Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №686/5405/26 — Хмельницький апеляційний суд

Суд: Хмельницький апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №686/5405/26

Суддя: Матущак М. С.

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/5405/26

Провадження № 33/820/574/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Залуцького В.Н. на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, ОСОБА_1 о 23 год 12 хв 07 лютого 2026 року на проспекті Миру, 59 у місті Хмельницькому керував транспортним засобом марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник Залуцький В.Н. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Хмельницького міськрайонного суду від 01 червня 2026 року, вказану постанову скасувати та закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та передчасним.

Указував, що ОСОБА_1 є громадянином іншої країни, проте, у матеріалах справи не зазначено жодних відомостей про те, чи ця особа володіє мовою, якою ведеться провадження, а у разі якщо така особа не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Звертав увагу на те, що жодних відомостей про участь перекладача в даній справі не зазначено. При цьому, порушено визначені ст.268 КУпАП права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до яких така особа має право користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Окрім того, на думку захисника, розгляд справи про накладення адміністративного стягнення щодо громадянина іншої країни, якому не забезпечено перекладача, неприпустимим.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона. Відсутність хоча би одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення.

На переконання захисника, ОСОБА_1 керував транспортним засобом не перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, а безпідставне звинувачення поліцейського про перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння, викликало у нього обурення щодо неправомірних дій посадових осіб, які до того ж, не повідомили його про права та обов`язки, не забезпечили участі перекладача, не роз`яснили правові наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння.

Таким чином, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому оскаржувана постанова судді першої інстанції підлягає скасуванню, з закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження вказував на те, що постанова судді від 01 червня 2026 року на адресу ОСОБА_1 та його захисника не надсилалась, в матеріалах справи відсутні відомості про її надсилання їм, оскільки вони не приймали участь в судовому засіданні суду першої інстанції.

Вказане рішення по даній справі було отримано ним, як захисником, лише 19 червня 2026 року про що свідчить відмітка на заяві про надання відповідної копії.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку про таке.

Оскільки участі в судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 та його захисник Залуцький В.Н. не брали, уважаю, що строк на апеляційне оскарження постанови судді місцевого суду був пропущений з поважних причин за зазначених у апеляційній скарзі обставин та підлягає поновленню.

Упродовж апеляційного розгляду судом уживались належні заходи для забезпечення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у зв`язку з чим розгляд справи відкладався відповідно до поданих клопотань.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 надано можливість укласти договір з адвокатом для його захисту.

ОСОБА_1 та його захисник Залуцький В.Н. будучи належним чином повідомлені про час і місце судового засідання - 18 вересня 2026 року, укотре до суду не з`явилися, а через канцелярію Хмельницького апеляційного суду захисник подав чергове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку зі станом здоров`я.

При цьому апеляційний суд зауважує, що учасником справи (захисником) надано непереконливі, сумнівні докази поважності причин свого нез`явлення до суду.

Тому апеляційний суд відмовляє в задоволенні клопотання захисника Залуцького В.Н. про відкладення розгляду справи 18 вересня 2026 року, не визнає його обґрунтованим.

Наведене дає підстави для висновку, що суд ужив передбачених законом заходів для забезпечення участі в розгляді справи ОСОБА_1 , однак він фактично відмовився від реалізації вказаного права та не проявив зацікавленості у якнайшвидшому розгляді апеляційної скарги, яка, окрім іншого, стосувалася відновлення його порушених прав.

Аналогічна процесуальна поведінка ОСОБА_1 та його захисника Залуцького В.Н. щодо неодноразового нез`явлення в судові засідання була і в місцевому суді.

Апеляційний суд розцінює таку поведінку, як зловживання своїми правами.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на необхідність дотримання передбачених законом розумних строків розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд уважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тим більше, ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, нез`явлення до суду ОСОБА_1 та його захисника Залуцького В.Н. не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Доказами відповідно до ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з вимогами ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Указаних вимог закону суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення дотримався.

На підставі п.2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до приписів указаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення п.2.5 Правил дорожнього руху та відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджені сукупністю доказів, досліджених місцевим судом, а саме:

- відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 585845 від 08 лютого 2026 року (щодо фіксації порушення п.2.5 Правил дорожнього руху ОСОБА_1 ), згідно з яким ОСОБА_1 о 23 год 12 хв 07 лютого 2026 року на проспекті Миру, 59 у місті Хмельницькому керував транспортним засобом марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці) та в порушення п.2.5 Правил дорожнього руху, відмовився від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння;

- відомостями з акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у зв`язку з виявленими ознаками: порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, запах алкоголю з порожнини рота, згідно з яким ОСОБА_1 відмовилася від проходження огляду;

- відомостями з направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 , з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 07 лютого 2026 року, згідно з яким ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду;

- відеозаписами з місця події.

Відеозаписами зафіксовано факт керування ОСОБА_1 о 23 год 12 хв 07 лютого 2026 року на проспекті Миру, 59 у місті Хмельницькому транспортним засобом марки та моделі «Toyota Land Cruiser», номерний знак НОМЕР_1 , його зупинку працівниками поліції у зв`язку з порушенням останнім Правил дорожнього руху.

У ході спілкування працівниками поліції з водієм ОСОБА_1 було виявлено у нього ознаки алкогольного сп`яніння, неодноразово працівниками поліції пропонувалося ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі, однак ОСОБА_1 , який від проходження таких оглядів тривалий час ухилявся, вимоги поліцейських щодо проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння ігнорував.

Окрім цього, будучи попередженим про існування відповідальності за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і про те, що у випадку зазначеної відмови відносно нього буде складений відповідний протокол, ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння фактично відмовився.

Після зазначених подій та роз`яснення ОСОБА_1 його прав та обов`язків, працівник поліції склав та надав для підписання ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення.

Проаналізувавши вказані докази, можна прийти до висновку, що вони узгоджуються між собою та є належними, підстав визнати їх недопустимими чи недостовірними немає.

Наявні у справі докази підтверджують дотримання працівниками поліції вимог закону щодо фіксації процедури, оформлення матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності та вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги не можна визнати обґрунтованими і переконливими, бо вони спростовуються наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та дослідженими доказами.

Суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням суду першої інстанції про те, що ці докази повністю підтверджують обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення та є належними, допустимими, достатніми та такими, які у своїй сукупності, поза розумним сумнівом підтверджують її вину.

Невизнання ОСОБА_1 вини у вчиненому правопорушенні є його намаганням ухилитися від відповідальності за вчинені дії, бо його винуватість повністю доведена і підтверджена наявними та дослідженими як судом першої, так і перевіреними судом апеляційної інстанції доказами.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп`яніння, на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно з ч.1 ст.130 КУпАП дії, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями п.8 та п.11 ч.1 ст.23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Згідно з п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами.

Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення.

Як убачається з матеріалів справи у працівників поліції були підстави зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , бо останній не виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 рух по смугах, з лівої смуги яка дозволяє рух тільки ліворуч здійснив рух прямо, чим порушив п.8.4 «д» Правил дорожнього руху.

Вказана обставина підтверджується відомостями з постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 6630121 від 08 лютого 2026 року за ч.1 ст.122 КУпАП.

Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у п.2.1 Правил дорожнього руху документів та вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху.

Таким чином, працівники поліції, зупинивши транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , діяли в межах своїх повноважень.

У ході розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного згаданою Інструкцією, огляд на стан сп`яніння особи проводився з дотриманням норм, передбачених законом.

Також наданим відеозаписом зафіксовано факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Усі матеріали справи зібрані працівниками патрульної поліції, які діяли в межах своїх повноважень, протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 повністю відповідає вимогам ст.256 КУпАП.

Відповідно до ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод право кожного обвинуваченого на переклад мовою, якою володіє особа, розглядається як невід`ємна складова права на захист (параграф 3 ст.6 Конвенції).

Європейський суд з прав людини має усталену практику щодо розгляду справ із дотриманням права на допомогу перекладача як однієї зі складових прав обвинуваченого на захист у контексті дотримання права на справедливий судовий розгляд, що зафіксовано у декількох рішеннях цього Суду, зокрема: «В контексті права на справедливий судовий розгляд, гарантованого ст.6-3, підпункт (е), означає, що обвинувачений, який не розуміє мови, що використовується, або не розмовляє на ній, має право на безоплатну допомогу перекладача для письмового або усного перекладу всіх документів чи заяв по порушеній проти нього справі, що необхідні йому для розуміння того, що відбувається, та гарантувати його права» (Справа «Шабельник проти України», рішення від 19 лютого 2009 року).

Відповідно до пункту 12 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджену наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованову в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941 (далі - Інструкція № 1376), особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його. У разі, якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача.

Як встановлено апеляційним судом із дослідженого відеозапису, водій ОСОБА_1 розуміє українську мову, спілкується та розмовляє українською мовою з працівниками поліції.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 не розумів зміст висунутого відносного нього обвинувачення та просив працівників поліції залучити перекладача або повідомляв про те, що є громадянином іншої країни.

Із відеозапису вбачається, що працівниками поліції було з`ясовано чи ОСОБА_1 розуміє процедуру огляду та наслідки відмови від такого огляду.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 мав можливість ознайомитися з змістом протоколу про адміністративне правопорушення, належним чином реалізувати свої права при проведенні огляду на стан сп`яніння.

Згідно ст.10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.

Згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч.7 ст.1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов`язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.

Під час виконання службових обов`язків працівники поліції зобов`язані використовувати державну мову, що забезпечує зрозумілість їхніх дій, належну фіксацію обставин події та створює можливість для подальшої повної й об`єктивної оцінки таких дій судом.

В той час, як спілкування працівників поліції з ОСОБА_1 було державною мовою, що не позбавляє можливості суду надати належну оцінки змісту такої розмови, поведінці її учасників та законності дій працівників поліції.

Інші доводи апеляційної скарги були предметом дослідження суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку, з чим погоджується апеляційний суд.

Переконливих доводів у судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції, не виявлено.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33 КУпАП.

Обставин, які би виключали провадження у справі, відповідно до ст.247 КУпАП, на що є посилання у апеляційній скарзі, немає.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01 червня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Залуцького В.Н. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua