Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №343/974/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/974/26

Провадження №: 2/343/817/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано - Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання - Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 343/974/26, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

представниця позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» - адвокатка Ушакевич М.П., звернулася до суду із позовом (а.с. 1-7), до відповідачки ОСОБА_1 , в якому просить:

- стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитними договорами №Z76.00104.006031103 від 03.12.2019 та №Z06.00104.005773544 від 03.10.2019, у загальному розмірі 156 118,74 грн.;

- стягнути з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати, які складаються з: судового збору, у розмірі 2 662,40 грн та витрат на правничу допомогу, у розмірі 14 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог послалась на те, що 03.12.2019 та 03.10.2019 між АТ «Ідея Банк» і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитні договори №Z76.00104.006031103 і №Z06.00104.005773544, згідно із якими їй було надано кредити у розмірі 29 800 грн та 34 000 грн., на умовах строковості, платності та зворотності. Оскільки відповідачка ОСОБА_1 не виконала свої зобов`язання належним чином, у неї виникла заборгованість за кредитним договором №Z76.00104.006031103 у розмірі 69 009,72 грн., яка складається із: 27 544,66 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9 281,06 грн – заборгованість за відсотками, 32 184 грн – заборгованість за нарахованими комісіями, а за кредитним договором №Z06.00104.005773544 у розмірі 87 109,02 грн., яка складається із: 32 821,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 383,18 грн – заборгованість за відсотками, 29 904,64 грн – заборгованість за нарахованими комісіями. Оскільки, на підставі договорів факторингу від 19.12.2023 та від 22.12.2023, право вимоги від АТ «Ідея Банк» перейшло до позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ – КАПІТАЛ», просить стягнути вказаний вище розмір заборгованості за цими кредитними договорами з відповідачки на користь позивача.

У судове засідання представниця позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» - адвокатка Ушакевич М.П. не з`явилась. Безпосередньо у позовній заяві просила розгляд справи проводити без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча про місце, дату і час проведення такого була повідомленою належним чином (а.с. 101).

ІІ. Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі:

08 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Судові засідання призначені 05.06.2026 та 20.07.2026 було відкладено у зв`язку із перебуванням головуючого судді у відпустці і у зв`язку із поданою заявою відповідачки ОСОБА_1 про відкладення судового засідання.

Відповідака ОСОБА_1 відзиву, будь - яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивача суду не надала, хоча про розгляд даної справи була повідомленою у встановленому законом порядку.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 04.11.1950, що набрала чинності для України 11.09.1997, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, а також те, що відповідач клопотань про відкладення судового засідання на адресу суду не направляв, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд за його відсутності.

18 вересня 2026 року ухвалою суду постановлено провести заочний розгляд даної справи.

Беручи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, предмет спору, його значення для сторін, враховуючи, що відповідачка про місце, дату і час судового засідання була повідомленою у встановленому законом порядку, представник позивача щодо ухвалення заочного рішення не заперечив, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи без участі сторін та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України та ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

матеріалами справи встановлено, що 03.12.2019 і 03.10.2019 між АТ «Ідея Банк» та відповідачкою ОСОБА_1 було укладено договори кредиту і страхування № Z76.00104.006031103 та №Z06.00104.005773544, які підписані нею власноручно (а.с. 9, 13), на таких умовах, зокрема: суми кредиту – 29 800 грн і 34 000 грн.; процентні ставки – 9,99 (змінювана) і 21,99 (змінювана); строки кредитування – 24 і 36 місяців. Сторонами також узгоджено, що під час користування кредитом, банк надає відповідачці послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання якої встановлена плата.

У паспортах споживчого кредиту (а.с. 10, 14) визначено, зокрема графік платежів.

Із виписок за кредитними договорами (а.с. 19-20, 22-24), встановлено, що відповідачці ОСОБА_1 було видано кредитні кошти і вона періодично погашала кредитну заборгованість.

Відповідно до довідок – розрахунків заборгованостей за цими кредитними договорами (а.с. 21, 25), розмір таких становить: за кредитним договором №Z76.00104.006031103 - 69 009,72 грн., яка складається із: 27 544,66 грн – заборгованість за тілом кредиту, 9 281,06 грн – заборгованість за відсотками, 32 184 грн – заборгованість за нарахованими комісіями, за кредитним договором №Z06.00104.005773544 - 87 109,02 грн., яка складається із: 32 821,20 грн – заборгованість за тілом кредиту, 24 383,18 грн – заборгованість за відсотками, 29 904,64 грн – заборгованість за нарахованими комісіями.

