Постанова від 02 вересня 2026 р. у справі №308/7153/24 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 308/7153/24

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 вересня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого – судді Джуги С.Д.,

суддів – Мацунича М.В., Собослоя Г.Г.,

з участю секретаря судових засідань: Мочан М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чепурнова-Кузьма Катерина Іванівна, на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року у складі судді Іванова А.П., у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,-

в с т а н о в и в :

У квітні 2024 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Універсальна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 листопада 2020 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» та ОСОБА_3 було укладено Договір добровільного страхування майна № 3014/215/009244, відповідно до умов якого страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування.

26 серпня 2021 року, за адресою м. Ужгород, вул. Гойди, парковка біля 12 будинку, сталося загорання транспортного засобу ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок якого сталось загорання транспортного засобу AUDI Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до звіту про причину виникнення пожежі, причиною виникнення пожежі, загорання легкового автомобіля ВАЗ 21124, д.н.з. НОМЕР_1 є коротке замикання електромережі автомобіля.

Відповідно до Акту про пожежу, ОСОБА_1 , виступив як власник транспортного засобу ВАЗ 21124. Згідно полісу ЕР-204517077, ОСОБА_1 на момент виникнення пожежі здійснював страхування транспортного засобу ВАЗ 21124 у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «УСГ», а отже є користувачем транспортного засобу ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згдно відповіді Головного сервісного центру МВС України, на момент виникнення пожежі 26.08.2021 року, власником транспортного засобу ВАЗ 21124, державний номерний знак НОМЕР_1 , був ОСОБА_2 .

Із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернувся страхувальник та надав всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих страхувальником документів було складено страховий акт 108586/1, на підставі якого, ПрАТ «СК «Універсальна» здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 766421,00 грн.

Таким чином, до страховика перейшло право вимоги до особи винної за заподіяний збиток, а у відповідачів виникло зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого страхового відшкодування страхувальнику останнього.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Універсальна» завдані збитки у розмірі 766421,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2026 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» завдані збитки у розмірі 766 421,00 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.

У задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скразі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чепурнова-Кузьма Катерина Іванівна, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» відмовити повністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що відповідач ОСОБА_1 не винуватий у тому, що відбулось загорання електропроводки транспортного засобу, у зв`язку з чим він не повинен відшкодовувати позивачу понесені збитки. Із норм закону випливає, що страховик має право подати позов при наявності однієї з підстав передбачених ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» і мала мати місце дорожньо-транспортна пригода. Однак, 26 серпня 2021 року, в момент коли сталось загорання транспортного засобу ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 , дорожньо-транспортної пригоди не було. Крім того вказує, що суд першої інстанції повинен був відмовити у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад, так як до участі у справі не було залучено Приватне акціонерне товариство Страхова компанія «УСГ», у якій було застраховано транспортний засіб ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Митровка Ярослав Васильович, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вважає, що помилковими є доводи ОСОБА_1 про те, що у даних відносинах належним відповідачем є ПАТ «Страхова компанія «УСГ» з якою відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки у даних спірних правовідносинах не підлягає до застосування Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин). Також вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 як володілець й користувач транспортного засобу для доведення відсутності його вини у пожежі мав би довести, що технічний стан транспортного засобу та його обладнання на момент події відповідав вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкцій підприємств виробників та іншої нормативно-технічної документації. Однак, жодних доказів у доведення вказаного ним до матеріалів справи надано не було.

В судовому засіданні представник апелянта – адвокат Чепурнова-Кузьма К.І. підтримала апеляційну скаргу, просить її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Ігнатенко С.С. в судовому засіданні просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату час, місце розгляду справи належним чином повідомлені. Справа на підставі ч.2 ст. 372 ЦПК України розглянута у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з`явилися в судове засідання, розглянувши і дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з приписами ч.ч.1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що згідно повідомлення про подію №101150 (а.с. 6) ОСОБА_3 повідомив про пожежу 26.08.2021.

Відповідно до заяви від 27.09.2021 (а.с. 7) ОСОБА_3 звернувся до ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» з проханням виплатити страхове відшкодування.

Відповідно до технічного паспорту НОМЕР_3 ОСОБА_3 є власником автомобіля AUDI Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 .

Згідно сертифікату/заяви-акцепту №3014/215/009244 від 03.11.2020 (а.с. 9-10, 11-15) ОСОБА_3 застрахував в ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» автомобіль AUDI Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 . Сума страхового відшкодування становить 1400000 гривень.

Відповідно додаткового договору №1 до договору №3014/215/009244 від 16.01.2021 (а.с. 16) договір діє з 17.01.2021 по 20.11.2021.

Згідно звіту про причину виникнення пожежі від 26.08.2021 (а.с. 17) пожежа виникла у легковому автомобілі ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 пошкоджено вказаний автомобіль та два сусідніх, в тому числі AUDI Q7, державний номерний знак НОМЕР_2 . Причинною виникнення пожежі 26.08.2021, а саме загоряння автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 є коротке замикання електромережі автомобіля.

Із акту про пожежу від 26.08.2021 (а.с. 18-19) та довідки №27-01/173 від 26.08.2021 (а.с. 20) видно, що акт складався в присутності власників автомобілів ОСОБА_1 , ОСОБА_3 . Пожежею знищено автомобіль ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 та пошкоджено автомобіль AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до довідки №12402 від 14.09.2021 Ужгородського РУП ГУНП (а.с. 21) факт умисного підпалу автомобіля не знайшов свого підтвердження. Загоряння відбулось внаслідок перекидання вогню з сусіднього автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 , який спалахнув внаслідок технічних несправностей.

Згідно звіту №105/21-1 про оцінку автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с. 22-51) вартість матеріального збитку власнику автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 складає 1321421,0 гривень.

Відповідно до зобов`язуючих пропозицій визначення вартості майна (а.с. 52-53) найвища вартість пошкодженого автомобіля AUDI Q7 становить 415000,0 гривень.

Згідно аварійного сертифікату (а.с. 540 по страховому випадку, який відбувся 26.08.2021 з автомобілем AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 розмір страхового відшкодування становить 766421,00 гривень.

Відповідно до страхового акту №108586/1 підлягає відшкодування ОСОБА_3 сума страхового відшкодування в розмірі 766421,00 гривень. Регрес до ОСОБА_1 .

Згідно платіжної інструкції №16584 від 06.10.2021 (а.с. 56) ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» виплатила ОСОБА_3 766421,00 гривень страхового відшкодування.

Відповідно до полісу №ЕР-204517077 (а.с. 57) ОСОБА_1 застрахував в ПАТ «СК» Українська страхова група» цивільно-правову відповідальність власника наземного транспортного засобу ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску з 22.06.2021 по 21.06.2022.

Згідно претензії №108586 від 12.10.2022 (а.с. 58) ПрАТ «Страхова компанія «Універсальна» зверталась до ОСОБА_1 з проханням перерахувати на свій рахунок 766421,00 гривень в порядку регресу.

Із відповіді Головного сервісного центру МВС (а.с. 59) видно, що станом на 26.08.2021 автомобіль ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 був зареєстрований за ОСОБА_2 .

Із фото таблиці (а.с. 132-135) видно, що загоряння автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 сталося не раніше 04.23 год та не пізніше 05.34 години 26.08.2021.

Згідно витягу з єдиного реєстру довіреностей від 19.11.2024 (а.с. 141-143) ОСОБА_2 20.02.2010 видав довіреність ОСОБА_4 , який в порядку передоручення видав довіреність ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови про закриття кримінального провадження від 10.12.2022 (а.с. 157-158) кримінальне провадження №42021070000000307 від 28.08.2021 за ч. 1 ст. 194 КК України закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, а саме умислу на знищення чи пошкодження майна. Ймовірною причиною загоряння автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 є коротке замикання електромережі.

Згідно відповіді Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області від 20.02.2025 (а.с. 181) надано матеріали кримінального провадження №42021070000000307 від 28.08.2021 на 40 аркушах. Серед яких є пояснення ОСОБА_1 від 26.08.2021 (а.с. 196), в яких він пояснює, що 26.08.2021 припаркував свій автомобіль ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 близько 21.00 години. Страховка присутня.

