Постанова від 15 вересня 2026 р. у справі №353/636/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 353/636/26

Провадження № 33/4808/455/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Мотрук Л.І.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю захисника Голуба Г.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року відносно нього, –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 665,6 грн судового збору.

Згідно постанови, ОСОБА_1 31.05.2026 року о 17 год. 00 хв. в м. Тлумач, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, по вул. Ольги Кобилянської, 23, керував транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості швидкості руху, не впорався з керуванням та допустив наїзд на огорожу та будинок, внаслідок чого водій отримав тілесні ушкодження а транспортний засіб отримав механічні пошкодження та завдано матеріальні збитки, чим порушив п.12.1 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 31.05.2026 року о 17 год. 00 хв. в м. Тлумач, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області, по вул. Ольги Кобилянської, 23, керував транспортним засобом марки «BMW», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу «Alcotest 6810» та проведення медичного огляду в медичному закладі КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП незаконною та необґрунтованою. Зазначає, що суд не з`ясував часу та причин виникнення ознак сп`яніння, не оцінив можливість їх виникнення внаслідок отриманих під час ДТП численних тілесних ушкоджень і травм голови, а також проігнорував факт вживання кількох ковтків алкоголю вже після пригоди через шоковий стан і погіршення самопочуття. Зазначає, що було порушено право на захист, оскільки в умовах перебування у лікувальному закладі із серйозними травмами апелянту не було забезпечено реальної можливості скористатися правовою допомогою адвоката до початку проведення процесуальних дій, а також не було надано змоги повною мірою реалізувати свої процесуальні права. Протокол про адміністративне правопорушення оцінено судом формально та визнано належним доказом без перевірки порядку його складання, хоча він є лише одним із доказів у справі. Наявний у матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери працівників поліції є недопустимим та неналежним доказом, оскільки він є переривчастим, складається з окремих файлів із часовими розривами, що унеможливлює відтворення повної послідовності подій і перевірку дотримання прав особи. Суд припустився порушення презумпції невинуватості, оскільки безпідставно витлумачив усі сумніви щодо доведеності вини не на користь притягуваної особи. Окрім того, суд дійшов безпідставного висновку про нібито умисне затягування розгляду справи через одноразову неявку, не встановивши причин такої відсутності (погіршення стану здоров`я через травми) та винісши постанову у першому ж судовому засіданні через короткий проміжок часу після надходження матеріалів.

Просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП.

ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з`явився, будь яких клопотань не подавав.

Його захисник Голуб Г.С. наполягав на розгляді справи у відсутність ОСОБА_1 та на задоволенні апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь головуючого судді, пояснення захисника, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов?язаний повно, всебічно та об`єктивно з?ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Кваліфікація дій ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП в апеляційній скарзі не оспорюється, а тому постанова суду в цій частині не перевіряється.

Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків.

Обставини справи в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, які були встановлені судом та зазначені у постанові підтверджуються безпосередньо дослідженими судом доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №680455 від 31.05.2026 року (а.с.2); відеозаписом що міститься в матеріалах справи (а.с.7);

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

На відеозаписах з камер працівників поліції (а.с.7), зафіксовано, як ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом за маршрутом від с. Грушка до м. Тлумач, а також зазначив, що за день до цього вживав пиво. На місці пригоди інспектор поліції роз`яснив права та обов`язки водія, передбачені Конституцією України та КУпАП, і запропонував йому пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest 6810», надавший прилад та мундштук до нього. Тако, працівник поліції попередив водія про відповідальність за ст.130 КУпАП за відмову від огляду на стан сп`яніння. Проте, ОСОБА_1 відмовився від проведення огляду як поліцейськими, так і в медичному закладі. Після цього, поліцейський повідомив про складання стосовно нього адміністративних матеріалів, зокрема протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП.

Протокол про адміністративне правопорушення складений з дотриманням вимог КУпАП та узгоджується з відеозаписами.

Щодо доводів апеляційної скарги про необґрунтованість розгляду справи судом першої інстанції за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд зазначає, що особа була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду, однак у судове засідання не з`явилася та не повідомила суд про причини неявки і не подала відповідного клопотання про відкладення розгляду. Сам по собі факт подальшого посилання на стан здоров`я не свідчить про те, що суду першої інстанції на момент судового розгляду були відомі обставини, які об`єктивно перешкоджали участі особи у судовому засіданні. Відтак апеляційний суд не може констатувати факт порушення права ОСОБА_1 на участь у розгляді справи, яке могло б бути підставою для скасування постанови. Крім того, маючи можливість з`явитись до апеляційного суду та реалізувати свої права передбачені ст.268 КУпАП, ОСОБА_1 в судове засідання не прибув без поважних причин. Крім того, стороною захисту не було надано апеляційному суду доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За цих же обставин не підлягають задоволенню і доводи, що суд не встановив час та причини виникнення ознак алкогольного сп`яніння, не з`ясував можливість їх виникнення внаслідок отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень та не врахував вживання алкоголю після ДТП. У суду першої інстанції обґрунтовано не винокло сумнівів про зазначені обставини, оскільки на відеозаписі водій ґрунтовно дає пояснення, які не спростовують висновків суду. Визначальним для кваліфікації дій за ч.1 ст.130 КУпАП у цьому випадку є не встановлення фактичного стану алкогольного сп`яніння шляхом проведення огляду, від якого ОСОБА_1 відмовився, а саме встановлений належними доказами факт його відмови від проходження такого огляду у передбаченому законом порядку. За таких обставин, посилання апелянта на можливі причини виникнення зовнішніх ознак сп`яніння, у тому числі пов`язані з отриманими травмами чи вживанням алкоголю після ДТП, не мають визначального значення для вирішення питання про склад правопорушення.

Посилання апелянта на порушення права на захист також є безпідставними. Із матеріалів справи вбачається, що під час оформлення адміністративних матеріалів ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, що підтверджується як змістом протоколу, так і відеозаписом. При цьому апеляційна скарга не містить конкретних даних про вчинення працівниками поліції таких процесуальних дій, які б позбавили ОСОБА_1 можливості реалізувати надані йому законом права або вплинули на достовірність отриманих доказів.

Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи.

Враховуючи на наведені обставини, апеляційний суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 24 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт