Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №260/2436/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 вересня 2026 року м. Ужгород№ 260/2436/26

13:30 год

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Скраль Т.В.

при секретарі Колушкіна Ю.В.,

за участю сторін:

позивач: ОСОБА_1 ,

представник позивача: адвокат Бухтоярова Оксана Василівна,

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник Савицький Сергій Ігорович,

третя особа: Холмківська територіальна громада - представник не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Бухтоярової Оксани Василівни (88017, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Собранецька, 138, оф.9-9А) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, 52, код ЄДРПОУ ВП 44106694), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Холмківська територіальна громада (89422, Закарпатська область, с. Холмок, вул. Свободи,50, код ЄДРПОУ 22096259) про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 18 вересня 2026 року проголошено скорочену частину рішення. Рішення у повному обсязі складено 18 вересня 2026 року.

15 квітня 2026 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Бухтоярову Оксану Василівну звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Закарпатській області, якою просить: « 1) визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо ОСОБА_1 по розкриттю моїх персональних даних та направленню в Холмківську територіальну громаду листів з додатками, а саме: № 104/5/07-16-13-08-07 від 07.01.2026 року, № 1253/5/07-16-13-08-07 від 09.02.2026 року та № 224507-16-13-08-07 від 06.03.2026 року; 2) стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50 000 гривень 00 копійок».

20 квітня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) сторін.

04 травня 2026 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про проведення розгляду справи за правилами загального позовного провадження від 01 травня 2026 року (вх. № 13031/26).

05 травня 2026 року представником позивача подано суду заяву про стягнення з відповідачів на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30000 грн, докази про що будуть подані протягом п`яти днів після ухваленні рішення у справі, (а.с.98-99).

20 травня 2026 року ухвалою суду у задоволенні клопотання представника позивача про виклик свідка – відмовлено. Залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Холмківську територіальну громаду. Витребувано від Холмківської територіальної громади відомості чи подавалися письмові запити в порядку встановленому законом до податкового органу щодо позивача ОСОБА_1 в січні- березні 2026 року.

27 травня 2026 року представником відповідача подано клопотання про зменшення розміру судових витрат, ( а.с.120).

29 червня 2026 року за ухвалою суду постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

01 вересня 2026 року в судовому розгляді оголошено перерву до 09:00 год 18 вересня 2026 року, клопотання представника позивача про виклик свідків - задоволено частково. Викликано в судове засідання на 18 вересня 2026 року свідка ОСОБА_2 .

1. Позиції сторін.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з листів ГУ ДПС у Закарпатській області № 104/5/07-16-13-08-07 від 07.01.2026 року, № 1253/5/07-16-13-08-07 від 09.02.2026 року, № 224507-16-13-08-07 від 06.03.2026 року вбачається, що відповідач: розкрив перед Холмківською сільською радою, а відповідно і її працівниками (невизначеним колом працівників та їх кількістю) інформацію щодо податкового номеру платника податків 2275218693 (у всіх 3-х реєстрах боргу) в причинному зв`язку з податковим боргом; розкрив перед Холмківською сільською радою інформацію щодо Прізвища, ім`я та по батькові в причинному зв`язку з податковим боргом; назвав божником. У всіх 3-х супровідних листах відповідача в Холмківську ТГ наявний текст «перелік боржників»- відобразив суму 304 653,69 грн та назвав її податковим боргом, що не відповідає дійсності. Дії відповідача по направленню в Холмківську територіальну громаду листів про наявність в нього, на думку відповідача податкового боргу, вважає протиправними, такими, що порушують права передбачені Законом України «Про захист персональних даних»: ст.2, ч.1 ст.8, ч.2 ст.10, ч.1 ст.14, порушують щодо ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право на повагу до приватного і сімейного життя та спричиняють моральну шкоду.

28 квітня 2026 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просять відмовити. В обґрунтування зазначають, що Головне управління ДПС у Закарпатській області листами від 07.01.2026 за №104/5/07-16-13-08-07, від 09.02.2026 за №1253/5/07-16-13-08-07 та від 06.03.2026 №224507-16-13-08-07 з додатками до таких, направлено до Холмківської ТГ Ужгородського району Закарпатської області переліки боржників по податках, що справляються до бюджету відповідної ТГ, та в т.ч. про наявність податкового боргу у ОСОБА_1 за платежем 11010500 «Податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» у розмірі 304653,69 грн. Відтак, надання інформації органам місцевого самоврядування у порядку статті 12 Податкового кодексу України, не є розголошенням інформації, а є виконанням законодавчо встановленого обов`язку. Наявність податкового боргу у розмірі 304653,69 грн підтверджується інтегрованою карткою платника за вказаним платежем/ Інформування органу місцевого самоврядування, в даному випадку Холмківської ТГ Ужгородського району Закарпатської області, не створює для платника нових обов`язків, а лише констатує стан розрахунків з бюджетом. Крім цього, указане інформування на виконання статті 12 ПК України та БК України, не є поширенням персональних даних у розумінні Закону України «Про захист персональних даних», оскільки це є внутрішньодержавним обміном інформацією між органами, залученими до єдиного бюджетного процесу. Крім цього, відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, яка публікується на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до вимог пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України. Згідно пункту 35.4 статі 35 ПК України, на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється в т.ч. інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.

05 травня 2026 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що навіть в статті 12 ПК України йде мова про «суми» податкового боргу, а не про ПІБ осіб та вказівку на їх віднесення до статусу «боржник». Крім того, він не є відповідальною особою за нарахування та утримання податку, бо ППР оскаржені, а отже податкові зобов`язання є неузгодженими.

01 червня 2026 року третьої особою подано до суду пояснення щодо позову, в яких зазначають, що фінансовим відділом Холмківської сільської ради кожного місяця формувалися запити про отримання інформації в розрізі платників податків до Головного управління ДПС у Закарпатській області згідно до Порядку №723 та відповідно отримувалась запитувана інформація. Таким чином, надання інформації органам місцевого самоврядування у порядку статті 12 Податкового кодексу України є виконанням законодавчо встановленого обов`язку. Крім цього, відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, яка публікується на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до вимог пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України.

Позивач та його представник в судовому засідання підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи без їх участі, ( а.с.143).

2. Обставини, встановлені судом.

Спірним правовідносинами передувала справа, де ОСОБА_1 в особі представника Калинич Оксани Іллівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення № 0005561305, № 0005551305, № 0005541305 винесені Головним управлінням ДФС у Закарпатській області, справа №260/1313/19.

10 лютого 2020 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду у справі № 260/1313/19, яке набрало законної сили 14 травня 2020 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 , в особі представника Калинич Оксани Іллівни до Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень - відмовлено.

09 жовтня 2020 року ухвалою Верховного Суду у справі № 260/1313/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №260/1313/19. Витребувано з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/1313/19. Відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2020 року у справі №260/1313/19.

Головним управлінням ДПС у Закарпатській області листами від 07 січня 2026 року №104/5/07-16-13-08-07, від 09 лютого 2026 року №1253/5/07-16-13-08-07 та від 06 березня 2026 року №2245/07-16-13-08-07 до Холмківської територіальної громади було направлено інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 податкового боргу із зазначенням його прізвища, ім`я, по батькові, реєстраційного номера облікової картки платника податків та суми боргу 304 653,69 грн, (а.с. 13-16).

Позивач вважає такі дії протиправними, оскільки винесені податкові повідомлення-рішення, на підставі яких сформовано відповідну суму, оскаржуються ним у судовому порядку, а відтак грошові зобов`язання є неузгодженими. Крім того, позивач вважає, що відповідачем незаконно поширено його персональні дані та порушено право на повагу до приватного життя, спричинено моральну шкоду, порушені права передбачені ст.2, ч.1 ст.8, ч.2 ст. 10, ч.1 ст.14 Закону України "Про захист персональних даних", порушено ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 5 закону України «Про захист персональних даних» Не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, яка публікується на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, відповідно до вимог пункту 35.4 статті 35 Податкового кодексу України.

Стаття 6 цього Закону містить загальні вимоги до обробки персональних даних, де за частиною 1 -мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.

Обробка персональних даних здійснюється відкрито і прозоро із застосуванням засобів та у спосіб, що відповідають визначеним цілям такої обробки.

За частиною 5 цієї норми обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб`єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством.

6. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

7. Якщо обробка персональних даних є необхідною для захисту життєво важливих інтересів суб`єкта персональних даних, обробляти персональні дані без його згоди можна до часу, коли отримання згоди стане можливим.

8. Персональні дані обробляються у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи, якої вони стосуються, не довше, ніж це необхідно для законних цілей, у яких вони збиралися або надалі оброблялися.

Подальша обробка персональних даних в історичних, статистичних чи наукових цілях може здійснюватися за умови забезпечення їх належного захисту.

Відповідно до ч.1 статті 14 (Поширення персональних даних) Закону України “Про захист персональних даних”: поширення персональних даних передбачає дії щодо передачі відомостей про фізичну особу за згодою суб`єкта персональних даних.

Позивач стверджує, що згоду ГУ ДПС у Закарпатській області на передачу відомостей про себе Холмківській територіальній громаді не надавав, а така інформація, на думку позивача відображена у всіх 3-х супровідних листах відповідача до Холмківської сільської ради. Такі дії спричинили позивачеві в тому числі моральну шкоду.

Свідок ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка дала суду показання в судовому засіданні 18 вересня 2026 року ствердила, що в лютому 2026 року її чоловік ОСОБА_1 (з яким спільно проживають без укладення шлюбу) навідався до Холмківської сільської ради, де кожний депутат при зустрічі з ним, говорив, що до них завітав боржник. Із-за цього випадку у нього похитнулося здоров`я, має загострення із діабетом, що потребує оперативного втручання. Настрій після візиту до сільської ради чоловік має пригнічений, і вдома всі це відчувають.

Отже, предметом судової перевірки є правомірність поширення персональних даних ГУ ДПС у Закарпатській області відносно позивача ОСОБА_1 та розкриття перед Холмківською сільською радою інформації щодо позивача як боржника через наявність податкового боргу.

Статтею 2 Закону України “Про захист персональних даних” визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

У рішенні від 20.01.2012 р. у справі №1-9/2012 Конституційний суд України роз`яснив, що до конфіденційної інформації про фізичну особу слід відносити інформацію про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, матеріальний стан, адресу, дату і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові і немайнові відносини цієї особи з іншими особами (зокрема, з членами сім`ї).

Порядок доступу до персональних даних визначено статтею 16 Закону України “Про захист персональних даних”, згідно із частиною 1 якої порядок доступу до персональних даних третіх осіб визначається умовами згоди суб`єкта персональних даних, наданої володільцю персональних даних на обробку цих даних.

Частиною 1 статті 8 Закону України “Про захист персональних даних” передбачено, що особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними, за ч. 2 цієї норми Суб`єкт персональних даних має право:

1) знати про джерела збирання, місцезнаходження своїх персональних даних, мету їх обробки, місцезнаходження або місце проживання (перебування) володільця чи розпорядника персональних даних або дати відповідне доручення щодо отримання цієї інформації уповноваженим ним особам, крім випадків, встановлених законом; 2) отримувати інформацію про умови надання доступу до персональних даних, зокрема інформацію про третіх осіб, яким передаються його персональні дані; 3) на доступ до своїх персональних даних; 4) отримувати не пізніш як за тридцять календарних днів з дня надходження запиту, крім випадків, передбачених законом, відповідь про те, чи обробляються його персональні дані, а також отримувати зміст таких персональних даних; 5) пред`являти вмотивовану вимогу володільцю персональних даних із запереченням проти обробки своїх персональних даних; 6) пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними; 7) на захист своїх персональних даних від незаконної обробки та випадкової втрати, знищення, пошкодження у зв`язку з умисним приховуванням, ненаданням чи несвоєчасним їх наданням, а також на захист від надання відомостей, що є недостовірними чи ганьблять честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи; 8) звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду; 9) застосовувати засоби правового захисту в разі порушення законодавства про захист персональних даних; 10) вносити застереження стосовно обмеження права на обробку своїх персональних даних під час надання згоди;11) відкликати згоду на обробку персональних даних; 12) знати механізм автоматичної обробки персональних даних; 13) на захист від автоматизованого рішення, яке має для нього правові наслідки.

Стаття 10 Закону регулює використання персональних даних, де частиною першою визначено, що використання персональних даних передбачає будь-які дії володільця щодо обробки цих даних, дії щодо їх захисту, а також дії щодо надання часткового або повного права обробки персональних даних іншим суб`єктам відносин, пов`язаних із персональними даними, що здійснюються за згодою суб`єкта персональних даних чи відповідно до закону. Відповідно до частини 2 статті 10 зазначеного Закону володільцю забороняється розголошувати відомості стосовно суб`єктів персональних даних, доступ до персональних даних яких надається іншим суб`єктам відносин, пов`язаних з такими даними. Частина 3 - використання персональних даних працівниками суб`єктів відносин, пов`язаних з персональними даними, повинно здійснюватися лише відповідно до їхніх професійних чи службових або трудових обов`язків. Ці працівники зобов`язані не допускати розголошення у будь-який спосіб персональних даних, які їм було довірено або які стали відомі у зв`язку з виконанням професійних чи службових або трудових обов`язків, крім випадків, передбачених законом. Таке зобов`язання чинне після припинення ними діяльності, пов`язаної з персональними даними, крім випадків, установлених законом. Відомості про особисте життя фізичної особи не можуть використовуватися як чинник, що підтверджує чи спростовує її ділові якості, ч.4 цєї статті.

Стаття 22 України “Про захист персональних даних” вказаного Закону визначає, що контроль за додержанням законодавства про захист персональних даних у межах повноважень, передбачених законом, здійснюють такі органи: 1) Уповноважений; 2) суди.

Стаття 28 Закону України “Про захист персональних даних” передбачає, що порушення законодавства про захист персональних даних тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів у порядку та за формою, затвердженими Кабінетом Міністрів України, та копії прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та/або зборів та про внесення змін до таких рішень.

Якщо в рішенні органу місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків та/або зборів, а також податкових пільг з їх сплати не визначено термін його дії, таке рішення є чинним до прийняття нового рішення.

Контролюючі органи не пізніше 25 серпня поточного року складають зведену інформацію про розмір та дату встановлення ставок місцевих податків та/або зборів на відповідних територіях, а також про встановлені на відповідних територіях податкові пільги та подають її в електронній формі центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Контролюючі органи відповідно до Бюджетного кодексу України подають органам місцевого самоврядування у розрізі джерел доходів звітність:

про суми нарахованих та сплачених податків та/або зборів, суми податкового боргу та надмірно сплачених до місцевих бюджетів податків та/або зборів на відповідних територіях - щомісячно, не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним;

про суми списаного безнадійного податкового боргу; суми розстрочених і відстрочених грошових зобов`язань та/або податкового боргу платників податків, які повинні бути сплачені до місцевих бюджетів на відповідних територіях; суми наданих податкових пільг, включаючи втрати доходів бюджету від їх надання, - щокварталу, не пізніше 25 днів після закінчення звітного кварталу.

Звітність у розрізі платників податків надається контролюючим органом за запитом органу місцевого самоврядування протягом 20 днів з моменту отримання ним запиту.

Порядок надання звітності у розрізі платників податків органам місцевого самоврядування затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 ПК України посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних надання контролюючим органом на користь органів місцевого самоврядування інформації, передбаченої абзацом сьомим підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 35.4 статті 35 ПК України на офіційному веб-порталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, оприлюднюється:

Щоденно інформація про суб`єктів господарювання, які мають податковий борг, із зазначенням керівників таких суб`єктів господарювання та сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

щомісячно:

інформація щодо сплати податків суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання, які є платниками рентної плати за користування надрами;

інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження фізичної особи, сум податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів;

інформація щодо сплати податків і зборів суб`єктами господарювання, які зареєстровані платниками акцизного податку з реалізації пального, та/або отримали ліцензії на право виробництва або зберігання пального (крім зберігання пального, яке не реалізується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оптової або роздрібної торгівлі пальним.

Форма такої інформації та порядок її оприлюднення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Контролюючий орган не несе відповідальності за оприлюднення інформації, передбаченої у цьому пункті, яка є помилковою, внаслідок зазначення платником податків неправильних реквізитів у документах про сплату податків і зборів, невиконання обов`язку щодо надання контролюючим органам інформації про зміну у своїх даних чи даних про об`єкти оподаткування або з інших причин, незалежних від контролюючих органів.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що контролюючі органи під час здійснення своїх повноважень зобов`язані забезпечувати нерозголошення інформації з обмеженим доступом. Разом з тим Податковий кодекс України прямо визначає випадки, коли передача інформації органам місцевого самоврядування не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом або поширенням персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних.

Так, відповідно до абзацу другого підпункту 21.1.6 пункту 21.1 статті 21 ПК України не вважається розголошенням інформації з обмеженим доступом та/або поширенням персональних даних без згоди суб`єкта персональних даних надання контролюючим органом органам місцевого самоврядування інформації, передбаченої абзацом сьомим підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 цього Кодексу.

Абзацом сьомим підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 ПК України встановлено обов`язок контролюючих органів надавати органам місцевого самоврядування за їх запитом звітність у розрізі платників податків, а порядок надання такої звітності визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Судом встановлено, що фінансовим відділом Холмківської територіальної громади до Головного управління ДПС у Закарпатській області подавалися відповідні запити щодо надання інформації у розрізі платників податків, а відповідач надав інформацію на виконання вимог ПК України та відповідного Порядку надання звітності в розрізі платників податків органам місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 23 листопада 2020 року № 723. Отже, направлення до органу місцевого самоврядування інформації щодо позивача було здійснено відповідачем у межах наданих законом повноважень та у спосіб, визначений законом, що відповідає вимогам статті 19 Конституції України.

Посилання позивача на порушення Закону України «Про захист персональних даних» є безпідставними, оскільки законодавець прямо передбачив, що надання контролюючим органом органу місцевого самоврядування інформації, визначеної абзацом сьомим підпункту 12.3.3 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, не є розголошенням інформації з обмеженим доступом чи поширенням персональних даних без згоди суб`єкта таких даних та жодним чином не порушує права платника податків, що визначені п.п.17.1.9 п. 17.1 ПК України, так як таке право визначено законом.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 5 Закону України «Про захист персональних даних» не належить до інформації з обмеженим доступом інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, що оприлюднюється відповідно до пункту 35.4 статті 35 ПК України. Згідно з пунктом 35.4 статті 35 Податкового кодексу України на офіційному вебпорталі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, щомісячно оприлюднюється інформація про фізичних осіб, які мають податковий борг, із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові, дати народження та суми податкового боргу. Таким чином, сама по собі інформація про наявність податкового боргу фізичної особи не віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Доводи позивача про те, що податкові повідомлення-рішення оскаржуються в касаційному порядку, не спростовують правомірності дій відповідача щодо надання інформації органу місцевого самоврядування, оскільки предметом розгляду у цій справі є законність передачі інформації, а не правомірність визначення грошового зобов`язання чи наявність податкового боргу.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених Конституцією України та ПК України, а тому підстави для визнання його дій протиправними відсутні.

Позовна вимога про стягнення з Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн є похідною від вимоги про визнання дій відповідача протиправними. Враховуючи, що судом не встановлено протиправності дій відповідача та відмовлено у задоволенні основної позовної вимоги, відсутні правові підстави і для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

У зв`язку з чим, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.

Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в особі представника Бухтоярової Оксани Василівни до Головного управління ДПС у Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Холмківська територіальна громада про визнання дій протиправними та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяТ.В.Скраль