Згідно ч. 1 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що автомобіль є джерелом підвищеної небезпеки через його складну конструкцію, використання хімічних, електричних та механічних енергій, що створює потенційний ризик завдання шкоди оточуючим, навіть коли він не використовується. При цьому не має значення чи рухався автомобіль чи ні, оскільки визначальним є те, що потенційні шкідливі властивості такого джерела проявились і призвели до завдання шкоди іншим особам.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, несе відповідальність за шкоду, заподіяну іншим особам, якщо доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Матеріалами справи доведено, що автомобіль ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 загорівся першим, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджено звітом про причину виникнення пожежі, актом про пожежу, фото таблицею.

Позивач, як страховик, на підставі договору майнового страхування сплатив страхове відшкодування власнику автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 в сумі 766421,00 гривень.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції правильно встановив, що позивач має право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Матеріалами справи доведено, що володільцем джерела підвищеної небезпеки автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 станом на час заподіяння шкоди був ОСОБА_1 , що підтверджується його особистими поясненнями, витягом з єдиного реєстру довіреностей, полісом страхування його цивільно-правової відповідальність власника наземного транспортного засобу, а також матеріалами кримінального провадження № 42021070000000307 від 28.08.2021, де ОСОБА_1 зазначає, що 25.08.2021 близько 21:00 години він припаркував свій транспортний засіб марки ВАЗ 21124, сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , 2006 року випуску, а тому обов`язок з відшкодування майнової шкоди незалежно від вини покладається саме на володільця джерела підвищеної небезпеки

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідальною за завдану шкоду власнику автомобіля AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 є володілець джерела підвищеної небезпеки – автомобіля ВАЗ 21124 д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 ,

Доводи апелянта про те, що у даних відносинах належним відповідачем є ПАТ «Страхова компанія «УСГ», з якою відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є помилковим, оскільки у даних спірних правовідносинах не підлягає до застосування Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин).

Подія у зв`язку із якою було заподіяно шкоду у даних спірних правовідносинах виникла не у зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, оскільки пошкоджені транспортні засоби були нерухомими, позаяк були припаркованими.

Водночас відповідно до п. 1.12 ст. 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) дорожньо-транспортна пригода – подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно ст. 6 цього Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Подія щодо загорання нерухомого транспортного засобу та пошкодження у зв`язку із цим інших нерухомих транспортних засобів не охоплюється поняттям страховий випадок, визначеного Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (у редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), а тому страховик ОСОБА_1 за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ПАТ «Страхова компанія «УСГ» не відповідає у межах страхових зобов`язань за ОСОБА_1 .

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у загоранні транспортних засобів, у зв`язку з чим він не повинен відшкодовувати позивачу понесені збитки.

Відповідно до ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, несе відповідальність за шкоду, заподіяну іншим особам, якщо вона не доведе, що це сталося внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Тобто законом встановлено презумпцію вини особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, у разі заподіяння таким джерелом підвищеної небезпеки шкоди іншим особам. При цьому, саме на відповідача ОСОБА_1 як фактичного володільця та користувача джерела підвищеної небезпеки закон покладає обов`язок доведення, що це сталося не з його вини, а саме через непереборну силу або умисел потерпілого. Оскільки, у даному випадку відсутній умисел потерпілого, то відповідачу ОСОБА_1 для ствердження відсутності його вини слід було довести, що загоряння транспортного засобу сталося внаслідок непереборної сили, чого ним не доведено.

Відповідно до п. 31.1 Правил дорожнього руху технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативнотехнічної документації.

У той же час п. «а» та «б» п. 2.3 Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; стежити за технічним станом транспортного засобу.

Тобто Правилами дорожнього руху встановлено вимогу, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Обов`язок щодо забезпечення вказаного лежить на водії.

Відповідач ОСОБА_1 , як володілець й користувач транспортного засобу, не подав доказів, що технічний стан транспортного засобу та його обладнання на момент події відповідав вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правилам технічної експлуатації, інструкцій підприємств виробників та іншої нормативно-технічної документації, та не довів відсутність своєї вини у пожежі, внаслідок якої сталося загорання автомобілів.

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_1 , як фактичного володільця та користувача транспортного засобу на момент пожежі, завданої шкоди та обґрунтовано у цій частині задовольнив заявлений позов.

Таким чином, суд першої інстанції, розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належну оцінку та правомірно частково задовольнив заявлений позов.

Рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для скасування чи зміни рішення немає.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 374,375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Чепурнова-Кузьма Катерина Іванівна, залишити без задоволення.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 серпня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 14 вересня 2026 року.

Головуючий:

Судді: