Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №686/21420/19 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/21420/19

Провадження № 22-ц/820/2239/26

Хмельницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Корніюк А.П. (суддя – доповідач), Гринчука Р.С., Талалай О.І.,

секретар судового засідання Кошельник В.М.

за участю ОСОБА_1 , його представника адвоката Журби М.В., представника ОСОБА_2 адвоката Яроша В.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу 686/21420/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою в його інтересах адвокатом Журбою Миколою Вікторовичем, на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року (суддя Козак О.В., повний текст ухвали складено 31 липня 2026 року) у справі за заявою представника заявника ОСОБА_2 адвоката Яроша Василя Юрійовича про скасування заходів забезпечення позову.

Заслухавши доповідача, пояснення учасника справи та представників учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

Звертаючись до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, ОСОБА_2 зазначав, що ще до відкриття провадження у цій справі №686/21420/19, ухвалою від 27.03.2018 у іншій справі № 686/6330/18 в порядку забезпечення позову було накладено арешт на житловий будинок загальною площею 245,5 кв.м, житловою площею 77,3 кв.м та на земельну ділянку площею 0,10 га (кадастровий номер 6810100000:11:001:0048), що розташовані по АДРЕСА_1 та належали на праві власності ОСОБА_1 .

І за результатами апеляційного перегляду справи № 686/6330/18 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 борг, для примусового виконання якого відкрито виконавче провадження № 59433450, де 09.07.2019 стягувача було замінено на ОСОБА_2 . Одразу після цього, у серпні 2019 року, ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу та одночасно подала заяву про забезпечення позову і 12.08.2019 ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області в цивільній справі № 686/21420/19 позов ОСОБА_4 було забезпечено шляхом накладення арешту на зазначені житловий будинок та земельну ділянку.

Надалі, внаслідок передачі майна в рахунок погашення боргу за постановою приватного виконавця та актом від 25.05.2020, приватним нотаріусом Кушал Д.В. були видані свідоцтва про право власності (№ 295 від 25.03.2021 та № 1545 від 02.11.2021) та здійснено державну реєстрацію за ОСОБА_2 у ДРРП, при цьому всі спроби боржника та його дружини скасувати ці результати через суди у справах № 686/4808/19, № 686/12224/22 та № 686/29059/24 виявилися безрезультатними, а суди всіх інстанцій, включно з Верховним Судом, відмовили у задоволенні таких позовів.

Оскільки спірне майно перейшло у власність ОСОБА_2 і за рахунок цього майна не може бути забезпечено виконання рішення у справі №686/21420/19, а тому заявник керуючись ст. 158 ЦПК України просив скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2019 року.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року заяву задоволено: скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12.08.2019 року в справі № 686/21420/19, а саме арешт на житловий будинок загальною площею 245,5 кв.м., житловою площею 77,3 кв.м., що розташований по АДРЕСА_1 , та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6810100000:11:001:0048, яка розташована за цією ж адресою.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Журбу М.В. оскаржив її в апеляційному порядку, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з`ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам.

На обґрунтування своїх доводів скаржник зазначає, що справу було розглянуто за його відсутності, без належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, чим було позбавлено його права на подання заперечень проти заяви ОСОБА_2 щодо скасування заходів забезпечення позову.

ОСОБА_1 також звертає увагу, що судом першої інстанції не враховано набуття в 2021 році ОСОБА_2 та реєстрацію права власності на нерухоме майно (житловий будинок та земельну ділянку), незважаючи на наявність чинного арешту, накладеного ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 12.08.2019. На думку скаржника, такі дії ОСОБА_2 спільно з приватним нотаріусом Кушал Д.В., яка здійснила перенесення записів про обтяження, створили видимість їх погашення та фактично нівелювали чинні на той момент заходи забезпечення позову.

Скаржник наголошує на тому, що судові рішення, зокрема ухвала про забезпечення позову, є обов`язковими до виконання, а умисне їх невиконання або перешкоджання виконанню тягне за собою кримінальну відповідальність (ст. 382 КК України). На думку ОСОБА_1 , суд першої інстанції мав би звернути увагу на ці обставини та винести окрему ухвалу в порядку ст. 262 ЦПК України.

Зважаючи на викладене, ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду від 30 липня 2026 року та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви щодо скасування заходів забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Ярош В.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_2 , погоджується із ухвалою суду першої інстанції та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення – без змін. Вказує, що доводи скаржника про незаконність ухвали щодо скасування забезпечення позову є необґрунтованими, і з процесуальних підстав, і матеріально-правових. Єдиним мотивом суду для скасування арешту було те, що за рахунок цього майна не може бути забезпечено виконання рішення суду в цій справі та на нього не може бути звернуто стягнення. І представник заявника вказує про не спростування скаржником цієї обставини, що є достатньою умовою для відмови у задоволенні його скарги.

Також, представник заявника звертає увагу, що наявність спірного обтяження не була перешкодою для переходу права власності, адже згідно із пунктом 2 частини четвертої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до чого відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті (наявності обтяження), не застосовується у разі державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону. Крім того, задля зняття будь-яких сумнівів щодо законності набуття ОСОБА_2 в процесі виконавчого провадження права власності на будинок і земельну ділянку, власником яких був ОСОБА_1 , представник заявника звертає увагу на те, що не погоджуючись із таким, ОСОБА_1 та його дружина неодноразово зверталися до суду із скаргами та позовами, в задоволені яких було відмовлено.

ОСОБА_1 та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав у ній наведених і просили скасувати оскаржувану ухвалу та відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову.

Представник заявника апеляційну скаргу не визнав і просить її відхилити, залишивши оскаржуване судове рішення без змін.

ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до суду не з`явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

При розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 , апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої 375 ЦПК України апеляційний суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно положень частин першої, другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Скасовуючи заходи забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення ОСОБА_2 до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову, житловий будинок загальною площею 245,5 кв.м, житловою площею 77,3 кв.м. та земельна ділянка площею 0,10 га кадастровий номер 6810100000:11:001:0048, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , на праві власності належать саме заявнику, а не відповідачу в цивільній справі № 686/21420/19 ОСОБА_1 . А тому за рахунок зазначеного майна не може бути забезпечено виконання рішення суду в цивільній справі № 686/21420/19 і на це майно не може бути звернуто стягнення, а відтак відпали обставини для продовження існування заходів забезпечення позову.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Суд першої інстанції виходив з того, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2019 року в справі № 686/21420/19 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, що набрала законної сили 18.06.2020, накладено арешт на житловий будинок загальною площею 245,5 кв.м, житловою площею 77,3 кв.м, та земельну ділянку площею 0,10 га, кадастровий номер 6810100000:11:001:0048, що розташовані по АДРЕСА_1 .

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року в цій справі № 686/21420/19, що набрало законної сили 18.06.2020, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики від 01 червня 2018 року в сумі 800 000 грн та судовий збір у розмірі 8 000 грн.

Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 вересня 2020 року у цій справі ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2019 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 18 червня 2020 року в частині вирішення питання про забезпечення позову залишено без змін.

Відповідно до частини першої статті 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до правового висновку Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, який викладений у постанові від 02 лютого 2026 року в справі №205/5860/21 слідує, що «…процесуальний закон з 15 грудня 2017 року змінився, і парламент допустив наділення правами учасника справи, особу яка не брала участі у справі, та подала апеляційну скаргу і за її апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження;

текст процесуального закону потрібно розуміти таким чином, що особа, яка не брала участі у справі, але за її апеляційною скаргою було відкрито апеляційне провадження і апеляційна скарга розглянута по суті, користується процесуальними правами учасника справи... Тобто, якщо процесуальний закон містить вказівку на те, що особа наділяється правами учасника справи, це означає, що особа може користуватися всіма визначеними законом процесуальними правами учасника. Звуження процесуальних прав, які ним передбачені, неприпустиме і суперечитиме принципу правової визначеності.».

Як вбачається із матеріалів справи, саме за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , як особи, яка не брала участі у справі №686/21420/19, ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 27 березня 2020 року відкрито апеляційне провадження на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 січня 2020 року та ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 05 червня 2020 року відкрито апеляційне провадження на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 12 серпня 2019 року і постановою Хмельницького апеляційного суду 18.06.2020 апеляційні скарги ОСОБА_5 залишено без задоволення, а оскаржувані судові рішення – без змін. Отже, ОСОБА_2 наділений процесуальним правом учасника справи заявляти клопотання про скасування заходів забезпечення позову у цій справі.

Частиною сьомою статті 158 ЦПК України передбачено, що у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на підставі акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу від 25.05.2020 та свідоцтв про право власності № НОМЕР_1 від 25.03.2021 і № 1545 від 02.11.2021 за ОСОБА_2 відповідно 25.03.2021 і 02.11.2021 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок та земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:11:001:0048, що розташовані по АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 49-54).

І на час подання ОСОБА_2 заяви про скасування заходів забезпечення позову 16.03.2026 (т. 2 а.с. 40-43) і на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 житловий будинок та земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:11:001:0048, що розташовані по АДРЕСА_1 , належать не відповідачу у цій цивільній справі №686/21420/19 ОСОБА_1 , а заявнику ОСОБА_2 .

Врахувавши вищенаведене, суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного судового рішення прийшов до правильного висновку, що за таких обставин за рахунок вказаного вище майна не може бути забезпечено виконання рішення суду в цій справі №686/21420/19.

А тому, колегія суддів вважає, що висновок міськрайонного суду про задоволення заяви ОСОБА_2 щодо скасування заходів забезпечення позову є законним та обґрунтованим.

Голослівними є доводи апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права через не повідомлення ОСОБА_1 про розгляд клопотання щодо скасування заходів забезпечення позову.

Так, відповідно до частини одинадцятої статті 128 ЦПК України у разі невідомості місця проживання (перебування) відповідача, суд викликає відповідача до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дня судового засідання.

Згідно з матеріалами справи та відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру від 14.07.2026, ОСОБА_1 з 20.10.2023 знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с. 67). Інших даних щодо актуального місця проживання ОСОБА_1 чи адреси останнього для поштового зв`язку матеріали справи не містять та суду невідомі.

Враховуючи, що місцеперебування відповідача на дату розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову було невідомим, суд першої інстанції вжив усіх передбачених законом заходів та здійснив належне повідомлення ОСОБА_1 шляхом розміщення відповідного оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, що відповідає вимогам частини одинадцятої статті 128 ЦПК України.

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги про неврахування міськрайонним судом того факту, що набуття ОСОБА_2 права власності на житловий будинок і земельну ділянку у 2021 році відбулося всупереч наявності арешту на зазначене майно та нівелювало заходи забезпечення позову, колегія суддів їх відхиляє з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, перехід права власності на спірні житловий будинок та земельну ділянку до ОСОБА_2 відбувся на підставі акта приватного виконавця про передачу майна стягувачу в рахунок погашення боргу у виконавчому провадженні та відповідних свідоцтв про право власності, виданих приватним нотаріусом Кушал Д.В. у 2021 році. І будь – які дії приватного нотаріуса Кушал Д.В. та її дії як державного реєстратора щодо вищезазначеного нерухомого майна станом на час постановлення оскаржуваної ухвали недійними чи незаконними не визнавались, ці обставини не є предметом цивільної справи №686/21420/19, судом першої інстанції не досліджувались, а тому апеляційний суд в межах цього апеляційного провадження позбавлений права оцінювати дії приватного нотаріуса Кушал Д.В. та її дії як державного реєстратора при реєстрації спірного майна за ОСОБА_2 .

Посилання скаржника на необхідність постановлення окремої ухвали в порядку статті 262 ЦПК України є безпідставними, оскільки підстав для реагування суду в порядку вказаної норми на час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на оскаржуване судове рішення не встановлено.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 382-384, 389 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Журбою Миколою Вікторовичем, залишити без задоволення.

Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 30 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 18 вересня 2026 року.

Судді А.П. Корніюк

Р.С. Гринчук

О.І. Талалай