Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №204/9466/25 — Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

справа № 204/9466/25

провадження № 2/179/1241/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2026 року с-ще Магдалинівка

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Кравченко О.Ю.,

за участі секретаря судового засідання Чабаненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» через систему «Електронний суд» звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що 23.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 884291105, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 14200 гривень та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування, відповідно до умов, зазначених у договорі.

28.01.2025 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено договір факторингу № МВ-ТП/19, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №884291105.

Відповідач свої зобов`язання по повернення кредиту належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 50978 грн.

Проте, позивач, діючи в межах своїх прав, самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення. Виключне право на визначення позовних вимог належить позивачу. У зв`язку з цим, позивач просить суд стягнути частину заборгованості за договором.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором, заявлена до стягнення позивачем, становить 43878 грн., з них: заборгованість по кредиту 14200 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом 29678 грн.

На підставі наведеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 43878 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн.

Ухвалою Чечелівського районного суду міста Дніпра від 10.09.2025 цивільну справу передано на розгляд до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21.10.2025 цивільну справу передано за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 07.07.2026 було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 10.08.2026 задоволено клопотання позивача та витребувано у АТ «Комерційний Банк «ГЛОБУС» докази, які становлять банківську таємницю.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у порядку, встановленому цивільним процесуальним законодавством, причин неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

На підставі ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних матеріалів, ухваливши заочне рішення. Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд здійснив розгляд справи без фіксування судового процесу технічними засобами.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 23.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №884291105 (далі – кредитний договір), за умовами якого товариство зобов`язується надати позичальникові кредит у формі кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога».

Загальний розмір кредиту за цим договором становить 14200 грн. Разом з цим, позичальнику на умовах та у порядку, що передбачений договором можуть бути надані додаткові грошові кошти у кредит шляхом надання додаткових траншів (п.2.2 договору).

Згідно п. 7.3 договору кінцева дата повернення кредиту 22.11.2029.

Згідно п. 5.1 договору кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5323-43хх-хххх-4992.

Згідно п. 8.3 договору базова процентна ставка становить 1 % на день від суми залишку кредиту.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

ТОВ «Манівео Швидка Фінансова допомога» виконало умови договору та перерахував шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки відповідача 5323-43хх-хххх-4992 кошти в розмірі 14200 гривень, що підтверджується довідкою АТ «Комерційний Банк «Глобус» від 04.09.2026.

Згідно довідки АТ «Комерційний банк «Глобус» та виписки по рахунку вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 23.10.2024 були зараховані кошти у сумі 14200 грн.

Таким чином, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» суд вважає доведеним та підтвердженим матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що договір від 23.10.2024 був підписаний ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, чим підтверджено його укладання сторонами, оскільки без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт позивача за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49 ЦК України, а також спеціальними нормами глави 71 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування», договір був укладений у письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Сторонами не оспорюється факт укладення договору кредиту.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст. ст.1077-1078 ЦК України).

28.01.2025 «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір факторингу № МВ-ТП/19, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно п. 1.3 договору право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Згідно з п. 4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог.

Згідно витягу з реєстру прав вимог від 28.01.2025 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право грошової вимоги до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до відповідача ОСОБА_1 за договором № 884291105 від 23.10.2024 у розмірі 30814 грн.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заборгованість ОСОБА_1 за договором № 884291105 від 23.10.2024 станом на 28.01.2025 становить 30 814 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», заборгованість ОСОБА_1 за договором № 884291105 від 23.10.2024 станом на 19.06.2025 становить 50978 грн., з яких: 14200 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 29 678 грн. – заборгованість за відсотками, 7100 грн. – пеня.

Відповідно до вимог позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 43 878 грн., з яких 14200 грн. – тіло кредиту, 29678 грн. – відсотки.

Судом встановлено, що 20.06.2025 позивач звернувся до відповідача про дострокове розірвання договору та досудовою вимогою, чим змінив строк виконання основного зобов`язання, а тому з 20.06.2025 припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 522/16447/15.

Згідно з розрахунком заборгованості, відсотки за користування кредитом були нараховані за період з 23.10.2024 по 19.06.2025, тобто в межах зміненого строку кредитування.

Відповідач ОСОБА_1 не надав суду доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості за кредитним договором, не довів відсутність заборгованості. Доказів того, що відповідач виконав свій обов`язок позичальника первісному кредитору, відповідачем суду також не надано.

Отже, відповідачем було порушено умови кредитного договору, а саме: прострочене повернення заборгованості по кредиту і не виконано обов`язків позичальника, в зв`язку з чим, позивач має право вимагати стягнення наданого відповідачу кредиту та відсотків.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. ст. 76, 77 ЦПК України).

Оцінюючи встановлені обставини справи в сукупності та взаємозв`язку із нормами закону, якими ті врегульовані, суд приходить до переконання про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованості за кредитним договором № 884291105 від 23.10.2024 в розмірі 43878 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту - 14200 грн, заборгованість за відсотками - 29678 грн.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Судовий збір, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, згідно з ч.2 ст. 141 ЦПК України, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу до матеріалів справи надано: Договір про надання правової допомоги від 02.12.2024 №5, укладений між позивачем та адвокатським бюро «Ліга юридичних технологій та інновацій»; додаткова угода №1323 від 07.08.2025 до договору про надання правової допомоги; акт від 07.08.2025 прийому-передачі наданих послуг до договору № 5 від 02.12.2024 в розмірі 5000 гривень, з детальним описом виконаних робіт, та платіжна інструкція від 07.08.2025 №83 на суму 5000 грн. (оплата за надання правової допомоги).

Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені повністю, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5 000 гривень.

Крім того, на підставі ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за кредитним договором №884291105 від 23.10.2024 в розмірі 43 878,00 грн. (сорок три тисячі вісімсот сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТАЛІОН ПЛЮС» судовий збір в розмірі 2 422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю ««ТАЛІОН ПЛЮС», ЄДРПОУ 39700642, юридична адреса: м. Чернигів, вул. Жабинського, буд. 13.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Ю.Кравченко