Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №680/623/26 — Новоушицький районний суд Хмельницької області

НОВОУШИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 680/623/26

2/680/594/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року селище Нова Ушиця

Новоушицький районний суд Хмельницької області в складі судді Олійник А.О.,

з участю секретаря судового засідання Максимчука С.М.,

учасники справи:

позивач - ТОВ «Кредит – Капітал»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Зміст позовних вимог та позиції учасників справи

У березні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» (далі – ТОВ «ФК «Кредит – Капітал») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором.

Позовна заява мотивована тим, що 14 червня 2024 року між відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі – ТОВ «Мілоан») в електронній формі був укладений кредитний договір №8507906, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10 000 гривень, а останній зобов`язався повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію на надання кредиту, на умовах та в терміни визначені у договорі.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит, шляхом перерахунку на його банківську карту.

29 липня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та позивачем ТОВ «ФК «Кредит – Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги №108-МЛ від 29.07.2024, згідно з умовами якого ТОВ «Мілоан» відступило позивачу право грошової вимоги до боржників, зокрема, за кредитним договором № 7314246 від 10 березня 2024 року.

Відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором, в результаті чого виникла заборгованість за договором, строк повернення якої настав, яку позивач просить стягнути в розмірі 57 104,99 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 9 773,52 грн, заборгованість за процентами – 41 596,47 грн, комісія за видачу кредиту – 735 грн, неустойка – 5 000 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн.

Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов, заяви про розгляд справи у його відсутності чи відкладення розгляду справи суду не подав. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлений шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання. До суду повернулися конверти з відміткою «адресат відсутній». Відповідно до вимог п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою відповідачу.

Вказані обставини та норми статті 223 ЦПК України вказують на наявність підстав для розгляду справи без участі сторін, а також для ухвалення заочного рішення, про що 18 вересня 2026 року суд постановив ухвалу.

Процесуальні дії у справі

04 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

20 серпня 2026 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, розгляд справи відкладено.

07 вересня 2026 року виправлено описку в ухвалі суду від 20 серпня 2026 року, розгляд справи відкладено у зв`язку із відсутністю даних про належне повідомлення відповідача.

У зв`язку неявкою в судове засідання всіх учасників справи, суд відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, ухвалює рішення без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

14 червня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит №8507906 (далі – Договір), який позичальником підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором 282509 (14.06.2024 o 20:32), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки передбачені договором (пункт 1.1 Договору) (арк. спр. 7-12, 17).

Сума кредиту (загальний розмір) становить 10 000 гривень. Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 14.06.2024 (дата надання кредиту) (пункт 1.3 Договору).

Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 25.05.2025 (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.3 Договору).

Комісія за надання кредиту: 805 грн яка нараховується за ставкою 8,05% від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1 Договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 357.70 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (пункт 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 511.00 відсотків річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів. Нараховані згідно п.1.5.2 та 1.5.3 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть: 37 968.00 грн (пункт 1.5.3 договору).

Денна процентна ставка складає: (38773.00 грн. / 10000.00 грн.) / 345 днів * 100% = 1.12% (п.1.5 Договору).

Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом (арк. спр. 14 на звороті-15).

Графіком платежів за договором доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом (арк. спр. 12 на звороті).

ТОВ «Мілоан» перерахувало кредитні кошти у розмірі 10 000 гривень отримувачу ОСОБА_1 на рахунок № НОМЕР_1 , про що свідчить платіжне доручення від 14 червня 2024 року (арк. спр. 17 на звороті).

Даними відповіді АТ «Універсал Банк» від 28 серпня 2026 року підтверджується, що на ім`я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_2 , на яку 14 червня 2024 року зарахований платіж у розмірі 10 000 грн від ТОВ «Мілоан» (арк.спр.66).

26 листопада 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений договір відступлення прав вимоги №112-МЛ, відповідно до умов якого від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №8507906 на загальну суму 32 477,39 грн, що підтверджується договором, актом приймання – передавання реєстру боржників, витягом з реєстру боржників, платіжною інструкцією (арк.спр.22-26,32,33,34).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права

Стосовно правонаступництва за зобов`язанням.

Згідно з статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується факт переходу права грошової вимоги відпервісного кредитора до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором про споживчий кредит № 8507906 від 14 червня 2024 року, укладеним між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Стосовно стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до частин першої, третьої статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлено договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 1048 ЦК).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Суд установив, що між відповідачем ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» було укладено договір про споживчий кредит № 8507906 від 14 червня 2024 року в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем – «282509»), що прирівнюється до договору укладеного в письмовій формі.

Відповідно до умов договору ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти в сумі 10 000 грн строком на 345 днів, тобто до 25 травня 2025 року, а останній зобов`язався повернути кошти та сплатити відсотки за користування ними, розмір яких визначений договором та комісію.

14 червня 2024 року кредитні кошти були перераховані на номер платіжної карти відповідача, що підтверджено платіжним доручення, повідомленням АТ «Універсал Банк».

Отже, факт отримання відповідачем коштів у ТОВ «Мілоан» суд вважає доведеним.

У подальшому позивач ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором.

Відповідач ОСОБА_1 порушив зобов`язання за кредитним договором, оскільки не повернув отримані кредитні кошти, проценти за користування кредитом ні первісному кредитору, ні позивачу.

Відповідно до складених ТОВ «Мілоан» виписок за кредитним договором (арк. спр. 16) та відомостей про щоденні нарахування та погашення (арк. спр. 17), а також розрахунку заборгованості проведеного позивачем ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», заборгованість відповідача становить 57 104,99 грн, з яких 9 773,52 грн–тіло кредиту, 41 596,47 грн–проценти за користування кредитом, які нараховані за період з 15 червня 2024 року до 25 травня 2025 року; 735 грн – комісія за надання кредиту; 5 000 грн - штраф.

Суд установив, що кредитні кошти відповідач отримав на споживчі цілі у зв`язку із чим на правовідносини, які виникли між сторонами поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

За змістом п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, нормами Закону України «Про споживче кредитування» позичальникові надано право на отримання комісії, пов`язаної з наданням кредиту.

У пункті 1.5.1 кредитного договору зафіксовано право позичальника на комісію за надання кредиту за ставкою 8,05 % від суми кредиту, тобто 805 грн.

Комісія за надання кредиту визначена умовами договору та не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», оскільки сам факт укладення між сторонами договору свідчить про його підготовку, організацію, яка очевидно пов`язана з його юридичним оформленням та як наслідок надання фінансової послуги (кредиту).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» у редакції, яка набрала чинності 24 грудня 2023 року згідно із Законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Законом України № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки — максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 % (постанова ОП ВС від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (абзац 1 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»). Законодавець для дотримання правила про максимальний розмір денної процентної ставки передбачив нікчемність умови договору про споживчий кредит.

Договір про споживчий кредит № 8507906 укладений 14 червня 2024 року, строком дії до 25 травня 2025 року.

Згідно з п. 1.5 Договору, денна процентна ставка за весь строк кредитування складає 1,12% в день.

Відповідно, визначена умова Договору про розмір денної процентної ставки - 1,12% в день з 20 серпня 2024 року не відповідає положенням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування», а відтак є нікчемною відповідно до абзацу 1 частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином розрахунок заборгованості за відсотками за договором про надання споживчого кредиту з 20 серпня 2024 року необхідно проводити з урахуванням максимальної денної процентної ставки 1%.

Відповідно до пункту 2.2.2 Договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування.

Отже, нарахування відсотків здійснюється в межах строку кредиту з 15 червня 2024 року до 25 травня 2025 року.

За період з 15.06.2024 – 29.06.2024 (перший розрахунковий період) первісний кредитор здійснив нарахування процентів за користування кредитом відповідно до п. пункт 1.5.2 договору, виходячи із відсоткової ставки 0,98 % денних, відтак їх розмір становив 1470 грн (10 000 (тіло кредиту) х 15 днів х 0,98% ).

29.06.2024 відповідач здійснив платежі на загальну суму 1 505 грн, з яких: 35 грн - комісія за надання кредиту, 1 470 грн - проценти, тобто відповідач повністю оплатив проценти за попередній період.

За період з 30.06.2024 – 13.07.2024 первісний кредитор нараховував проценти за користування кредитом відповідно до п. 1.5.3 договору, виходячи із стандартної відсоткової ставки 1,4 денних, відтак їх розмір становив 1960 грн (10 000 (тіло кредиту) х 14 днів х 1,4% ).

13.07.2024 відповідач здійснив платежі на загальну суму 2 195 грн з яких: 35 - комісія за надання кредиту, 200 грн - тіло кредиту, 1960 грн - проценти, тобто відповідач повністю оплатив проценти за попередній період.

Станом на 14.07.2024 тіло кредиту становило 9800 грн (10 000-200 =9800).

За період з 15.07.2024 – 16.07.2024 первісний кредитор нараховував проценти за користування кредитом відповідно до п. 1.5.3 договору, виходячи із стандартної відсоткової ставки 1,4 денних, відтак їх розмір становив 274,40 грн (9800(тіло кредиту) х 2 дні х 1,4% ).

16.07.2024 відповідач здійснив платежі на загальну суму 200 грн з яких: 26,48 грн - тіло кредиту, 173,52 грн - проценти.

Таким чином станом на 17 липня 2024 року заборгованість за відсотками становила 100,88 грн, а тіло кредиту – 9773,52 грн (9800-26,48).

З 17.07.2024 відповідач припинив здійснювати погашення заборгованості за кредитом.

За період з 17.07.2024 – 29.07.2024 первісний кредитор нараховував проценти за користування кредитом, виходячи із стандартної відсоткової ставки 1,4 % денних, відтак їх розмір становив 1778,79 грн (9773,52 (тіло кредиту) х 13 днів х 1,4% ).

За період з 30.07.2024 – 19.08.2024 первісний кредитор нараховував проценти за користування кредитом, виходячи із відсоткової ставки 1,4 % денних та 1,35 % денних, відтак розмір процентів становив 2150,40 грн.

Отже, станом на 19 серпня 2024 року заборгованість за процентами становила 4030,07 грн (100,88+1778,79+2150,40), що цілком відповідає відомостям розрахунку заборгованості, проведеним первісним кредитором та не суперечить п. 17 Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

З 20 серпня 2024 року первісний кредитор та позивач проводив нарахування процентів за користування кредитом, виходячи із різних відсоткових ставок, проте їх розмір перевищував максимальний розмір денної процентної ставки 1%, що суперечить п. 17 Прикінцеві та Перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, за період з 20 серпня 2024 року до 25 травня 2025 року розмір процентів за користування кредитом слід обрахувати, виходячи із максимального розміру денної процентної ставки 1 %, а тому розмір процентів становить 24140,59 грн (9773,52 грн (тіло кредиту) х 247 днів х 1%).

З урахуванням викладеного загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить 38679,18 грн, з яких:Е 9773,52 грн – тіло кредиту, 28170,66 грн – проценти за користування кредитом, 735 грн – комісія за видачу кредиту.

Розмір вказаної заборгованості за кредитним договором відповідач не спростував, власних контррозрахунків не надав.

Водночас позовні вимоги про стягнення неустойки (штрафу) у розмірі 5 000 грн є безпідставними, виходячи із наступних підстав.

Заявляючи вказану вимогу, поза увагою позивача залишились положення пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, доповнені згідно із Законом № 2120-IX від 15 березня 2022 року, згідно з якими: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України(частина 2 статті 4 ЦК України).

Отже, частина друга статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що 5 000 грн неустойки підлягають списанню позикодавцем (позивачем у справі) в силу вимог пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, а тому відсутні підстави для її стягнення з відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає, що позов є частково обґрунтованим, позовні вимоги частково доведеними, а тому з ОСОБА_1 підлягає стягненню прострочена заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 38 679,18 грн.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною першою, другою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача.

Частинами першою-п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн та судового збору, сплаченого за подання позовної заяви в розмірі 2 662,40 грн.

Позивачем ТОВ «ФК Кредит-Капітал» в особі Ломідзе Д.В. 01 липня2025 року укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107 з адвокатським об`єднанням «Апологет». За умовами п.п. 1.1-1.3, 2.4 договору ТОВ визначає адвокатське об`єднання своїм представником, в тому числі в судах загальної юрисдикції для комплексного супроводу судових справ зі стягнення заборгованості за кредитними договорами. Вартість наданих послуг за одну справу становить 8 000 грн (арк. спр. 37 на звороті). Відповідно до акту наданих послуг №Д/29426 від 15 липня 2026 року, детального опису наданих послуг від 15 липня 2026 року, АО «Апологет» надало клієнтові ТОВ «ФК Кредит-Капітал» послуги, пов`язані із наданням усної консультації, ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта, складання позовної заяви та подання її до суду щодо відповідача ОСОБА_1 , на що витрачено 6 год 30 хв. Вартість послуг - 8 000 гривень (арк.спр.38, 39).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Витрати на надану професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачена стороною / третьою особою, чи тільки має бути сплачена (пункти 138, 139 постанови Верховного Суду від 23 вересня 2021 року у справі N 904/1907/15).

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (пункти 107-109 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року N 922/1964/21).

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 5.44 постанови від 12 травня 2020 у справі N 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Суд враховує, що справа є малозначною, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у таких справах є майже типовими та фактично шаблонними, а обсяг наданих доказів є невеликим, участі в судових засіданнях представник не брав, правова допомога полягала у підготовці та поданні до суду позовної заяви, а тому суд вважає, що обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу позивача, які підлягають розподілу 4 000,00 грн.

Саме такий розмір витрат є розумним, співмірним з ціною позову та виконаною адвокатом роботою у цій справі згідно з актом про надання юридичної допомоги.

Оскільки позовна заява подана в електронній формі, що є підставою для застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, з урахуванням ціни позову ( 57 104,99 грн) та часткового задоволення позову (38679,18 х 100 : 57 104,99 = 67,73%), відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 803,24 грн (3 328 х 0,8=2 662,40 х 67,73%=1 803,24), та 2 709,20 грн витрат на професійну правничу допомогу (4 000 : 100 х 67,73%= 2 709,20).

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 137, 141, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ухвалив:

Частково задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит – Капітал», прострочену заборгованість за договором про споживчий кредит№ 8507906 від 14 червня 2024 року врозмірі 38679 (тридцять вісім тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 18 коп., з яких: 9773,52гривень – заборгованість за тілом кредиту, 28170,66 гривень – заборгованість за процентами за користування кредитом, 735 гривень – заборгованість за комісією за надання кредиту.

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»1 803 (одну тисячу вісімсот три) гривні 24 коп. сплаченого судового збору та 2 709 (дві тисячі сімсот дев`ять) гривень 20 коп витрат на професійну правничу допомогу, а всього - 4 512 (чотири тисячі п`ятсот дванадцять) гривень 44 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення. На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місцезнаходження: вул. Смаль - Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів, код ЄДРПОУ - 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП - НОМЕР_3 .

Суддя А. О. Олійник