Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №466/7210/25 — Львівський апеляційний суд

Суд: Львівський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №466/7210/25

Суддя: Савуляк Р. В.

Справа № 466/7210/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О.І.

Провадження № 22-ц/811/28/26 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Савуляка Р.В.,

суддів: Крайник Н.П., Шандри М.М.,

без участі сторін,розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справуза апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що 23 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6765259605. Цей договір, паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», що розміщені на сайті ТОВ www.kreditmarket.ua, і з якими до укладення договору ознайомився відповідач, складають єдиний кредитний договір.

У паспорті споживчого кредиту визначені, основні умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту, порядок повернення та інша додаткова інформація, зокрема: сума/ліміт кредиту: 14050,00 грн; строк, на який надається кредит: 12 днів; спосіб та строк надання кредиту: безготівковим шляхом.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачених договором.

На підставі договору про відступлення права вимоги №TACЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов`язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників.

15 травня 2024 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №НІ/11/19-Ф від 15 травня 2024 року, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ зобов`язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов`язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за Кредитними Договорами, Договорам Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.

Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу №HI/11/19-Ф від 15 травня 2024 року Реєстру Прав Вимог, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 26211,28 грн., з яких: 12879,10 грн. – загальна заборгованість по тілу кредиту; 0,57 грн. – загальна заборгованість за відсотками; 13331,61 грн. – загальна заборгованість по комісії; 0,00 грн. – пеня, штрафи. Після відступлення позивачу прав грошових вимог до відповідача, ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості, у тому числі й на рахунки первісного кредитора.

Крім того, 27 лютого 2021 року між ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №1259383.

Договір позики підписано електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер моб. телефону Відповідача, про що свідчить п. 11 Договору позики, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п. 1 Договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти на погоджених умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, а позичальник зобов`язується повернути суму грошових коштів та сплатити проценти в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п.п.4.1 п. 4 Договору позики).

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін.

14 червня 2021 року між ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11189,60грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7189,60 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ ФК «ЄАПБ» за договором позики №1259383 в розмірі 11189,60грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7189,60грн. - сума заборгованості за відсотками.

Оскільки відповідач зобов`язання за Кредитним договором та Договором позики не виконує, заборгованість не сплачує, позивач просить суд стягнути суму заборгованості у розмірі та 3028грн. понесених витрат по сплаті судового збору.

З врахуванням зазначених обставин, просили стягнути з ОСОБА_1 на їх користь заборгованість за договорами у загальному розмірі 37400,88грн., з яких:

за Кредитним договором №6765259605 від 23 лютого 2021 року в розмірі 26 211,28 грн., з яких:

?12 879,10 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

?0,57 грн. – сума заборгованості за відсотками;

?13 331,61 грн. – заборгованість за комісією.

за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року в розмірі 11 189,60, з яких:

?4 000 грн. – сума заборгованості за основною сумою боргу;

?7189,60 грн. – сума заборгованості за відсотками.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2025 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Кредитним договором №6765259605 від 23.02.2021, Договором позики №1259383 від 27.02.2021 в розмірі 37400,88грн. (тридцять сім тисяч чотириста гривень вісімдесят вісім копійок).

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028,00грн. (три тисячі двадцять вісім гривень).

Вищезгадане рішення в апеляційному порядку оскаржив представник ОСОБА_1 – Савка Т.В.

Щодо кредитного договору № 6765259605 від 23 лютого 2021 року укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр фінансових рішень», наголошує, що позивачем не надано належних доказів про виконання ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» п.1.4 умов Договору (надання кредитних коштів), оскільки в матеріалах цивільної справи відсутні докази перерахування кредитних коштів Відповідачу.

Окрім цього, звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності заборгованості, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором не є первинним документом, що підтверджує розмір заборгованості, такий документ складено позивачем (односторонньо) та лише ілюструє обрахунки позивача щодо порядку визначення суми, заявленої до стягнення, але не підтверджує наявність заборгованості, її походження і розмір.

