Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №679/810/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 679/810/26

Провадження № 33/820/638/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Бойка В.Ф., потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бойка В.Ф. на постанову судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця,

визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено із застосуванням ст.36 КУпАП стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто судовий збір на користь держави в сумі 665 грн 60 коп.

За постановою судді, 19 травня 2026 року о 17 год 02 хв ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW 320D», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався поблизу будинку №2 на вулиці Чорновола в місті Нетішині Шепетівського району Хмельницької області, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , що рухався попереду в попутному напрямку. Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху.

19 травня 2026 року о 17 год 02 хв ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «BMW 320D», державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись поблизу будинку № 2 на вулиці Чорновола в місті Нетішині Шепетівського району Хмельницької області, в порушення вимог п.2.10 (а) Правил дорожнього руху залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, до якої він був причетний.

Крім того, 19 травня 2026 року о 17 год 02 хв ОСОБА_1 , рухаючись поблизу будинку № 2 на вулиці Чорновола в місті Нетішині Шепетівського району Хмельницької області, керував автомобілем «BMW 320D», державний номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; почервоніння обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці, – та в порушення вимог п.2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В апеляційній скарзі захисник Бойко В.Ф. просив скасувати постанову судді Нетішинського міського суду від 08 липня 2026 року та закрити провадження в справі відповідно до п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу в діях ОСОБА_1 правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП.

Уважав, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, постановленим з грубим порушенням конституційних принципів прав людини, норм матеріального та процесуального права.

Указував, що справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП розглядав суддя Безкровний І.Г., який раніше розглядав справу № 679/814/26 за позовом ОСОБА_1 до ВП №2 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області Гаврилюка О.С., ГУНП у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за відсутністю у ОСОБА_1 страхового полісу. За результатами розгляду позову було скасовано зазначену постанову.

Звертав увагу на те, що обидва провадження стосуються однієї й тієї самої події, яка відбулася в один і той же час за участю тих самих осіб.

Окрім того, на думку захисника, під час розгляду справи суддя Безкровний І.Г. вже здійснював правову оцінку обставин події, досліджував докази, надавав оцінку діям працівників поліції та водія в межах того самого факту події.

На переконання захисника, у вказаного судді вже до початку розгляду матеріалів вказаної справи за ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП сформувалося певне внутрішнє переконання, суб`єктивна думка щодо бачення ситуації в цілому.

Таким чином, суддя Безкровний І.Г. був зобов`язаний заявити собі самовідвід з метою уникнення будь-яких сумнівів у його об`єктивності.

Наведені обставини свідчать про недотримання принципу безсторонності та неупередженості суду (ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Зібрані у справі докази, на думку сторони захисту, жодним чином не доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом «поза розумним сумнівом».

ОСОБА_1 послідовно та категорично заперечував факт керування транспортним засобом під час ДТП, бо не здійснював рух та не перебував за кермом транспортного засобу, тому вимога працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» була незаконною та адресована особі, яка не є водієм. Відмова особи, яка не керувала транспортним засобом від проходження огляду не утворює складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У матеріалах справи відсутні будь-які прямі докази, які би підтверджували факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а посилання на право власності на транспортний засіб та службовий кашкет Національної гвардії України як беззаперечні докази керування саме ним транспортним засобом є передчасними.

Захисник зазначав, що суд повинен обґрунтовувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишать місце сумнівам, бо наявність останніх не узгоджуються зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».

За відсутності доказів керування саме ОСОБА_1 транспортним засобом, провадження за ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП підлягає закриттю відповідно до положень ст.247 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Бойка В.Ф. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, заперечення потерпілої ОСОБА_2 проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до висновку про таке.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Відповідно до вимог ст.ст.251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.

Вищевказані вимоги закону судом першої інстанції дотримано в повному обсязі і висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених у постанові, підтверджується зібраними у справі доказами, відповідає матеріалам справи і фактичним обставинам події.

При прийнятті постанови судом першої інстанції було вжито заходів щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження матеріалів справи.

Захисник Бойко В.Ф. та Кашкарьов О.М. заперечували винуватість останнього у вчиненні цих адміністративних правопорушень. Однак, ці заперечення спростовані та не узгоджуються зі встановленими в суді першої інстанції обставинами та не підтверджені при апеляційному перегляді.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353 установлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п.1.1 Правил дорожнього руху України та відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлено єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

Відповідно до п.1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язанні знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Приписами п.2.5 Правил дорожнього руху передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За диспозицією ч.1 ст.130 КУпАП передбачається адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.2.10 «а» Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.

Статтею 122-4 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.

Відповідно до п.13.1 Правил дорожнього руху, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, обґрунтовано доведена наявними в матеріалах справи доказами, зокрема:

- відомостями з протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 670177, № 670146 та № 670160 від 19 травня 2026 року із додатками до них;

- рапортом працівника ВП №2 (місто Нетішин) Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області від 19 травня 2026 року, відповідно до якого 19 травня 2026 року о 17 год 04 хв зі служби «102» надійшло повідомлення про те, що в місті Нетішині поряд із закладом «Траш» неподалік від школи № 1 водій автомобіля марки «BMW» сірого кольору, який перебував з ознаками сп`яніння у військовій формі мультикам, на великій швидкості руху допустив зіткнення з автомобілем марки «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , та втік у бік міського пляжу. В автомобіля марки «BMW» пошкоджена права передня частина автомобіля. Потерпілою є жінка 33 років;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 19 травня 2026 року, відповідно до яких він із другом йшов у напрямку магазину «АТБ» і вони стали свідками ДТП, а саме чоловік на транспортному засобі «BMW» на швидкості 120-150 км/год із свистом гальм в`їхав в автомобіль «Volkswagen Golf», після чого автомобіль «BMW» залишив місце ДТП, а на місце викликали патрульну поліцію та швидку допомогу;

- письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , відповідно до яких 19 травня 2026 року близько 17 год 10 хв вона рухалася на автомобілі «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , а саме виїхала від Управління соціальних об`єктів Філії «ВП «ХАЕС» та рухалася вздовж вулиці Чорновола міста Нетішина неподалік буд №14 та буд №2 правою смугою. Зупинившись на знак «Стоп», розташований на перехресті вулиці Чорновола та проспекту Незалежності, вона побачила, що позаду неї рухається автомобіль марки «BMW» сірого кольору, який влетів у задню частину її автомобіля. Внаслідок удару її автомобіль відкинуло на узбіччя та розвернуло. Після цього водій автомобіля «BMW» не зупинився та продовжив рух у напрямку вулиці Набережної. За кермом автомобіля перебував молодий чоловік у військовій формі. Чи перебував хтось ще у цьому автомобілі, вона не бачила. Потім вона вийшла з автомобіля і хтось викликав швидку допомогу та працівників поліції. В її автомобіля було пошкоджено задню ліву частину, бампер, ліве крило, задню ліву фару та елементи кузова; ліву частину кузова повело; задню балку коліс вивернуло в інший бік; задні дверцята (багажного відділення) вивернуло у лівий бік; передні дверцята водія не фіксуються до закриття; праві дверцята не відчиняються; праве заднє крило вм`яте всередину; заднє ліве колесо заклинило; дах автомобіля перебував у похилому вигляді. Аналогічні пояснення потерпіла ОСОБА_2 дала при розгляді справи в суді апеляційної інстанції;

- відомостями зі схеми місця ДТП, що сталося 19 травня 2026 року о 17 год 02 хв поблизу будинку № 2 на вулиці Чорновола в місті Нетішині, внаслідок якого автомобіль «Volkswagen Golf», державний номерний знак НОМЕР_3 , отримав механічні пошкодження, а саме було деформовано задню ліву частину автомобіля та пошкоджено лакофарбове покриття;

- відеозаписами, на яких зафіксовано ДТП та факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння після виявлення в нього ознак алкогольного сп`яніння працівниками поліції під час керування ним транспортним засобом.

Із наданих відеозаписів убачається, що працівники поліції одразу після ДТП виявили належний ОСОБА_1 транспортний засіб «BMW 320D», державний номерний знак НОМЕР_2 , у гаражному кооперативі міста Нетішина. Вказаний транспортний засіб мав пошкодження з переднього правого боку, а ОСОБА_1 був одягнений у військову форму, з ключами від транспортного засобу в руках, перебував неподалік разом з іншою особою, одягненою у цивільний одяг.

У своїх письмових поясненнях потерпіла вказувала, що за кермом транспортного засобу «BMW» під час ДТП був молодий чоловік у військовій формі.

Зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що за кермом транспортного засобу «BMW 320D», із державним номерним знаком НОМЕР_2 , під час ДТП перебував саме ОСОБА_1 , а його пояснення та пояснення захисника в цій частині оцінюються критично як намагання уникнути адміністративної відповідальності за вчинене.

Окрім цього, ОСОБА_1 у судовому засіданні відмовився та не зміг назвати особу, якій передав свій автомобіль, стверджуючи, що він не керував транспортним засобом.

Такі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності є необґрунтованими.

ОСОБА_1 не міг пояснити як та кому саме він передав в керування свій транспортний засіб, зрозумівши наслідки такої дії для нього, як власника транспортного засобу та потерпілої, внаслідок вказаних дій.

Також обґрунтовано оцінено поведінку ОСОБА_1 , а саме те, що після виявлення ОСОБА_1 разом із належним йому транспортним засобом у гаражному кооперативі невдовзі після ДТП поведінка останнього очевидно не відповідала обстановці, зокрема він відмовлявся надати працівникам поліції документи та пропонував їм відшукати такі документи самостійно.

Згодом, коли працівники поліції повідомили йому про встановлення ознак алкогольного сп?яніння та запропонували пройти відповідний огляд, ОСОБА_1 дійсно сказав, що не заперечує проти проходження огляду, проте в подальшому кілька разів імітував продування спеціального технічного засобу, що правомірно було розцінено працівником поліції, який неодноразово попереджав ОСОБА_1 про недопустимість таких дій, як відмову від проходження огляду.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджену Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015року № 1452/735 та зареєстровану в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858, – визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння.

Відповідно до приписів указаної Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі – спеціальні технічні засоби) або лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст.266 КУпАП (далі – заклад охорони здоров`я).

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала би жодних сумнівів.

При цьому, всі викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.

Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст.251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які би підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Відтак, суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у вчиненні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно зі ст.129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Отже, аналізуючи докази з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, приходжу до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому правопорушень у ході розгляду справи є доведеною «поза розумним сумнівом».

Невизнання винуватості ОСОБА_1 апеляційний суд сприймає як спосіб захисту та спробу останнього уникнути відповідальності за вчинені адміністративні правопорушення, які є очевидними.

Посилання захисника Бойка В.Ф. на упередженість судді суду першої інстанції при розгляді вказаної справи є передчасними.

Самовідвід є обов`язковим для судді лише тоді, коли існують передбачені законом підстави, які можуть викликати сумнів у його неупередженості або унеможливлюють розгляд справи.

Незгода з рішенням судді, його процесуальними діями чи правовою позицією зазвичай не є самостійною підставою для відводу судді.

Якщо ж суддя лише постановлював рішення в іншій справі зі схожими обставинами, фактами або застосовував однаковий підхід до тлумачення закону, це саме по собі не свідчить про його неупередженість.

Так, суддя раніше оцінював докази та встановлював факти щодо позовної заяви ОСОБА_1 до ВП № 2 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області, ГУНП у Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст.126 КУпАП.

Відповідно до вказаної постанови від 19 травня 2026 року серії ЕНА № 722879 ОСОБА_1 о 18 год 58 хв, рухаючись поблизу будинку № 2 на вулиці Чорновола в місті Нетішині, керував транспортним засобом без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або без чинного внутрішнього електронного договору обов`язкового страхування у візуальній формі страхового полісу, чим порушив п.2.1 (Ґ) Правил дорожнього руху.

Так, ОСОБА_1 ставились у вину дії за обставин, які мали місце о 18 год 58 хв 19 травня 2026 року (ч.1 ст.126 КУпАП), тобто після подій вчинення ДТП, яке було вчинено о 17 год 02 хв 19 травня 2026 року (ст.ст.122-4, 124, ч.1 ст.130 КУпАП).

Доводи захисника про те, що суддя вже встановлював певні факти, а потім знову повинен був їх оцінювати, могли бути висловлені у судовому засіданні суду першої інстанції при розгляді вказаної справи, що ним не було зроблено.

Окрім цього, апеляційний суд звертає увагу на те, що самі по собі факти зазначені захисником не означають автоматичного відводу судді, бо приписами КУпАП не встановлено прямої заборони на повторний розгляд справи суддею.

В частині посилання захисника Бойка В.Ф. на преюдиційне значення щодо практики Верховноого Суду (постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2026 року) слід зазначити таке.

Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність настає, зокрема, за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у встановлений законом спосіб посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, поліс (договір) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності чи інші передбачені законодавством документи.

Досліджений зміст оскаржуваної постанови та долучених доказів на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 було здійснено в межах адміністративної справи № 679/814/26 щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП.

Закон прямо забороняє використовувати деякі висновки суду, як преюдицію, зокрема це правова оцінка, надана судом певному факту чи обставині в іншій справі (тобто тлумачення норми права або кваліфікація дій судом не є обов`язковим, а обов`язковим є лише чисті факти, як сума збитків, подія правопорушення, дата вчинення правопорушення).

Вироки суду в кримінальних провадженнях або постанови у справах про адміністративні правопорушення є обов`язковими лише в частині правової кваліфікації та чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Саме лише зазначення в постанові факту керування особою транспортним засобом за відсутності інших, встановлених законодавством доказів не може свідчити про доведеність такого факту, бо постанова про притягнення до адміністративної відповідальності сама по собі не звільняє суб`єкта владних повноважень від обов`язку довести правомірність прийнятого рішення.

В частині клопотання захисника Бойка В.Ф. щодо відкладення розгляду справи апеляційний суд зазначає таке.

Розгляд вказаної апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції було призначено на 04 серпня 2026 року про що було належним чином повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, його захисника та потерпілу.

28 липня 2026 року у судовому засіданні були присутні захисник Бойко В.Ф. та потерпіла ОСОБА_2 .

Розгляд справи було відкладено на 18 вересня 2026 року про що сторони були повідомлені належним чином ( ОСОБА_1 доставкою повідомлення у додаток «Viber»).

18 вересня 2026 року на адресу суду надійшло клопотання захисника Бойка В.Ф. про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з отриманими пораненнями ОСОБА_1 та перебуванням його у медичному закладі, що у свою чергу унеможливлює з`явлення до суду.

Згідно з ч.1 ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.268 КУпАП при розгляді справ, передбачених ст.130 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Враховано те, що ОСОБА_1 був допитаний у судовому засіданні суду першої інстанції та надав показання, які були враховані належним чином.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на необхідність дотримання передбачених законом розумних строків розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, апеляційний суд уважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Тим більше, ст.268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Отже, за таких обставин з метою дотримання розумних строків її розгляду, нез`явлення до суду ОСОБА_1 не перешкоджає розгляду справи в його відсутності відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП.

Переконливих доводів у апеляційній скарзі, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не встановлено.

Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, немає.

Доводи апеляційної скарги спростовані зібраними та дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.

Адміністративне стягнення накладено відповідно до вимог ст.33, ст.36 КУпАП.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Нетішинського міського суду Хмельницької області від 08 липня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122-4, ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Бойка В.Ф. – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.