Згідно із договорами факторингу №19/12-2023 від 19.12.2023 (а.с. 26-32) та №22/12-2023 від 22.12.2023 (а.с. 41-45), право вимоги за цими кредитними договорами (а.с. 33-35, 46-51), перейшло від АТ «Ідея Банк» до ТОВ «Оптіма Факторинг», а від ТОВ «Оптіма Факторинг» до позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ».

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку із неналежним виконанням відповідачкою ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань за кредитними договорами, внаслідок чого утворилась заборгованість.

ІV. Оцінка суду:

дослідивши письмові докази в їх сукупності, встановивши таким чином фактичні обставини справи, суд вважає, що пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Так, суд встановив, що 03.12.2019 та 03.10.2019 між АТ «Ідея Банк», право вимоги від якого перейшло до позивача ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ», і відповідачкою ОСОБА_1 було укладено кредитні договори №Z76.00104.006031103 та №Z06.00104.005773544.

Первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання за кредитними договорами, надавши відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти.

Натомість, відповідачка свої зобов`язання за кредитними договорами належним чином не виконала.

Враховуючи те, що відповідачка будучи ознайомленою з умовами кредитування, уклавши кредитні договори не виконує їх істотні умови щодо порядку та строків погашення кредитів, хоча взяла на себе зобов`язання їх виконувати та вчасно погашати заборгованість, суд доходить висновку, що з останньої на користь позивача слід стягнути 94 030,10 грн заборгованості за тілами кредиту і відсотками.

Стосовно нарахованих комісії, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом – це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону, до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове - касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, вказаним Законом передбачено право фінансової установи встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року (справа № 202/5330/19), у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлено щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково - касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до умов укладених між сторонами договорів, позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірах, визначених згідно графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Однак, наявні в матеріалах справи договори не містять переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються відповідачці та за які позивачем встановлена комісія за обслуговування кредиту.

Оскільки позивач не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, то за таких обставин умова кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемною відповідно до ч. 1 ст. 11 цього Закону.

Зазначені правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14 вересня 2022 року (справа № 755/11636/21) та від 16 листопада 2022 року (справа № 755/9486/21).

Враховуючи, що позивачем не подано доказів у відповідності до ст. 76-80 ЦПК України, які б підтверджували те, які саме послуги надаються відповідачці за котрі необхідно здійснювати сплату комісії в загальному розмірі 62 088,64 грн., позовні вимоги в цій частині є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.

V. Розподіл судових витрат між сторонами:

відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Вимогами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією (а.с. 8), а тому, беручи до уваги те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову і стягнення з відповідачки 94 030,10 грн., що становить 60,23% від розміру заявлених позовних вимог, то, з урахуванням ч. 1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з неї на користь позивача 1 603,56 грн (2 662,40 грн х 60,23% / 100%) сплаченого судового збору, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає таке.

Згідно із ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Стороною позивача на підтвердження понесених витрат на правничу професійну допомогу в розмірі 14 000 грн надано: договір про надання правничої допомоги №02-24 від 01.07.2024 (а.с. 54-57), відповідно до якого АО «Правовий Курс» надає позивачу ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» правничу допомогу; акт №27 прийому – передачі надання правничої допомоги від 16.02.2025 (а.с. 59), згідно із яким, АО «Правовий Курс» надало позивачу правничі послуги (консультація, вивчення документів, пред`явлення позову) на загальну суму 14 000 грн., яка була сплачена позивачем (а.с. 60).

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Водночас, беручи до уваги те, що позов задоволено частково, а саме на 60,23%, із врахуванням п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПРОФІТ КАПІТАЛ» слід стягнути 8 432,20 грн (14 000 грн х 60,23% : 100%) понесених витрат на правничу допомогу.

На підставі викладеного, ст. 509, 526, 536, 554, 610, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 258, 259, 264, 265, 268, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитними договорами №Z76.00104.006031103 від 03.12.2019 та №Z06.00104.005773544 від 03.10.2019, у розмірі 94 030 (дев`яносто чотири тисячі тридцять) гривень 10 копійок; 1 603 (одну тисячу шістсот три) гривні 56 копійок сплаченого судового збору та 8 432 (вісім тисяч чотириста тридцять дві) гривні 20 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто Долинським районним судом Івано - Франківської області за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРОФІТ КАПІТАЛ», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Набережно – Лугова, 8, код ЄДРПОУ 39992082.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.М.Андрусів