Рішення від 07 вересня 2026 р. у справі №160/18482/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокуСправа №160/18482/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся через систему "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить зобов`язати відповідача прийняти рішення про звільнення його з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за батьком, який є особою з інвалідністю I групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що він на даний час проходить військову службу у ВЧ НОМЕР_1 . Ним подано рапорт про звільнення з військової служби на підставі абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм рідним батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи, оскільки інші члени сім`ї першого чи другого споріднення останнього, які можуть здійснювати за ним догляд, відсутні. Так, адвокатом в його інтересах направлено адвокатський запит №22/05 з проханням надати копії підтверджуючих документів щодо прийнятого рішення по суті рапорту, направленого 15.05.2026 року. У відповіді ВЧ НОМЕР_1 від 28.05.2026 року №0501/2/1/174 повідомила про відмову у задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби за сімейними обставинами у зв`язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своїм рідним батьком, який є особою з інвалідністю І групи через відсутність інших членів сім`ї першого чи другого споріднення останнього, які можуть здійснювати за ним догляд. З посиланням на наявність рідної сестри позивача - ОСОБА_3 , яка не є військовослужбовцем, а до рапорту не додано відповідних документів про необхідність останньої в постійному догляді. Вказане й стало підставою для звернення до суду з позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

До суду 10.08.2026 року від відповідача відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що лише за наявності відповідних обставин та вказаних умов особа може бути звільнена через вказані сімейні обставини на підставі абз.13 п.3 ч.12 ст.26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". В той же час, з поданих позивачем документів було встановлено, що у нього є рідна сестра - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є донькою особи, яка потребує постійного догляду, та яка, відповідно до вимог чинного законодавства, є членом сім`ї першого ступеня споріднення такої особи. З поданих документів не встановлено, що ОСОБА_3 сама потребує постійного догляду, що має підтверджуватись переліком документів, визначеним у Додатку 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 року № 170, зокрема один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Відтак було констатовано, що позивачем не було подано документів на підтвердження: необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Неможливості здійснення ОСОБА_3 постійного догляду за батьком, у зв`язку із тим, що вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

14.08.2026 року до суду надійшла відповідь на відзив на позов, в якій зазначено, що сестра позивача, ОСОБА_3 , постійно проживає та працює за межами України, на території Республіки Польща. Зазначені обставини підтверджуються закордонним паспортом НОМЕР_2 , договором тимчасової оренди, укладеного 16.12.2025 року та договором доручення UMW/2025/1709, укладеного з 17.09.2025 року по 16.09.2026 року. Крім того, факт постійного проживання сестри позивача за межами України підтверджується відомостями Державної прикордонної служби, згідно з якими її перебування на території України має короткочасний характер та триває лише декілька днів: з 18.11.2025 року по 21.11.2025 року (3 дні) та з 22.11.2025 року по 25.11.2025 року (3 дні), що свідчить про неможливість забезпечувати щоденний і безперервний догляд за своїм батьком. Наявність у позивача сестри не може автоматично свідчити про наявність іншої особи, яка здатна здійснювати постійний догляд за батьком, оскільки для правильного вирішення питання ВЧ НОМЕР_1 зобов`язана була дослідити не формальну наявність іншого члена сім`ї, а його реальну та об`єктивну можливість здійснювати постійний сторонній догляд. Таким чином, хоча формально існують інші члени сім`ї першого ступеня споріднення (донька ОСОБА_2 ), однак її неможливість здійснювати догляд за своїм батьком у зв`язку з постійним проживанням за межами території України - є не лише об`єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов`язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд. Відповідач не досліджував об`єктивну можливість здійснення донькою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю І групи та потребує такого догляду, а відмову у звільненні обґрунтовано виключно наявністю сестри. Враховуючи викладене, позивач просив суд позов задовольнити повністю з підстав викладених у ньому.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, враховуючи позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження від 30.10.2015 року серії НОМЕР_3 ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1 (позивач по справі).

Згідно із витягом № 233/26/49/B з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 09.01.2026 року № 233/26/49/P, а саме пунктом 16 зазначено наступне обґрунтування рішення експертної команди за результатами оцінювання щодо ОСОБА_2 : наявні у пацієнта ампутаційні кукси обох нижніх кінцівок на рівні середньої третини стегна, які призвели до обмеження здатності до трудової діяльності 3 ступеню, пересування 3 ступеню, самообслуговування 3 ступеню. У зв`язку з чим пацієнт потребує вжиття заходів соціального захисту, а саме послуги з реабілітації: соціальної, медичної. Тому згідно з постановою КМУ від 15.11.2024 року № 1338 встановлена перша (І Б) група інвалідності безстроково (за віком) та згідно з формою П-4, актом №64 від 03.08.2009 року, постановою КМУ від 05.06.2012 року № 420, продовжено 50% втрати професійної працездатності (професійне захворювання) безстроково.

Пунктом 17 зазначено наступне: рішення експертної команди за результатами оцінювання:

17.1.1. Рішення щодо встановлення інвалідності: так.

17.1.3. Рішення щодо визначення потреби в постійному сторонньому догляді: так.

17.1.4. Рішення щодо оновлення рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю: так.

17.1.5. Дата, з якої встановлено інвалідність: 05.01.2026 року.

17.1.6. Група інвалідності, яку встановлено (у разі встановлення І групи інвалідності - також підгрупа): перша (1), підгрупи Б.

Витягом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 22.01.2026 року № 19.5.2/P-2694/3165 та від 21.04.2026 року №19.3.2/P-15949/17067 згідно із наявною у Базі даних інформацією щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України у період з 01.09.2025 року по 22.01.2026 року (станом на 14:45 год.) громадянином України - ОСОБА_4 міститься наступна інформація:

Дата, час перетину ДКУ - 25.11.2025 року 02:42 год., напрям - ВИЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 22.11.2025 року 00:10 год., напрям - В`ЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 21.11.2025 року 17:49 год., напрям - ВИЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 21.11.2025 року 07:37 год., напрям - В`ЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 21.11.2025 року 02:52 год., напрям - ВИЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 18.11.2025 року 01:06 год., напрям - В`ЇЗД;

Дата, час перетину ДКУ - 03.09.2025 року 04:48 год., напрям - ВИЇЗД.

Відповідно до договору доручення № UMW/2025/1709, укладеного 17.09.2025 року в м.Торунь між: ОСОБА_4 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , НОМЕР_4 Познань паспорт НОМЕР_2 , іменованою в подальшому "Підрядник" та "ТАССО" Товариством з обмеженою відповідальністю з місцем знаходження: Кробія, вул.Поліграфічна, 25, 87-162 Любіч, Польща, внесеним у реєстр підприємців, ведений Районним судом у м.Торунь, VII Судова колегія з господарських справ за номером KPS: 000722973, ідентифікаційний номер платника податків (ІПН): НОМЕР_5 , Реєстр народного господарства (REGON): НОМЕР_6 , в особі: Бартоша Тулодзецького, іменованого в подальшому "Замовник", про нижче викладене:

1. Замовник доручає, а Підрядник зобов`язується виконати дію: звичайна складська праця, змінна робота, у тому числі у нічний час, підйом у відповідності до стандартів, робота зі сканером, робота на комп`ютері, стояча робота, по адресу: АДРЕСА_2 , та робота по всій Польщі.

2. Підрядник буде виконувати доручені дії в строк: з 17.09.2025 року по 16.09.2026 року.

Актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 30.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним батьком військовослужбовця ОСОБА_1 та за наданими Військовою частиною НОМЕР_7 копіями медичних документів потребує постійного стороннього догляду.

Разом з тим встановлено, що ОСОБА_2 має рідну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка за наданими Військовою частиною НОМЕР_7 копіями документів проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

15.05.2026 року подано рапорт до відповідача, в якому просив звільнити його, військовослужбовця за призовом під час мобілізації на особливий період молодшого сержанта ОСОБА_1 , оператора 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_1 з військової служби у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною 12 цієї статті, а саме за підставою, передбаченої абзацом 13 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю ? чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме за батьком, ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю І групи.

22.05.2026 року адвокатом, в інтересах позивача, подано адвокатський запит, в якому просив надати копії підтверджуючих документів (наказів, розпоряджень, тощо) щодо прийнятого рішення по суті рапорту ОСОБА_1 , направленого 15.05.2026 року.

Листом від 31.05.2026 року № 937/7430-в відповідач повідомив позивача, зокрема, що з доданих до рапорту документів встановлено, що у позивача є рідна сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, згідно із наданими до рапорту документами не встановлено, що ОСОБА_3 потребує постійного догляду, що підтверджується, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170, висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Зазначено, що позивачем не було додано до рапорту документів на підтвердження:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- неможливості здійснення сестрою ОСОБА_3 постійного догляду за батьком, у зв`язку із тим, що вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначено, що у зв`язку із вищевикладеними обставинами, командування ВЧ НОМЕР_1 не має змоги задовольнити рапорт позивача на звільнення з військової служби за вказаними сімейними обставинами,

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Підстави та порядок звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону №2232-XII, а у частини четвертій цієї статті наведені підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, зокрема: під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану) (п.1), під час воєнного стану (п.2).

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану: через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

У свою чергу, частина 12 вказаної статті передбачає, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах, зокрема, під час дії воєнного стану: необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Механізм реалізації та порядок організації у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту виконання вимог Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153, визначає Інструкція про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 (далі - Інструкція №170 в редакції на час спірних відносин).

Відповідно до пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170 звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.

Через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 червня 2013 року № 413 та визначено підпунктом "г" пунктів 1, 2 частини четвертої, підпунктом "ґ" пункту 2 частини п`ятої, підпунктом "г" пункту 2 частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", подаються: копія аркуша бесіди; копія рапорту військовослужбовця; документи, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин; копія розрахунку вислуги років військової служби (при набутті права на пенсійне забезпечення за вислугою років) (пункт 5 Додатку 19 до Інструкції №170).

Підпункт 26 пункту 5 Додатку 19 до Інструкції №170 передбачає, що у разі необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи:

документи, які підтверджують відповідні родинні зв`язки з цією особою (особами);

один із документів, що підтверджує відсутність в особи інших членів сім`ї першого ступеня споріднення (батьків, її чоловіка або дружини, дітей, у тому числі усиновлених) чи другого ступеня споріднення (рідних братів, сестер та онуків): один із документів, що підтверджує інвалідність особи першого чи другого ступеня споріднення, її потребу у постійному догляді та акт перевірки сімейного стану військовослужбовця із зазначенням інформації про наявність чи відсутність інших осіб, які здійснюють або можуть здійснювати такий догляд, затвердженого керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки;

один із документів, що підтверджує інвалідність особи, яка потребує догляду: довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю", "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю", в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

висновок медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

Як було зазначено судом вище, відмова у звільненні з військової служби позивача мотивована наявністю членів сім`ї першого ступеня споріднення, які мають можливість та обов`язок здійснювати догляд за членом сім`ї.

Зазначено, що позивачем не було додано до рапорту документів на підтвердження:

- необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;

- неможливості здійснення сестрою ОСОБА_3 постійного догляду за батьком, у зв`язку із тим, що вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Зазначено, що у зв`язку із вищевикладеними обставинами, командування ВЧ НОМЕР_1 не має змоги задовольнити рапорт позивача на звільнення з військової служби за вказаними сімейними обставинами

Так, листом від 31.05.2026 року № 937/7430-в відповідач повідомив позивача, зокрема, що з доданих до рапорту документів встановлено, що у позивача є рідна сестра ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Разом з тим, згідно із наданими до рапорту документами не встановлено, що ОСОБА_3 потребує постійного догляду, що підтверджується, відповідно до наказу Міністерства оборони України від 10.04.2009 року № 170, висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, про потребу в постійному догляді.

З цього приводу суд зазначає, що актом перевірки сімейного стану військовослужбовця від 30.04.2026 року ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за наданими Військовою частиною НОМЕР_7 копіями документів проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Вказане свідчить про фактичну неможливість здійснення ОСОБА_3 фактичного догляду за ОСОБА_2 , з огляду на перебування останньої на території Польської Республіки.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 27 лютого 2025 року (справа №380/16966/24) для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:

- відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;

- інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я.

Таким чином "відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи" означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж "юридичної наявності" інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятою статті 26 Закону № 2122-IX.

Отже, сам по собі факт наявності в ОСОБА_2 іншого члена сім`ї першого ступеня споріднення, а саме доньки, не свідчить про відсутність підстав для її постійного догляду позивачем. Суд встановив, що донька ОСОБА_3 об`єктивно не має можливості здійснювати такий догляд, оскільки перебуває та проживає на території Польської Республіки, де офіційно працевлаштована. За наведених обставин вона є відсутньою у розумінні правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24, оскільки фактично не може здійснювати постійний догляд за ОСОБА_2 .

Щодо способу захисту суд зазначає таке.

Згідно із п.4 ч.2, ч.4 ст.245 КАС у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо, зокрема, для його прийняття виконано всі умови, визначені законом.

Оскільки відповідач у спірних правовідносинах помилково виходив з того, що відсутні підстави для звільнення з військової служби у зв`язку з наявністю членів сім`ї першого ступеня споріднення, які мають можливість та обов`язок здійснювати догляд за членом сім`ї, суд дійшов висновку про протиправність такої відмови.

Разом з тим, розгляд рапорту про звільнення зі служби відбувається за встановленою процедурою, яка включає підготовку подання, перевірку документів, що підтверджують наявність сімейних обставин або інших поважних причин щодо дотримання абзацу 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції №170, уточнюються дані про проходження особою військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Проект наказу про звільнення зі служби до подання їх на підпис командирам перевіряється безпосереднім керівником кадрового органу або особою, на яку відповідно до письмового наказу покладено тимчасове виконання обов`язків за цією посадою та проходить правову експертизу в юридичній службі.

Враховуючи необхідність розгляду військовою частиною рапорту з повним пакетом документів, на підставі п.10 ч.2 ст.245 КАС суд вважає за необхідне прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Враховуючи викладене, враховуючи ст.9 КАС України, суд дійшов висновку про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови згідно із листом від 31.05.2026 року № 937/7430-в у звільненні з військової служби позивача у запас на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII та зобов`язати лише відповідача повторно розглянути рапорт позивача від 15.05.2026 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту "г" пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовної заяви позивачу відмовити.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст.9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід задовольнити частково з викладених вище підстав.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви з викладених вище підстав.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі Закону України "Про судовий збір" з відповідача судові витрати, відповідно до статті 139 КАС України, не стягуються.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови згідно із листом від 31.05.2026 року № 937/7430-в у звільненні з військової служби ОСОБА_1 у запас на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 15.05.2026 року про звільнення з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні решти позовної заяви – відмовити.

Судовий збір не стягується.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

Суддя К.С. Кучма