Не погоджується з нарахованою комісією у розмірі 13331.61 грн., оскільки ані кредитним договором № 6765259605 від 23 лютого 2021 року, ані паспортом кредиту не передбачено стягнення жодних комісій.

Також наголошує, що в матеріалах справи відсутні необхідні допустимі та достовірні докази щодо набуття ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прав первісного кредитора, а отже зазначене Товариство не має права пред`являти свої вимоги за Кредитним договором № 6765259605 укладеним 23 лютого 2021 року між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 .

Щодо договору позики № 1259383 від 27 лютого 2021 року, звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності заборгованості, оскільки наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором позики не є первинним документом, що підтверджує розмір заборгованості, такий документ складено позивачем (односторонньо) та лише ілюструє обрахунки позивача щодо порядку визначення суми, заявленої до стягнення, але не підтверджує наявність заборгованості, її походження і розмір Окрім цього, позивачем не надано належних доказів про виконання умов договору позики, а саме не надано доказів надання Позики.

Просить рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

29 січня 2026 року на адресу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» надійшов відзив на апеляційну скаргу. Вважає апеляційну скаргу безпідставною та необгрунтованою, а оскаржуване рішення законним

Наголошує, що оспорювані Договори підписано Відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірних правочинів підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смсповідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитні договори між Відповідачем та Первісними кредиторами не було б укладено.

Наголошує, що апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов`язань та які б спростовували суму заборгованості, оскільки Кредитний договір є дійсним та ніким не скасованим.

Також зазначає, що самим відповідачем безпосередньо визнається укладення ним кредитних договорів з первісними кредиторами, а відповідно він визнає факт укладення кредитних договорів, отримання за даними договорами коштів та визнає обізнаність відповідача щодо умов кредитних договорів.

Щодо підтвердження перерахування коштів та розрахунків заборгованості, звертає увагу, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок Відповідача, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Наголошує, що вони надали суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані Первісним кредитором до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладеного Договору Факторингу.

При цьому, з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договору Факторингу, ними ініційовано запит до Первісного кредитора щодо надання додаткових розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів Відповідачу.

Позивач отримав від первісного кредитора додаткові докази та які просить долучити до матеріалів справи, а саме: від АТ «ТАСКОМБАНК»: копію виписки по особовим рахункам кредитного договору 6765259605. та копію розрахунку заборгованості № 6765259605 від 23 лютого 2021 року.

Відповідно до виписки по особовим рахункам кредитного договору НОМЕР_1 (копія додається), 24 лютого 2021 року кредитні кошти у сумі 14050,00 грн. були перераховані на особовий рахунок згідно договору № 16765259605.

Від ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» отримали: копію довідки про перерахування коштів № КД-000044400/ТНПП та копію розрахунку заборгованості № 1259383 від 27 лютого 2021 року. Відповідно до довідки про перерахування коштів № КД-000044400/ТНПП (копія додається), 27 лютого 2021 року кредитні кошти у сумі 4000,00 грн. були перераховані на карту НОМЕР_2 , згідно договору № 1259383. Як вбачається з розрахунку заборгованості № 1259383 від 27 лютого 2021 року, відсотки нараховуються відповідно до умов кредитного договору № 1259383а саме по 79,60 грн. в день.

Вважає, що надані ними суду докази є належними, допустимими та достатніми для підтвердження факту укладання Кредитного договору між Апелянтом та Первісним кредитором, підтвердження факту перерахування коштів на рахунок Апелянта вказаний при укладенні договорів та для обгрунтування розміру заборгованості Апелянта.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2025 року без змін.

Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

У частині п`ятій статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено – повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, є дата складення повного судового рішення – 18 вересня 2026 року.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом та матеріалами справи встановлено, що 23 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №6765259605. Цей договір, паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», що розміщені на сайті ТОВ www.kreditmarket.ua, і з якими до укладення договору ознайомився відповідач, складають єдиний кредитний договір.

