Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №646/4439/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

Справа № 646/4439/25

Провадження 1-кп/636/862/26

ВИРОК

Іменем України

18.09.2026 м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ)

захисника – адвоката ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),

обвинуваченого – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Чугуївського міського суду Харківської області кримінальне провадження № 62025170020005567 від 30.04.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Добропілля Донецької області, громадянина України, освіта середня спеціальна, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією, проходив військлву службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст. 89 КК України судимості не має, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період, у військовому званні «солдат», перебуваючи на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , в порушення ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», положень Військової присяги, ст.ст. 11, 16, 28-32, 37, 16, 49, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 2, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 17.03.2025, приблизно о 01 год. 20 хв., знаходячись у місці тимчасової дислокації НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ), діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, відкрито відмовився виконувати бойове розпорядження командира 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_8 № 104 від 16.03.2025, а саме: стрільцю-помічнику гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 солдату ОСОБА_5 в складі визначеної групи до 10:00 17.03.2025 здійснити ротацію особового складу на позиціях відділення «КОРДОН» та «РОЗА» з мстою недопущення прориву противника, де перейти до стійкової оборони із завданням не допустити просування противника, готовність до виконання з моменту отримання бойового розпорядження, яке було видано уповноваженою особою, у межах своїх повноважень, із дотриманням належної форми і порядку його віддання, а також, ґрунтувалося на законі, за змістом не суперечило чинному законодавству та не пов`язане з порушенням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

Допитаний у судовому засідання обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, визнав у повному обсязі, підтвердив всі обставини викладені в обвинувальному акті та пояснив, що дійсно 17.03.2025 відмовився виконати виконувати бойове розпорядження командира 1 механізованої роти військової частини НОМЕР_2 майора ОСОБА_8 , але на теперішній час все усвідомив, зробив відповідні висновки, свої дії піддав критичній оцінці, щиро кається у скоєному та бажає продовжити проходити військову службу, на даний час проходить службу на посаді водія-електрика 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 .

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що всі учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, добровільність та істинність їх позиції не викликає сумнівів. Тому, суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження справи, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів, заходів забезпечення кримінального провадження. Судом також роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд вважає повністю доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_5 в обсязі пред`явленого обвинувачення та кваліфікує його дії:

- за ч. 4 ст. 402 КК України, а саме: непокора, тобто відкрита відмова виконати наказ начальника, вчинена в умовах воєнного стану.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання суд в кожному випадку і щодо кожного засудженого, який визнається винним у вчиненні злочину, повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України, а саме: враховувати характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу засудженого та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, оскільки саме через останні реалізується принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначене судом покарання повинно бути достатнім, для виправлення засуджених і попередження здійснення ними нових злочинів.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття, наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , відповідно до ст. 67 КК України, в обвинувальному акту не зазначено та не встановлено судом.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_5 в силу ст. 89 КК України судимості не має, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на обліку у лікаря - психіатра та у лікаря - нарколога не перебуває, інвалідності не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовець військової служби за мобілізацією, проходив військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти НОМЕР_1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 , на даний час обіймає посаду водія-електрика 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , у військовому званні «солдат», за місцем проходження служби характеризується посередньо.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.

При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить із положень ст.ст. 50, 65 КК України, з дотриманням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, достатності покарання для подальшого виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, враховує фактичні обставини кримінального провадження, характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, відомості про особу винного, наявність обставин, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого.

Також, суд враховує письмове клопотання командира військової частини НОМЕР_2 , в якому зазначено, що ОСОБА_5 щиро розкаюється у вчиненому, шкодує про це та готовий понести заслужене покарання. Крім того наразі він не вживає алкогольні напої та сумлінно виконує всі накази командирів, проходить службу без дисциплінарних стягнень та бажає в подальшому захищати Україну та її народ від загарбників. Вищевказаний військовослужбовець щиро кається у вчиненому, зробив для себе відповідні висновки, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав правдиві показання, описав обставини правопорушення під час досудового розслідування.

З огляду на вищеперераховане, воєнний стан в Україні та у зв`язку з підвищеною потребою держави у військовослужбовцях, командування військової частини НОМЕР_2 просить суд застосувати до підсудного ОСОБА_5 покарання з урахуванням ст. 65 КК України. Крім того, враховуючи обставини справи та особу обвинуваченого, який має досвід участі у бойових діях та продовжує захищати Україну у період збройної агресії проти неї та на підставі ст. 58 КК України просимо суд замінити покарання у виді позбавлення волу на службове обмеження за посадою водія-електрика 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти мотопіхотного батальйону військової частини НОМЕР_2 , яку на цей час обіймає солдат ОСОБА_5 .

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення.

При призначенні ОСОБА_5 покарання судом, окрім наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, враховується вищевказане клопотання командира військової частини НОМЕР_2 .

Крім того, суд враховує дані, які характеризують особу обвинуваченого, що у поєднанні з критичною оцінкою ним своїх дій, щирого каяття, намагання виправити ситуацію, продовження проходження військової служби, на переконання суду, суттєво знижує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та суспільну небезпечність обвинуваченого.

Таким чином, судом встановлено відсутність обставин, що обтяжують покарання, наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання ОСОБА_5 , які з урахуванням вищенаведеного та даних про особу обвинуваченого суттєво знижує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим суд вважає за можливе застосувати ст. 69 КК України та призначити йому основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч. 4 ст. 402 КК України, та на підставі ст. 58 КК України замінити покарання у виді позбавлення волі на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на той самий строк з відрахуванням у дохід держави 20 відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Прокурор під час судових дебатів просив призначити саме такий вид та міру покарання ОСОБА_5 .

Відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у кримінальному провадженні № 62025170020004060 від 24.03.2025 у виді тримання під вартою у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, строк тримання під вартою рахувати з 15:20 год. 28.03.2025, строк дії ухвали до 15:20 год. 26.05.2025, визначено суму застави у розмірі 90 840, 00 грн. (ухвала слідчого судді Московського районного суду міста Харкова від 28.03.2025 (справа № 643/4943/25, провадження № 1-кс/643/1650/25).

З матеріалів кримінального провадження № 62025170020004060 від 24.03.2025 матеріали стосовно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, виділено в окреме провадження, якому присвоєно № 62025170020005567 від 30.04.2025 (постанова прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_9 від 30.04.2025 у кримінальному провадженні № 62025170020004060 від 24.03.2025).

Дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» обвинуваченого ОСОБА_5 продовжено, останній раз ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17.12.2025 до 14.02.2026 включно, з визначення суми застави у розмірі 60 560,00 грн.

Заставодавцем ОСОБА_10 15.01.2026 внесено заставу у розмірі 60560,00 грн на депозитний рахунок територіального управління ДСА України у Харківській області.

Згідно інформації наданої ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (довідка про звільнення серія ХАР № 02316 від 15.01.2026) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тримався під вартою з 28.03.2025 по 15.01.2026, звільнений з ДУ «Харківський слідчий ізолятор» 15.01.2026 по сплаті застави в розмірі 60560,00 грн.

Враховуючи приписи ст. 72 КК України суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Порядком внесення коштів на спеціальний рахунок у разі застосування застави як запобіжного заходу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2012 р. № 15 (далі-Порядок) встановлений порядок повернення застави, зокрема: кошти, внесені як застава, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до п. 8 Порядку застава повертається особі або заставодавцю у безготівковій формі на зазначений ними банківський рахунок, а у разі відсутності такого рахунка - готівкою через банки або підприємства поштового зв`язку. Для повернення коштів, внесених як застава, особа чи заставодавець подає до територіального управління ДСА або апеляційного суду, Вищого антикорупційного суду, Верховного Суду, якому відкрито депозитний рахунок, на який було внесено заставу, такі документи: заява особи чи заставодавця, в якій обов`язково зазначаються реквізити банківського рахунка, на який зараховуватимуться кошти, що підлягають поверненню, а у разі відсутності банківського рахунка - відомості про банк чи підприємство поштового зв`язку; засвідчена судом копія ухвали слідчого судді, суду, вироку суду, в якому міститься рішення про повернення застави; копія платіжної інструкції, що підтверджує факт внесення коштів як застави.

Судом встановлено, що з моменту звільнення з-під варти та на день ухвалення вироку, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_5 виконав покладенні на нього судом обов`язки, передбачені ст. 182 КПК України, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України, та призначити йому покарання, із застосуванням ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ст. 58 КК України замінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначене йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки на покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців на строк 2 (два) роки з відрахуванням у дохід держави 20 (двадцяти) відсотків із суми грошового забезпечення ОСОБА_5 .

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 58 КК України, під час відбування покарання у виді службового обмеження для військовослужбовців засуджений ОСОБА_5 не може бути підвищений за посадою, у військовому званні, а строк покарання не зараховується йому в строк вислуги років для присвоєння чергового військового звання.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 28 березня 2025 року по 15 січня 2026 року включно, із розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає три дні службового обмеження для військовослужбовців.

Вважати ОСОБА_5 таким, що повністю відбув призначене судом за даним вироком покарання.

Запобіжний захід ОСОБА_5 у вигляді застави – скасувати.

Заставу, визначену ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 17.12.2025 у справі № 646/4439/25 у розмірі 60 560,00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, внесену 15.01.2026 за обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставодавцем ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Харківській області – повернути заставодавцю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні: відеофайл з назвою «ВІДМОВА 2 МР 17.03.2025», який згідно постанови про визнання речовим доказом від 28.04.2025 зберігається в матеріалах кримінального провадження – зберігати в матеріалах кримінального провадження 62025170020005567 від 30.04.2025.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий: суддя ОСОБА_1