Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №725/3621/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Дембіцька О.О., розглянувши за участю захисника Халупко В.М. (в режимі відеоконференції) апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 23 червня 2026 року, –

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Чернівецького районного суду м. Чернівці від 23 червня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Відповідно до постанови, ОСОБА_1 29.03.2026 року о 02 год. 36 хв. у м. Чернівці по вул. Руській, 290 керував транспортним засобом марки «Toyota» д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На таке судове рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу із проханням скасувати постанову суду та провадження по справі закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.

Твердить, що суд першої інстанції безпідставно вказав про нез`явлення сторони захисту, проігнорував факт підключення представника ОСОБА_1 – Халупки С.В. до судового засідання в режимі відеоконференції. Ухваливши рішення без участі захисника через нібито відсутність підтвердження його повноважень, суд не навів жодних мотивів, чому розгляд не міг бути відкладений для усунення цих формальних недоліків, віддавши перевагу процесуальній швидкості на шкоду гарантіям захисту.

Провадження №33/822/422/26 Головуючий у І інстанції: Нестеренко Є.В.

Категорія: ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Дембіцька О.О.

Звертає увагу, що висновок про винуватість, зроблений за відсутності реальної участі сторони захисту та без перевірки причин відсутності повноважного адвоката, є передчасним і свідчить про неповноту судового розгляду.

Стверджує, що у мотивувальній частині постанови відсутній аналіз відеозапису від 29.03.2026 року. Не зазначено, чи видно на відео сам рух автомобіля «Тойота» д/н НОМЕР_1 , чи видно ОСОБА_1 саме за кермом під час руху, чи фіксується момент зупинки транспортного засобу, чи починається відео до зупинки або вже після фактичного контакту з працівниками поліції.

Зазначає, що суд мав встановити саме виконання ОСОБА_1 функцій водія під час руху автомобіля, а не лише його перебування біля транспортного засобу або спілкування з працівниками поліції після зупинки.

Твердить, що суд не дослідив наявність законних підстав для зупинки транспортного засобу.Без підтвердження правомірності зупинки всі наступні дії вважає безпідставними.

Суд не встановив і не відобразив у постанові, які саме конкретні ознаки алкогольного сп`яніння були виявлені у водія до направлення на огляд.

Зазначає, що суд не навів змісту висновку лікаря щодо результатів медичного огляду, не зазначив часу направлення, часу прибуття до закладу охорони здоров`я, часу проведення огляду, прізвища лікаря, методики дослідження, результатів лабораторних або інструментальних тестів, а також не перевірив, чи відповідав заклад охорони здоров`я переліку закладів, уповноважених проводити такі огляди. Без таких даних апеляційний суд не може перевірити, чи дотримано процедуру, передбачену статтею 266 КУпАП, Порядком № 1103 та Інструкцією № 1452/735.

Вказує, що суд не надав оцінки тому, чи дотримано процедуру огляду відповідно до Інструкції (доставка водія, заповнення направлення до огляду, 2-годинний строк, присутність поліцейського, реквізити висновку). Суд взяв висновок лікаря як безумовний доказ, не перевіривши законність його отримання, що свідчить про неповноту дослідження доказів у справі.

Зазначає, що суд також не дав оцінки тому, чи містить протокол про адміністративне правопорушення всі істотні відомості, передбачені ст. 256 КУпАП: місце, час, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність, пояснення особи, відомості про свідків, потерпілих, інші дані, необхідні для вирішення справи.

Також апелянт заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови. Вказував, що апеляційну скаргу склав та підписав 30.06.2026 року, в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження. Крім того, матеріали справи містять експрес-накладну «ФЕМ Експрес», на якій зазначено дату 30.06.2026 року. Той факт, що апеляційна скарга надійшла до районного суду 30.07.2026 року не може свідчити про те, що вона була подана саме цього дня.

Такі обставини вважає поважними причинами, за яких був пропущений строк на апеляційне оскарження , тому просить його поновити.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, до суду не з`явився,захисник вважав за можливе здійснювати розгляд справи без участі ОСОБА_1 .. За таких обставин відповідно до ч.6 ст.294 КУпАП його неявка не перешкоджає апеляційному розгляду.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника Халупко В.М., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Як вбачається із матеріалів справи, судовий розгляд здійснений за відсутності ОСОБА_1 ,даних,що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи немає,копію судового рішення районний суд йому не направляв.

З копії конверта «Нової пошти» вбачається, що вперше апеляційна скарга ОСОБА_1 була подана 30.07.2026 року (а.с.45), однак на копії експрес-накладної «ФЕМ Експрес» вручну вказана дата 30.06.2026 року (а.с.44).

Постановою Чернівецького апеляційного суду від 12.08.2026 року апеляційну скаргу було повернуто, оскільки апелянт не заявляв клопотання про поновлення строку (а.с.48).

Відтак, 25.08.2026 року ОСОБА_1 подав повторно апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку (конверт на а.с.62).

За таких обставин у їх сукупності строк на апеляційне оскарження судового рішення необхідно поновити як пропущений із поважних причин.

Перевіривши доводи апелянта, апеляційний суд вважає, що висновок районного суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи.

Такий висновок підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 29.03.2026 року, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою, а також ОСОБА_1 без зауважень (а.с.1).

Всупереч доводам апелянта, сформульована у протоколі суть адміністративного правопорушення точно відповідає ознакам складу правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП із зазначенням дати,місця і часу його вчинення,а також вказано всі необхідні відомості про особу, яка притягається до відповідальності.

При складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 у встановленому законом порядку були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.

Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 особисто ознайомився з його текстом, поставив власний підпис у відповідних графах та не висловив жодних зауважень.

Згідно акту огляду на стан алкогольного сп`яніння,водій ОСОБА_1 підлягав огляду в зв`язку із наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах з алкоголю з порожнини рота, порушення мови (а.с.5).

Під час огляду встановлений результат – 2,54 проміле алкоголю. Результати огляду підтверджуються роздруківкою на паперовому носії (а.с.4).

Із встановленим результатом огляду водій погодився, що засвідчив підписом у відповідних графах акту огляду та роздруківки.

Відповідно до вимог ч.2 ст.266 КУпАП, огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння зафіксований відеозаписами (диск на а.с.8).

Згідно відеозаписів, водій ОСОБА_1 у нічний час був зупинений поліцейським за те, що о 02:36 год.керував транспортним засобом у період дії комендантської години, а тому його зупинка поліцейськими була правомірною.

З відеозапису чітко видно, що за кермом т/з «Тойота» д.н.з НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 ,він не заперечував факту керування,у салоні авто перебували також пасажири.

Після зупинки було встановлено, що водій керував транспортним засобом, не будучи пристебнутим паском безпеки. За таке порушення винесена постанова поліцейським за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с.3). Даних про оскарження/скасування цієї постанови матеріали справи не містять.

Штраф був сплачений ОСОБА_1 на місці.

Викладені обставини у їх сукупності спростовують твердження апелянта про недоведеність факту керування ним транспортним засобом.

Всупереч посиланням у апеляційній скарзі,на відеозаписі зафіксовано,що поліцейський встановив у водія ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема, запах алкоголю з порожнини рота, а ОСОБА_1 підтвердив, що вживав алкоголь- 3 пива недавно.

На таких підставах поліцейський правомірно висунув вимогу до водія ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки із застосуванням приладу Драгер.

Виявлені ознаки алкогольного сп`яніння відповідають переліку ознак, визначених п. 3 розд.1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 (далі – Інструкція), чим спростовуються доводи апелянта.

Під час огляду встановлено результат – 2,54 проміле алкоголю, із яким водій погодився, і це чітко зафіксовано відеозаписом.

Відтак, поліцейським водієві були роз`яснені його права та повідомлено, що буде складений протокол за ст.130 ч.1 КУпАП. Жодних заперечень водій не висловлював.

Всупереч доводам апелянта, оскільки водій погодився із встановленим результатом огляду, у поліцейських не було передбачених законом - ч.3 ст.266 КУпАП - підстав для направлення його для огляду у заклад охорони здоров`я.

Посилання у апеляційній скарзі на невідповідність висновку лікаря за результатами медичного огляду у медичному закладі,а також інші доводи щодо процедури огляду,яка передбачена розд.3 Інструкції не застосовні до обставин цієї справи,оскільки огляд ОСОБА_1 у закладі охорони здоров`я не проводився через відсутність встановлених законом підстав для цього.

Помилкове посилання у постанові на висновок лікаря не спростовує факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння,який встановлений за передбаченою законом процедурою та підтверджується доказами,які є у справі.

Відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб на стан сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - огляд проводиться у присутності двох свідків.

У цьому провадженні поліцейськими застосовувались технічні засоби та відеозаписи долучені до справи, а тому присутності свідків у такому разі закон не вимагає.

Відеозаписами зафіксовані усі ті істотні обставини, які мають значення для правильного вирішення цієї справи.

Отже, доводи, на які посилається ОСОБА_1 , не дають підстав для скасування постанови та не спростовують висновків суду про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, –

П О С Т А Н О В И Л А :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Чернівецького районного суду м. Чернівці від 23 червня 2026 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Чернівецького районного суду м. Чернівці від 23 червня 2026 року щодо апелянта– без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду О.О. Дембіцька