Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №344/10554/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/10554/26

Провадження № 33/4808/578/26

Категорія ч.1 ст.483 МК України

Головуючий у 1 інстанції Хоростіль Р. В.

Суддя-доповідач Шигірт Ф.С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., з участю представника митниці Тирського В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Фединяка Р.В. на постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2026 року відносно ОСОБА_1 , –

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою ОСОБА_1 , визнано винуватим за ч.1 ст.483 МК України та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару, що становить 204749,5 грн, з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а саме транспортного засобу марки «Peugeout», модель «3008», номер кузова НОМЕР_1 , а в разі неможливості конфіскації транспортного засобу - стягнути з ОСОБА_1 вартість товару в сумі 409499 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,6 грн.

Згідно постанови суду, 02 червня 2025 року о 19 год. 24 хв. громадянином України ОСОБА_2 через пункт пропуску «Шегині-Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці, на підставі наданої ОСОБА_1 довіреності від 26 травня 2025 року, яка зареєстрована в реєстрі за №601, було ввезено на митну територію України товар - автомобіль марки «Peugeout» модель «3008», такий, що був у використанні. Номер кузова НОМЕР_1 . Рік випуску - 2013, модельний рік - 2013, Номер двигуна - немає даних, тип двигуна - дизельний, об`єм двигуна 1997 см3, потужність 110 кВт, колісна формула - 4x2. Загальна кількість місць для сидіння - 5, країна виробництва - Франція (FR). При перетині митного кордону України ОСОБА_2 , як підставу для переміщення товару, було подано митним органам України договір купівлі-продажу (Kupni smlouva) без номера від 05 травня 2025 року в якому зазначено, що продавцем даного товару є « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає АДРЕСА_1 », а покупцем « ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає АДРЕСА_2 ( ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 ), а вартість товару складає 3700 євро».

09 березня 2026 року Івано-Франківською митницею листом Державної митної служби України № 26-02/26-04/7/425 від 09 березня 2026 року отримано відповідь уповноважених органів Чеської Республіки № 2498-3/2026-900000-22020 від 25 лютого 2026 року на запит стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких було здійснено митне оформлення автомобіля марки «Peugeout», модель «3008», номер кузова НОМЕР_1 , відповідно до якої в компанія «AURES Holdings f.s.» повідомили, що було продано автомобіль Peugeout 3008, VIN- НОМЕР_2 , громадянину України ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 , на підставі наступних документів: рахунок-фактура №FVAA1202/250055 від 04 травня 2025 року з ціною за рахунком 8699,04 євро (216780 чеських крон). Ця ціна включає транспортування транспортного засобу та митні збори; договір купівлі-продажу від 04 травня 2025 року, укладений в м. Брно, з додатком-звітом про тест-драйв та актом приймання-передачі транспортного засобу. Оплата за зазначений транспортний засіб була здійснена частково готівкою, а частково - платіжною карткою. Транспортний засіб був експортований на підставі митної декларації №25СZ51000009N1L2В2 від 27 травня 2025 року.

В листі від 24 квітня 2026 року (вх. Івано-Франківської митниці від 24 квітня 2026 року, № 2255/13-20) декларант ОСОБА_6 пояснив, що декларування товару «легкового автомобіля марки «Peugeout», модель «3008», номер кузова НОМЕР_1 у митній декларації №25UА206050005534U9 він проводив виключно згідно документів, наданих замовником: реєстраційний документ на автомобіль №UBL830045 від 07 травня 2025 року, інвойс № б/н від 05 травня 2025 року, доручення на перевізника № 601 від 26 травня 2025 року. Щодо наявності договору надання митно-брокерських послуг ОСОБА_6 вказав, що у зв`язку з тим, що замовник послуг проживає за кордоном, договір було надіслано йому поштою із підписом 30 травня 2025 року, підписано з боку замовника 02 червня 2025 року та надіслано його ОСОБА_6 виключно в електронній формі.

В листі від 23 квітня 2026 року (вх. Івано-Франківської митниці від 27 квітня 2026 року, № 2270/10-20) ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 звернувся до нього з проханням перевезти автомобіль через кордон для розмитнення. Для цього він надав йому необхідні для перетину кордону документи. Цей громадянин надав йому доручення на його ім`я виключно для цілей перевезення автомобіля через кордон, розмитнення та реєстрації у СЦМВС без права продажі чи оформлення будь-яких договорів купівлі-продажу. До митного оформлення ОСОБА_2 надавав виключно саме ті документи, які були надано йому ОСОБА_1 .

Таким чином ОСОБА_1 , вчинив дії, спрямовані на переміщення товару, а саме транспортного засобу марки «Peugeout», модель «3008», номер кузова НОМЕР_1 з приховуванням від митного контролю, шляхом надання митним органам України, як підстави для переміщення документу - договору купівлі-продаж (Kupni smlouva) без номера від 05 травня 2025 року, що містить неправдиві відомості щодо відправника/продавця товару та його вартості. Вартість безпосереднього предмету порушення митних правил автомобіля «Peugeout», модель «3008», номер кузова НОМЕР_1 , згідно рахунка-фактура № FVAA1202/250055 від 04 травня 2025 року становить 8699,04 євро (216780 чеських крон), що по курсу НБУ на момент переміщення товару через митний кордон України складає 409499 гривень.

В апеляційній скарзі захисник Фединяк Р.В. вважає постанову суду незаконною та необґрунтованою, винесеною без всебічного, повного і об`єктивного дослідження обставин події, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що в основу висновку про винуватість ОСОБА_1 покладено копію листа уповноважених органів Чеської Республіки та додані до нього документи іноземною мовою, які не є оригіналами, не містять належним чином засвідченого перекладу українською мовою та не пройшли передбаченої законом процедури підтвердження їх достовірності, у зв`язку з чим не можуть визнаватися належними і допустимими доказами у розумінні ст. 251 КУпАП та ст. 495 МК України. Прийнявши такі документи як доказ, суд фактично використав матеріали, юридична сила та зміст яких належним чином не підтверджені, чим порушив вимоги щодо всебічного, повного й об`єктивного з`ясування обставин справи. За відсутності належних і допустимих доказів, які беззаперечно підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України, висновок суду про його винуватість ґрунтується на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини мають тлумачитися на користь особи.

Просить апеляційний суд постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погодившись з апеляційною скаргою захисника, заступник начальника Івано-Франківської митниці Сівірін О. подав заперечення на неї, в якій вважає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності підтверджують факт подання митному органу документів, що містили відомості, які не відповідали фактичним обставинам переміщення транспортного засобу через митний кордон України. Відомості та документи, отримані Івано-Франківською митницею від митних органів Чеської Республіки в межах міжнародної адміністративної взаємодопомоги, є належними та допустимими доказами, а законодавство не встановлює вимоги щодо їх додаткового нотаріального посвідчення чи легалізації. Суд першої інстанції належним чином дослідив та оцінив усі матеріали справи, встановив невідповідність відомостей у поданих для митного оформлення документах фактичним даним щодо операції з транспортним засобом та обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 МК України. Посилання апелянта на відсутність умислу та недопустимість окремих доказів зводяться фактично до незгоди з їх оцінкою судом та не підтверджені обставинами, які б ставили під сумнів законність і обґрунтованість постанови. Відтак підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Захисник подав клопотання про розгляд справи у відсутність його та ОСОБА_1 .

Представник Івано-Франківської митниці Тирський В.В. заперечив щодо задоволення апеляційної скарги захисника та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника митниці, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог статей 489, 529 Митного кодексу України та статті 280 КУпАП, суд при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.483 Митного кодексу України, адміністративним правопорушенням є переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, у тому числі шляхом подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх кількості, країни походження, відправника та/або одержувача.

Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та дійшов правильних висновків.

З висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.

Матеріалами справи, встановлено що при ввезенні автомобіля «Peugeout 3008», VIN НОМЕР_1 , митному органу було подано договір купівлі-продажу від 05 травня 2025 року (а.с. 13), відповідно до якого продавцем зазначена Alzbeta Stedronska, а вартість автомобіля становить 3700 євро. Водночас правдивість цих відомостей спростовується відповіддю компетентних органів Чеської Республіки, з яких вбачається, що цей автомобіль 04 травня 2025 року був проданий компанією «AURES Holdings» саме ОСОБА_1 за 8699,04 євро (а.с.32-35). Отже, подані митному органу документи містили неправдиві відомості як щодо продавця, так і щодо вартості товару.

Доводи захисту про недопустимість документів, отриманих із Чеської Республіки, з огляду на те, що вони подані у копіях, складені іноземною мовою, не мають нотаріально засвідченого перекладу та не пройшли додаткової процедури підтвердження достовірності, не дають підстав для їх відхилення. Відомості офіційно отримані Державною митною службою України від компетентного органу Чеської Республіки в межах міжнародної взаємодії, їх джерело є визначеним, а зміст істотних для справи обставин продавець, покупець, VIN автомобіля та його фактична вартість чітко встановлюється з матеріалів справи. Сам по собі іноземний характер документів, їх подання у копіях чи відсутність нотаріального засвідчення перекладу не свідчить про недостовірність викладених у них відомостей і не зумовлює автоматичної недопустимості доказу.

Крім того, висновок про винуватість ОСОБА_1 грунтується не лише на документах, отриманих із Чеської Республіки, а й на сукупності взаємоузгоджених доказів, зокрема митних декларацій, договорі купівлі-продажу, довіреності, поясненнях ОСОБА_2 та декларанта ОСОБА_6 . ОСОБА_2 пояснив, що саме ОСОБА_1 попросив його перевезти автомобіль через кордон, видав довіреність та передав документи, які надалі були подані митному органу. ОСОБА_6 також підтвердив, що декларування здійснював на підставі документів, наданих замовником. Отже, те, що безпосередньо автомобіль через кордон переміщував ОСОБА_2 , не виключає відповідальності ОСОБА_1 , оскільки ч.1 ст.483 МК України охоплює також дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон.

Необґрунтованими є й доводи про відсутність умислу. ОСОБА_1 був фактичним покупцем автомобіля за ціною 8699,04 євро, тому був обізнаний як про особу продавця, так і про реальну вартість транспортного засобу. Водночас для його переміщення через митний кордон було використано інший договір, у якому зазначено іншого продавця та ціну 3700 євро. З урахуванням того, що саме ОСОБА_1 передав перевізнику документи для ввезення автомобіля, такі обставини свідчать про усвідомлений характер його дій, а не про випадкову помилку.

Посилання апелянта на те, що висновок суду грунтується на припущеннях, також є безпідставним. Відомості щодо VIN автомобіля, особи покупця, фактичного продавця, вартості транспортного засобу, передачі документів перевізнику та їх подальшого використання при митному оформленні узгоджуються між собою та утворюють послідовну сукупність доказів. Об`єктивних даних, які б спростовували їх достовірність або підтверджували іншу версію подій, стороною захисту не наведено.

Доводи апеляційної скарги про недопустимість документів, отриманих від уповноважених органів Чеської Республіки, є безпідставними. Стаття 251 КУпАП та ст.495 МК України не встановлюють, що доказами можуть бути виключно оригінали документів, а також не передбачають як обов`язкову умову їх допустимості нотаріальне засвідчення перекладу чи додаткову легалізацію документів, одержаних у порядку міжнародної адміністративної взаємодії.

Відомості щодо обставин придбання автомобіля отримані Івано-Франківською митницею офіційним шляхом через Державну митну службу України від компетентного органу Чеської Республіки, тобто з установленого та перевірюваного джерела. Саме законодавство передбачає міжнародний обмін митною інформацією між Україною та Чеською Республікою.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд дійшов висновків про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника Фединяка Р.В. залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 17 серпня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ф.С. Шигірт