Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №280/5269/26 — Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 вересня 2026 року Справа № 280/5269/26 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (далі – відповідач), в якому позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради №84015027 від 30.03.2026 про відмову у проведенні реєстраційних дій;

зобов`язати Департамент адміністративних послуг Запорізької міської провести державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на об`єкт нерухомого майна – житловий будинок АДРЕСА_1 , шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13.03.2026, позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою № 71958941 щодо проведення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вищезазначеного рішення суду. Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Щепанської Наталії Ігорівни Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради № 84015027 від 30.03.2026 року відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою в зв`язку з наявністю обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій. Оскільки, під час проведення державної реєстрації, реєстратором встановлено, що інформація про судове рішення Оріхівського районного суду Запорізької області за № 323/4759/13-ц від 09.01.2014 в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня, державним реєстратором було направлено запит до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя про отримання копії судового рішення. 19.03.2026 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя надіслано ухвалу суду № 323/4759/13 від 19.03.2026 щодо відмови у задоволенні заяви про видачу копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області. Таким чином, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом. У зв`язку з чим реєстратор вирішив відмовити у проведенні реєстраційних лій за Заявою у зв`язку із зазначеними вище обставинами. Позивач вважає рішення таким, що порушує його права та таким, що суперечить вимогам законодавства. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою судді від 03.06.2026 відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Відповідач проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві відповідно до якого зазначено, що відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» - до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника. Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами. У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Під час розгляду заяви, державним реєстратором встановлено, що інформація про судове рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 у справі №323/4759/13-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня. Таким чино, 17.03.2026 державним реєстратором було направлено запит №313/06.2-04 до Шевченківського районного суд м. Запоріжжя для отримання інформації – чи є в наявності зазначене рішення суду та надання копії зазначеного рішення суду, засвідчену в установленому порядку. Запит було направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв`язку з тим, що відповідно до Розпорядження Верховного суду від 10.05.2022 № 29/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Оріхівський районний суд Запорізької області)» територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області визначено за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя. 30.03.2026 до державного реєстратора надійшла Ухвала Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 19.03.2026 справа №323/4759/13 в резолютивній частині якої зазначено – «…в задоволенні заяви заступника начальника відділу – державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Наталії Щепанської про видачу копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоадріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину – відмовити…» Враховуючи зазначене, державним реєстратором 30.03.2026 було прийнято оскаржуване рішення про відмову у державній реєстрації прав у повній відповідності до вимог пункту 3 частини 1 статті 24 Закону. Просить відмовити у задоволенні позову.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 01.07.2026 по 02.08.2026 перебувала у відпустці.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, установив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВРК №751464 від 17.06.2011 (спадкова справа №06 за 2011 рік, зареєстровано в реєстрі за №630) ОСОБА_1 є спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_2 . Спадщина, на яку видано свідоцтво складається з земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивачем до позовної заяви надано рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц.

Відповідно до вищевказаного рішення позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину, – задоволено в повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,7 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м, тамбур літ. «А1», прибудова літ. «А2», убиральня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», «Ж», сарай літ. «Е», «И», гараж літ. «Д», «З», літній душ літ. «Л», погріб літ. «п-г», паркан №1, колодязь літ. «к», за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с Новоандріївка, вул. Клименка, буд 42, з правом реєстрації на своє ім`я у відповідних установах.

13.03.2026 позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою № 71958941 щодо проведення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі вищезазначеного рішення суду.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 30.03.2026 №84015027 відмовлено у проведенні реєстраційних дій на підставі того, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Зокрема, зі спірного рішення вбачається, що під час розгляду заяви, державним реєстратором встановлено, що інформація про судове рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

Таким чином, 17.03.2026 державним реєстратором було направлено запит №313/06.2-04 до Шевченківського районного суд м. Запоріжжя для отримання копії судового рішення.

Запит було направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв`язку з тим, що відповідно до Розпорядження Верховного суду від 10.05.2022 №29/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Оріхівський районний суд Запорізької області)» територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено за Шевченківськім районним судом м. Запоріжжя.

30.03.2026 до державного реєстратора надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 по справі №323/4759/13 в резолютивній частині якої зазначено: «…в задоволенні заяви заступника начальника відділу – державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Наталії Щепанської про видачу копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоадріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину – відмовити…».

Враховуючи зазначене, державним реєстратором 30.03.2026 було прийнято рішення №84015027 про відмову у державній реєстрації прав відповідно до вимог пункту 3 частини 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Вважаючи рішення відповідача про відмову у проведенні реєстраційних дій протиправним, позивач звернувся із вказаною позовною заявою до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV - державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України № 1952-IV, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті у випадках, визначених статтею 28 цього Закону, та в інших випадках, визначених законом (ч .4 ст. 3 Закону № 1952-IV).

За правилом абз. 4 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться будь-яким державним реєстратором за заявами у сфері державної реєстрації прав.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 6 Закону № 1952-IV визначено, що суб`єктами державної реєстрації прав є виконавчі органи сільських, селищних та міських рад (крім міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення) які набувають повноважень у сфері державної реєстрації прав відповідно до цього Закону у разі прийняття відповідною радою такого рішення.

Частиною 3 ст. 10 Закону № 1952-IV врегульовано, що державний реєстратор: 1)встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; 3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Відповідно до ч.8 ст. 12 Закону № 1952-IV доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної автентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (ч. 2 ст. 18 Закону № 1952-IV).

Пунктом 1 ст. 20 Закону № 1952-IV визначено, що заява на проведення реєстраційних дій подається заявником у паперовій формі, а у випадках, передбачених законодавством, - в електронній формі разом з оригіналами документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, чи їх копіями, засвідченими державними органами, органами місцевого самоврядування (якщо оригінали таких документів відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування).

Відповідно до абз. 1 ч.1 ст.22 Закону № 1952-IV документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 3 частини 1 статті 24 Закону № 1952-IV визначено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав слугує: подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Відповідно до статті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності» від 06.10.2016 № 1666-VIII (далі - Закон № 1666-VIII) до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.

Державний реєстратор прав на нерухоме майно з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі поданого рішення суду обов`язково використовує відомості Єдиного державного реєстру судових рішень за допомогою офіційного веб-порталу судової влади України щодо наявності такого рішення у відповідному реєстрі в електронній формі, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами.

У разі відсутності рішення суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень державний реєстратор прав на нерухоме майно запитує копію такого рішення суду, засвідчену в установленому порядку, від відповідного суду. Направлення запиту до суду про отримання копії рішення суду є підставою для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Як вже було встановлено судом, позивачем до позовної заяви надано рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц.

Відповідно до вищевказаного рішення позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину, – задоволено в повному обсязі.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно: житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,7 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м, тамбур літ. «А1», прибудова літ. «А2», убиральня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», «Ж», сарай літ. «Е», «И», гараж літ. «Д», «З», літній душ літ. «Л», погріб літ. «п-г», паркан №1, колодязь літ. «к», за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с Новоандріївка, вул. Клименка, буд 42, з правом реєстрації на своє ім`я у відповідних установах.

13.03.2026 позивач звернувся до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради із заявою № 71958941 щодо проведення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме на житловий будинок, що розташований за адресою: Запорізька область, Оріхівський район, с Новоандріївка, вул. Клименка, буд 42, на підставі вищезазначеного рішення суду.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 30.03.2026 №84015027 відмовлено у проведенні реєстраційних дій на підставі того, що подані позивачем документи не відповідають вимогам, встановлених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV.

Зокрема, зі спірного рішення вбачається, що під час розгляду заяви, державним реєстратором встановлено, що інформація про судове рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутня.

Таким чином, 17.03.2026 державним реєстратором було направлено запит №313/06.2-04 до Шевченківського районного суд м. Запоріжжя для отримання копії судового рішення.

Запит було направлено до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, у зв`язку з тим, що відповідно до Розпорядження Верховного суду від 10.05.2022 №29/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (Оріхівський районний суд Запорізької області)» територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

30.03.2026 до державного реєстратора надійшла ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 по справі №323/4759/13 відповідно до якої зазначено:

«…Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

В межах своєї компетенції, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Оріхівського районного суду Запорізької області, а у справах, по яких Оріхівським районним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання, пов`язані з виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.

Судом встановлено, що відповідно до доповідної записки головного спеціаліста Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Алейникової Н.І. від 19.03.2026 року, відповідно до інформації, внесеної до автоматизованої системи документообігу суду Оріхівського районного суду Запорізької області 17.12.2013 до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину (справа № 323/4759/13-ц, головуючий по справі суддя Щербань Л.С.).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину - задоволено в повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 , право власності на спадкове майно: житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,7 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м, тамбур літ. «А1», прибудова літ. «А2», убиральня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», «Ж», сарай літ. «Е», «И», гараж літ. «Д», «З», літній душ літ. «Л», погріб літ. «п-г», паркан №1, колодязь літ. «к», за адресою: АДРЕСА_1 , з правом реєстрації на своє ім`я у відповідних установах.

В автоматизованій системі документообігу Оріхівського районного суду Запорізької області відсутні дані про підписання вказаного судового рішення особистим ЕЦП головуючого у справі судді та направлені електронного примірника судового рішення до ЄДРСР.

Електронний примірник судового рішення в ЄДРСР не зареєстрований.

В п. 22 ОСК на вказану справу містяться відомості про набрання вказаним судовим рішенням законної сили 20.01.2014.

Матеріали судових справ, розглянутих Оріхівським районним судом Запорізької області, на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22, яким територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, Оріхівським районним судом Запорізької області до архіву Шевченківського районного суду м. Запоріжжя не передавались.

Відповідно до ч.1-5 ст.272 ЦПК України, копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення, учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення. У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів з дня його складення в електронній формі у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За заявою учасника справи копія повного судового рішення вручається йому під розписку безпосередньо в суді. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Частинами 9, 12 ст.272 ЦПК України, копії судових рішень можуть бути видані повторно за заявою особи у порядку, встановленому законодавством. Особа, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, може отримати в суді, який розглядав справу як суд першої інстанції, копію рішення, що є в матеріалах цієї справи, ухваленого судом будь-якої інстанції.

Зважаючи на викладене та те, що заявник заступник начальника відділу - державний реєстратор відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Н.Щепанська, не є учасником справи та особою, яка не брала участі у справі, але щодо якої суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки по цивільній справі № 323/4759/13-ц за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину, а тому суддя вважає, що заява про видачу копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року, не підлягає задоволенню…».

На підставі викладеного, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя ухвалою від 19.03.2026 по справі №323/4759/13 відмовив у задоволенні заяви заступника начальника відділу - державного реєстратора відділу реєстрації речових прав на нерухоме майно управління державної реєстрації департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради Наталії Щепанської про видачу копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09 січня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину.

Вказана ухвала наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Також судом встановлено, що ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28.04.2026 по справі №323/4759/13-ц відмовлено у задоволенні заяви адвоката Богословського Віктора Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Оріхівського районного суду Запорізької області.

Зокрема, Шевченківським районним судом м. Запоріжжя зазначено, що:

«…Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.

В межах своєї компетенції, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Оріхівського районного суду Запорізької області, а у справах, по яких Оріхівським районним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов`язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.

Згідно з доповідною запискою головного спеціаліста Шевченківського районного суду м. Запоріжжя, відповідно до інформації, внесеної до автоматизованої системи документообігу суду Оріхівського районного суду Запорізької області17.12.2013 до Оріхівського районного суду Запорізької області надійшла позовна заява за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину (справа № 323/4759/13-ц, головуючий по справі суддя Щербань Л.С.).

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новоандріївської сільської ради Оріхівського району, третя особа: приватний нотаріус нотаріального округу Оріхівського району Запорізької області Студенцов О.В. про визнання права власності на спадщину задоволено в повному обсязі. Визнано за ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , право власності на спадкове майно: житловий будинок літ. «А» загальною площею 50,7 кв.м, житловою площею 31,0 кв.м, тамбур літ. «А1», прибудова літ. «А2», убиральня літ. «Б», літня кухня літ. «В», сарай літ. «Г», «Ж», сарай літ. «Е», «И», гараж літ. «Д», «З», літній душ літ. «Л», погріб літ. «п-г», паркан №1, колодязь літ. «к», за адресою: АДРЕСА_1 , з правом реєстрації на своє ім`я у відповідних установах. В автоматизованій системі документообігу Оріхівського районного суду Запорізької області відсутні дані про підписання вказаного судового рішення особистим ЕЦП головуючого у справі судді та направлення електронного примірника судового рішення до ЄДРСР. Електронний примірник судового рішення в ЄДРСР не зареєстрований. В п. 22 ОСК на вказану справу містяться відомості про набрання вказаним судовим рішенням законної сили 20.01.2014.

