Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №160/22185/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 рокуСправа №160/22185/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ремез К.І.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

27.07.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті з 23.01.2026 ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 року № 713;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 23.01.2026 ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після проведеного на виконання рішення суду перерахунку пенсії відповідач припинив нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначена справа розподілена судді К.І. Ремез.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2026 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

07.08.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити. Заперечення відповідача мотивовані тим, що розмір пенсії позивача обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на березень 2019 року, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою № 713, а також тим, що розмір пенсії позивача після такого перерахунку збільшився більш ніж на 2000,00 грн, що виключає підстави для здійснення щомісячної доплати.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 04.07.2025 отримує пенсію в разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII).

Згідно з протоколом за пенсійною справою № 0403047353 від 04.07.2025 пенсію позивачу призначено виходячи із суми грошового забезпечення для обчислення пенсії 9945,00 грн, а до розміру пенсії встановлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі - Постанова № 713).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 160/28206/25, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.02.2026, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії позивачу з 04.07.2025 на підставі довідки Сектору з пенсійних питань з обслуговування Дніпропетровської області Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Дніпропетровській та Запорізькій областях від 11.08.2025 № 31/29/30-310 про розмір грошового забезпечення з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

На виконання зазначеного судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача з 04.07.2025 у розмірі 30 відсотків від грошового забезпечення 18049,50 грн. Одночасно виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, установленої відповідно до Постанови № 713, припинено, що підтверджується розрахунком пенсії станом на 04.07.2025 і відповідачем не заперечується.

18.05.2026 позивач звернулася до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити їй щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн відповідно до Постанови № 713.

Листом від 10.07.2026 № 83338-54380/Л-01/8-0400/26 відповідач повідомив позивача, що оскільки розмір її пенсії на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, а не на 01.03.2018, як визначено Постановою № 713, підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн відсутні.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, та членів їх сімей, є Закон № 2262-XII.

Відповідно до статті 6 Закону № 2262-XII сім`ї померлих пенсіонерів з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, мають право на пенсію в разі втрати годувальника на загальних підставах із членами сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Статтею 36 Закону № 2262-XII визначено розміри пенсій в разі втрати годувальника.

Згідно з частиною третьою статті 43 Закону № 2262-XII пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-XII передбачено, що усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв Постанову № 713.

Пунктом 1 Постанови № 713 установлено з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 року, щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.

Отже, щомісячна доплата в сумі 2000,00 грн установлена до розмірів пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, тобто до пенсій за вислугу років, по інвалідності та в разі втрати годувальника.

Позивач отримує пенсію в разі втрати годувальника, розмір якої визначається за статтею 36 Закону № 2262-XII, а тому належить до кола осіб, на яких поширюється дія пункту 1 Постанови № 713.

Суд враховує, що відповідач самостійно встановив позивачу щомісячну доплату в сумі 2000,00 грн одночасно з призначенням пенсії з 04.07.2025, тобто визнав наявність у неї права на цю доплату за абзацом другим пункту 1 Постанови № 713. Обставина встановлення такої доплати підтверджується протоколом за пенсійною справою № 0403047353 від 04.07.2025 та відповідачем не заперечується, а у відзиві на позовну заяву прямо визнається.

За таких обставин предметом спору є не наявність у позивача права на щомісячну доплату як таку, а те, чи є перерахунок пенсії, проведений на виконання рішення суду у справі № 160/28206/25, тією обставиною, з якою абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов`язує припинення виплати цієї доплати.

У постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22 Верховний Суд сформулював висновок, згідно з яким перерахунок пенсії, проведення якого відповідно до абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн, має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII, на підставі нормативно-правового акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення Постанови № 713. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, не є перерахунком пенсії у зв`язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії.

Цей висновок Верховний Суд підтримав, зокрема, у постановах від 25 лютого 2026 року у справі № 320/45714/24 та від 09 березня 2026 року у справі № 320/11018/25. В останній із названих постанов Верховний Суд додатково зазначив, що не має значення, чи перерахунок пенсії здійснено на виконання рішення суду, чи безпосередньо на підставі поданої уповноваженим органом довідки; ключовим фактором для визначення пенсій, які переглядалися (перераховувалися) після 01.03.2018 в розумінні Постанови № 713, є саме підвищення пенсії після її перерахунку у зв`язку з підвищенням розміру грошового забезпечення військовослужбовців, а саме прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року як розрахункової величини для визначення посадових окладів військовослужбовців.

