Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №676/4471/24 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 676/4471/24

Провадження № 22-ц/820/2019/26

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П`єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Заворотна А.В.

за участю: учасників справи та представників учасників справи

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, про позбавлення батьківських прав, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана його представником адвокатом Баблонюк Оленою Віталіївною, на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2026 року (суддя Бондар О.О.).

Заслухавши доповідача, пояснення учасників спарви та представників учасників справи, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд

в с т а н о в и в:

У червні 2024 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради, про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позову зазначав, що проживав спільно без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Під час спільного проживання у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_4 .

Рішенням органу опіки та піклування від 08.07.2021 визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_5 разом з батьком ОСОБА_1 .

Згідно з судовим наказом Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2022 у справі №676/1662/22, з відповідачки на користь позивача на утримання малолітнього сина стягнуто аліменти в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму, щомісячно.

Зазначав, що у зв`язку із ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків відносно сина, позивач звертався до суду із позовом про позбавлення відповідачки батьківських прав, однак рішенням Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14 жовтня 2022 року у справі № 676/4557/21 у позові відмовлено, а відповідачку попереджено про необхідність зміни ставлення до виховання сина. На орган опіки і піклування покладено контроль за виконанням відповідачкою батьківських обов`язків відносно сина. Проте, відповідачка, не зважаючи на попередження суду про необхідність зміни ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків щодо сина, не змінила свого ставлення, свідомо ухиляється від виконання батьківських обов`язків.

Наголошував на тому, що дитина має проблеми із зором, часто хворіє, однак, відповідачка не бере участі у забезпечені необхідного медичного догляду та лікування, не піклуються та не цікавиться про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя.

Звертав увагу суду на те, що відповідачка є працездатною, проте не працює, зловживає спиртними напоями, втратила зв`язок матері з дитиною, що свідчить про свідоме нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками.

Враховуючи викладене вище, просив суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2026 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Баблонюк О.В., подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог. При цьому, посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права.

Вказує, що висновок суду першої інстанції про можливість існування періодів, коли в її будинку може бути чисто і охайно, так і навпаки суперечить дійсним обставинам справи - відповідачка разом з малолітньою донькою проживає не сама, а з своїми батьками, що і створюють умови для проживання внучки. Рідкісні випадки чистоти та охайності у помешканні ніяк не спростовують встановленого факту зловживання ОСОБА_2 спиртними напоями у громадських місцях, не приймання участі у вихованні сина ОСОБА_4 , не відвідування навчального закладу ОСОБА_4 , відсутність цікавості успіхами дитини в школі, не надання матеріальної допомоги ОСОБА_4 , відсутності піклування про стан його здоров`я.

Вважає, що судом першої інстанції не надано оцінку висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , а лише констатовано його наявність.

На думку скаржника, висновок суду що відповідачка перебуває у складних життєвих обставинах не узгоджується з іншими матеріалами справи - ОСОБА_2 фізично здорова, працездатна, має можливість працювати, проживає разом з батьками що фактично утримують і її і її доньку від першого шлюбу.

Зазначає, що судом безпідставно не взято до уваги, що відповідачка умисно не виконала попереджень та рекомендацій встановлених рішенням Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2022 року.

Вважає, що поведінка відповідача по відношенню до сина змінилась тільки після подачі другого позову, до цього їй була байдужа доля дитини, вона з сином не зустрічалась, допомоги на його утримання не надавала. Ці емоційні качелі дитині не потрібні, ОСОБА_4 потрібна стабільність та комфорт.

Звертає увагу апеляційного суду на те, що відповідачка нічого не зробила для того, щоб належно облаштувати місце проживання сина та забрати його для спільного проживання. На думку скаржника, це свідчить що це не випадковість чи збіг важких обставин, а саме систематичне небажання проживати разом з дитиною та займатись його навчанням та вихованням.

Зазначає, що відповідачка з 2018 року самоусунулась від виконання батьківських обов`язків, життям, здоров`ям, навчанням сина не цікавиться, відповідачка стала чужою для сина з її вини. Вісім років відсутності будь-якого інтересу до життя сина є достатньою підставою вважати, що змінити поведінку відповідачки в кращу сторону не можливо. Відповідачка свідомо проігнорувала попередження та рекомендації рішення Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2022 року, веде асоціальний спосіб життя, систематично зловживає спиртними напоями, не працює, аліменти на утримання сина не сплачує - виправлятись не бажає.

Вважає, що залишення їй батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_4 становить пряму загрозу його життю та здоров`ю.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Баблюнюк О.В. підтримали апеляційну скаргу.

Прокурор Скрипнюк А.В., відповідачка ОСОБА_2 та її представник – адвокат Олійник Т.В. в судовому засіданні просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції – без змін.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Кондаурова Н.М. в судовому засіданні вказала на підтримання висновку органу опіки та піклування та апеляційної скарги відповідно.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив та виходив з того, що відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого повторно 27 травня 2022 року Кам?янець-Подільським ВДРАЦС у Кам?янець-Подільському районі Хмельницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції м. Хмельницький, батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Зіньківці Кам?янець-Подільського району Хмельницької області, є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ( а.с. 10)

Згідно з довідкою від 10.12.2021 №6291, ОСОБА_6 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . ( а.с. 11)

Відповідно до судового наказу Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05.05.2022 у справі № 676/1662/22, з відповідачки на користь позивача стягуються аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 квітня 2022 року до повноліття дитини. (а.с. 42)

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №676/4557/21 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , попереджено ОСОБА_2 , про необхідність змінити ставлення до виховання сина - ОСОБА_4 . Також цим рішенням покладено на органи опіки та піклування Кам`янець-Подільської міської ради контроль за виконанням ОСОБА_2 , батьківських обов`язків відносно сина – ОСОБА_4 . (а.с. 45-46)

Висновком органу опіки та піклування Кам`янець-Подільської районної державної адміністрації від 08.07.2021 за № 1177/01-31 визначено місце проживання неповнолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком ОСОБА_1 (а.с. 18-19)

Згідно з рішенням Кам`янець-Подільської міської ради №117/25 від 22.12.2022, ОСОБА_2 встановлено порядок участі у вихованні та спілкуванні з сином ОСОБА_7 , а саме у першу і третю суботу місяця, забирати дитину від батька о 9.00 та повертати йому о 18.00 год.; рекомендовано батькам не налаштовувати дитину проти одного з батьків та членів їх родин, питання виховання дитини вирішувати спільно. У випадку створення перешкод у спілкуванні тим із батьків, з ким проживає дитина, звернутись до суду щодо їх усунення. (а.с. 20)

Відповідно до довідки Комунального некомерційного підприємства «Дитячий медичний центр» Кам`янець-Подільської міської ради від 17.06.2024 № 209/01-11, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається в КПН «Дитячий медичний центр» Кам`янець-Подільської міської ради згідно підписаної декларації. Дитина має проблеми здоров`я. Діагноз: Гіперметропія середнього ступеня, складний астигматизм OU, амбліопія середнього ступеня OU, дитина потребує подальшого обстеження та лікування. Періодично хворіє ГРВІ, бронхітами. На прийом до лікарів з дитиною приходить виключно батько. (а.с. 38)

Відповідно до відповіді-запиту від 02.07.2024 № 85/01-41 Служби у справах дітей Орининської сільської ради, ОСОБА_2 проживає разом з малолітньою донькою ОСОБА_8 та співмешканцем ОСОБА_9 за адресою с. Залісся-1 Кам`янець-Подільського району. ОСОБА_2 проявила себе з негативної сторони, а саме вживанням спиртних напоїв у громадських місцях. По відношенню до свого сина ОСОБА_5 , 2016 року народження, мати не приймає участі у вихованні, не відвідує навчальний заклад, не цікавиться успіхами дитини в школі, матеріальної допомоги не надає, не піклується про стан здоров`я. Неодноразово було відвідано дану сім`ю та складено відповідні акти обстеження умов проживання, про що свідчить що ОСОБА_2 неодноразово була попереджена про неналежне виконання своїх батьківських обов`язків, вживанням спиртних напоїв, тютюнопалінням, у будинку не прибрано, брудно, важке повітря, речі брудні та розкидані. Будинок потребує косметичного ремонту, на подвір`ї все заросло бур`янами. 01.07.2024 було здійснено повторне обстеження умов проживання, про що складено відповідний акт де у будинку брудно, важке повітря, брудний посуд. (а. с. 61-62).

Згідно з висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , затвердженого рішенням Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради №664 від 21 серпня 2024 року, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина – ОСОБА_5 .

Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що належних та допустимих доказів, які б підтверджували свідоме та умисне ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків, позивачем суду не надано. Також позивачем не доведено, що поведінка відповідачки має характер свідомого, винного та систематичного ухилення від виконання батьківських обов`язків. Надані у справі докази не свідчать про те, що позбавлення батьківських прав є єдиним і необхідним заходом захисту прав та інтересів дитини.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).

Учасники сімейних правовідносин можуть мати особисті та майнові суб`єктивні сімейні обов`язки. Свої обов`язки учасники сімейних відносин здійснюють різними способами: здійснення активних дій; утримання від здійснення активних дій. Якщо невиконання особистих обов`язків учасників сімейних відносин у випадках, передбачених в законі, може припинятися або не зумовлювати відповідних наслідків, то невиконання сімейного обов`язку майнового характеру не допускається. Оскільки на відміну від особистих, майнові обов`язки можуть виконуватися незалежно від самого носія такого обов`язку за допомогою інших суб`єктів. Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування відповідних правових наслідків, що можуть визначатися в: нормах СК України; домовленості (договорі) сторін. Наслідки невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку можуть мати: особистий характер, коли негативний вплив відбувається на особисту сферу зобов`язаної особи; майновий характер, якщо такий вплив здійснюється на майнову сферу зобов`язаної особи (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 січня 2022 року в справі № 711/679/21 (провадження № 61-18434св21).

Суд застосовує способи захисту, які встановлені законом або домовленістю (договором) сторін. Способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання (частина друга статті 18 СК України).

Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини (стаття 9 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Приписи СК України та інших законодавчих актів не містять заборони позбавлення батьківських прав стосовно сина/дочки після досягнення ними повноліття (див. постанову Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23).

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (пункти 1-6 частини першої статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц (провадження № 61-12305св18).

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що:

«тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Подібні правові висновки щодо застосування відповідних норм СК України викладені у постановах Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц, від 23 січня 2020 року в справі № 755/3644/19 та від 23 червня 2021 року в справі № 953/17837/19».

Суд першої інстанції на підставі належним чином оцінених доказів дійшов правильного висновку про те, що позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, тобто природніх прав, наданих батькам щодо дитини на її виховання, захист її інтересів та інших прав, які виникають із факту кровної спорідненості з дитиною, є крайнім заходом впливу, необхідність застосування якого за обставин цієї справи не доведена.

Встановивши відсутність свідомого нехтування відповідачкою своїми батьківськими обов`язками, а також звернення її у вересні 2022 року до органу опіки та піклування із заявою про встановлення порядку участі у вихованні сина, що свідчить насамперед про інтерес матері до дитини, намагання брати участь у вихованні сина, а також те, що матір дитини проти позбавлення батьківських прав заперечує і хоче брати участь у її вихованні, суд першої інстанції правильно відмовив в задоволенні позову ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

Не приймаються апеляційний судом до уваги посилання в апеляційній скарзі на висновок органу опіки та піклування, згідно з яким було визнано за доцільне позбавити відповідачку батьківських прав відносно малолітнього сина, оскільки він має рекомендаційний характер та не є обов`язковим для суду (частини 5, 6 статті 19 СК України). Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування, оскільки висновок не містить достатнього обґрунтування щодо неможливості зміни поведінки відповідачки або щодо застосування до неї заходів впливу і їх безрезультатності. Він фактично ґрунтується на стандартизованих формулюваннях та характеристиці сторін, без належного аналізу причин неналежного виконання відповідачкою батьківських обов`язків. Крім того, у висновку відсутній належний аналіз взаємовідносин матері із сином, що має істотне значення для вирішення спору.

Не заслуговують на увагу посилання в апеляційній скарзі на наявність у ОСОБА_2 заборгованості по сплаті аліментів, оскільки сам факт стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини не може свідчити про свідоме ухилення від виконання батьківських обов`язків по утримання дитини, оскільки таке є одним із способів захисту прав дитини на належне матеріальне забезпечення та свідчить про спонукання одного з батьків до надання дитині належного утримання. Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення батька дитини батьківських прав. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 квітня 2020 року у справі № 420/1075/17 (провадження № 61-17053св19).

Також безпідставними є доводи апеляційної скарги в тій частині, що відповідачка умисно не виконала попереджень та рекомендацій встановлених рішенням Кам?янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 12 жовтня 2022 року у справі №676/4557/21, оскільки у справі, яка переглядається апеляційним судом, не містяться докази застосування до відповідачки будь-яких заходів попередження чи впливу з боку органу опіки та піклування (який на підставі судового рішення від 14.10.2022 зобов`язаний був здійснювати контроль за виконанням батьківських обов`язків ОСОБА_2 відносно сина), органів місцевого самоврядування або інших компетентних органів. Відсутні докази проведення з нею профілактичної роботи, винесення попереджень, притягнення до адміністративної відповідальності чи інших заходів реагування, спрямованих на зміну її поведінки. За таких обставин, не є доведеним, що поведінка відповідачки має характер свідомого, винного та систематичного ухилення від виконання батьківських обов`язків.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на докази, які б спростовували висновки суду і впливали на їх законність, а зводяться до переоцінки доказів і незгоди скаржника з висновками суду щодо їх оцінки стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом.

Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Баблонюк Оленою Віталіївною, залишити без задоволення.

Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 08 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач І.В. П`єнта

Судді: А.П. Корніюк

О.І. Талалай