Матеріали судових справ, розглянутих Оріхівським районним судом Запорізької області, на підставі розпорядження Голови Верховного Суду від 10 травня 2022 року № 29/0/9-22, яким територіальну підсудність судових справ Оріхівського районного суду Запорізької області змінено та визначено Шевченківському районному суду м. Запоріжжя, Оріхівським районним судом Запорізької області до архіву Шевченківського районного суду м. Запоріжжя не передавались.

Таким чином, враховуючи, що вказане рішення Оріхівського районного суду Запорізької області не підписано власним КЕП судді, який розглядав справу № 323/4759/13-ц, на теперішній час відсутні підстави для направлення рішення суду до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для задоволення заяви адвоката Богословського Віктора Анатолійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , про направлення до Єдиного державного реєстру судових рішень рішення Оріхівського районного суду Запорізької області…».

Вказана ухвала наявна в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Суд відхиляє посилання представника позивача на те, що «…ухвала Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 року містить резолютивну частину рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 року, відмітку про набрання законної сили 20.01.2014 цим рішенням, найменування сторін. Тобто, державний реєстратор фактично мала всі відомості, в підтвердження наданого позивачем до реєстрації копії рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 року справа № 323/4759/13-ц…», з огляду на наступне.

Суд наголошує, що відповідно до пункту 4 частини 3 статті 10 Закону №1952-IV державний реєстратор під час проведення реєстраційних дій обов`язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, а також відомості інших реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, держателем (розпорядником, володільцем, адміністратором) яких є державні органи, шляхом безпосереднього доступу до них чи у порядку інформаційної взаємодії з Державним реєстром прав, у тому числі відомості, що містять персональні дані особи. Отримані відомості долучаються до відповідної заяви, зареєстрованої у Державному реєстрі прав. Перелік державних електронних інформаційних ресурсів, які використовуються для проведення реєстраційних дій, визначається Кабінетом Міністрів України в Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 27 Закону №1952-IV, єдиною визначеною законом судовою підставою для державної реєстрації прав є судове рішення, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Матеріалами справи підтверджено відсутність рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Більш того, ухвалами Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 по справі №323/4759/13 та від 28.04.2026 по справі №323/4759/13-ц підтверджена відсутність підпису рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц власним КЕП судді, який розглядав справу №323/4759/13-ц, у зв`язку із чим у Шевченківського районного суду м. Запоріжжя відсутня можливість для видачі паперової копії судового рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 09.01.2014 по справі №323/4759/13-ц та направлення відповідного рішення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з висновком відповідача стосовно того, що Державний реєстратор не наділений правом самостійно відновлювати тексти судових рішень або трактувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 19.03.2026 по справі №323/4759/13 про «відмову у видачі копії» як належне підтвердження права власності позивача.

Слід наголосити, шо відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

1-1) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов`язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов`язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років";

14) спорах із суб`єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення публічно-приватного партнерства;

15) спорах щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері проведення конкурентних процедур з відбору приватного партнера, концесіонера;

15-1) спорах щодо оскарження законності укладення договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору, законності змін, внесених до договору публічно-приватного партнерства, концесійного договору;

16) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду і контролю у сфері медіа.

Відповідно до ст.392 ЦК України особа власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Враховуючи встановленні обставини справи, відмовляючи позивачу у проведенні реєстраційних дій, відповідач діяв в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, та в повній мірі відповідають встановленим у частини другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а відтак рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради від 30.03.2026 №84015027 про відмову у проведенні реєстраційних дій до скасування в судовому порядку не підлягає.

Більш того, вирішення питання визнання за позивачем права власності на нерухоме майно не належить до юрисдикції адміністративних судів, в розумінні приписів статті 19 КАС України, статті 19 ЦПК України та статті 392 ЦК України.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

Приписами частини першої статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 статті 77 КАС України).

На підставі системного аналізу положень законодавства України та доказів наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд.27, код ЄДРПОУ 37573508) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Стрельнікова