Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №160/340/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 рокуСправа №160/340/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хорошилов Іван Сергійович, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Хорошилов Іван Сергійович, до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) Відділу №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області щодо неповної перевірки належності ОСОБА_1 до громадянства України та відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі ID-картки;

- визнати протиправним та скасувати рішення Відділу №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області №1210-2745/1210.1-25 від 25.09.2025;

- зобов`язати Відділ №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області провести повну процедуру встановлення особи ОСОБА_1 та її належності до громадянства України відповідно до Порядку, затвердженого постановою КМУ № 302 від 25.03.2015, та оформити і видати їй паспорт громадянина України у формі ID-картки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернулася до відповідача із заявою про перевірку належності до громадянства України з метою оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки вперше. При цьому позивач зазначає, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпро після проголошення незалежності України, тому вважає себе громадянином України за правом народження. На вказану заяву відповідач надіслав відповідь, у якій вказав, що не може підтвердити або спростувати її належність до громадянства України через відсутність оригіналів або копій документів, що підтверджують громадянство батьків позивача, а також через розбіжності в свідоцтві про народження (ім`я матері вказано як « ОСОБА_2 » замість « ОСОБА_3 » та помилка в номері свідоцтва – НОМЕР_1 замість НОМЕР_2 ). Відповідач рекомендує надати додаткові документи або звернутися із заявою про визнання особою без громадянства, що позивач вважає протиправним. Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/340/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н. В.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, в якому висловлені заперечення проти позовних вимог. В обґрунтування відзиву відповідач зазначає, що 11.09.2025 ОСОБА_1 звернулася до Відділу №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області із заявою, складеною у довільній формі, в якій повідомила, що звернулася до відділу з метою отримання паспорту громадянина України, який своєчасно не змогла отримати через відсутність у своїх батьків паспортів; просила перевірити її належність до громадянства України з метою подальшого оформлення паспорта громадянина України у формі ID-картки. До вищезазначеної заяви ОСОБА_1 було додано автобіографію, копію свідоцтв про народження її та матері, копію довідки про перебування у місцях позбавлення волі, виданої на ім`я її матері, копію лікарського свідоцтва про смерть батька. При цьому у свідоцтві про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.04.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровськ України, в графі «громадянство» батьків стоять прочерки. Відповідно до Повного витягу з Державного реєстру актів національного стану громадян щодо актового запису про народження національність та громадянство батьків документами не підтверджено.

25.09.2025 за вих. №1210-2745/1210.1-25 Відділом № 1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області на вищезазначену заяву ОСОБА_1 щодо перевірки її належності до громадянства України, з метою в подальшому оформити паспорт громадянина України у формі ІD-картки вперше, було надано відповідь. У вказаній відповіді позивачу були роз`яснені положення пунктів 35 та 43 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення паспорта громадянина України», затвердженого Постановою КМУ від 25.03.2015 №302, та повідомлено, що рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України та що за результатами проведених перевірок територіальному підрозділу не вдалося ідентифікувати її особу.

Крім того, Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, який затверджено Постановою КМУ від 25.03.2015 №302 (зі змінами), обов`язок щодо подання документів для оформлення паспорта громадянина України, зокрема, оригіналів документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них) заявника, або ж довідки про реєстрацію особи громадянином України, покладено на заявника.

У відповіді від 25.09.2025 позивачу наголошено про розбіжності в персональних даних у свідоцтві про народження з Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, а саме: в імені матері – « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_2 », в номері свідоцтва про народження – « НОМЕР_2 » та « НОМЕР_1 ». Також Позивачу було наголошено, що до заяви нею не надано жодного документа на батьків, що підтверджують їх належність до громадянства України. Тобто нею не надані ні оригінали документів, ні копії документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент її народження ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У зв`язку з вищевикладеним, позивачу було повідомлено, що підтвердити або спростувати її належність до громадянства України наразі немає можливості, тому що нею не надано документів відносно батьків, а в ході перевірки за заявою не встановлено факт документування паспортом громадянина України жодного з батьків, тому їй рекомендовано надати документи відповідно до п.35 Порядку Постанови № 302 та документи, що підтверджують факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 її батьків або довідку про реєстрацію особи громадянином України.

З огляду на викладе, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 25.04.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.

Позивач, звернулася до Відділу №1 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 11.09.2025 щодо перевірки її належності до громадянства України з метою у подальшому отримати паспорт громадянина України у формі ID-карти вперше.

При цьому, позивач звернулась за оформленням паспорта, як особа, яка звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку.

До заяви позивачем було додано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого 25.04.2001 Відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська; копію довідки від 06.04.2006 про відбування покарання матір`ю позивача ОСОБА_4 ; копію лікарського свідоцтва про смерть батька позивача ОСОБА_5 №244-а від 22.08.2006; копію свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 ; автобіографію ОСОБА_1 .

На вказану заяву відповідач листом від 25.09.2025 №1210-2745/1210.1-25 повідомив про таке.

Рішення про оформлення паспорта громадянина України приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України.

За результатами проведених перевірок не вдалося ідентифікувати особу позивача.

На момент звернення позивачу виповнилося 24 роки. Позивачем надано копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого, батько – ОСОБА_5 , а мати ОСОБА_4 . За результатами перевірки за обліками ДРАЦС у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та в свідоцтві про народження встановлено розбіжності: ім`я матері вказано « ОСОБА_2 », помилка в номері свідоцтва – НОМЕР_1 . До заяви позивачем не надано жодного документа на батьків, що підтверджують їх належність до громадянства України.

Тобто позивачем не надані ні оригінали документів, ні копії документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження позивача 05.04.2001 перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

В зв`язку з вищевикладеним повідомлено, що підтвердити або спростувати належність позивача до громадянства України на даний час немає можливості, тому що позивачем не надано документів відносно батьків, а в ході перевірки за заявою не встановлено факт документування паспортом громадянина України жодного з батьків, тому рекомендовано позивачу надати документи відповідно до п.35 Порядку та документи, що підтверджують факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 року батьків позивача або довідку про реєстрацію особи громадянином України.

Позивач не погоджується з діями органів державної міграційної служби щодо неповної перевірки належності позивача до громадянства України та відмови в оформленні паспорта громадянина України у формі ID-картки, тому й звернулася з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року № 2235-III (далі Закон № 2235-III) документами, що підтверджують громадянство України, є: 1) паспорт громадянина України; 3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; 4) тимчасове посвідчення громадянина України; 6) дипломатичний паспорт; 7) службовий паспорт; 8) посвідчення особи моряка; 9) посвідчення члена екіпажу; 10) посвідчення особи на повернення в Україну.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 № 5492-VІ (далі Закон № 5492-VІ), документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються, зокрема, на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Приписами частини першої статті 1 Закону № 5492-VІ визначено, що суспільні відносини, пов`язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VІ паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Частиною 2 статті 21 зазначеного Закону передбачено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

25 березня 2015 року постановою № 302 Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України.

Відповідно до п.п. 1-4 Порядку №302 (у редакції станом на час виникнення спірних правовідносин), паспорт громадянина України (далі - паспорт) є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Паспорт оформляється особам, які не досягли 18-річного віку, на чотири роки, особам, які досягли 18-річного віку, - на кожні 10 років, а особам, які досягли шістдесяти п`яти років, - безстроково.

Відповідно до п.8 Порядку №302 паспорт видається: не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання; не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання. Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

Згідно з п. 10 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів (далі - Центр).

Пунктами 19-20 Порядку №302 передбачено, що документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються до центрів надання адміністративних послуг, державного підприємства, що належить до сфери управління ДМС, і його відокремлених підрозділів (далі - уповноважені суб`єкти), територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС.

Подання документів для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта здійснюється лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС у разі:

набуття особою громадянства України (за винятком випадків набуття особою громадянства України відповідно до статті 7 Закону України «Про громадянство України»);

оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями;

оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

повернення на проживання в Україну особи, яка постійно проживала за кордоном;

оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, якщо така особа не отримувала паспорта, оформленого із застосуванням засобів Реєстру;

відбування особою покарання в установах виконання покарань або обрання стосовно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, або перебування на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу.

Документи для оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта подаються особою або її законним представником/уповноваженою особою (далі - заявники) територіальному органу/територіальному підрозділу ДМС, уповноваженому суб`єкту за місцем звернення особи.

Відповідно до пунктів 24-30, 32, 33 Порядку №302 працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

У разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням кваліфікованого електронного підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).

Після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.

У разі виявлення помилок в заяві-анкеті працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта вносить до неї відповідні виправлення.

Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу. Якщо заявник через стійкі фізичні, психічні, інтелектуальні або сенсорні порушення не може підтвердити власним підписом правильність таких відомостей, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта робить відмітку про неможливість такого підтвердження та засвідчує правильність внесених до заяви-анкети відомостей про особу власним підписом.

Після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети.

Прийняті уповноваженим суб`єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб`єкт, що здійснив прийняття документів від заявника.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою подальшого вручення заявнику.

Аналізуючи наведені норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд зазначає, що документи для оформлення паспорта подаються особою до уповноважених суб`єктів, територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. При цьому, лише до територіального органу/територіального підрозділу ДМС подаються документи для оформлення паспорта у разі: оформлення особі паспорта вперше після досягнення 18-річного віку без подання документів з фотозображенням особи, виданих уповноваженими органами, установами, організаціями; оформлення паспорта вперше після досягнення 18-річного віку особі, яка надала рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи).

При цьому, у разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Згідно з п. 35 Порядку № 302 заявник для оформлення паспорта подає такі документи:

1) свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у тому числі строк дії якого закінчився (для особи, яка постійно проживає за кордоном або яка постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну, або для особи, яка набула громадянство України за кордоном);

3-1) заява про зняття з консульського обліку (для особи, яка досягла 14-річного віку, постійно проживала за кордоном та повернулася на постійне проживання в Україну) за встановленою формою (далі - заява про зняття з консульського обліку);

4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки «Згідно з оригіналом» та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

документ, що засвідчує реєстрацію в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків з даними про РНОКПП, або повідомлення про відмову від його прийняття, або дані про РНОКПП, внесені до паспорта або свідоцтва про народження. Особа може пред`явити копію документа, що засвідчує реєстрацію особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, у тому числі в електронній формі, за умови наявності в територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта технічної можливості провести перевірку відповідності реєстраційних даних особи даним Державного реєстру фізичних осіб - платників податків в електронній формі технічними засобами електронних комунікацій з використанням технічного та криптографічного захисту інформації відповідно до вимог законодавства з питань захисту інформації;

10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснюється перевірка відомостей та документів, поданих свідками за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави;

11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, або яка перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби).

Працівник територіального підрозділу ДМС, на якого згідно з його службовими обов`язками покладаються функції з оформлення паспорта, вчиняє дії, передбачені пунктами 24-29, 32 і 33 цього Порядку, і приймає до розгляду заяву-анкету та додані до неї документи 9п.37 Порядку №302).

Після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт (п.38 Порядку №302).

Ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру. Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися). До запровадження органами реєстрації внесення до Реєстру відомостей про місце проживання особи в установленому законодавством порядку відомості про реєстрацію місця проживання, які подаються заявником, перевіряються за даними обліку територіального органу ДМС. Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України (п.39 Порядку №302).

Ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій (п.40 Порядку №302).

Отже, перед прийняттям рішення про оформлення паспорта та його видачу органи державної міграційної служби проводять перевірку, зокрема, факту належності особи до громадянства України.

Як установив суд, позивач звернулася до Відділу №1 у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області із заявою від 11.09.2025 щодо перевірки її належності до громадянства України з метою у подальшому отримати паспорт громадянина України у формі ID-карти вперше.

При цьому, позивач звернулась за оформленням паспорта, як особа, яка звертається за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку.

Таким чином, для оформлення паспорта, позивач мала надати, зокрема, свідоцтво про народження (за наявності) або витяг із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження (за наявності), або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження) (п.п. 2 п.35 Порядку №302).

Таке свідоцтво було надано позивачем.

Крім того, позивачу необхідно було надати оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України; у випадках, коли у заявника з поважних причин (тривалий час не проживає з батьками, місце перебування батьків невідомо або вони померли, зв`язок з ними втрачено або вони позбавлені батьківських прав, про що зазначається у письмовому поясненні заявника) відсутня можливість подати документи, зазначені в абзаці першому цього підпункту, перевірка факту належності заявника до громадянства України здійснюється за обліками ДМС, інших державних та єдиних реєстрів, інформаційних баз, що перебувають у власності держави;

До заяви позивачем були додані копія довідки від 06.04.2006 про відбування покарання матір`ю позивача ОСОБА_4 ; копія лікарського свідоцтва про смерть батька позивача ОСОБА_5 №244-а від 22.08.2006; копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_4 . Як видно із заяви позивача, інших документів, які стосуються батьків позивача, у неї немає.

Щодо вказаного, відповідач у своєму листі зазначив, що позивачем не надані ні оригінали документів, ні копії документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України). В зв`язку з вищевикладеним повідомлено, що підтвердити або спростувати належність позивача до громадянства України на даний час немає можливості, тому що позивачем не надано документів відносно батьків, а в ході перевірки за заявою не встановлено факт документування паспортом громадянина України жодного з батьків, тому рекомендовано позивачу надати документи відповідно до п.35 Порядку та документи, що підтверджують факт постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 батьків позивача або довідку про реєстрацію особи громадянином України.

Також суд установив, що відповідач отримав з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження повний витяг стосовно ОСОБА_1 (позивача у справі).

З цього витягу видно, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, актовий запис №345, дата складання: 25 квітня 2001 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції. Відомості про матір: прізвище, ім`я, по батькові ОСОБА_6 . При цьому, відомості про матір змінено на ОСОБА_4 .

У листі, наданому відповідачем у відповідь на звернення позивача про отримання паспорту, з-поміж іншого вказано, що за результатами перевірки за обліками ДРАЦС у повному витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження та в свідоцтві про народження встановлено розбіжності: ім`я матері вказано « ОСОБА_2 ».

Проте ці висновки відповідача суд не бере до уваги, оскільки, як зазначено у повному витягу, відомості про матір позивача змінено на ОСОБА_4 .

Поряд із цим, суд робить висновок про те, що документи, передбачені п.п. 2 п.35 Порядку №302, до заяви про видачу паспорта і перевірку належності до громадянства України позивачем надані не були, а відповідач у своїй відповіді від 25.09.2025 №1210-2745/1210.1-25, на виконання вимог п.24 Порядку №302, письмово повідомив позивача про відсутність цих документів.

Окремо суд зазначає, що позивач повинна була надати документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмову заяву в довільній формі, в якій зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про свідків, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи відповідно до абзацу третього пункту 43 цього Порядку. Працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС здійснюється перевірка відомостей та документів, поданих свідками за наявними обліками ДМС, іншими державними та єдиними реєстрами, іншими інформаційними базами, що перебувають у власності держави (п.п. 10 п.35 Порядку №302).

Пунктом 43 Порядку №302 передбачено, що у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до Мін`юсту, територіальних органів Національної поліції, ДПС, навчальних закладів, військових частин, територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

У разі відсутності документів з фотокарткою/відцифрованим образом обличчя особи, отриманих з державних, єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи шляхом опитування свідків, які були зазначені заявником. Свідками можуть бути дієздатні один із членів сім`ї особи (у тому числі колишня дружина/чоловік), близька особа або сусід, які досягли 14-річного віку та мають документи, що посвідчують особу, які підлягають обов`язковому пред`явленню. Для підтвердження того, що особа є членом сім`ї або близькою особою, подаються документи, що посвідчують відповідні факти (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про народження, рішення суду та інші документи). У разі відсутності зазначених документів такі відомості перевіряються за наявними даними державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Для підтвердження зареєстрованого місця проживання сусіди особи подають довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації в установленому законодавством порядку, або витяг з реєстру територіальної громади, а в разі їх відсутності такі відомості перевіряються за наявними даними відомчої інформаційної системи ДМС або за відомостями, внесеними до документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документа, що посвідчує особу та підтверджує спеціальний статус. За результатами опитування свідків складається акт встановлення особи за формою, визначеною МВС. У разі встановлення працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС факту невідповідності відомостей, що містяться в документах, поданих заявником та/або свідками, відомостям, що містяться в наявних обліках ДМС, інших державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави, процедура встановлення особи не проводиться.

У пункті 44 Порядку №302 зазначено, що за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту державної реєстрації народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС або його заступником.

В матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем були подані документи, передбачені п.п.10 п.35 Порядку №302.

А в своїй відповіді від 25.09.2025 №1210-2745/1210.1-25 відповідач повідомив про те, що за результатами проведених перевірок не вдалося ідентифікувати особу позивача.

Враховуючи все викладене вище, суд робить висновок про те, що відсутні підстави вважати протиправними дії відповідача щодо неповної перевірки належності позивача до громадянства України.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовна заява у цій справі є такою, що задоволенню не підлягає.

Підстави для розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: ОСОБА_1 .

Відповідач: Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області.

Суддя Н.В. Кучугурна