Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №465/5293/26 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/5293/26 Головуючий у 1 інстанції: Чорний І.Я.

Провадження № 33/811/1566/26 Доповідач: Березюк О. Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., в режимі відеоконференції з участю ОСОБА_1 та захисника Маєвської М.В., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Маєвської М.В. на постанову Франківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП,

встановив:

Постановою Франківського районного суду м.Львова від 04.08.2026 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 665,60 гривень.

Згідно постанови суду ОСОБА_1 не виконала загальної вимоги приватного виконавця, а саме ненадання на вимогу приватного виконавця декларації про майно та доходи боржника, що подається відповідно до п.3 ч. 5 ст. 19 ЗУ «Про виконавче провадження».

Захисник Маєвська М.С. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою, оскільки судом першої інстанції не взято до уваги того, що ОСОБА_1 подала приватному виконавцю затребувані документи, щодо невчасності подання таких документів, зазначену обставину також суду було підтверджено самими приватним виконавцем, шляхом надіслання суду відповідного листа.

Розглянувши матеріали справи № 465/5293/26, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та її захисника, апеляційний суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідальність за ст.188-13 КУпАП настає у разі невиконання законних вимог державного виконавця, приватного виконавця щодо усунення порушень законодавства про виконавче провадження, несвоєчасне подання або неподання звітів про відрахування із заробітної плати та інших доходів боржника, неподання або подання недостовірних відомостей про доходи і майновий стан боржника, ненадання на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", чи зазначення у такій декларації неправдивих відомостей або неповідомлення про зміну відомостей, які зазначаються у декларації, неповідомлення боржником про зміну місця проживання чи місцезнаходження або місця роботи (отримання доходів), а також неявка без поважних причин за викликом державного виконавця, приватного виконавця.

Об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, що інкриміноване ОСОБА_1 полягає у ненаданні на вимогу державного виконавця, приватного виконавця декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".

При цьому, з аналізу об`єктивної сторони ст.188-13 КУпАП не передбачено адміністративної відповідальності за несвоєчасне подання декларації про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", а тому не ґрунтується на закону висновки суду першої інстанції про те, що долучення до матеріалів справи декларації про майно та доходи під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, не виключає факту невиконання боржником вимоги виконавця в зазначений ним строк.

Більше того, як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 27.07.2026 року через свого представника подала приватному виконавцю Пиць А.А. затребувані документи, зокрема декларацію про доходи та майно, що подається відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", про що суд першої інстанції був повідомлений листом приватного виконавця Пиць А.А. від 30.07.2026 року (а.с.80).

Крім цього, суд апеляційної інстанції враховує наступне. 30.04.2026 року приватним виконавцем 30.04.2026 року сформовано вимогу до ОСОБА_1 про надання декларації про доходи та майно та ряду інших документів, і визначено строк до 12.05.2026 року. Зазначена вимога була направлена поштовим відправлення за №R067160564536, яка була вручена адресату лише 12.05.2026 року, що об`єктивно унеможливлювало останньою виконати вимогу приватного виконавця у визначений строк, і ставить під обґрунтований сумнів законність складеного приватним виконавцем акту від 12.05.2026 року про невиконання його вимоги в строк (а.с.8-11).

Згідно з ч. 2 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені винуватість особи та його подія мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання про те, що постанова суду першої інстанції є незаконна, винесена без фактичного дослідження доказів, що були долучені до складеного приватним виконавцем протоколу про адміністративне правопорушення, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Маєвської М.С. задоволити.

Постанову Франківського районного суду м.Львова від 04 серпня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-13 КУпАП, скасувати, а провадження у справі №465/5293/26 відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.

Суддя Львівського

апеляційного суду Березюк О.Г.