У справі, що розглядається, перерахунок пенсії позивача проведено не у зв`язку з підвищенням Кабінетом Міністрів України грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.12.2025 у справі № 160/28206/25 - на підставі довідки від 11.08.2025 № 31/29/30-310, до якої увійшли щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки) та премія, тобто ті складові, право на врахування яких відновлено внаслідок визнання протиправними та нечинними відповідних положень постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб».

Отже, такий перерахунок є поновленням порушеного права позивача на належний розмір пенсії, а не перерахунком у зв`язку зі зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії в розумінні абзацу третього пункту 1 Постанови № 713, а тому не є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн.

До аналогічного висновку в подібних правовідносинах дійшов Третій апеляційний адміністративний суд у постанові від 15 липня 2026 року у справі № 160/21698/25, залишивши без задоволення апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, доводи якої, як і у цій справі, зводилися до того, що розмір пенсії обчислено з грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, а не станом на 01 березня 2018 року.

Суд ураховує також висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24, за яким перерахунок пенсії у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мав наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов`язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати. До спірних правовідносин цей висновок не застосовується: перерахунок пенсії позивача проведено не у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму та зумовленою ним зміною розмірів посадових окладів, а у зв`язку з включенням до розміру грошового забезпечення щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок) та премії на підставі довідки від 11.08.2025 № 31/29/30-310.

Довід відповідача про те, що розмір пенсії позивача обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 05.03.2019, суд відхиляє. Абзац другий пункту 1 Постанови № 713 визначає умови встановлення щомісячної доплати особам, яким пенсію призначено (поновлено) після 1 березня 2018 року, і саме на підставі цієї норми відповідач установив позивачу доплату з 04.07.2025. Наступне проведення перерахунку пенсії на виконання судового рішення не змінює ані дати призначення пенсії, ані підстав, за яких доплату було встановлено, а перелік обставин, за яких її виплата припиняється, наведено в абзаці третьому пункту 1 Постанови № 713 і розглянутого перерахунку не охоплює.

Посилання відповідача на те, що розмір пенсії позивача після перерахунку збільшився більш ніж на 2000,00 грн, суд також відхиляє, оскільки застереження абзацу третього пункту 1 Постанови № 713 щодо розміру збільшення пенсії застосовується лише до тих перерахунків, які є перерахунками в розумінні цієї норми. Оскільки перерахунок пенсії позивача таким не є, розмір її збільшення правового значення для вирішення спору не має.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач не довів, що, припинивши нарахування та виплату позивачу щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн, він діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

За таких обставин дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої Постановою № 713, є протиправними, а вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити цю доплату - обґрунтованою.

Позивач просить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну доплату з 23.01.2026. Водночас судом установлено, що виплату щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн припинено не з цієї дати, а одночасно з проведенням перерахунку пенсії на виконання рішення суду у справі № 160/28206/25, що підтверджується розрахунком пенсії станом на 04.07.2025 і відповідачем не заперечується. Оскільки законних підстав для припинення цієї виплати не було, право позивача на щомісячну доплату порушене саме з місяця її припинення, а не з 23.01.2026.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог; суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Обмеження зобов`язання відповідача датою 23.01.2026 залишило б поза захистом період від місяця припинення виплати до цієї дати, протягом якого доплата не нараховувалася без законних підстав, і не забезпечило б ефективного захисту порушеного права. Отже, суд виходить за межі позовних вимог у частині дати, з якої належить нарахувати та виплатити щомісячну доплату, і зобов`язує відповідача здійснити її нарахування та виплату починаючи з місяця припинення такої доплати, з урахуванням раніше виплачених сум.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (частина перша статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн, що підтверджується квитанцією від 17.07.2026, який підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 5, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 гривень, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 № 713.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, починаючи з місяця припинення такої доплати, з урахуванням раніше виплачених сум, на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.І. Ремез