Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №615/2403/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/2403/26

Провадження № 3/615/602/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Валки

Суддя Валківського районного суду Харківської області Токмакова А.П., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Первомайське Жовтневого району Миколаївської області, громадянина України, військовослужбовця, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №756238, складеного 27.08.2026 о 10:31 інспектором 2 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Помазун А.С., ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 27.08.2026 о 10:00 на 430км а/д М-03 керував т/з Mercedes-Benz Vito 110, д.н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 та в медичній установі КНП «Валківська ЦРЛ» водій відмовився.

На думку інспектора, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України.

В судове засідання ОСОБА_1 надав письмові пояснення, в яких повідомив, що 27.08.2026 виїхав з місця постійної дислокації військової частини у відпустку до Київської області. Заздалегідь знав про надану відпустку та планував особисто їхати автомобілем.

Перед виїздом військовослужбовці, які залишають місце служби, керуючи автомобілями, проходять відповідну перевірку уповноваженими особами військової частини, у тому числі на предмет вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів чи лікарських препаратів, які можуть впливати на увагу та швидкість реакції, а також на предмет наявності зовнішніх ознак такого стану.

Таку перевірку перед виїздом пройшов і він. Жодних ознак алкогольного сп`яніння у нього виявлено не було. У разі наявності таких ознак його не було б допущено до виїзду та керування автомобілем і, відповідно, він не зміг би поїхати у відпустку.

Для нього це було принципово, оскільки довго очікував на цю відпустку. Усвідомлював, що перед виїздом за кермом не може дозволити собі вживати алкоголь, адже це могло мати не лише наслідки для безпеки дорожнього руху, а й безпосередньо поставити під питання його виїзд у відпустку. Саме тому напередодні поїздки алкогольних напоїв не вживав.

Під час руху через м. Валки його зупинили працівниками поліції. Як йому пояснили, причиною зупинки була необхідність перевірити автомобіль, оскільки він має ознаки військового транспортного засобу, на предмет можливого перевезення заборонених предметів, у тому числі зброї.

Він спокійно поставився до такої перевірки, пред`явив документи та повідомив, що жодних заборонених предметів не перевозить, а прямує у відпустку, на підтвердження чого надав поліцейському відпускний квиток.

Після перевірки документів поліцейський повідомив, що нібито відчуває запах алкоголю, чи від мене, чи з автомобіля, він точно не зрозумів. На його запитання, чи вживав алкоголь напередодні, прямо відповів, що не вживав.

Після цього поліцейський запропонував пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки. Однак фактично можливості надати відповідь на цю пропозицію йому не було надано, оскільки ще до того, як він встиг щось відповісти, поліцейський сам сказав, що нібито відмовляється від проходження огляду.

Аналогічна ситуація відбулася і щодо пропозиції пройти огляд у закладі охорони здоров`я. Поліцейський запропонував проїхати до лікарні, однак і цього разу, не дочекавшись відповіді, сам повідомив, що він відмовляється.

Наголосив, що не заявляв про відмову від проходження огляду ані на місці зупинки, ані в закладі охорони здоров`я. Не говорив поліцейському, що не бажає проходити огляд, не повідомляв про будь-які причини, з яких відмовляється від нього, та не вчиняв жодних дій, які можна було б однозначно розцінити як відмову. Фактично рішення про те, що він відмовився від огляду, було озвучене працівником поліції самостійно.

Зазначені працівником поліції ознаки алкогольного сп`яніння я не визнає. На той момент він навіть не виходив із автомобіля, тому йому складно зрозуміти, яким саме чином та на підставі чого поліцейський дійшов висновку про наявність у нього таких ознак.

Зазначив, що не намагався конфліктувати з працівниками поліції чи чинити їм опір. Навпаки, поводився спокійно, пред`явив документи, пояснив мету поїздки та надав відпускний квиток. Не мав жодної причини уникати медичного огляду, якби йому дійсно була надана можливість його пройти. Також не став сперечатися з поліцейськими, оскільки давно знає принципи роботи саме на цьому посту, стикався як особисто, так і безліч знайомих, тому усвідомлював відсутність будь-якої перспективи щось їм доводити.

Для нього, як для військовослужбовця, сама ситуація є особливо неприємною. Він розумів і розуміє, що керування автомобілем у стані алкогольного сп`яніння є неприпустимим та створює небезпеку як для нього, так і для інших учасників дорожнього руху. Саме тому не став би свідомо сідати за кермо після вживання алкоголю, тим більше прямуючи у відпустку після проходження відповідної перевірки перед виїздом.

Після складання протоколу направлення до закладу охорони здоров`я йому не видавалося. Після підписання протоколу працівник поліції спочатку словесно повідомив про заборону продовжувати рух, однак згодом жестом показав, що може їхати далі, після чого він продовжив рух. Після цього його ще двічі зупиняли працівники поліції та жоден із них не зазначив про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та не висловлював таких зауважень.

Розуміє, що саме по собі заперечення обставин, викладених у протоколі, не може бути єдиною підставою для прийняття судового рішення. Просить оцінити не лише формальний запис про нібито його відмову, а всю сукупність обставин події, а саме, що він заздалегідь пройшов перевірку перед виїздом із місця служби, був допущений до керування автомобілем, відкрито повідомив працівникам поліції, що прямує у відпустку, надав відпускний квиток, не заперечував проти спілкування та перевірки документів, не заявляв про відмову від огляду, при цьому направлення до закладу охорони здоров`я йому не видавалося.

Не розумію, чому в матеріалах справи має бути зазначено, що він відмовився від огляду, якщо фактично такої відмови з його боку не було. Просить оцінити його пояснення разом з іншими доказами у справі, зокрема з урахуванням відеозаписів, якщо такі наявні, змісту протоколу, обставин зупинки та поведінки працівників поліції безпосередньо під час події.

Наголосив, що напередодні поїздки алкогольних напоїв не вживав, у стані алкогольного сп`яніння не перебував, від проходження огляду не відмовлявся та не мав жодних підстав його уникати.

Просить критично оцінити твердження про його відмову від проходження огляду, перевірити їх належними та допустимими доказами та, у разі встановлення відсутності події і складу адміністративного правопорушення, закрити провадження у справі на відповідній підставі.

Зазначив, що для нього ця справа має не лише юридичне значення, оскільки є військовослужбовцем, виконує свої обов`язки та розуміє відповідальність за свої дії, тому не хоче нести відповідальності за те, чого не вчиняв, тому просить надати належну оцінку реальним обставинам події, а не лише формулюванню, внесеному до протоколу.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, що згідно із вимогами ст.268 КУпАП не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши надані матеріали справи, перевіривши доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя доходить такого висновку.

Положеннями ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення та притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлено Розділом IV Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису від 18.12.2018 №1026, під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення (п.4).

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу (п.5).

П.1 розділу VII Інструкції від 18.12.2018 №1026 встановлено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються: 1) самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; 2) примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб; 3) перешкоджання здійсненню фото- і кінозйомки, відеозапису; 4) використання носіїв відеозапису у випадках, не пов`язаних із здійсненням ними повноважень поліції; 5) копіювання, передання інформації з відповідних носіїв стороннім особам.

За ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, в даному випадку органів Національної поліції.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, надано протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №756238, складений 27.08.2026 о 10:31 інспектором 2 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Помазун А.С.

Зі змісту, протокол ґрунтується на доданих до нього матеріалах: рапорт поліцейського, акт огляду на стан сп`яніння, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи, відео 467864, відео з цифрового носія.

В акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів значиться запис, що ОСОБА_1 пропонувалося пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, але огляд не проводився. Підписи ОСОБА_1 та свідків, які б засвідчили відмову особи від підпису, відсутні, що свідчить про складення акту за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та підтверджує його пояснення.

Факт складання акту огляду також відсутній на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, тому не може вважатися належним та допустимим доказом дотримання працівниками поліції процедури, встановленої ст.266 КУпАП.

Суддя приймає до уваги, що згідно протоколу ОСОБА_1 пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою приладу Drager Alcotest 6820, але в акті огляду зазначено інший прилад – Drager Alcotest 7510, що не дозволяє достовірно встановити, який саме прилад пропонувався особі для проходження огляду, що, у свою чергу, ставить під сумнів належність та достовірність оформлення обставин такої відмови.

З направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння, складеного 27.08.2026 о 10:05, ОСОБА_1 направлено до КНП «Валківська ЦРЛ» у зв`язку із виявленими ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. В графах «Огляд проводився за допомогою» та «Результати огляду» міститься запис «не проводився». При цьому зазначено, що особу на огляд у заклад охорони здоров`я доставив інспектор взводу 1 роти 6 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП Зубенко М.О. Підписи ОСОБА_1 та свідків, які б засвідчили відмову особи від підпису, відсутні, що свідчить про складення направлення за його відсутності.

Факт складання направлення на огляд з метою виявлення стану сп`яніння також відсутній на дослідженому в судовому засіданні відеозаписі, позаяк не може вважатися належним та допустимим доказом дотримання працівниками поліції процедури, встановленої ст.266 КУпАП.

Із рапорту інспектора 1 взводу 6 роти 3 батальйону УПП в Харківській області ДПП Зубенко М., 27.08.2026 о 10:00 на ДСПП в м. Валки зупинено т/з Mercedes-Benz Vito 110, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , в якого під час спілкування виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на місці зупинки т/з за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 та проходження такого огляду у медзакладі КНП «Валківська ЦРЛ» відмовився. Згідно ст.266 КУпАП водія відсторонено від керування, т/з залишено на місці зупинки без порушень ПДР України.

Але зазначені поліцейським обставини не узгоджуються із дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, доданим до протоколу про адміністративне правопорушення, що, до того ж, складеним з численними порушеннями Інструкції від 18.12.2018 №1026, до протоколу додано лише його частини.

На відеозаписі не зафіксовано будь-яких дій, які б свідчили про винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому правопорушенні. Не зафіксовано проходження процедури огляду в передбаченому законом порядку та будь-яких видимих ознак алкогольного сп`яніння, його поведінка повністю відповідала обстановці, пальці рук не тремтять, мова чітка та зрозуміла.

Крім того, на відеозаписі не зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки чи в медичному закладі, а лише слова самого поліцейського про відмову, що підтверджує пояснення особи та свідчить про невідповідність складених матеріалів фактичним обставинам справи.

З доданих до письмових пояснень документів, ОСОБА_1 – діючий військовослужбовець, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_3 . Учасник бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_4 ).

Зі змісту службової характеристики, ОСОБА_1 займає посаду сержанта із матеріального забезпечення 5 механізованої роти НОМЕР_5 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_6 . За час проходження служби зарекомендував себе з позитивної сторони Функціональні обов`язки опанував в достатньому обсязі, виконує поставлені завдання з відповідальністю. Постійно підвищує особисті професійні знання та навички. Під час виконання службових обов`язків проявляє старанність і наполегливість. Вимоги нормативних документів, законів України, знає на задовільному рівні в повсякденній діяльності користується ними правильно. Проявляє ініціативу, якщо цього потребують обставини, чітко і своєчасно виконуючи поставлені завдання. По відношенню до командирів та старих начальників тактовний, субординації не порушує. Уважний до проблем, які торкаються людей. В роботі враховує думки та пропозиції підлеглих. Викликає повагу до себе умінням триматися та висловлювати думку. Для спонукання до дії інших грамотно та результативно застосовує різні методи впливу. Точно виконує накази, уміє розуміти їх суть. У складній обстановці орієнтується впевнено. На критику реагує вірно. Має достатній рівень мотивації до військової служби. У стройовому відношенні підтягнутий, охайний. До військової форми одягу ставиться з повагою, державну таємницю зберігати вміє. Фізично розвинутий добре, стан здоров`я задовільний. Займаній посаді відповідає.

За ст.19 ЗУ «Про міжнародні договори України», ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Згідно зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

ЄСПЛ у рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і за загальним правилом саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Ст.7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Слід відзначити, що відповідно до ст.62 Конституції України звинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви про винність особи трактуються на його користь.

Особисті візуальні спостереження працівника поліції та його внутрішні переконання, певні судження і висновки щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за змістом та у відповідності до ст.251 КУпАП не мають характеру доказів, а зазначені у протоколі обставини мають характер припущень, як наслідок. Належні докази, які свідчили б про будь-які порушення в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи надані докази в сукупності, з урахуванням вимог ст.62 Конституції України, суддя доходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в зв`язку з чим провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ст.283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Валківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.П. Токмакова