Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №932/9286/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2416/26 Справа № 932/9286/26 Суддя у 1-й інстанції - Юдіна Н. М. Суддя у 2-й інстанції - Піскун О. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Піскун О. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026 року стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі — КУпАП),

за участю:

особи, яка притягається

до адміністративної відповідальності ОСОБА_1

ВСТАНОВИВ:

Зміст оскарженого судового рішення.

Постановою Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп., та стягнуто на користь держави судовий збір у сумі 665,60 гривень.

Згідно з постановою суду першої інстанції, 06 липня 2026 року о 13 год. 12 хв. за адресою: м. Дніпро, вул. Шинна, 4 водій ОСОБА_1 керуючи т.з. Daewoo Lanos, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснюючи поворот ліворуч з правої смуги, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та здійснив зіткнення з т.з. Renault Symbol, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 . У результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків. Так, ОСОБА_1 порушив п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог вказує, що надавши суду фотоматеріали, він обґрунтував і довів, що офіційна схема ДТП не відображає реальних геометричних параметрів дороги та розташування автомобілів, проте суд не надав їм правової оцінки та не зазначив в оскаржуваній постанові підстави для їх відхилення.

Зазначає, що на місці ДТП, що відбулося 06.07.2026, працівники поліції демонстрували йому відеозапис події, отриманий ними з приватної камери відеоспостереження (що встановлена на будівлі шиномонтажу навпроти СТО "Макс"), який фіксував безпосередній момент аварії та підтверджував його невинуватість, оскільки на вказаному відео було чітко видно, що автомобіль Renault Symbol рухався лівою частиною по суцільній лінії розмітки з виїздом на смугу зустрічного руху. Проте, всупереч ст. 251 КУпАП, патрульні поліцейські умисно не вжили жодних заходів для офіційного вилучення, процесуального оформлення та долучення цього відеозапису до матеріалів справи. Натомість вони приховали об?єктивний доказ від суду, обмежившись лише складанням неточної паперової схеми ДТП.

Крім того, вважає, що суд безпідставно відмовив йому у задоволенні клопотання про виклик очевидця ДТП — ОСОБА_1 , який перебував поруч із місцем зіткнення.

Позиції учасників апеляційного процесу.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду. Клопотань або заяв про відкладення розгляду справи не подавав.

Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб (ч. 6 ст. 294 КУпАП), таким чином, апеляційний суд визнав можливим провести апеляційний розгляд за відсутності потерпілого.

Мотиви апеляційного суду.

Суд апеляційної інстанції, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Адміністративним порушенням відповідно до ст. 124 КУпАП визначається порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до вимог п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно вимог п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У відповідності до п.10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Відповідно до п. 10.4 ПДР України перед поворотом ліворуч водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому питання належності, допустимості та достатності кожного доказу вирішується судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції у відповідності до вищезазначених вимог закону належним чином з`ясував обставини справи, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах даної справи та фактичних обставинах ДТП, а саме: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712204 від 06.07.2026; схемі місця ДТП від 06.07.2026; письмових поясненнях ОСОБА_2 від 06.07.2026; письмових поясненнях ОСОБА_1 від 06.07.2026; фото, долучених ОСОБА_1 .

Таким чином, встановлені обставини в їх сукупності об`єктивно і в повній мірі підтверджують факт наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Об`єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів та обставин ДТП, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, по справі не вбачається.

Суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правильність встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме в порушенні ним, як учасником дорожнього руху п.п. 10.1, 10.4 ПДР України, оскільки порушення водієм цих вимог ПДР України перебувають в причинному зв`язку з виникненням ДТП та наслідками, що спричинили пошкодження транспортних засобів.

Механізм заподіяння видимих пошкоджень автомобілів, які зафіксовані на фотокопіях та у схемі місця ДТП, повністю відповідає події ДТП, викладеній в протоколі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .

При цьому суд апеляційної інстанції не надає оцінки діям та особі другого водія — учасника ДТП, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи слідує, що дії працівників поліції повністю відповідали приписам норм нормативно-правових актів, а саме наказу МВС від 07 листопада 2015 року № 1395 «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», законів України «Про дорожній рух», «Про Національну поліцію» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду ОСОБА_1 не надано достатньо доказів на спростування зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин ДТП.

Сам по собі факт надання порушником фотоматеріалів не свідчить про недоведеність обставин дорожньо-транспортної пригоди, встановлених судом першої інстанції, та не спростовує висновку про порушення ним вимог пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України. Зазначені матеріали підлягали оцінці судом першої інстанці у сукупності з іншими доказами у справі, а незгода особи з оцінкою доказів, наданою судом першої інстанції, сама по собі не є підставою для скасування постанови.

Не знаходять підтвердження і доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції було приховано відеозапис із приватної камери відеоспостереження, який нібито зафіксував момент ДТП та підтверджував невинуватість ОСОБА_1 .

Як убачається з матеріалів справи, належного та допустимого доказу існування такого відеозапису, його змісту, часу і місця здійснення відеофіксації, а також можливості ідентифікувати на ньому обставини дорожньо-транспортної пригоди, до суду не надано. Посилання ОСОБА_1 на те, що працівники поліції демонстрували йому відповідний відеозапис на місці події, саме по собі не підтверджує його змісту та не може замінювати належний доказ, досліджений судом у встановленому законом порядку.

Так само безпідставним є твердження апелянта про умисне приховування працівниками поліції зазначеного відеозапису. Такі твердження мають припущувальний характер та не підтверджені жодними об`єктивними даними, на підставі яких можна було б дійти висновку про умисне невжиття працівниками поліції заходів щодо отримання або долучення відповідного відеозапису до матеріалів справи.

До того ж, за клопотанням ОСОБА_1 . Дніпровським апеляційним судом було направлено запит до відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області щодо надання фото- та відеофіксації, що здійснювалися на місці ДТП 06.07.2026 під час оформлення матеріалів за протоколом серії ЕПР1 №712204.

Так, згідно листа УПП в Дніпропетровській області ДПП строк зберігання відеозаписів з портативних та відеореєстраторів, установлених у службових транспортних засобах становить 30 діб, тому станом на 02.09.2026 запитувані відеозаписи відсутні. Також зазначено, що виготовлення та зберігання в Управлінні копій адміністративних матеріалів чинним законодавством не передбачено. Протокол за ст.124 КУпАП серії ЕПР1 №712204 відносно ОСОБА_1 разом з матеріалами справи (невиключно і фотоматеріалами) направлений до Шевченківського районного суду міста Дніпра, тому матеріали фотофіксації в Управлінні відсутні.

Необґрунтованим є і посилання апелянта на неточність схеми дорожньо-транспортної пригоди. Зміст апеляційної скарги фактично зводиться до незгоди з відображенням на схемі окремих обставин та геометричних параметрів місця ДТП, однак конкретних об`єктивних даних, які б свідчили про її недостовірність та спростовували встановлені судом обставини, апелянтом не наведено.

Варто зауважити, що схема місця пригоди була підписана обома учасниками дорожньо-транспортної пригоди без будь-яких зауважень щодо її змісту або правильності відображення дорожньої обстановки.

Таким чином, наявна в матеріалах справи схема місця ДТП не позбавляє її доказового значення та не свідчить про неможливість її врахування судом у сукупності з іншими матеріалами справи.

Не є підставою для скасування постанови і довід апеляційної скарги про безпідставну, на думку апелянта, відмову у виклику та допиті свідка — ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що свідки не залучалися. Тому є суперечливим твердження апелянта, що показання зазначеної особи могли б містити нові обставини, які об`єктивно спростовували б встановлені судом першої інстанції фактичні дані щодо механізму ДТП та порушення учасниками дорожнього руху вимог Правил дорожнього руху України. Саме по собі посилання на те, що ОСОБА_1 перебував поруч із місцем зіткнення, не свідчить про те, що його показання є безумовно необхідними для правильного вирішення справи.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками суду першої інстанції, однак не містять конкретних обставин, які б свідчили про неправильне встановлення судом фактичних обставин справи, недопустимість чи неналежність покладених в основу постанови доказів або відсутність у діях особи складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо порушення ОСОБА_1 пунктів 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України та не дають підстав для скасування оскаржуваної постанови.

Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції, апеляційним судом не встановлено. Постанова є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга — без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Шевченківського районного суду міста Дніпра від 07 серпня 2026 року стосовно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя О. П. Піскун