Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №641/34/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про позбавлення батьківських прав

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №641/34/26

Суддя: Онупко М. Ю.

Провадження № 2/641/39/2026 Справа № 641/34/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Онупко М.Ю.,

за участю секретаря Колєсніченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області в якій просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 батьківських прав стосовно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , призначити ОСОБА_1 опікуном над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі однієї чверті її заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи з дня звернення до суду.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ОСОБА_2 , є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про смерть НОМЕР_1 , видане 18.01.2024 р.). Мати залишила дитину у лютому 2022 року зі своїми батьками, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , виїхала за кордон та з того часу не приймає участі у житті сина, не займається його вихованням, розвитком та утриманням. Так відповідно до наказу служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області від 04.11.2025 р. № 01-55/4, дитину, залишену без батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 було тимчасово влаштовано в сім`ю його бабусі: ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на шість місяців, з 04.11.2025 р. по 03.05.2026 р., або до надання дитині відповідного статусу та влаштування до сімейних форм виховання, чи повернення на виховання матері. Крім того згідно до інформації КНП «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради, на прийом до спеціалістів поліклініки ОСОБА_3 супроводжує його бабуся, ОСОБА_1 , яка старанного та в повному обсязі виконує рекомендації лікарів щодо профілактичних заходів та лікування онука, а також ретельно опікується станом здоров`я, та загальним розвитком дитини, забезпечує належний догляд в цілому та під час хвороби, у разі потреби, забезпечує дитину всіма необхідними ліками. Мати ОСОБА_3 з січня 2021 року сина під час відвідування поліклініки жодного разу не супроводжувала, з будь-якого питання до лікаря- педіатра не зверталася та не телефонувала.

Враховуючи вищевикладене, позивач був вимушений звернутися до суду із позовом.

Ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 12.01.2026 року по вищевказаній справі відкрито провадження, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Крім того ухвалою Слобідського районного суд міста Харкова від 11.05.2026 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів. Призначено справу до судового розгляду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просили їх задовольнити. Проти розгляду справи в заочному порядку не заперечували.

В судовому засіданні прокурор Соболева Т. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суду не повідомила, відзив на позов до суду не надала.

У судове засідання представник третьої особи Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області - Полтавська Є.Д. не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечувала.

За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та матір`ю якого є ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 02.06.2017 року.

Відповідно до повторно виданого Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_1 , актовий запис № 1850 вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно до повторно виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 вбачається, що батьками ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_1 .

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00017730096 від 02.03.2017 року підтверджується, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєструвала 22.12.2015 року шлюбу у відділі державної реєстрації актів цивільного стану у Суворовському районі Одеського міського управління юстиції. Після державної реєстрації шлюбу прізвище « ОСОБА_9 ».

Наказом Служби у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 01-55/4 від 04.11.2025 року вирішено тимчасово влаштувати дитину, залишену без батьківського піклування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сім`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на шість місяців з 04.11.2025 року по 03.05.2026 року, або до надання дитині відповідного статусу та влаштування до сімейних форм виховання чи повернення на виховання матері. Попереджено ОСОБА_1 про особисту відповідальність за життя і здоров`я малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів письмово повідомити ССД Пісочинської селищної ради про переміщення, зміну місця проживання (перебування) дитини, яка тимчасово влаштований в її сім`ю.

Відповідно до висновку Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 02-31/858 від 16.03.2026 року, орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Крім того згідно подання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 01-46/716 від 30.06.2026 року вбачається, що Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської не заперечує проти призначення судом ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З листа Головного центру обробки Спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № 19.5.1/24683-26-Вих від 02.04.2026 року вбачається, що за результатами проведеної перевірки інформації, що зберігається в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України, в`їхали на тимчасово окуповану територію України або виїхали з такої території», що функціонує відповідно до Положення про цю Базу даних, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27.09.2022 № 614. Зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2022 за № 1319/38655, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 01.01.2022 року по 17.03.2026 в базі даних не виявлено.

Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За нормами ч. 2 ст. 258 СК України баба і дід мають право звернутися за захистом прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх та повнолітніх непрацездатних внуків до органу опіки та піклування або до суду без спеціальних на те повноважень.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. ч. 7, 8 ст. 7 СК України, при вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен керуватися максимальним забезпеченням інтересів дітей.

Відповідно до положень Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою ВР від 27.02.1991 року № 789-ХІІ) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

За принципом 6 Декларації прав дитини, прийнятої резолюцією 1386 (XIV) Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного та гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння.

Держави - учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Дитина з моменту народження має право на піклування своїх батьків.

У ч. 1 ст. 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Європейський суд з прав людини у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 року зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (параграф 100).

Як зазначає Пленум Верховного Суду України в п.п. 15, 16 постанови від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав, що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

При цьому, згідно з роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У відповідності до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ст. 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до висновку Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 02-31/858 від 16.03.2026 року, орган опіки та піклування Пісочинської селищної ради, вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно подання Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області № 01-46/716 від 30.06.2026 року вбачається, що Пісочинська селищна рада Харківського району Харківської не заперечує проти призначення судом ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З листа Комунального закладу «Харківський ліцей № 95 Харківської міської ради» № 04/02-12/26 від 13.01.2026 року вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зарахований до закладу освіти з 10.08.2023 року та на теперішній час навчається у 3 Б класі. З початку навчання дитини в ліцей його мати, ОСОБА_2 , жодного разу не відвідала освітній заклад, не брала участі в батьківських зборах, святах та інших заходах. За час навчання учня в ліцеї, його мати ОСОБА_2 , не спілкувалася ні з адміністрацією закладу, ні з вчителями, ані з будь-яким спеціалістами для отримання інформації стосовно її сина, ОСОБА_3 .

Відповідно до листа Комунального некомерційного підприємства «Міська дитяча поліклініка № 1» Харківської міської ради № 224 від 13.11.2025 року вбачається, що дитина мешкає разом з бабусею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 за адресою: АДРЕСА_2 . На прийом до спеціалістів поліклініки хлопчик звертається регулярно з приводу хвороб та з метою проходження профілактичних медичних оглядів в супроводі бабусі - ОСОБА_1 . 13.11.2025 р. хлопчик в супроводі бабусі звертався до КНП «МДІ N? 1» ХМР, був оглянутий лікарем-педіатром, встановлено діагноз: гострий фарингіт. Дитина щеплена за віком згідно календаря профілактичних щеплень. Бабуся ( ОСОБА_1 ) старанно та повному обсязі виконує рекомендації лікарів щодо профілактичних заходів та лікування онука, а також ретельно опікується станом здоров?я та загальним розвитком дитини, забезпечує належний логляд в цілому та під час хвороби, у разі потреби забезпечує дитину усіма необхідними лікарськими засобами. Мати ОСОБА_3 з січня 2021 року сина під час відвідування поліклініки жодного разу не супроводжувала, з будь-якого приводу до лікаря-педіатра особисто не зверталася та не телефонувала.

Згідно до акту обстеження умов проживання від 04.11.2025 року, складеного головним спеціалістом ССД Пісочинської селищної ради позивач ОСОБА_1 проживає разом із онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловіком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Житло розмішене на 2-х поверхах 2-х поверхового будинку, і складається з трьох житлових кімнат на першому поверсі, та чотирьох житлових кімнат на другому поверсі. Для виховання та розвитку дитини створено такі умови: дитина мешкає на першому поверсі в окремій кімнаті, має окреме спальне ліжко, місце для навчання. У хлопця одяг відповідно до віку, розміру та сезону.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 не приділяє дитині уваги на протязі чотирьох років, не приймає участі у її вихованні, не цікавиться її фізичним та духовним розвитком, добровільно матеріальної допомоги не надає тривалий час, проживає окремо. Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає у баби - позивача у справі, забезпечена необхідним для нормального розвитку, відпочинку і навчання.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині позбавлення відповідача ОСОБА_2 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми, які залишилися без батьківського піклування. Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років.

Як зазначено у ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. ч. 5, 6 ст. 19 СК України).

Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач має повну цивільну дієздатність, звернулася до суду з позовною заявою про призначення її опікуном над дитиною, перебуває у родинних відносинах із нею - є рідною бабусею, проживає спільно з дитиною, займається її вихованням, піклується про стан здоров`я, суд приходить до висновку про наявність підстав для призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Окрім того, частиною 3 ст. 166 Сімейного Кодексу України встановлено, що при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Згідно ч. 2 ст. 166 Сімейного Кодексу України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 Сімейного Кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Згідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України мінімальний розмір на одну дитину не може бути менший ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальний стан відповідача, а також положення ч. 2 ст. 182 Сімейного Кодексу України, згідної якої розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення розвитку дитини та не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дитини, суд виходить з того, що відповідач є працездатною особою, згідно до матеріалів справи інших утриманців або інших аліментних зобов`язань не має, доказів, які свідчать про наявність у неї захворювань та потреби в лікуванні не надано.

Доказів, які свідчать про наявність підстав для звільнення від обов`язку утримувати дитину (доход дитини набагато перевищує дохід кожного з батьків і забезпечує повністю її потреби ), відповідачем також не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Враховуючи матеріальний стан відповідача, а також вік дитини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення аліментів на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму, починаючи з 06.01.2026 року та до досягнення дитиною повноліття, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів, в межах пред`явлених позовних вимог підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 267 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Питання про розподіл судових витрат, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України та стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2129 грн. 92 коп., а також судовий збір на користь держави в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141,265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області про позбавлення батьківських прав, призначення опікуна та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Встановити опіку над малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 опікуном ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 06 січня 2026 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_5 судовий збір в розмірі 2129 (дві тисячі сто двадцять дев`ять) грн. 92 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_2 аліментів в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Відповідно до ч. 5 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Роз`яснити, що батько, мати, які позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, а якщо апеляційну скаргу подано - після закінчення апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а у разі його ухвалення за відсутності учасників справи - в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Сторони по справі :

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Третя особа - Служба у справах дітей Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, місце знаходження: Харківська обл., Харківський р-н., с. Пісочин, вул. Беліменків, 2, ЄДРПОУ 42702469.

Суддя М.Ю.Онупко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua