Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №140/4873/26 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/4873/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі – ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі – ГУ ПФУ в Рівненській області, відповідач 2) №032350011243 від 08.01.2026, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії та не зараховано до страхового стажу період з 04.10.1982 по 17.04.1995 та з 03.07.1995 по 15.09.1997; зобов`язати ГУ ПФУ у Волинській області та ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до страхового стажу позивача періоди роботи з 04.10.1982 по 17.04.1995 та з 03.07.1995 по 15.09.1997.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 18.08.2025 звернувся до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення мені пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Вказану заяву за принципом екстериторіальності було передано до ГУ ПФУ в Рівненській області, яким рішенням №032350011243 від 08.01.2026 було відмовлено у призначенні пенсії за віком, так як згідно із статтею 26 Закону № 1058-IV пенсійний вік становить - 65 років. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV станом на дату досягнення 65 років має становити від 15 до 22 років. Страховий стаж особи, яка звернулася із заявою становить - 8 років 10 місяців 17 днів. За результатами розгляду документів, долучених до заяви, відповідачем було прийнято рішення про те, що до страхового стажу не може бути враховано наступний період трудової діяльності з 04.10.1982 по 15.09.1997, оскільки згідно архівної довідки Луцької міської ради №721/1-11 від 26.02.2020 та копії наказів №18 від 04.10.1982, №12-К від 12.09.1997, прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ».

Зауважує, що на першій сторінці трудової книжки прізвище було виправлене на « ОСОБА_3 » в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом № 58 від 29.07.1993.

Уважає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці. Відсутність даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку про страховий стаж особи у той чи інший період її роботи па підприємстві за наявності оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу працівника, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежне оформлення звітності та іншої документації з вини адміністрації підприємства чи установи не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії, а тому просить адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-3).

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (арк. спр. 18).

ГУ ПФУ у Волинській області у відзиві на позовну заяву від 07.05.2026 заперечує проти позовних вимог та зауважує, що до страхового стажу позивача не враховано періоди трудової діяльності з 04.10.1982 по 15.09.1997 згідно архівної довідки Луцької міської ради №721/1-11 від 26.02.2020 та копії наказів №18 від 04.10.1982, №12-К від 12.09.1997, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 » (арк. спр. 22-24).

Відповідач 2, ГУ ПФУ в Рівненській області, правом подачі відзиву на позовну заяву не скористався.

Згідно із частиною шостою статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що відповідач пред`явлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у встановлений судом строк не подав, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними у справі матеріалами.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд, перевіривши доводи позивача та відповідачів у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 18.08.2025 звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV.

Пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок №22-1) визначено, що заява на призначення/перерахунок пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (сервісний центр).

Після реєстрації заяви та сканування документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, та відповідно до пункту 4.3. Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку розгляд документів, наданих позивачем, провадився за принципом «екстериторіальності» ГУ ПФУ в Рівненській області, яким рішенням від 08.01.2026 №361/03-16 відмовлено у її призначенні (арк. спр. 10).

Зазначене рішення мотивовано тим, що до страхового стажу Позивача не враховано періоди трудової діяльності з 04.10.1982 по 15.09.1997 згідно архівної довідки Луцької міської ради №721/1-11 від 26.02.2020 та копії наказів №18 від 04.10.1982, №12-К від 12.09.1997, оскільки прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ».

Так як необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV станом на дату досягнення 65 років – 15 до 22 років, а страховий стаж особи становить 8 років 10 місяців 17 днів, тому прийнято рішення про відмову в призначенні пенсії за віком, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Уважаючи таке рішення відповідача 2 щодо відмови у перерахунку пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом №1058-IV.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 8 Закону №1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Пунктом 1 частини першої статті 9 Закону №1058-ІV установлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначається, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до статті 27 Закону №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

Отже, розмір пенсії за віком залежить від коефіцієнта страхового стажу.

Як передбачено частиною другою статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком Порядок №22-1.

Згідно з підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637). За період роботи, починаючи з 01.01.2004, орган, що призначає пенсію, додає довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за №785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року №8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-ХІІ передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Зазначеній нормі Закону №1788-XII відповідає пункт 1 Порядку №637.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (абзац другий пункту 1, пункт 2 Порядку №637).

Згідно із пунктом 3 Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до частини третьою статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу наведених норм слід дійти висновку, що основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка. При цьому лише у разі відсутності трудової книжки або записів у ній органи Пенсійного фонду мають право встановлювати трудовий стаж на підставі інших первинних документів. У разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами.

Спірні правовідносини у справі виникли у зв`язку із відмовою зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 04.10.1982 по 15.09.1997, згідно архівної довідки Луцької міської ради №721/1-11 від 26.02.2020 та копії наказів №18 від 04.10.1982, №12-К від 12.09.1997.

Як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, при розгляді документів ГУ ПФУ в Рівненській області з`ясовано, що прізвище « ОСОБА_2 » не відповідає паспортним даним « ОСОБА_3 ».

Судом встановлено, що відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 позивач з 04.10.1982 був прийнятий на роботу покрівельником 3-го розряду у Луцький УММ облміжколгоспбуду відповідно до наказу №18 від 04.10.1982 та 10.03.1986 звільнений у зв`язку з скасуванням госпрозрахункової ділянки малої механізації Волинського облміжколгоспбуду відповідно до постанови ЦК КПРС та ради міністрів СРСР від 14.11.1986 №1114 «Про подальше удосконалення управління агропромисловим комплексом» з переведенням в Госпрозрахункову ділянку «Оттелстрой» згідно пункту 5 статті 36 КЗпП УССР відповідно до наказу №3 від 10.03.1986; 10.03.1986 позивач був прийнятий на посаду тесляра 3-го розряду по переведенню з ГДММ ОМКБ у зв`язку з його скасуванням відповідно до постанови ЦК КПРС та ради міністрів СРСР від 14.11.1986 №1114 «Про подальше удосконалення управління агропромисловим комплексом» відповідно до наказу №53 від 10.03.1986; 13.04.1988 - присвоєна кваліфікація облицювальника-мозаічника 4-го розряду відповідно до наказу № 25-к від 13.04.1988; 10.04.1989 ОСОБА_1 було присвоєно 4-й розряд тесляра-паркетника відповідно до наказу №25-к від 10.04.1989; 21.06.1994 Госпрозрахункова дільниця «Оздоббут» реорганізована в колективне міжгосподарське підприємство «Оздоббут» відповідно до наказу №25 від 21.06.1994; 17.04.1995 позивач був звільнений за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України відповідно до наказу №13 від 17.094.1995; 03.07.1995 – був прийнятий на роботу столяром 4-го розряду у Колективне міжгосподарське підприємство «Оздоббут» відповідно до наказу №24 від 03.07.1995 та 15.09.1997 позивач був звільнений на підставі статті 40 пункту 1 КЗпП України (ліквідація підприємства) відповідно до наказу №12 від 12.09.1997 (арк. спр. 8-9).

Вказані записи трудової книжки підтверджуються архівною довідкою від 26.02.2020 №721/1-11, виданою Комунальною установою Луцький міський трудовий архів Луцької місткої ради та копіями наказів №18 від 04.10.1982, №12-К від 12.09.1997 (арк. спр. 12-15).

У вказаних документах прізвище позивача фігурує, як « ОСОБА_2 ». Одночасно суд зазначає, що прізвище « ОСОБА_2 » було зазначено і в самій трудовій книжці, однак в такій міститься виправлення на прізвище « ОСОБА_3 » та запис, що вказане виправлення здійснено на підставі паспорту НОМЕР_2 виданого 04.07.2002 Луцьким МВ УМВС України у Волинській області (тобто паспорт позивача) (арк. спр. 4-5).

Такі розбіжності, на переконання суду, не свідчать про те, що йдеться про різних осіб, а навпаки, здійсненні виправлення тільки доводять факт, що здійснення трудової діяльності в період з 04.10.1982 по 17.04.1995 та з 03.07.1995 по 15.09.1997 саме позивачем. З огляду на це, з урахуванням сукупності інших ідентифікаційних даних (імені, по батькові, дати народження, номеру паспорта, періодів роботи), суд приходить до переконання, що вказані записи стосуватися однієї і тієї самої особи, а саме позивача.

Слід зазначити, що у випадку, якщо поданих позивачем документів про призначення пенсії було не достатньо, то орган пенсійного фонду мав всі правові підстави для того, щоб самостійно витребувати документи, необхідні для перевірки трудового стажу позивача, провести перевірку, зустрічну перевірку для з`ясування спірних обставини, запропонувати позивачеві надати інформації щодо двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

Така позиція суду узгоджується також із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі № 687/975/17, відповідно до яких, на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Аналогічний висновок зробив Верховний Суд у постановах: від 11.05.2022 у справі № 120/1089/19, від 17.09.2024 у справі №440/4164/23, від 17.09.2025 у справі №300/6565/23 та інших.

Суд враховує, що 30.03.2021 набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.03.2021 за № 339/35961 (далі - Постанова №25-1), якою внесені зміни до Порядку №22-1.

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення пенсії, подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3. розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у спірних правовідносинах є ГУ ПФУ в Рівненській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву позивача та прийняв рішення про відмову у переведенні та перерахунку пенсії.

ГУ ПФУ у Волинській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, а тому відсутні правові та фактичні обставини для задоволення щодо нього позовних вимог.

Отже, саме ГУ ПФУ в Рівненській області є уповноваженим органом, який має право приймати рішення про призначення (відмову у призначенні) позивачу пенсії за віком, а прийнявши таке рішення, має передати електронну пенсійну справу засобами програмного забезпечення до ГУ ПФУ у Волинській області за місцем проживання особи.

Окрім того , згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, у випадку, коли законом встановлені повноваження суб`єкта владних повноважень в імперативній формі, суд зобов`язує його прийняти конкретне рішення чи вчинити конкретну дію. Натомість, у випадку, коли суб`єкт наділений певними дискреційними повноваженнями, суд повинен вказати на виявлені порушення при здійсненні таких повноважень та зазначити норму закону, яку суб`єкт владних повноважень (відповідач) повинен застосувати при вчиненні дій (прийнятті рішення) з урахуванням встановлених судом обставин.

З аналізу норм КАС України слідує, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, на підставі наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Рівненській області №032350011243 від 08.01.2026, яким позивачу було відмовлено у призначенні пенсії та зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду зарахувавши до страхового стажу позивача періоди роботи з 04.10.1982 по 17.04.1995 та з 03.07.1995 по 15.09.1997. У задоволенні решти позовних вимог належить відмовити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить із того, що часткове задоволення позовних вимог зумовлене обрання судом ефективного способу захисту порушених прав, свобод та інтересів позивача протиправними діями/рішеннями відповідача.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2 судовий збір в сумі 1331,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 17.04.2026 №0494-0477-5079-0896 (арк. спр. 3а).

Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Олександра Борисенка, будинок 7, ідентифікаційний код юридичної особи 21084076) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №032350011243 від 08.01.2026, яким ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.08.2025 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-ІV з врахуванням висновків, викладених у рішенні суду, зарахувавши до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 04.10.1982 по 17.04.1995 та з 03.07.1995 по 15.09.1997.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.І. Смокович