Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №674/1684/26 — Дунаєвецький районний суд Хмельницької області

Справа № 674/1684/26

Провадження № 2-о/674/133/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м.Дунаївці

Дунаєвецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Шафікової Ю.Е.,

за участю секретаря Проценко Л.В.,

представника заявниці Наталюка Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Наталюк Назар Миколайович звернулась до суду із заявою про встановлення факту смертіОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна та факту смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.

В обгрунтування заяви вказано, щоІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Сімферополь Автономна Республіка Крим помер онук заявниці - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Сімферополь Республіка Крим. ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Сімферополь Автономна Республіка Крим померла донька заявниці ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки Нова Ушиця Хмельницької області. У зв`язку з нападом Російської Федерації на Україну м.Сімферополь Автономної Республіки Крим уже тривалий час знаходиться під окупацією російських військ.

Смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтверджується, свідоцтвами про смерть серії № НОМЕР_1 від 03.02.2026року, серії НОМЕР_2 від 16.04.2026 року, лікарськими свідоцтвами, виданими територіальними органами окупанської влади. Вказані документи не можуть вважатися офіційними, оскільки територія є окупованою, а отримати офіційні документи немає можливості.

Після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишилось майно (квартира), яка належала померлій, заявниця бажає оформити спадщину, однак оформити документи про смерть онука та доньки не може, оскільки відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які акти (рішення, документи), видані органами на тимчасово окупованій території, створеними у не передбаченому законом порядку, є незаконними та не створюють правових наслідків. На підставі викладеного заявниця просить суд встановити факт смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на тимчасово окупованій території України. Встановлення даного факту необхідно заявниці для реєстрації смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відповідно до вимог чинного законодавства України та вирішення в подальшому питання щодо вступу до спадщини, оформлення належним чином спадщини. Іншого порядку для встановлення цього факту немає.

Ухвалою судді від 17 серпня 2026 року вказану заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник заявниці адвокат Наталюк Н.М. заяву про встановлення факту смерті підтримав повністю, просив задовольнити з підстав викладених у ній.

Представник заінтересованої особи – Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явився, проте надав до суду заяву, в якій просить справу розглядати без участі представника заінтересованої особи, проти задоволення заяви не заперечують.

Суд, заслухавши представника заявника, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, вважає заявлені вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно із ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ч.1 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_5 в смт. Нова Ушиця Новоушицького району Хмельницької області.

Згідно з копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 смт. Нова Ушиця Новоушицького району Хмельницької області, у графі батько вказано « ОСОБА_5 », а у графі мати вказано " ОСОБА_1 ».

Відповідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00060057886 від 29 липня 2026 року, ОСОБА_6 зареєстрував шлюб 14 вересня 1991 року з ОСОБА_4 , відповідно зміна прізвище на ОСОБА_7 .

Згідно свідоцтва про розірвання шлюб серія НОМЕР_4 , шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 розірвано 23 листопада 2010 року.

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_5 ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в м.Сімферополь, у графі батько вказано « ОСОБА_6 », а у графі мати вказано « ОСОБА_3 ».

Представник заявниці стверджує, що заявниці донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та її онук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_2 додано документ, складений російською мовою від 10 лютого 2026 року та виданий "відділом реєстрації смерті м.Сімферополя" - "довідку про смерть" № С-00879, на підставі якої вчинено запис акту № 170269910000700847001 та видано "свідоцтво про смерть". Причиною смерті вказано набрак легень при хворобі серця, кардіоміопатія дилатаційна.

На підтвердження факту смерті ОСОБА_3 додано документ, складений російською мовою від 16 квітня 2026 року та виданий "відділом реєстрації смерті м.Сімферополя " - "довідку про смерть", на підставі якої вчинено запис акту №170269910000701946000 та видано "свідоцтво про смерть" № НОМЕР_6 . Причиною смерті вказано здавлення головного мозку, енцефаліт G04.9, множинні хвороби як результат хвороби, спричиненої ВІЛ В22.7.

Також в судовому засіданні підтвердили факт смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на тимчасово окупованій території України в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , зокрема, яка вказала, що заявниця це є її мати, а ОСОБА_2 її рідна сестра, яка в лютому 2026 році повідомила, що помер племіник ОСОБА_10 , а потім сама попала у лікарню і померла в лікрані м.Сімферополі.

Після смерті доньки заявниця має намір реалізувати свої спадкові права, однак оскільки свідоцтва про смерть ОСОБА_3 та ОСОБА_2 видані органом, який створений та діє у порядку, не передбаченому законами України, в зв`язку з чим є недійсними і не створюють правових наслідків, ОСОБА_1 не має можливості провести реєстрацію смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 відповідно до вимог чинного законодавства України саме через відсутність документів про смерть, виданих за встановленою формою компетентними органами України.

Відповідно до ст. ст. 3, 8, 9 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави, а чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Даючи оцінку допустимості доказів - документів, виданих на тимчасово окупованій території України, суд керується частиною 2 статті 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також статтею 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (далі - тимчасово окупована територія) є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Датою початку тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є 20 лютого 2014 року.

При цьому, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону тимчасово окупованою територією визначається сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення праві свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

Разом із тим, суд бере до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСЛП), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.

Тому, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, Молдови та Росії де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території.

Згідно з Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», вся територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя є тимчасово окупованою територією з 20.02.2014 року.

Таким чином, будь-які акти (рішення, документи), видані органами на тимчасово окупованій території, створеними у не передбаченому законом порядку, є незаконними та не створюють правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" д ержавна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно пп.1 п.5 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, підставою для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма № 106/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545; б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 не може надати документи про смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за формою, встановленою Міністерством охорони здоров`я України, оскільки останні померли на тимчасово окупованій території України в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим,де тимчасово не видаються документи за формою, визначеною компетентними органами України.

За таких обставин суд приходить до висновку, що компетентний орган державної реєстрації актів цивільного стану України не має можливості без судового рішення зареєструвати смерть ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відповідності до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи вищезазначене, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного вищевказаного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, а також беручи до уваги неможливість встановлення факту смерті в позасудовому порядку, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення такого юридичного факту, оскільки метою його встановлення є отримання можливості реалізувати заявницею права на спадкування.

Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженці смт. Нова Ушиця Новоушицького району,Хмельницької області юридичний факт - факт смерті - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, громадянина України, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженці смт. Нова Ушиця Новоушицького району,Хмельницької області юридичний факт - факт смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Сімферополь Автономної Республіки Крим, Україна.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників справи:

- заявниця – ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_7 ;

- заінтересована особа – Дунаєвецький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місце знаходження Хмельницька область, Кам`янець-Подільський район, м.Дунаївці вул. Шевченка,71, код ЄДРПОУ 21323763.

Повне рішення складено 18 вересня 2026 року.

Суддя Ю. Е. Шафікова