Вирок від 16 вересня 2026 р. у справі №643/19603/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Провадження № 1-кп/643/1025/26

Справа № 643/19603/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого — судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження № 12026226200000384 від 01.08.2026 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с-ща Тернова Чугуївського р-ну Харківської обл., із середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця — командира відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «молодший сержант», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , в розумінні ст. 89 КК України є таким, що немає судимості,

у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України,

УСТАНОВИВ:

Відповідно до Указу Президента України № 758/2022 від 07.11.2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації», Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, за наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 29.08.2025 № 47-рс молодший сержант ОСОБА_3 призначений на посаду командира відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно до ст. 2, 4, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» є військовослужбовцем, який проходить військову службу у Збройних Силах України.

Згідно з вимогами ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, ОСОБА_3 під час проходження військової служби зобов`язаний сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, поводитися з гідністю й честю.

Однак, усупереч наведеним вимогам законодавства, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок за таких обставин.

29.07.2026 приблизно о 07 год. 30 хв. разом із військовослужбовцями ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , ОСОБА_3 заступив до мобільної групи оповіщення військовозобов`язаних та згідно з наказом начальника територіального центру комплектування та соціальної підтримки Індустріального району у місті Харкові № 315 від 24.07.2026 проводив мобілізаційні заходи з метою перевірки військово-облікових документів у громадян.

Приблизно о 07 год. 30 хв. того ж дня, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_3 побачив двох жінок, які рухалися пішохідною доріжкою повз будівлю закладу освіти та які, на його думку, здійснювали відеозйомку подій, що відбувалися, за допомогою мобільного телефону. Після зауваження працівників територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо заборони відеозйомки жінки на таке зауваження не відреагували.

ОСОБА_3 , будучи обуреним їхньою поведінкою та відмовою у виконанні вимог щодо заборони відеозйомки, направився у бік зазначених жінок і, підійшовши до них, розпочав словесний конфлікт, у ході якого ОСОБА_7 почала йому суперечити.

У ході вказаного словесного конфлікту ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебуваючи у військовій формі, порушуючи вимоги ст. 9, 11, 16, 49, 50, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 1, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи згідно з раптово виниклим у нього протиправним умислом, спрямованим на вчинення насильницьких дій, з метою спричинення ОСОБА_7 фізичного болю, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання наслідків у вигляді спричинення потерпілій фізичного болю та бажаючи їх настання, перебуваючи напроти потерпілої, схопив її правою рукою за шию і притиснув до паркану, дістав із кишені своїх штанів балон з газом сльозогінної дії та розпилив своєю лівою рукою сльозогінний газ у притул в обличчя ОСОБА_7 , спричинивши потерпілій фізичний біль, після чого припинив свої протиправні дії.

Прокурор-стажист на посаді прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_8 , керуючись ст. 302 КПК України, подала клопотання, погоджене старшим групи прокурорів у вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_9 , про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні, оскільки обвинувачений ОСОБА_3 беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і погодився на розгляд обвинувального акта за його відсутності. Також проти спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні не заперечувала потерпіла

ОСОБА_7 .

На підтвердження цього до обвинувального акта долучено: заяву обвинуваченого ОСОБА_3 , складену в присутності захисника, адвоката ОСОБА_10 , в якій обвинувачений беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, підтверджує ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та своє волевиявлення на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні за його відсутності. Крім того, надано заяву потерпілої ОСОБА_7 , в якій вона також погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, підтверджує ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження та не заперечує проти розгляду обвинувального акта у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження.

Перевіривши наявність підстав для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, ураховуючи, що: кримінальне правопорушення є проступком; обвинувачений за участю захисника беззаперечно визнав вину, не оспорює обставин досудового розслідування та погодився на розгляд за його відсутності; потерпіла не заперечує проти такого порядку розгляду кримінального провадження, — суд дійшов висновку, що розгляд справи без проведення судового засідання відповідає вимогам ч. 2 ст. 381 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України вирок за результатами спрощеного провадження ухвалюється у встановленому КПК України порядку і має відповідати загальним вимогам до вироку. Замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин у ньому зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.

Суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, та докази, долучені до обвинувального акта, доводять вину

ОСОБА_3 , дії якого суд кваліфікує за ч. 1 ст. 126 КК України — умисне вчинення насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України, який проходить службу на посаді командира відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 , має середню спеціальну освіту, неодружений, осіб на утриманні не має, в розумінні ст. 89 КК України є таким, що немає судимості.

Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, є щире каяття.

Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, — не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, призначається покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень.

Санкція ч. 1 ст. 126 КК України передбачає покарання у виді штрафу до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або громадських робіт на строк до двохсот годин, або виправних робіт на строк до одного року.

При цьому суд ураховує, що відповідно до ч. 2 ст. 57 КК України покарання у виді виправних робіт не застосовується до військовослужбовців, а призначення обвинуваченому, який проходить військову службу у Збройних Силах України в умовах воєнного стану, покарання у виді громадських робіт є таким, що не може бути реально виконане.

Ураховуючи характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального проступку, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин, позицію потерпілої та відсутність з її сторони претензій до обвинуваченого, а також принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання в межах санкції ч. 1 ст. 126 КК України у виді штрафу, що є єдиним можливим видом покарання. При цьому суд розраховує, що це буде достатнім і необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред`явлено. Матеріальної шкоди кримінальним правопорушенням не завдано. Витрати на залучення експерта відсутні. Процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 368, 369–371, 373–376, 381, 382 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Штраф підлягає сплаті у місячний строк з дня набрання вироком законної сили, про що засуджений зобов`язаний повідомити уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання шляхом пред`явлення відповідного документа.

Речовий доказ, визнаний постановою старшого дізнавача сектору дізнання Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області від 05.08.2026, а саме: CD-R диск з одним аудіозаписом — зберігати в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, з урахуванням обмежень, передбачених ч. 1 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_11