Згідно п. 1.1, 1.2, 1.3 вказаного договору, кредитодавець зобов`язався надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, передбачених цим кредитним договором та паспортом кредиту №6765259605, який є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року, позичальник, підписуючи цей договір, підтверджує, що ТОВ «ФК «ЦФР» відповідно до вимог чинного законодавства, у чіткій та зрозумілій формі ознайомило його з інформацією, вказаною в ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 6, 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 12. Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та іншою інформацією.

Пунктами 3.1., 3.2. договору передбачено, що всі інші умови кредитного договору, викладені в паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ www.kreditmarket.ua та з якими позичальник ознайомився до укладення цього договору та до яких позичальник приєднується, підписавши цей договір. Цей договір, паспорт кредиту №6765259605 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» складають єдиний кредитний договір. Позичальник, підписавши цей договір, підтверджує, що свій примірний договору отримав.

Відповідач проставив свій підпис на примірнику кредитного договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року (а.с.7-9).

Згідно з копією паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №6765259605 від 23 лютого 2021 року, відповідач своїм підписом підтвердив та узгодив основні умови кредитування: суму, ліміт кредиту – 14050,00 грн., строк кредитування – 12 місяців, спосіб та строк надання кредиту – безготівково протягом трьох банківських днів з дня укладення договору, мету отримання кредиту.

Крім цього, у паспорті кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №6765259605 від 23 лютого 2021 року у розділі 5 передбачено орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника.

Розділом 6 паспорту кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №6765259605 від 23 лютого 2021 року сторонами узгоджено порядок повернення кредиту – кількість і розмір платежів, періодичність їх внесення (графік платежів).

На підставі договору про відступлення права вимоги №TACЦФР-10-2016 від 07 жовня 2016 року, укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», первісний кредитор передає (відступає) новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки, встановлені цим договором. Сторони погодили, що первісний кредитор має право щоденно передавати (відступати новому кредитору свої права вимоги до позичальників, а новий кредитор зобов?язаний набувати такі права вимоги, шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги із зазначенням ціни договору та розміру заборгованостей позичальників.

Ці правила є публічною пропозицією (офертою) в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і

14 червня 2021 року між ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ», Позивач) укладено Договір факторингу №14/06/21 (далі - Договір факторингу), у відповідності до умов якого ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТзОВ ФК «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11189,60грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7189,60грн. - сума заборгованості за відсотками.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з розрахунку заборгованості за Кредитним договором №6765259605, Договором позики №1259383 встановлено, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від взятих на себе зобов`язань по сплаті платежів та відсотків за користування кредитом, а саме: не сплачує проценти за користування коштами не проводить погашення кредиту у строки, передбачені договором, його заборгованість становить за Кредитним договором №6765259605 в розмірі 26211,28грн., за Договором позики №1259383 в розмірі 11189,60грн.

Суд першої інстанції вважав, що доказів того, що ОСОБА_1 не отримав кредитних коштів, а також щодо неправомірності здійснення розрахунку заборгованості за наданим кредитом чи нарахування заборгованості за порушення грошового зобов`язання, суду не надано, також не надано спростування наданого позивачем розрахунку.

З таким висновком колегія суддів частково не погоджується виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

З матеріалів справи слідує, що 27 лютого 2021 року між між ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений Договір позики №1259383.

Зазначений договір був укладений між сторонами у формі електронного документа з відповідним електронним підписом позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора «qV1jkv3wDd».

В апеляційній скарзі відповідач не заперечує проти укладеного правочину та не спростовує факту укладення між ним та первісним кредитором згаданого договору, натомість відповідач заперечує отримання кредитних коштів від первісного кредитора - ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів».

В процесі розгляду даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» зверталось до суду із клопотанням про витребування доказів, а саме: від АТ «АКЦЕНТ-БАНК»: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) карткового рахунку відкритого у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», станом на 23 лютого 2021 року, інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 , 23 лютого 2021року грошових коштів у розмірі 14050.00 грн. за кредитним договором № 6765259605 та інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 , 27 лютого 2021 року грошових коштів у розмірі 4000.00 грн. за кредитним договором № 1259383.

На виконання вимог ухвали Львівського апеляційного суду від 03 липня 2026 року про витребування доказів, на адресу суду надійшла відповідь від АТ «АКЦЕНТ-БАНК», з якої вбачається, що картка № НОМЕР_4 (рахунок № НОМЕР_5 ) емітована на ім`я ОСОБА_3 (РНОКПП/ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), та відображено рух коштів по картці за 23 лютого 2021 року та 27 лютого 2021 року, а саме 27 лютого 2021 року на картку № НОМЕР_4 надійшов переказ коштів на суму 4 000 грн.

Саме такий номер картки для зарахування коштів зазначено позичальником у договорі позики №1259383 від 27 лютого 2021 року, укладеному з ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів».

За таких обставин, колегія суддів вважає, що наявні у справі докази у своїй сукупності підтверджують факт перерахування ТзОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» кредитних коштів на зазначену відповідачем платіжну картку та належне виконання кредитодавцем своїх зобов`язань за договором.

При цьому, необхідно зазначити, що враховуючи умови надання кредитних коштів, саме боржник має доступ до свого рахунку, вказаного у договорі, і в ході судового розгляду даної справи відповідач мав можливість надати суду відповідну виписку зі свого рахунку, на підтвердження надходження або ненадходження коштів від позикодавця на виконання укладених договорів, їх розміру, а також підтвердження виконання своїх зобов`язань за даними договорами та внесення грошових коштів на погашення заборгованості.

Отже, ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаному договору, надавши кредит у сумі 4 000 грн відповідачу ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач отримав кредитні кошти за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року, однак вчасно їх не повернув, та дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення заборгованості.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до Реєстру боржників №3 до Договору факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 11189,60грн., з яких: 4000,00грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 7189,60грн. - сума заборгованості за відсотками.

Згідно з платіжного доручення № 17399 від 26 серпня 2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило за договором факторингу №14/06/21 від 14 червня 2021 року ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» 5 039 083,12 грн. (а.с.31).

Колегія суддів визнає, що копія договору факторингу та реєстр прав вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Наявними в матеріалах справи договорами факторингу, актами приймання-передачі реєстру боржників та витягами з реєстру боржників, які належно засвідчені печатками та підписами сторін, підтверджується перехід права вимоги до позивача.

Враховуючи наведене, позивач підтвердив факт переходу права вимоги від ТОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року, оскільки він виконав умови договору факторингу, надавши відповідні докази на підтвердження зазначеної обставини.

Тобто, відповідач ОСОБА_1 несе відповідальність за неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором, укладеним з ТзОВ «1 Безпечне агенство необхідних кредитів» перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів».

Відповідно до статті 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики).

Згідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За ст.1052 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України, передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із наданим ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» розрахунком заборгованості за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року, відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконує, відсотки за користуванням кредиту не сплачує.

В зв`язку із чим станом на 30 червня 2025 року у позичальника утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 11 189,6 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) – 4 000 грн.; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги– 7 189,6 грн.

Однак, колегія суддів звертає увагу, що із наданого позивачем розрахунку заборгованості не можливо встановити, в якому розмірі, на яку суму отриманого та неповернутого кредиту щомісячно нараховувались проценти, а також за який період позивач вважає необхідним стягнути проценти.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи детального розрахунку заборгованості, суд позбавлений можливості перевірити заявлений до стягнення розмір заборгованості за відсотками за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року, правильність їх нарахування та період нарахування.

При поданні відзиву на апеляційну скаргу, до неї позивачем були долучені нові докази, а саме: копію Довідки про перерахування коштів № КД-000044400/ТНПП та копію розрахунку заборгованості № 1259383 від 27 лютого 2021 року.

Згідно з ч.3 ст. 367 ЦПК України, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згадані нові докази в суді апеляційної інстанції до уваги не беруться, оскільки такі не були предметом дослідження в суді першої інстанції, а доводи зазначені в відзиві на апеляційну скаргу в обгрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, які зводяться до того, що з метою надання вичерпної інформації по справі та у відповідності до умов Договору Факторингу, позивачем ініційовано запит до первісного кредитора щодо надання додаткових розрахунків заборгованості та доказів, що підтверджують надання (перерахування) коштів відповідачу,колегія суддів не знаходить поважними, оскільки перешкод звернутись із запитом до первісного кредитора для отримання відповідних документів та долучити їх раніше в період розгляду справи в суді першої інстанції у позивача не існувало.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин правильно врахував висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) дійшла висновків про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи в разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом. При цьому вказала, що зі спливом строку кредитування припинилося і право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Подібні правові висновки викладено також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18).

Разом з тим, не пересвідчившись у правильності розміру заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» за відсотками, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

З вимог позивача вбачається, що ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не нараховувало ніяких сум заборгованості за кредитним договором відносно позичальника, а вказаний розмір заборгованості є незмінним з моменту отримання ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги за договором кредиту.

З наведеного слідує, що розмір заборгованості за відсотками був розрахований станом на 16 серпня 2021 року.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Варто наголосити, що у Договорі позики №1259383 від 27 лютого 2021 року сторони, врегулювали відносини щодо сплати процентів за користування кредитом та строку кредитування.

Відповідно до положень указаного кредитного договору первісний кредитор та ОСОБА_1 узгодили такі умови кредитування: сума позики 4 000 гривень, строк позики - 14 днів, базова процентна ставка - 1,99% за кожний день користування позикою.

Колегія суддів звертає увагу, що позивачем належним чином не доведено розмір заборгованості за процентами, нарахованої поза межами 14 денного строку укладеного договору, адже доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не містять складових такої, зокрема не зазначено бази нарахування процентів, періоду нарахування процентів, розмір процентів, застосованого за період прострочення.

Оскільки Договорі позики №1259383 від 27 лютого 2021 року визначений строк його дії, який становить 14 днів, саме протягом даного строку первісний кредитор ТОВ «1 безпечне агентство необхідних кредитів» мав право нараховувати відповідачу передбачені цим договором відсотки.

Отже, виходячи із суми позики у розмірі 4 000,00 грн., узгодженої процентної ставки у розмірі 1,99% за день та строку кредитування (строку договору) тривалістю 14 днів, заборгованість відповідача ОСОБА_1 по відсоткам за Договором становить: 1 114,40 грн. (4 000*1,99% *14).

Наведеного вище суд першої інстанції в повній мірі не врахував, та як наслідок, прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи викладене, та з огляду на те, що нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеними строками суперечить вказаним вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду, з ОСОБА_4 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підлягала стягненню:

заборгованість за договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року в розмірі 5 114,40 грн., яка складається з 4 000 гривень – заборгованість за кредитом, 1 114,40 гривень –заборгованість за відсотками.

В іншій частині заборгованість стягненню з відповідача не підлягала.

Щодо вирішення позовних вимог ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №6765259605 від 23 лютого 2021 року , колегія виходить з наступного.

Згідно наявних у матеріалах справи доказів судом встановлено, що 23 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6765259605.

Цей договір, паспорт кредиту та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», що розміщені на сайті ТОВ www.kreditmarket.ua, і з якими до укладення договору ознайомився відповідач, складають єдиний кредитний договір.

Відповідач проставив свій підпис на примірнику кредитного договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року.

Згідно кредитного договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» зобов`язався виплатити ОСОБА_1 суму 10 000 грн., за наступним реквізитами:

?отримувач ОСОБА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3

?рахунок НОМЕР_6 у АТ «ТАСКОМБАНК»

?призначення переказ на поточний рахунок ОСОБА_1 за рахунок кредиту зг. КД6765259605 від 23/02/2021.Без ПДВ.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Звертаючись до суду, позивач на підтвердження своїх вимог до ОСОБА_1 за кредитним договором №6765259605 від 23 лютого 2021 року, долучив до матеріалів позовної заяви копію договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року та копію розрахунку заборгованості за кредитним договором №6765259605.

Однак, сам по собі розрахунок заборгованості, що наданий разом з позовною заявою, не є документом, який підтверджує отримання кредиту та не може бути належним доказом отримання позичальником коштів у кредит та наявності заборгованості перед позивачем.

Разом з тим, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів надання ОСОБА_1 кредитних коштів за умовами вказаного вище договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року, зокрема, платіжної інструкції, меморіального ордеру, виписки з особового рахунку, тощо.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що відповідно до умов зазначеного кредитного договору сума кредиту в розмірі 10 000 грн мала бути перерахована на поточний рахунок ОСОБА_1 , відкритий в АТ «ТАСКОМБАНК», із зазначенням у призначенні платежу номера відповідного кредитного договору.

У ході розгляду справи, позивач звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, а саме, від АТ «АКЦЕНТ-БАНК»: інформацію щодо наявності у ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 ) карткового рахунку відкритого у АТ «АКЦЕНТ-БАНК», станом на 23 лютого 2021 року, інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 , 23 лютого 2021року грошових коштів у розмірі 14050.00 грн. за кредитним договором № 6765259605 та інформацію щодо надходження на картковий рахунок № НОМЕР_2 , 27 лютого 2021 року грошових коштів у розмірі 4000.00 грн. за кредитним договором № 1259383.

В зазначеному клопотанні, позивач не просив витребувати від АТ «ТАСКОМБАНК» інформацію щодо зарахування на рахунок ОСОБА_1 23 лютого 2021 року грошових коштів за кредитним договором №6765259605.

Натомість у клопотанні позивач просив витребувати від АТ «АКЦЕНТ-БАНК» інформацію, зокрема щодо надходження 23 лютого 2021 року на картковий рахунок № НОМЕР_2 грошових коштів у розмірі 14 050 грн за кредитним договором №6765259605.

За результатами розгляду зазначеного клопотання, АТ «АКЦЕНТ-БАНК» надало інформацію про надходження на вказаний картковий рахунок 27 лютого 2021 року грошових коштів у розмірі 4 000 грн. Водночас така інформація стосується кредитного договору №1259383 від 27 лютого 2021 року та не підтверджує факту перерахування ОСОБА_1 суми кредиту за кредитним договором №6765259605 від 23 лютого 2021 року.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що для підтвердження факту перерахування коштів за цим договором відповідна інформація мала бути витребувана у АТ «ТАСКОМБАНК», оскільки саме рахунок у цій банківській установі зазначений договором як рахунок отримувача кредитних коштів.

Однак, позивач не заявляв клопотання про витребування відповідних доказів, а саме інформації від АТ «ТАСКОМБАНК» щодо надходження 23 лютого 2021 року грошових коштів на рахунок ОСОБА_1 ( НОМЕР_6 який зазначений в кредитному договорі).

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності, приймаючи до уваги недоведеність видачі ТОВ «ФК «Центр Фінансових Рішень» відповідачу кредитних коштів за умовами договору №6765259605 від 23 лютого 2021 року, у зв`язку з чим, недоведеність наявності заборгованості, колегія дійшла висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача за кредитним договором №6765259605 від 23 лютого 2021 року заборгованості у загальному розмірі 26 211,28 грн., у зв`язку з недоведеністю позовних вимог.

Колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року в розмірі 5 114,40 грн., і відповідно, змінити рішення в частині стягнення судових витрат.

Частина 13 ст. 141 ЦПК України передбачає, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи розмір задоволених позовних вимог (13 %), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» слід стягнути понесені ним судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме: судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 393,64 грн. (3028 грн сплачений судовий збір за подання позовної заяви х 13%).

Оскільки апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, у відповідності до положень статті 141 ЦПК України з ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути 3 951,54 грн. судових витрат (4542 грн сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги х 87%).

Згідно ч.10 ст.141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Оскільки на ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» покладено більшу суму судових витрат, їм необхідно сплатити на користь ОСОБА_1 3 557,9 грн. (3 951,54 грн. – 393,64 грн.).

Керуючись ст. 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 04 грудня 2025 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за Договором позики №1259383 від 27 лютого 2021 року в розмірі 5 114,40 грн., з яких: 4 000 грн - заборгованість по кредиту; 1 114,40 грн – заборгованість за відсотками.

У задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 3 557,9 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий: Савуляк Р.В.

Судді: Крайник Н.П.

Шандра М.М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua