Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №280/5477/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Справа № 280/5477/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Запорізької митниці про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

03 червня 2026 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Запорізької митниці (далі – відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною відмову відповідача, викладену у листі №7.20-1/20-02/10/1729 від 06.05.2026;

зобов`язати відповідача відкликати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжя Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України постанову Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Ухвалою суду від 08.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Запорізької митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 змінено класифікацію коду товару на 3402901000 замість 3808941000. Внаслідок такої зміни коду були донараховані митні платежі в розмірі 13869,32 гpн. В подальшому було складено постанову у справі про порушення митних правил №0151/11200/19, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 41607,96 грн., тобто 300% від суми протиправно нарахованих митних платежів за Рішенням про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019. Представник позивача зазначає, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року у справі №280/6230/19 визнано протиправним і скасовано рішення митниці про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019. Також, представник позивача вказував на те, що 05.10.2021 митниця скасувала власне рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019 і повернула всі донараховані за цим рішенням митні платежі, проте не скасувала постанову Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019. Представник позивача зазначає, що позивач звернулася до митниці з пропозицією відкликати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції України постанову у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019, проте відповідач відмовив у відкликані вимоги, чим порушив права та інтереси позивачки. З урахуванням викладеного у позовній заяві позивач просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено, що законність та обґрунтованість постанови від 26.11.2019 про порушення митних правил вже розглядались в судовому порядку. Відповідач зазначає, що постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил № 0151/11200/19 від 26.11.2019 судовими рішеннями не скасована, є чинною та підлягає виконанню. Зазначає, що недбалість посадових осіб при прийнятті постанови Запорізької митниці ДФС від 26.11.2019 у справі про порушення митних правил не підтверджена жодним наданим позивачем доказом та не встановлена судом. Відповідач зазначає, що предметом розгляду в цій справі не є законність постанови від 26.11.2019 в справі про порушення митних правил №0151/11200/19, оскільки така постанова вже була предметом судового розгляду у справі №334/8470/19 та судом надано оцінка щодо правомірності і законності даної постанови. Дана постанова у справі про порушення митних правил від 26.11.2019 є чинною та не скасована у встановленому законом порядку. Доводи позивача щодо відсутності у постанові складу правопорушення, неправильного визначення коду товару, протиправності рішення про визначення коду товару, а також щодо необґрунтованості притягнення її до адміністративної відповідальності не можуть бути повторно перевірені в межах цієї справи. Крім того, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 у справі №280/6230/19, яким скасовано рішення митного органу про визначення коду товару, не змінює чинності постанови у справі про порушення митних правил від 26.11.2019 №0151/11200/19. З урахуванням викладеного відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що постановою у справі про порушення митних правил №0151/11200/19, ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 41607,96 грн.

Зазначена постанова пред`явлена відповідачем до примусового виконання до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Судом встановлено, що 29.04.2026 позивачка звернулася до Запорізької митниці з пропозицію відкликати з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України постанову у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Листом Запорізької митниці від 06.05.2026 №7.20-1/20-02/10/1729, ОСОБА_1 повідомлено про те, що у митниці відсутні правові підстави для відкликання з Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України постанови Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019.

Не погодившись з відмовою відповідача по відкликанню з органу ДВС постанови Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Судом встановлено, що позивачка обґрунтовує заявлені позовні вимоги тим, що постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 була прийнята у зв`язку із прийняттям Запорізькою митницею ДФС рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019, за яким було донараховано митні платежі в розмірі 13869,32 гpн. Позивач зазначає, що рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019 було скасовано у судовому порядку рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2021 по справі №280/6230/19, проте постанова у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 відповідачем скасована не була. Позивач вважає, що оскільки було скасовано рішення про визначення коду товару №KT-UA112080-0110-2019 від 16.10.2019, то відповідно і постанова у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 не підлягає виконанню та має бути відкликана відповідачем з примусового виконання.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначено про те, що підстави для відкликання з примусового виконання постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 відсутні, оскільки така постанова не була скасована в судовому порядку та є чинною, а штраф у повному обсязі не сплачений.

Суд зазначає, що предметом розгляду цієї справи не є питання правомірності постанови у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019, оскільки вирішення такого питання входить до компетенції місцевих загальних судів, як адміністративних.

У цій справі досліджується правомірність дій Запорізької митниці в частині розгляду пропозиції позивачки про відкликання з примусового виконання зазначено постанови про порушення митних правил.

Суд зазначає, що відповідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що Запорізька митниця є органом державної влади та відповідно під час здійснення діяльності зобов`язана діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що звертаючись до відповідача з пропозицією про відкликання виконавчого документа позивачка не зазначала, на якій саме підставі визначеній Законом України «Про виконавче провадження», відповідач має відкликати з примусового виконання постанову у справі про порушення митних правил.

Так, суд зазначає, що пунктом 1 частини 1 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

Разом з тим, з огляду на приписи статті 19 Конституції України, для подачі заяви про повернення виконавчого документа, у відповідача має бути наявна передбачена чинним законодавством України підстава.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.529 Митного кодексу України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ч.3 ст.529 Митного кодексу України, постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст.530 Митного кодексу України, законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені судом у зв`язку з поданням позовної заяви або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, - у зв`язку з поданням скарги або в порядку контролю.

Згідно ч.6 ст.530 Митного кодексу України, перевірка законності та обґрунтованості постанови у справі про порушення митних правил судом здійснюється у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Судом встановлено, що постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 оскаржувалася позивачем в судовому порядку.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі №334/8470/19 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

Також, судом встановлено, що рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 01.07.2020 по справі №334/8470/19 набрало законної сили 07.10.2020.

Отже, судом встановлено, що на даний час постанова Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 є чинною та не скасована у встановленому чинним законодавством України порядку.

При цьому, суд звертає увагу на те, що Митний кодекс України не містить випадків за яких чинна постанова митного органу про порушення митних правил підлягає відкликанню з органів примусового виконання рішень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача не було передбачених чинним законодавством України підстав для відкликання постанови Запорізької митниці ДФС у справі про порушення митних правил №0151/11200/19 від 26.11.2019 з примусового її виконання, а вимоги позивача про таке відкликання не ґрунтуються на положеннях чинного законодавства України.

При цьому, суд зазначає, що законність та обґрунтованість постанови митниці у справі про порушення митних правил можуть бути перевірені виключно у порядку встановленому чинним законодавством України (ч.1 ст.530 МК України).

Стосовно інших посилань доводів наведених позивачем в позовній заяві, то суд критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п.30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Запорізької митниці (69041, м.Запоріжжя, вул.Синенка Сергія, 12, код ЄДРПОУ 44005647) про скасування рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова