Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №240/20242/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

Суд: Житомирський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №240/20242/26

Суддя: Шимонович Роман Миколайович

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Житомир справа № 240/20242/26

категорія 113000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Шимоновича Р.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ФОБОС" до Національної поліції України про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство "Фобос" (далі - ПП «ФОБОС», позивач) із позовом до Національної поліції України (далі - НПУ, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення за клопотанням від 20.03.2026 №12969;

- зобов`язати Національну поліцію України видати Приватному підприємству «ФОБОС» дозвіл на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної рої військового призначення за клопотанням від 20.03.2026 №12969;

- визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України за клопотанням від 20.03.2026 №12971;

- зобов`язати Національну поліцію України видати Приватному підприємству «ФОБОС» дозвіл на ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України за клопотанням від 20.03.2026 №12971.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, зазначив, що 25.09.2023 між Державним замовником Національною поліцією України та ПП «ФОБОС» укладено Державний контракт № 207НП на закупівлю товару оборонного призначення, з грифом обмеження доступу «Таємно». На виконання вказаного контракту №207НП від 25.09.2023 було укладено зовнішньоекономічний контракт №ІL/UА/18.09/2-2023 від 18.09.2023 на поставку набоїв калібру .338 (8.6*70) Lapua Magnum AР, який було заключено ПП «ФОБОС» з «RОYАL SРАRТА» LТD, Ізраїль, вантажовідправником та експортером згідно умов Контракту з усіма додатковими угодами є «RОYАL SРАRТА s.r.l.», Румунія. Загальна кількість поставки 100 000 шт. на суму 950 000,00 доларів США. У подальшому, 20.03.2026 ПП «ФОБОС» звернулося до Управління контролю за обігом зброї Національної поліції України з клопотанням про надання дозволу на ввезення зброї через митний кордон України №12971 та клопотанням про надання дозволу на придбання у «ROYAL SPARТА» LTD 100 000 шт. - боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення від 20.03.2026 №12969. 21.03.2026 ПП «ФОБОС» через особистий кабінет в єдиній інформаційній системі МВС «Єдиного реєстру зброї» отримало відмову у видачі дозволів за завами підприємства від 20.03.2026, а саме: за результатами розгляду заяви (клопотання) №12969 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу 0000012712, оскільки у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 № 12971, відповідно до абзацу другого пункту 10.6 глави 10 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 відсутня інформація щодо дозволу на придбання зазначених у клопотанні боєприпасів. Згідно з рішенням УКОЗ НПУ від 17.04.2026 №43329 за клопотанням ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969 (реєстр. № 32533) прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на придбання боєприпасів. За результатами розгляду заяви (клопотання) №12971 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу - 0000012674, з тих підстав, що предмет контракту від 18.09.2023 №ІL/UА/18.09/2-2023 не відповідає предмету придбання зазначеному у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969, у зв`язку з цим відповідно до пункту 2.1. глави 2 розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 відповідно до законодавства України відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на придбання боєприпасів зазначених у клопотанні. Позивач вважає, що прийняті рішення містить лише формальне посилання на відсутність підстав для їх задоволення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 10.06.2026.

10.06.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.06.2026.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вважає, що задоволення позовних вимог в адміністративній справі №240/20242/26 та як наслідок, видача позивачеві відповідачем на виконання судового рішення дозволів на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення та ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України, призведе до порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, що відповідно до КК України може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 333 Кримінального кодексу України.

15.06.2026 судове засідання відкладено на відкладено на 17.06.2026, у зв`язку з перебуванням судді на навчанні.

17.06.2026 у зв`язку з поданням клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, підготовче засідання відкладено на 01.07.2026.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій просить задовольнити позовні вимоги. Вважає, що відповідач фактично не спростував доводи позову. У відзиві відповідач повторює мотиви, викладені в оскаржуваних рішеннях, однак не доводить їх законності та не спростовує аргументи позивача щодо невідповідності таких рішень вимогам законодавства. Відповідач обмежився наведенням положень Інструкції МВС №622 та власним тлумаченням змісту поданих позивачем документів, однак не зазначив конкретної норми законодавства, яка б прямо забороняла видачу дозволу за обставин, що склалися. Саме по собі інше бачення відповідачем змісту поданих документів не може бути достатньою правовою підставою для відмови у видачі дозволів. Крім того, відповідач безпідставно ототожнює правовідносини щодо виконання державного контракту з адміністративною процедурою видачі дозволів. Основна частина відзиву присвячена обставинам виконання державного контракту від 25 вересня 2023 року №207НП, поставці товару, його якості, гарантійній заміні, листуванню сторін, припиненню договору та кримінальному провадженню. Однак, жодна із зазначених обставин не була покладена в основу оскаржуваних рішень про відмову.

01.07.2026 оголошено перерву у судовому засіданні до 19.08.2026.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.07.2026 визнано необґрунтованою заяву Національної поліції України про відвід судді Шимоновича Р.М.. Адміністративну справу №240/20242/26 передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про відвід в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.07.2026 відмовлено Національній поліції України у задоволенні заяви про відвід судді Шимоновича Р.М..

Відповідач подав до суду заперечення на відповідь, у якій зазначив, що позивач допустив істотні порушення умов державного контракту №207НП, які полягали в здійсненні поставки товару оборонного призначення, який не відповідав умовам специфікації, взяв на себе зобов`язання вивезти такий товар з території України за кордон для проведення гарантійної заміни з подальшим повторним ввезенням на територію України та постачанням Національній поліції України, з невідомих причин не здійснив вивезення та гарантійну його заміну, а тепер за рахунок відповідача намагається отримати необхідні дозволи для реалізації на території України такого товару як боєприпасів невійськового призначення, що є кричущим та грубим порушенням законодавства України в сфері державного експортного контролю. Той факт, що позивач свідомо замовчує вказані обставини і вважає їх такими, що не стосуються справи № 240/20242/26, не обмежує відповідача в праві довести суду важливість вказаних фактичних обставин як таких, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору в справі №240/20242/26.

Протокольною ухвалою суду від 19.08.2026 вирішено здійснювати подальший розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що задоволення позовних вимог в адміністративній справі №240/20242/26 та як наслідок, зобов`язання судом відповідача видати позивачеві на виконання судового рішення дозволів на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення та ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України, призведе до порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю, використання імпортованого товару військового призначення всупереч меті кінцевого використання товару, що відповідно до КК України може мати ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 333 Кримінального кодексу України. Більше того, такий судовий прецедент фактично легалізує протиправну та недобросовісну поведінку виконавців державних контрактів, які на підставі виконання державного контракту щодо поставки товару оборонного призначення ввозитимуть на територію України товар невійськового призначення та в подальшому реалізовуватимуть такий товар на території України на власний розсуд, у той час як державному замовнику у сфері оборони будуть завдані збитки в розмірі вартості очікуваного товару оборонного призначення, необхідного для застосування під час виконання заходів щодо відсічі збройної агресії російської федерації проти України, а також коштів, сплачених на виконання такого державного контракту.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що ПП «ФОБОС» (п.4.1 Статуту Підприємства), яке має важливе значення для національної економіки у сфері оборонно-промислового комплексу та є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу, а також критично важливим для забезпечення потреб Збройних сил України, інших військових формувань в особливий період - наказ Міністерства оборони України від 10.04.2026 року № 745/нз, є зареєстрованою в установленому законодавством України порядку юридичною особою, окремими видами діяльності якого є КВЕД 46.90 «Неспеціалізована оптова торгівля» та 47.78 «Роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах». Підприємство спеціалізується на імпорті продукції військового та подвійного використання, продажу зброї та боєприпасів до неї цивільного призначення, ремонті та модернізації гусеничної військової броньованої техніки.

25.09.2023 між Державним замовником Національною поліцією України, в особі заступника начальника департаменту управління майном Національної поліції України - начальника управління інвестицій та нерухомого майна Залепуги С.І., що діє на підставі довіреності (від керівника Національної поліції України) від 01.06.2023 №102Д, (далі Замовник) та ПП «ФОБОС» в особі директора Герасимчука В.В. який діє на підставі Статуту, (далі Виконавець) укладено Державний контракт № 207НП (далі - ДК) на закупівлю товару оборонного призначення, з грифом обмеження доступу «Таємно». Строк поставки товару до 10.05.2024 включно.

На виконання вказаного контракту №207НП від 25.09.2023 було укладено зовнішньоекономічний контракт №ІL/UА/18.09/2-2023 від 18.09.2023 на поставку набоїв калібру .338 (8.6*70) Lapua Magnum AР, який було заключено ПП «ФОБОС» з «RОYАL SРАRТА» LТD, Ізраїль, вантажовідправником та експортером згідно умов Контракту з усіма додатковими угодами є «RОYАL SРАRТА s.r.l.», Румунія. Загальна кількість поставки 100 000 шт. на суму 950 000,00 доларів США.

Товар був ввезений на територію України на підставі разового дозволу ДСЕК України №30231002 від 08.02.2024, та пройшов митне оформлення згідно митної декларації №24UA209230069122U2 від 29.07.2024 як товар військового призначення.

Товар був отриманий НПУ двома партіями за актами приймання-передачі від 09.08.2024 № 209т (таємний по заповненню) та від 17.10.2024 № 300т (таємний по заповненню). Проте, 24.10.2024 року було складено акт виявлення недоліків у зв`язку із невідповідністю технічних характеристик отриманого товару.

Під час заходів з часткового розподілу Товару між підрозділами Національної поліції України (КОРД), працівниками НПУ, за балістичними або іншими показниками було поставлено під сумнів відповідність технічних характеристик умовам ДК, після чого були відібрані зразки, які були передані до Державного науково-дослідного екcпертно-криміналістичного центру МВС України для підтвердження відповідності Товару умовам ДК.

За результатами проведеного балістичного дослідження зразків було виявлено невідповідність типу кулі та ваги набою заявленим у технічних характеристиках Додатку № 1 - Специфікація до Контракту да ДК 24.10.2024 кінцевим споживачем та Підприємством було складено акт виявлення недоліків (неякісного товару) № 4570-2024 від 24.10.2024, про що було своєчасно повідомлено уповноваженого представника «Royal-Sраrtа» LТD засобами телефонного зв`язку.

19.11.2024 на підставі акту виявлення недоліків на електронну адресу «Royal-Sраrtа» LТD, зазначену в Контракті № 2, Підприємством було направлено рекламаційний лист за вих. № 1485 від 19.11.2024.

У відповідності до пункту 7.1. Контракту, Продавець гарантує відповідність продукції технічній документації та нормативним документам, зазначеним у Специфікації, здійснює її гарантійне обслуговування та ремонт.

20.11.2024 за вих. № 1496 та повторно 23.12.2024 за вих. № 1662 на електронну адресу групи компаній «Royal-Sраrtа», зазначену в Контракті, Підприємством було направлено Претензії до групи компаній «Royal-Sраrtа» з інформацією, що строк тимчасового вивезення для виконання гарантійних зобов`язань, у відповідності до документів ДСЕКУ, закінчується, товар повинен бути вивезений з території України для гарантійної заміни в найкоротші строки. На зазначені та подальші звернення (Притензії) група компаній «Royal-Sраrtа» не відповідало, а ПП «ФОБОС» іншої інформації від них станом на дату подання зави не отримало, Товар не замінений, а кошти попередньої оплати не повернуті.

За даним фактом порушено кримінальне провадження №12025060000000157 від 13.02.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України СУ ГУ НП в Житомирській області за заявою ПП «ФОБОС», в якому ПП «ФОБОС» визнано потерпілою стороною внаслідок шахрайських дій представників групи компаній «КОУАЬ 8РАКТА» з реєстрацією компаній в Ізраїлі та Румунії, які виразились у заволодінні грошовими коштами ПП «ФОБОС», у великих розмірах.

Висновком експерта Житомирського науково-дослідного експертно криміналістичного центру МВС України від 11.03.2025 № СЕ-19/106-25/3867- БЛ в межах зазначеного кримінального провадження було встановлено, що поставлені на виконання зовнішньоекономічного контракту №IL/UА/18.09/2-2023 патрони, є набоями цивільного використання, а саме - досліджувані боєприпаси є гвинтівковими патронами калібру .338 Lapua Magnum (8,6x70 тт) з кулею «НРВТ» (Ноllow Роіnt Воаt Таіl), що відповідає вимогам СОУ 78-19-007:2015 «Патрони до мисливської та спортивної нарізної зброї. Загальні технічні вимоги.»

За заявою ПП «ФОБОС» до Державного науково-дослідного екcпертно- криміналістичного центру МВС України було проведено експертне дослідження, та підтверджені висновки попередніх експертиз, за результатами якого видано Висновки №ЕД-0375/1207-25 від 02.10.2025, №ЕД-\У-0375/1208-25 від 02.10.2025, №ЕД- /-0375/1209-25 від 02.10.2025 та Сертифікати відповідності на партії продукції (дійсні з 03.10.2025 по 02.10.2026):

- №UA.ДНДЕКЦ.W-0375-25 на патрони до мисливської нарізної зброї калібру .338 Lapua Mag НРВТ 16,1 г., загальною кількістю 14 186 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят шість) штук, згідно складської довідки 876 від 17.09.2025, виробник продукції Ргvі Раrtizan А.D., Міlоsа Оbгеnоvіса 2, 31000 Uzісе, Serbia (Сербія);

- №UA.ДНДЕКЦ.W-0375/1-25 на патрони до мисливської нарізної зброї калібру .338 Lapua Mag НРВТ 16,2 г загальною кількістю 66 286 (шістдесят шість тисяч двісті вісімдесят шість) згідно складської довідки №876 від 17.09.2025, виробник продукції NORMA РRЕСІSІОN АВ, Jеgargatan 2, 673 35 Amotfors SWEDEN (Швеція);

- №UA.ДНДЕКЦ.W-0375/2-25 на патрони до мисливської нарізної зброї калібру .338 Lapua Mag НРВТ 16,2 г загальною кількістю 19486 (дев`ятнадцять тисяч чотириста вісімдесят шість) штук, згідно складської довідки №876 від 17.09.2025, виробник продукції SwissP Defence AG, Uttigenstrasse 67, 3600 Thun, Switzerland (Швейцарія).

Також, в провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа №910/11025/25 за позовом Національної поліції України до ПП «ФОБОС» про стягнення з ПП «ФОБОС» на користь Національної поліції України коштів за порушення виконання зобов`язань за державним контрактом від 25.09.2023 №207НП на закупівлю товару оборонного призначення у розмірі 71 421 998 грн. 11 коп., в тому числі 34 352 550,00 грн коштів, отриманих у якості попередньої оплати, 13 812 771,76 грн. штрафних санкцій та 23 256 676,35 грн процентів за користування коштами попередньої оплати. Крім того, прохальною частиною позовної заяви вказано стягнути з ПП «ФОБОС» на користь Національної поліції України сплачений нею судовий збір за подачу позовної заяви.

ПП «ФОБОС» здійснює та має ліцензію МВС України на провадження господарської діяльності з ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; продаж спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони.

З метою забезпечення повернення суми попередньої оплати по ДК за рахунок реалізації наявних набоїв калібру .338 Lapua Mag (8,6x70 тт) з кулею «НРВТ» на цивільному ринку, після внесення змін у митну декларацію №2411UA209230069122U2, 20.03.2026 ПП «ФОБОС» звернулося до Управління контролю за обігом зброї Національної поліції України з клопотанням про надання дозволу на ввезення зброї через митний кордон України №12971 та клопотанням про надання дозволу на придбання у «ROYAL SPARТА» LTD 100 000 шт. - боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення від 20.03.2026 №12969. 21.03.2026 ПП «ФОБОС» через особистий кабінет в єдиній інформаційній системі МВС «Єдиного реєстру зброї» отримало відмову у видачі дозволів за завами підприємства від 20.03.2026, а саме: за результатами розгляду заяви (клопотання) №12969 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу 0000012712, оскільки у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 № 12971, відповідно до абзацу другого пункту 10.6 глави 10 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 відсутня інформація щодо дозволу на придбання зазначених у клопотанні боєприпасів. Згідно з рішенням УКОЗ НПУ від 17.04.2026 №43329 за клопотанням ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969 (реєстр. № 32533) прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на придбання боєприпасів. За результатами розгляду заяви (клопотання) №12971 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу - 0000012674, з тих підстав, що предмет контракту від 18.09.2023 №ІL/UА/18.09/2-2023 не відповідає предмету придбання зазначеному у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969, у зв`язку з цим відповідно до пункту 2.1. глави 2 розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 відповідно до законодавства України відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на придбання боєприпасів зазначених у клопотанні.

Позивач вважає, що прийняті рішення містить лише формальне посилання на відсутність підстав для їх задоволення, а тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а право на судовий захист гарантоване статтею 55 Основного Закону.

Предметом оскарження в адміністративному судочинстві може бути рішення органу, що наділений владними повноваженнями, яке, згідно зі статтею 4 КАС України, ухвалюється у вигляді нормативно-правового акта або акта індивідуальної дії.

Нормативно-правовим актом, який регулює обіг цивільної зброї та боєприпасів в Україні є Інструкція про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженою Наказом МВС України №622 від 21.08.1998 року (далі - Інструкція №622).

Згідно пунктів глави 2 розділу І Інструкції:

2.1. Здійснюючи дозвільну систему, органи (підрозділи) поліції відповідно до законодавства України приймають рішення про надання міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва та ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі - суб`єкти господарювання), дозволів на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько- спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них (далі - об`єкти дозвільної системи); громадянам - дозволів на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

2.2. За результатами розгляду поданих заявником документів орган (підрозділ) поліції приймає рішення (додаток 6) (далі - Рішення). Рішення приймається у формі електронного документа, на який накладається кваліфікований електронний підпис. На кожну одиницю зброї, основної частини зброї, пристрою формується окреме Рішення.

Пунктами глав 8-9 розділу II Інструкції визначено:

8.1. Дозвільна система, що здійснюється органами (підрозділами) поліції,

поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб`єктам господарювання та громадянам.

9.14. Для прийняття Рішення про надання дозволу на придбання вогнепальної відомчої зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної зброї, пристроїв та патронів до них у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації подаються такі документи:

клопотання, у якому зазначаються мета звернення, вид та кількість відомчої зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них, що придбаваються, номер та строк дії дозволу на відкриття (функціонування) об`єкта дозвільної системи, найменування постачальника;

завірена керівником підприємства, установи, організації копія акта про придатність приміщення, де зберігатимуться зброя та бойові припаси, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що складається комісією, до складу якої входять представники органу (підрозділу) поліції, органу державного нагляду (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та підприємства, установи, організації;

наказ керівника підприємства, установи, організації про призначення особи відповідальною за придбання зброї і бойових припасів;

копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на придбання відповідного виду та кількості зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них. Наявність дозволу на придбання такої зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них підтверджується витягом з функціональної підсистеми «Єдиний реєстр зброї» єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів юридичними особами (далі - Витяг з ЄРЗ про наявність дозволу на придбання предметів і матеріалів юридичними особами) (додаток 21), у якому зазначаються відомості про вид та кількість зброї, боєприпасів до зброї, основних частини зброї, пристроїв та патронів до них, дозволених для придбання.

Пунктом 10.6 глави 10 розділу II Інструкції встановлено:

Для прийняття Рішення про надання дозволу на перевезення через митний кордон України вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них у порядку, визначеному пунктом 1.5 глави 1 розділу І цієї Інструкції, уповноваженою особою (представником) підприємства, установи, організації подаються такі документи:

клопотання, що подається до УП ЦОУП, у якому зазначаються мета звернення, найменування та кількість вантажу, що буде перевозитися, вид транспорту, маршрут із зазначенням початкового і кінцевого пунктів перевезення, підстава перевезення, найменування постачальника, а також інформація про наявність дозволу на придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них;

список осіб, відповідальних за перевезення через митний кордон України і охорону вантажу на шляху руху (прізвища, власні імена, по батькові (за наявності), дата, місце народження і місце проживання, паспортні дані, РНОКПП (за наявності), УНЗР (за наявності), номери мобільних телефонів);

копія документа, що є підставою для перевезення (експорту/імпорту) вантажу, засвідчена керівником підприємства, установи, організації, суб`єкта господарювання (копія договору або контракту);

відомості про вантаж (інвойс або специфікація до договору чи контракту);

копія договору (у разі його укладання відповідно до вимог пункту 10.2 цієї глави);

копія документа (платіжна інструкція, квитанція, фіскальний касовий чек) з відміткою банку, відділення поштового зв`язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання заявнику відповідної платної послуги.

У разі здійснення суб`єктом господарювання експорту вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, основних частин зброї і бойових припасів, а також пристроїв та патронів до них додатково подається копія дозволу на ввезення зброї, основних частин зброї та бойових припасів, пристроїв та патронів до них на територію іншої країни (покупця). Якщо документ складений іноземною мовою, додається його офіційний переклад, засвідчений у встановленому законодавством порядку.

За результатами розгляду документів орган (підрозділ) поліції приймає Рішення про надання (відмову в наданні) дозволу на перевезення через митний кордон України вогнепальної зброї, боє-припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них. Наявність дозволу на перевезення через митний кордон України такої зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них підтверджується Витягом з ЄРЗ про наявність дозволу на перевезення через митний кордон України, у якому зазначаються відомості про зброю, боєприпаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, дозволених для перевезення через митний кордон України.

Після фактичного вивезення вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, основних частин зброї і боєприпасів до неї, а також пристроїв та патронів до них за межі митної території України суб`єкт господарювання самостійно вносить в ЄРЗ скановану копію оригіналу митної декларації або подає її до органу (підрозділу) поліції, який вносить скановану копію оригіналу митної декларації в ЄРЗ, після чого облік вивезених предметів і матеріалів у ЄРЗ припиняється.

Наказ МВС України № 622 від 21.08.1998 року, є чинним нормативно-правовим актом. Це основний підзаконний акт, який регулює роботу дозвільної системи з обігу зброї невійськового при значення в Україні для громадян та юридичних осіб. Щодо нього постійно виникають юридичні дискусії, оскільки в Україні досі не ухвалено окремого профільного закону про обіг цивільної зброї, то Наказ № 622 залишається базовим регулятором, хоча в судах періодично виникають суперечки щодо обмеження прав громадян та юридичних осіб лише відомчим наказом.

Як вже зазначалося, 20.03.2026 ПП «ФОБОС» звернулося до Управління контролю за обігом зброї Національної поліції України з клопотанням про надання дозволу на ввезення зброї через митний кордон України №12971 та клопотанням про надання дозволу на придбання у «ROYAL SPARТА» LTD 100 000 шт. - боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення від 20.03.2026 №12969. 21.03.2026 ПП «ФОБОС» через особистий кабінет в єдиній інформаційній системі МВС «Єдиного реєстру зброї» отримало відмову у видачі дозволів за завами підприємства від 20.03.2026.

За результатами розгляду заяви (клопотання) №12969 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу 0000012712, оскільки у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 № 12971, відповідно до абзацу другого пункту 10.6 глави 10 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 № 622 відсутня інформація щодо дозволу на придбання зазначених у клопотанні боєприпасів. Згідно з рішенням УКОЗ НПУ від 17.04.2026 №43329 за клопотанням ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969 (реєстр. № 32533) прийнято рішення про відмову в наданні дозволу на придбання боєприпасів.

За результатами розгляду заяви (клопотання) №12971 прийнято рішення про відмову у наданні дозволу - 0000012674, з тих підстав, що предмет контракту від 18.09.2023 №ІL/UА/18.09/2-2023 не відповідає предмету придбання зазначеному у клопотанні ПП «Фобос» від 20.03.2026 №12969, у зв`язку з цим відповідно до пункту 2.1. глави 2 розділу І Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 №622 відповідно до законодавства України відсутні підстави для прийняття рішення про надання дозволу на придбання боєприпасів зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання щодо правомірності відмов відповідача у видачі дозволів за заявами позивача від 20.03.2026, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Верховний Суд 11.09.2023 у справі №420/14943/21 (адміністративне провадження №К/990/8225/23) сформулював правовий висновок про те, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять легітимну основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих заявником документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення суб`єкта владних повноважень; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, що не ґрунтуються на нормах права.

Рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказуєзакон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 21.12.2023 у справі №120/10896/22.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Оцінивши зміст оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що суб`єкт владних повноважень не надав обґрунтованих, чітких та вмотивованих відповідей на клопотання позивача, не надав належної оцінки поданим позивачем документів та не навів жодних правових аргументів, які б спростовували право позивача на отримання дозволів за поданими клопотаннями від 20.03.2026 №12969 та від 20.03.2026 №12971.

Посилання відповідача на абзац другий пункту 10.6 глави 10 розділу II Інструкції №622 за відсутності в тексті рішення, за результатами розгляду клопотання позивача від 20.03.2026 №12971, аналізу та відомостей щодо наявності чи відсутності дозволу на придбання зазначених у клопотанні боєприпасів, свідчить про внутрішню суперечливість та дефектність оскаржуваного рішення. Орган влади не може обмежуватися формальним цитуванням чи посиланням на нормативний пункт, не розкривши його фактичного змісту стосовно конкретного заявника.

Разом з тим, відповідач, за результатами розгляду клопотання позивача від 20.03.2026 №12969, приймаючи рішення про відмову у наданні дозволу на придбання боєприпасів, з підстав невідповідності предмета контракту від 18.09.2023 №ІL/UА/18.09/2-2023, предмету придбання, зазначеному у клопотанні, не зазначив, у чому саме полягає така невідповідність (наприклад, розбіжність у калібрі, кількості, виді чи класифікації товару). Сама по собі констатація факту "невідповідності" без детального техніко-юридичного аналізу є абстрактною відпискою. Орган поліції не навів жодного доказу того, що за вказаним контрактом планувалося ввезення предметів, обіг яких обмежено або заборонено.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка була прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під ним слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження (у вузькому розумінні) - це можливість діяти за власним розсудом у межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є законними.

Отже, дискрецією є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені в законодавстві із застосуванням слова «може». Водночас дискреційні повноваження завжди мають межі, установлені законом.

Важливою складовою обмежень дискреційних повноважень є процесуальні норми, які ставлять бар`єри на шляху довільного використання владних повноважень. Процедурні вимоги забезпечують об`єктивність дискреційного рішення, виступають гарантією від суб`єктивізму, упорядковують дослідження доказів, установлюють правила допустимості доказів, регулюють порядок з`ясування суб`єктом владних повноважень інтересів особи-учасника адміністративної процедури.

Оцінюючи рішення, яке є результатом реалізації суб`єктом владних повноважень дискреції у питаннях, віднесених до його компетенції, суд перевіряє, чи відповідає таке рішення вимогам, закріпленим у частині другій статті 2 КАС України, зокрема, чи прийнято воно обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Порушення будь-якого з цих критеріїв є достатнім для висновку про те, що рішення суб`єкта владних повноважень є протиправним і, як наслідок, для його скасування.

Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до стабільної практики Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (зокрема, постанови у справах № 826/17812/17 та № 812/1313/18), рішення індивідуальної дії обов`язково повинно бути обґрунтованим, містити конкретні фактичні підстави та посилання на докази.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення не містять належного правового обґрунтування, а тому, враховуючи, що відповідач належним чином не здійснив перевірку клопотань позивача від 20.03.2026 №12969 та від 20.03.2026 №12971 по суті, вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення за клопотанням від 20.03.2026 №12969 та рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України за клопотанням від 20.03.2026 №12971.

З огляду на те, що всебічна перевірка обставин щодо наявності дозволу на придбання та ввезення зброї (боєприпасів) відповідачем проведена не була, суд, з метою повного захисту прав позивача, вважає за можливе зобов`язати відповідача повторно розглянути клопотання позивача від 20.03.2026 №12969 та від 20.03.2026 №12971, та прийняти рішення, з урахуванням правових висновків суду.

Таким чином, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Перевіривши доводи сторін та оцінивши належність доказів, суд вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних рішень діяв поза межами своїх повноважень та без урахування всіх обставин справи, а тому дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України судові витрати стягуються за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ФОБОС" (вул. Велика Бердичівська, 13, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 32313503) до Національної поліції України (вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601, ЄДРПОУ: 40108578) про визнання протиправними рішення, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї невійськового призначення за клопотанням від 20.03.2026 №12969.

Зобов`язати Національну поліцію України повторно розглянути клопотання Приватного підприємства «ФОБОС» від 20.03.2026 №12969 про надання дозволу на придбання у ROYAL SPARTA LTD 100 000 шт. боєприпасів до вогнепальної зброї військового призначення та прийняти рішення, з урахуванням правових висновків суду.

Визнати протиправним та скасувати рішення Національної поліції України про відмову у видачі Приватному підприємству «ФОБОС» дозволу на ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України за клопотанням від 20.03.2026 №12971.

Зобов`язати Національну поліцію України повторно розглянути клопотання Приватного підприємства «ФОБОС» від 20.03.2026 №12971 про надання дозволу на ввезення зброї (боєприпасів) через митний кордон України та прийняти рішення, з урахуванням правових висновків суду.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства «ФОБОС» за рахунок бюджетних асигнувань Національної поліції України сплачений судовий збір у розмірі 6 656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Р.М.Шимонович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua