Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №677/261/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/261/25

Провадження № 22-ц/820/1760/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року(суддя Шовкун В.О.) за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

У лютому 2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що 11.02.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-77831555, відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні та здійснює його розрахунково- касове обслуговування. Банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 18499,38 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту сторонами погоджено у 72 місяці, що починається з 11.02.2021 року. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована становить 39,90% процентів річних, дата сплати щомісячного ануїтентного платежу – 11 числа кожного календарного місяця згідно з графіком. Факт надання банком ОСОБА_1 , кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року підтверджується випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.

Крім того, 08.07.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-56407461, відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні. Відповідно до умов кредитного договору з дати надання кредиту банк зобов`язаний надати клієнту кредит в сумі 41238,32 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування. Строк кредиту сторонами погоджено у 72 місяці, що починається з 08.07.2020 року. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована становить 39,90% процентів річних, дата сплати щомісячного ануїтентного платежу – 08 числа кожного календарного місяця згідно з графіком. Факт надання банком ОСОБА_1 , кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року підтверджується випискою по рахунку, що підтверджує початок користування кредитом.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитними договорами, надавши останньому кредити в сумі та на умовах, передбачених кредитними договорами. Позичальник, всупереч умовам кредитних договорів, припинив виконувати взяті на себе договірні зобов`язання, а саме, припинив здійснювати щомісячні погашення кредитних заборгованостей, сплачувати проценти за користування кредитами згідно з умовами кредитних договорів.

20 грудня 2022 року між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» був укладений договір про відступлення права вимоги № 114/2-57-F, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен банк» передає (відступає) за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» приймає належні первісному кредитору права вимоги до боржників, вказаних в реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги № 114/2-57-F від 20.12.2022 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло право вимоги за рядом кредитних договорів, у тому числі, за кредитними договорами № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року та № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року, укладеними між ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк», сума заборгованості за якими становить 67837,38 грн.

Оскільки в порушення умов договору відповідач у встановлені строки кредит та інші передбачені договором платежі не сплатив, позивач вимушений звернутись з цим позовом до суду.

Із урахуванням викладеного, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» просило суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в розмірі 21941,74 грн. та за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в розмірі 45895,64 грн., а разом 67837,38 грн., судовий збір в розмірі 3028 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн.

Рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в сумі 21941,74 грн. та за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в сумі 445896,64 грн., а всього 67837,38 грн

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» 3028,00 грн. судового збору та 2800,00 грн. витрат на правову допомогу.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав зобов`язання за кредитними договорами, тому нарахована відповідно до умов договорів заборгованість підлягає задоволенню.

Враховуючи категорію справи, а також обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості суд дійшов до висновку стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу у розмірі 2800,00 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано що відповідач є особою з інвалідністю другої групи, отримує пенсію по інвалідності в мінімальному розмірі, опинився в скрутному матеріальному становищі. За станом свого здоров`я він не може влаштуватись на роботу, з березня 2021 року і по теперішній час відповідач не працює. Увідповідача погіршився стан здоров`я, йому діагностовано змішану (дисциркуляторну післятравматичну гіпоксичну) енцефалопатію 2 ст. з помірно вираженим лікворногіпертензивним синдромом, часті цефалгії, а дружина перенесла інсульт.

Суд першої інстанції вийшов за межі предмета спору та стягнув 445896,64 грн. боргу, тоді як позивач заявляв 67837,38 грн. Крім того, судом стягнуто 3028 грн. судового збору на користь позивача з відповідача - особи з інвалідністю 2 групи. Крім того, апелянтом зазначено, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу є завищеними, не відповідають складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, відтак підлягають зменшенню.

У відзиві на апеляційну скаргу «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

В силу ч. 13 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у такому випадку судове засідання не проводиться, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Згідно вимог частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до вимог п.3,4 ч.1 ст.376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом встановлено, що 11.02.2021 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-77831555 шляхом підписання електронним підписом 676555. Інформація про одноразовий ідентифікатор надійшла на фінансовий номер ОСОБА_1 НОМЕР_1 . Відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» в гривні на ім`я клієнта та здійснює його розрахунково-касове обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. За договором Банк зобов`язався надати клієнту (відповідачу) кредит в сумі 18499,38 грн., а відповідач зобов`язався повернути Банку кредит та сплатити проценти за його користування (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Строк кредиту 72 місяці, з 11.02.2021 (дата надання кредиту) по визначену Графіком дату останнього щомісячного ануїтетного платежу (п.1.2.2).

Процентна ставка за користування кредитом фіксована і становить 39,90 % річних. Дата сплати щомісячного ануїтентного плптежу 11 числа кожного календарного місяця згідно графіка (п.1.2.3.-1.2.4.).

Факт надання банком ОСОБА_1 , кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року, підтверджується випискою по рахунку.

Також, 08.07.2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 , було укладено заяву-договір про відкриття поточного рахунку та надання кредиту «Кредит готівкою» № 014-RO-82-65407461, кредитний договір підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором 534914. Відповідно до умов якого банк відкриває поточний рахунок «для виплат» № НОМЕР_2 в гривні на ім`я клієнта, та здійснює його розрахунково-касаве обслуговування у відповідності до правил та тарифів банку на ведення та обслуговування поточних рахунків фізичних осіб. Поточний рахунок призначений для зарахування коштів кредиту згідно цієї заяви-договору, а також внесення клієнтом готівкових та безготівкових коштів на поточний рахунок виключно з метою погашення кредиту. На умовах цієї заяви-договору, банк зобовязаний надата клієнту кредит в сумі 41238,32 грн., а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплати процента за його користування (п.п. 1.1., 1.2. Договору).

Мета кредиту є придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника є 35300,00 грн. та оплати клієнтом страхового платежу 5938,32 грн. на користь ПрАТ «Страхова компанія «Уніка Життя» (п.п. 1.2.1. Договору).

Строк кредиту сторонами погоджено у 72 місяці, що починається з 08.07.2020 року по 08.07.2026 року. Проценти за користування кредитом - процентна ставка фіксована становить 39,90% процентів річних, дата сплати щомісячного ануїтентного платежу - 08 числа кожного календарного місяця згідно з графіком (п.п. 1.2.2., 1.2.3., 1.2.4 Договору).

Факт надання банком ОСОБА_1 , кредитних коштів, відповідно до умов кредитного договору № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року, підтверджується випискою по рахунку.

20 грудня 2022 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-57-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив) ТОВ «ФК «ФК «Сіті Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» прийняв належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників в т.ч. до відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 складає 67837,38, в тому числі за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в розмірі 21941,74 грн. з яких :18641,11 грн. сума заборгованості за кредитом, 3300,63 грн. сума заборгованості за процентами та за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в розмірі 45895,64 грн. з яких 40032,87 грн. сума заборгованості за кредитом, 5862,77 грн. сума заборгованості за процентами.

Відповідно до частини 4 статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію»( далі – Закон).

У статті 3 Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Зібрані докази, вказують на те, що між первинними кредиторами АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 11.02.2021 року було укладено кредитний договір № 014-RO-82-77831555 який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 676555 та 08.07.2020 року кредитний договір № 014-RO-82-56407461 який підписано електронним підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора 534914.

За умовами укладених кредитних договорів, банк зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути позикодавцеві кредит, та сплатити позикодавцю проценти за користування кредитом.

У вказаних кредитних договорах відповідач зазначив всі необхідні персональні дані, паспортні дані, ідентифікаційний номер, номер телефону, адресу проживання та номер банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти.

Отже, сторони у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитного договору, зокрема, щодо розміру кредитного ліміту, порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов`язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Пунктом 59 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018року №75 (далі Положення) визначено, що банк обов`язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри як клієнтські рахунки та виписки з них. Відповідно до пункту 62 Положення виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Згідно з пунктом 63 Положення виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Такий висновок узгоджується з постановами Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц, від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц, від 25 травня 2021року у справі №554/4300/16-ц, від 07 грудня 2022 року у справі №298/825/15-ц.

Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи наявні докази на підтвердження перерахування банком на рахунок відповідача кредитних коштів та їх розміру.

Також на підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок заборгованості з зазначенням щоденних нарахувань процентів та погашення по кредитному договору. Відповідачем не надано доказів на спростування розміру заборгованості по кредитному договорору.

20 грудня 2022 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» уклали договір відступлення права вимоги №114/2-57-F, відповідно до якого АТ «Райффайзен Банк Аваль» передав (відступив) ТОВ «ФК «ФК «Сіті Фінанс» за плату, а ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» прийняв належні АТ «Райффайзен Банк Аваль» права вимоги до боржників, в тому числі до ОСОБА_1 .

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення права вимог №114/2-57-F від 20.12.2022 року, відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в розмірі 21941,74 грн. та за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в розмірі 45895,64 грн.

З огляду на викладене, ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» набуло права вимоги до ОСОБА_1 .

Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників містять усі необхідні реквізити, зокрема підписи та печатки сторін і в повному обсязі підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеними ним з АТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитними договорами.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вирішуючи справу по суті позовних вимог, колегія суддів враховує, що в матеріалах справи міститься кредитні договора, які підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором, тобто, погоджено умови отримання кредитних коштів та відповідальність за порушення погоджених умов, підтвердження отримання ОСОБА_1 кредитних коштів, та відсутність доказів повернення отриманого кредиту.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в розмірі 21941,74 грн. та за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в розмірі 45985,64 грн, а всього 67837,38 грн.

Водночас в резолютивній частині рішення щодо заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року допущена помилка зазначено 445896,64 грн, замість 45895,64, проте загальний розмір заборгованості за кредитним договорами зазначено правильно 67837,38 грн. З огляду на зазначене в резолютивній частині рішення розмір заборгованості за кредитним договором від 08.07.2020 року слід змінити на 45895,64 грн.

Доводи апеляційної скарги про стан здоров`я апелянта та скрутне його матеріальне становище не впливають на зазначені висновки суду, не є підставою для скасування рішення суду в частині визначеного загального розміру заборгованості за кредитами, а тому підлягають відхиленню.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу позивача в суді першої інстанції

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача.

Відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч.ч. 2, 3 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16.

Відповідно до ч.ч. 5, 6статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у суді першої інстанції заявив про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2800 грн. На підтвердження цих вимог позивач надав копію договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023, укладеного між адвокатом Титаренком В.В. та ТОВ «ФК «Сіті Фінанс», замовлення №861 від 04.11.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023, акт виконаних робіт до замовлення №861, замовлення №862 від 04.11.2024 року до договору про надання правничої допомоги від 14.06.2023 року №14/06/2023, акт виконаних робіт. До замовлення №862.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 861 клієнт прийняв наступні послуги: аналіз судової практики та законодавства 1 година, вартість 400,00 грн., аналіз матеріалів отриманих від клієнта за кредитним договором № 014-RO-82-77831555 1 година, вартість 400,00 грн., підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду 1 година, вартість 600,00 грн., загальна вартість робіт складає 1400 грн.

Відповідно до акту виконаних робіт (наданих послуг) до замовлення № 862 клієнт прийняв наступні послуги: аналіз судової практики та законодавства 1 година, вартість 400,00 грн., аналіз матеріалів отриманих від клієнта за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 1 година, вартість 400,00 грн., підготовка позовної заяви до суду з додатками до неї, відправлення пакету документів до суду 1 година, вартість 600,00 грн., загальна вартість робіт складає 1400 грн.

Відповідно до платіжних інструкцій № 2627 від 08.11.2024 року та № 2628 від 08.11.2024 року ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» сплатило адвокату Титаренку В.В. 2800 грн. за послуги з правничої допомоги за замовленням № 861 та № 862 до договору від 14.06.2023 року.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, судом враховуються конкретні обставини даної справи, її складність, обсяг наданих послуг з правничої допомоги, обґрунтування заявником розміру цих витрат, критерії реальності адвокатських витрат, а також те, що відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний характер.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Суд першої інстанції враховуючи обсяг фактичних витрат, понесених стороною позивача, обсягу наданих адвокатом послуг, їх необхідність та доцільність, керуючись принципом законності, співмірності та справедливості дійшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу, в розмірі 2800 грн. При цьому суд керувався тим, що визначений адвокатом і ТОВ «ФК «Сіті Фінанс» розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт.

Цей висновок місцевого суду ґрунтується на фактичних обставинах справи. Відтак із ним погоджується й апеляційний суд.

Посилання ОСОБА_1 на неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи.

Проте, суд першої інстанції допустився помилки щодо стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 3028 грн.

Відповідно до копії пенсійного посвідчення ОСОБА_1 є особою з інвалідністю 2 група.

Відповідно до пункту 9 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

З огляду на зазначене судовий збір в розмірі 3028 грн. підлягає компенсації позивачу за рахунок держави у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд –

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 06 квітня 2026 року в частині заборгованості за кредитним договором № 014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року та судового збору змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» заборгованість за кредитним договором №014-RO-82-77831555 від 11.02.2021 року в розмірі 21941,74 грн. та за кредитним договором №014-RO-82-56407461 від 08.07.2020 року в розмірі 45895,64 грн., а всього 67837,38 грн.

Компенсувати товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс» судовий збір в розмірі 3028 грн. за рахунок держави в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 вересня 2026 року.

Судді Т.О. Янчук

Л.М. Грох

О.І. Ярмолюк