/011500 (MRN№26UA401020011500U8), коригування здійснено з урахуванням основної одиниці виміру, відповідно до товарної номенклатури Митного тарифу України (УКТ ЗЕД), затвердженого Законом України «Про митний тариф України» від 19.10.2022 №2697-IX (кілограм). Митна вартість товару з урахуванням основної одиниці виміру розраховується як 2,8359 дол. США/кг (а.с.13-15).

Відповідачем відмовлено у митному оформленні митної декларації МД №26UA110110005067U7 від 11.05.2026.

26.05.2026 позивачем з урахуванням рішення №UA110150/2026/000055/2 від 25.05.2026 до митного органу подано митну декларацію №26UA110150005954U0, загальна різниця митних платежів між митною вартістю, визначеною підприємством, та митною вартістю, скоригованою митницею, складає 170372,02 грн, на покриття якої товариством застосовано індивідуальну гарантію №26UA120012001F4M5, видану гарантом ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ» (код ЄДРПОУ 20602681).

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000055/2 від 25.05.2026 протиправним, позивач звернувся до суду із позовом про його скасування.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до п. 3.1.1 зовнішньо-економічного договору №WDI/1 від 01.12.2025 поставка товару здійснюється на умовах FOB, при цьому контрактна ціна товару включає в себе вартість самого товару, витрати на експортне та імпортне митне оформлення товару, сплату експортного мита та інших зборів, а також витрати на доставку товару до порту відвантаження і завантаження товару на борт судна, без урахування вартості перевезення до порту призначення. Разом з тим, у специфікації №2026-1-z від 02.01.2026 та інвойсі №GMGN-2026-3-z від 23.01.2026 відсутні відомості щодо складових контрактної ціни товару, зокрема не зазначено інформацію про включення/невключення до вартості товару витрат на експортне оформлення, сплату експортного мита та інших зборів, витрат на доставку до порту відвантаження та завантаження товару на борт судна. Таким чином, подані документи містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також документально підтверджених числових значень складових митної вартості товарів, що унеможливлює перевірку правильності визначення митної вартості товарів відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України. Відповідно до відомостей наданих до митного оформлення документів, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB - QINGDAO, згідно Інкотермс. Відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів (Інкотермс) за терміном FOB, Продавець зобов`язаний доставити товар на борт судна в названому порту відвантаження. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов`язок по митному очищенню товару для експорта. Враховуючи заявлений характер зовнішньоекономічної угоди - контракт з виробником, умови поставки FOB, пункт 3.1.1 Контракту №WDI/1 від 01.12.2025 продавцем здійснено митні формальності у країні відправлення. Документального підтвердження умов здійснення експортної операції із вивезення оцінюваної партії товарів (вартості, умов поставки, ваги) не надано.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Зазначене зауваження протирічить положенням п.3.1.1 контракту №WDI/1 та положенням Правил ІНКОТЕРМС. Так, в договорі чітко зазначено, що в контракту ціну включені сума вартості самого товару, ескортного митного оформлення з оплатою експортних мит та інших зборів, а також вартість доставки в порт призначення та завантаження на судно.

Вартість товарів, зазначена в інвойсі, вже включає в себе всі зазначені витрати, понесені продавцем, і не потребує окремого зазначення в інвойсі витрат продавця при відправленні товару .

Копія митної декларації країни відправлення передбачена як додатковий документ, що надається (за його наявності) на запит митниці, якщо надані документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ч.5 ст.53 МК України прямо забороняє вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Контрактом №WDI/1 від 01.12.2025, а саме п.3.5, сторонами узгоджені документи, які повинні надаватись для підтвердження поставки товару, серед яких митна декларація країни відправлення відсутня.

Здійснення митного оформлення в країні відправлення є обов`язком китайського підприємства-постачальника відповідно до законодавства КНР. Діючим митним законодавством ані України, ані КНР не передбачено зобов`язання українського підприємства надавати підтвердження митного оформлення в країні відправлення.

При цьому, в процесі такого контролю відповідачем не наведені обґрунтування вимоги необхідності надання митної декларації країни відправлення і які саме розбіжності у наданих документах та складових митної вартості усуватиме така декларація.

Разом з цим, суд зауважує, що з приводу ненадання декларації країни відправлення, Верховний Суд, в постанові від 19.03.2019 у справі №810/4116/17 висловив наступну правову позицію: «Крім того, ненадання позивачем митної декларації країни відправлення також не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки така (вартість) повністю підтверджувалася поданими позивачем при проходженні митних формальностей первинними документами, а надання такої митної декларації не є обов`язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару».

Така ж правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 804/4680/16.

Документи, які були надані митному органу, підтверджують вартість товару, а вказані в них відомості узгоджуються між собою та дають змогу ідентифікувати товар, що перевозився та його вартість. Водночас, митницею не обґрунтовано, які саме складові митної вартості товару має підтвердити (або спростувати) митна декларація країни відправлення.

Отже, не надання копії декларації країни відправлення до митного оформлення не може слугувати підставою для витребування у декларанта додаткових документів та не підтвердження через її ненадання заявленої митної вартості.

Вимога про надання зазначених документів (документи, що підтверджують вартість перевезення товару до порту відвантаження; документи щодо здійснення витрат на навантаження товару на борт судна; документи, що підтверджують сплату експортних мит, зборів та інших платежів; калькуляцію ціни товару із зазначенням усіх складових контрактної ціни; бухгалтерські, платіжні та/або інші документи, що підтверджують числові значення зазначених складових митної вартості товару) протирічить положенням ст.58 Митного кодексу України.

Базис поставки FOB, визначений в Міжнародних торговельних правилах «Інкотермс 2010» покладає на продавця обов`язок по виконанню експортних митних процедур для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Покупець зобов`язаний оплатити фрахт судна, розвантажити в порту прибуття, виконати імпортне митне оформлення з оплатою імпортних мит і зборів, і доставити товар до місця призначення.

Ціна FOB (FOB price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів, а також вартості доставки в порт відвантаження і завантаження вантажу на борт судна без вартості перевезення (фрахту) в порт призначення.

Таким чином, складовими митної вартості товару є інвойсна вартість товару та вартість перевезення (фрахту) товару в порт призначення (до кордону України).

Щодо покликань митного органу на те, що відповідно до п.5.2 зовнішньо-економічного договору №WDI/1 від 01.12.2025 умови оплати кожної партії товару зазначаються у відповідних специфікаціях (додатках) до контракту. При цьому, за домовленістю сторін, умови оплати, зазначені у специфікації, можуть бути змінені шляхом укладення додаткової угоди. Крім того, згідно п. 4.1 контракту ціна на товар визначається сторонами та зазначається у специфікаціях до контракту. У разі несвоєчасної оплати товару ціна товару може змінюватися після здійснення поставки, а зміна ціни оформлюється додатковою угодою з подальшим наданням продавцем коригуючої специфікації та інвойсу. До митного оформлення надано специфікацію від 02.01.2026 №2026-1-z, відповідно до якої оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з моменту фактичного отримання товару. Разом з тим, товар був розміщений на склад за МД ІМ74АА №UA110150/2026/004437 від 28.04.2026, тобто фактично отриманий покупцем. Банківські платіжні документи до митного оформлення декларантом не надано. Таким чином, у митного органу відсутня можливість перевірити факт здійснення/нездійснення оплати за оцінюваний товар, а також встановити, чи не відбулося коригування ціни товару після поставки відповідно до умов контракту. Враховуючи викладене, подані документи не містять усіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, а також не дають можливості перевірити достовірність заявленої митної вартості та остаточне числове значення вартості товару, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України є обов`язковими складовими для підтвердження митної вартості товарів

З цього приводу суд зазначає наступне.

Так, висуваючи зазначену розбіжність митниця протирічить положенням п.5.2 контракту та умовам оплати, зазначеним в Специфікації №2026-1-z. Митниця в запиті сама зазначила, що за специфікацією передбачене відстрочення оплати на термін до 180 днів від дати фактичного отримання товарів і наводить дату такого отримання - 28.04.2026. Таким чином термін оплати збігає в липні 2026 року.

На день декларування оплата не здійснювалась, термін оплати не сплинув. Вимога про надання документів (банківські платіжні документи щодо оплати оцінюваної партії товару (за наявності оплати); додаткові угоди до контракту щодо зміни умов оплати та/або ціни товару (за наявності); коригуючі специфікації та інвойси, передбачені умовами контракту; бухгалтерські та інші документи, що підтверджують остаточну ціну товару, фактично сплачену або таку, що підлягає сплаті) не підлягає виконанню оскільки протирічить положення контракту.

Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі №815/329/17 сформулював сталу правову позицію, зазначивши, що «...відсутність оплати за товар не впливає на митну вартість такого товару є обґрунтованим з огляду на те, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий) так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).» Такий самий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 19.11.2024 у справі №420/23588/23.

Також, Верховний Суд у постанові від 27.02.2025 у справі №300/784/24 зазначив, що «умови, на яких повинна здійснитися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митно їдекларації на підтвердження митної вартості (невідповідність строків оплати, що визначені договором) не є тими розбіжностями (суперечностями) не можуть бути покладені в основу висновків митного органу щодо наявності розбіжностей у відомостях про митну вартість товару.

Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі №°804/6243/14, від 29.07.2020 у справі №9420/1709/19.»

Таким чином, зазначені митницею зауваження не свідчать про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, та не можуть бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом.

Щодо покликань митного органу на те, що в підтвердження укладення договору на транспортування у гр. 44 декларантом заявлений договір (контракт) про перевезення від 03.03.2025 №0303/912/25, заявка на перевезення №95 від 23.01.2026, акт виконаних робіт від 21.04.2026, рахунок №G260327-19 від 27.03.2026, довідка про транспортні витрати від 27.03.2026. Відповідно до поданих до митного оформлення документів, зокрема інвойсу та графи 20 митної декларації, поставка товaру здійснюється на умовах FOB Qingdao (Китай). За результатами опрацювання документів, поданих до митного оформлення товару, встановлено наявність розбіжностей та відсутність документального підтвердження окремих складових транспортних витрат, що впливають на правильність визначення митної вар тості товарів. Так, декларантом до митного оформлення подано: -рахунок №G260327-19 вiд 27.03.2026, виданий компанією GLOBAL CONTAINER LINES SIA(!); - акт виконаних робіт від 21.04.2026; - довідку про транспортні витрати від 27.03.2026; - заявку № 95 від 23.01.2026 до договору № 0303/912/25; - залізничну накладну (СМГС). Водночас під час аналізу поданих документів встановлено наступне. У рахунку № G260327-19 від 27.03.2026, акті виконаних робіт від 21.04.2026, довідці про транспортні витрати від 27.03.2026 та заявці № 95 від 23.01,2026зазначено маршрут перевезення: Qingdao (Китай) - Gdansk (Польща) - Мостиська-Пшемисль (Польща/Україна) - Дніпро (Україна). При цьому у поданій до митного оформлення залізничній накладній як станцію відправлення/переходу зазначено «Мостиська ІІ». Таким чином, у поданих документах наявні розбіжності щодо пункту переходу та ділянки здійснення залізничного перевезення, що унеможливлює однозначне встановлення фактичного маршруту транспортування товару та складових транспортних витрат. Таким чином, подані документи не містять усіх відомостей щодо складових транспортних витрат та не дають можливості перевірити повноту включення витрат, передбачених частиною 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів.

З цього приводу суд зазначає, що митниця в запиті навела перелік документів, які надані для підтвердження факту перевезення та вартість транспортних витрат.

Надані документи підтверджують транспортні витрати на кожному етапі мультимодального перевезення - морське перевезення -порт Кингдао - порт Гданськ- 1725 дол. США, наземне перевезення порт Гданськ-м/п Мостиська (Пшемишль)- 1000 дол. США, перевезення по території України від м/п Мостиська (Пшемишль)- м.Дніпро - 1140 дол. США.

Зауваження що не надано документи, що підтверджують перевезення до станції Мостська ІІ носять формальний характер, оскільки не виплавають на правильність визначення митної вартості.

Зазначені в запиті витрати входять до технологічних витрат мультимодального перевезення і не визначаються як додаткові послуги, які можуть надаватись перевізником окремо від основним послуг з перевезення.

Щодо покликань митного органу на те, що у залізничній накладній міститься посилання на експортну митну декларацію: «Вантажно-митна декларація, або АКД №26PL322080NSB5ETM2 від 02.04.2026» та заявлений інвойс, який до митного оформлення не надавався GMGN-2026-3-2 від 23.01.2026. Однак, зазначена експортна митна декларація до митного оформлення не надана, що позбавляє митний орган можливості перевірити: - умови переміщення товару територією Польщі; - фактичного відправника та одержувача на етапі транзиту; - відомості щодо митного оформлення товару в країні ЄС; - можливі витрати, пов`язані з оформленням ЕК МД та супутніми експедиторськими послугами. Також встановлено, що подані документи містять виключно вартість: - морського фрахту Qingdao - Gdansk у сумі 1725 дол. США; - залізничного перевезення Gdansk - Мостиська-Пшемисль у сумі 1000 дол. США; - залізничного перевезення Мостиська-Пшемисль - Дніпро у сумі 1140 дол. США. При цьому документи не містять відомостей щодо: - витрат на оформлення експортної митної декларації; - портових витрат у порту Гданськ; - термінальних та складських послуг; - експедиторських витрат; - витрат за організацію перевантаження контейнера; - інших супутніх логістичних витрат на території Польщі. Окремо слід зазначити, що відповідно до залізничної накладної перевезення здійснювалось: - із використанням контейнера власності Maersk; - у складі інтермодального поїзда №869/2; - із залученням декількох учасників перевезення. Водночас, будь-які документи щодо вартості послуг третіх осіб, експедиторів, операторів терміналів, контейнерних ліній або документального підтвердження відсутності таких витрат до митного оформлення не надані.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Зазначена декларація №26PL322080NSB5ETM2 від 02.04.2026 не вважається експортною декларацією, а є транзитною митною декларацією на підставі якої здійснюється транзитне перевезення територією Польщі.

Запис в коносаменті «sresponsibility ceasesat port of discharge" перевізник не відповідає за вантаж в порту розвантаження, стосується взаємовідносин між перевізником та морською лінією, яка здійснює перевезення контейнерів.

Перевізником в даному випадку у взаємовідносинах оператора мультимодального перевезення та морської лінії виступає лінія, яка взяла на себе зобов`язання доставити вантаж в порт Гданськ. Після доставки морська лінія виконавши перевезення дійсно не відповідає за вантаж в порту призначення.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про мультимодальні перевезення», за договором мультимодального перевезення одна сторона (оператор мультимодального перевезення) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (замовника послуги мультимодального перевезення) надати послугу мультимодального перевезення, у тому числі із залученням інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення, в установлений договором строк.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону, розрахунки за роботи та послуги, пов`язані з мультимодальним перевезенням, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними цінами, визначеними за домовленістю сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про мультимодальні перевезення», оператор мультимодального перевезення має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут мультимодального перевезення, діючи в інтересах замовника послуги мультимодального перевезення, за умови внесення змін до договору мультимодального перевезення, за згодою сторін та дозволу митного органу, якщо товари та транспортні засоби, що перевозяться, перебувають під митним контролем під час здійснення міжнародних перевезень; здійснювати мультимодальне перевезення вантажів за одним або більше документом мультимодального перевезення вантажів; відступати від вказівок замовника послуги мультимодального перевезення в порядку, передбаченому договором мультимодального перевезення; не приступати до виконання обов`язків за договором мультимодального перевезення до отримання від замовника послуги мультимодального перевезення товарно- транспортних документів, документів, необхідних для контролю за дотриманням встановлених заборон та/або обмежень на переміщення товарів через митний кордон України, та інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також інформації, передбаченої договором мультимодального перевезення; залучати до надання послуги мультимодального перевезення інших учасників мультимодального перевезення вантажів на умовах укладення з ними договорів, відповідаючи перед замовником послуги мультимодального перевезення за результати їх роботи. У такому разі оператор мультимодального перевезення виступає перед іншими учасниками мультимодального перевезення вантажів, залученими до надання послуги мультимодального перевезення, як замовник.»

Таким чином, декларант не може впливати на стосунки перевізника за договором, який залучає до мультимодального перевезення інших осіб, які виступають безпосередніми перевізниками, і не є стороною таких взаємовідносин, а тому у декларанта відсутні будь-які документи щодо вартості послуг третіх осіб.

Всі транспортні витрати, понесені перевізником за договором визначенні перевізником в наданих декларанту документах.

Щодо покликань митного органу на те, що в акті виконаних робіт дата - 21.04.2026, а сама ж накладна сформована 13.04.2026 та містить штампи/операції раніше. Тобто, фактичне перевезення вже відбулось, але документального підтвердження всіх супутніх витрат під час руху контейнера не надано. Подані документи не дають можливості встановити, чи включені до заявлених транспортних витрат усі витрати, фактично понесені під час організації та здійснення міжнародного перевезення контейнера.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Акт виконаних робіт сформовано сторонами після здійснення фактичного доставлення вантажу в кінцевий пункт призначення (Дніпро) і остаточно підтверджує понесені перевізником витрати з мультимодального перевезення. Зазначені в акті витрати підтверджуються іншими наданими документами.

В оскаржуваному рішенні митниця зазначає :

надані пояснення щодо включення транспортних витрат до ціни товару за умовами поставки FOB не підтверджені належними первинними документами;

документи щодо мультимодального перевезення не містять достатніх відомостей для однозначного встановлення маршруту перевезення, фактичного перевізника, обсягу наданих послуг та їх вартості;

відсутні належні документи бухгалтерського та платіжного характеру, які підтверджують фактичну оплату транспортних послуг та складових митної вартості;

банківські платіжні документи не містять достатньої ідентифікації оцінюваного товару та не дають можливості співвіднести здійснені платежі з конкретною поставкою;

надані заявки, рахунки та довідки мають інформаційний характер та самі по собі не є достатнім підтвердженням фактично понесених витрат;

документи містять невідповідності щодо умов та етапів транспортування товару.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України, у разі якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей щодо числових значень складових митної вартості товарів, митний орган має право вимагати додаткові документи. Разом з тим декларантом не надано документів, які б у повному обсязі підтверджували: фактичну оплату товару; фактичну оплату транспортних та супутніх витрат; числові значення складових митної вартості; документальне підтвердження всіх витрат, які відповідно до статті 58 МК України підлягають включенню до митної вартості.

Всі зазначені зауваження митниці спростовуються наданими під час митного оформлення документами, які в своїй сукупності та взаємозв`язку підтверджують числові значення складових митної вартості (інвойсну ціну та транспортні витрати до кордону України).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків поданих до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відтак, суд вважає, що митний орган мав можливість пересвідчитись у достовірності митної вартості заявленої декларантом за ціною договору.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України, додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст. 64 МК України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Як вбачається з оскарженого рішення про коригування митної вартості в самому рішення зазначено лише номер та дата митної декларації, яка стала джерелом інформації для коригування митної вартості. Приймаючи оскаржене рішення про коригування митної вартості митницею у графі 33, крім номеру та дати митної декларації, яка були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, не надано пояснень щодо зроблених коригувань на обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваного товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід для формування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості прямо суперечать цитованим вище положенням законодавства, що є самостійною підставою для його скасування. Вказана позиція підтверджується уставленою судовою практикою Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду викладеної в постанові від 21.12.2018 у справі №815/1670/17.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, висловленої у постановах: від 30.01.2018 у справі №813/7903/14, від 18.12.2018 у справі №826/15706/13-а, від 29.01.2019 у справі №815/6827/17, від 16.04.2019 у справі №815/6698/17, митна вартість товарів, відкорегована за резервним методом має ґрунтуватися на митній вартості, раніше визнаній (визначеній) митними органами, що міститься в Єдиній автоматизованій інформаційній системі (далі - ЄАІС). При цьому, у такій ситуації митний орган повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як на підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МК України, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості, чого в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, відповідач не зазначив.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак, наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.

Тому суд доходить висновку, що позивач при подачі документів надав всі необхідні та достатні документи, що дають змогу визначити всі складові митної вартості товару, та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару.

Разом з тим, відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості, не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості, що свідчить про порушення відповідачем вимог частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

З наведеного вбачається, що позивачем надано усі необхідні документи, що стосуються числового значення митної вартості товару або методу її визначення, документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, у зв`язку із чим дійшов висновку, що рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000055/2 від 25.05.2026 є таким, що підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. При зверненні до суду з даним позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, який слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» (69000, м. Запоріжжя, вул. Штабна, буд.13, прим.23; код ЄДРПОУ 42822115) до Південно-Східної митниці (49038, м.Дніпро, вул.Ольги Княгині, буд.22; код ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправним та скасування рішення, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Південно-Східної митниці про коригування митної вартості товарів №UA110150/2026/000055/2 від 25.05.2026.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «АМТ» за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східної митниці судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.09.2026.

Суддя Ю.В. Калашник