Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №344/16474/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 344/16474/25

Провадження № 22-ц/4808/1877/26

Головуючий у 1 інстанції Мигович О. М.

Суддя-доповідач Пнівчук

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої Пнівчук О. В.,

суддів: Бойчука І. В., Томин О. О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргуОСОБА_1 на ухвалу Калуського міськрайонного суду від 03 серпня 2026 року, у складі судді Миговича О. М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації,

в с т а н о в и в:

У вересні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. Просив стягнути з відповідачки на його користь грошову компенсацію у розмірі від вартості автомобіля марки HONDA ACCORD, 2017 року випуску, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , який був придбаний у період шлюбу та відчужений відповідачем без його згоди, а саме 334 687,00 грн.

Представником відповідачки ОСОБА_2 адвокатом Іванівим О. Б. подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивовано тим, що предметом спору у цій справі є поділ набутого у шлюбі між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спільного майна транспортного засобу автомобіля марки Honda Accord, 2017 року випуску, шляхом стягнення із відповідачки в користь позивача грошової компенсації за відчужений на даний час вказаний автомобіль. Оскільки, ухвалою Івано-Франківського міського суду від 27.01.2026 у справі № 344/1293/26 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю та вирішуються питання, які стосуються підстави позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації, то провадження у справі необхідно зупинити.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 03 серпня 2026 року клопотання відповідача адвоката Іваніва О. Б. про зупинення провадження – задоволено.

Провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації, зупинено до вирішення Івано-Франківським міським судом цивільної справи №344/1293/26 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Вважає що ухвала суду є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Зазначає, що відсутня об`єктивна неможливість розгляду справи. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ не є безумовною підставою для зупинення провадження. Суд першої інстанції не зазначив, які саме обставини чи факти не можуть бути встановлені та оцінені ним самостійно під час розгляду справи про стягнення грошової компенсації. Встановлення правового статусу майна (спільна сумісна чи особиста приватна власність) є складовою предмета доказування у цій справі й має здійснюватися судом на підставі наданих сторонами доказів без перенесення цього обов`язку на інше провадження.

Суд помилково констатував, що позовні вимоги про стягнення грошової компенсації є похідними в розумінні процесуального закону, що вимагає зупинення процесу. Насправді обидва позови стосуються одного й того самого об`єкта (транспортного засобу) та спрямовані на вирішення майнового спору між колишнім подружжям. Зупинення розгляду однієї справи до вирішення іншої, де заявлено протилежну вимогу щодо того ж майна, є штучним затягуванням процесу. Суд мав розглянути питання про об`єднання таких справ в одне провадження для спільного розгляду.

Питання зупинення провадження у даній справі № 344/16474/25 вже вирішувалося судом, про що зазначено в ухвалі Калуського районного суду Івано-Франківської області від 05.02.2026 про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Суд виходив з того, що питання про правовий режим коштів (спільні чи особисті) є складовою предмета доказування у справі про поділ майна; суд у даній справі мав всі процесуальні повноваження для оцінки відповідних доказів та вирішення іншої справи не є преюдиційним для цієї.

Зазначає що провадження по даній справі відкрито 16.09.2025 та відзив на позовні вимоги поданий 08.12.2025. Однак, 27.01.2026 відповідачка, зловживаючи своїми процесуальними правами, подала не зустрічний позов, а новий позов про визнання майна особистою приватною власністю ОСОБА_2 справа № 344/1293/26.

Вважає, що подання окремого позову з тотожними доводами та одночасне клопотання про зупинення провадження у справі про поділ майна свідчить про спробу штучного затягування розгляду справи, що суперечить принципам змагальності та розумних строків судового розгляду.

Первісним позовом є позов про поділ майна (стягнення грошової компенсації) та саме при розгляді цієї справи та у межах справи про поділ майна суд у будь-якому випадку зобов`язаний самостійно встановити правовий статус цього автомобіля.

Вважає, що питання, чи є автомобіль спільним сумісним, чи особистим приватним майном ОСОБА_2 є елементом доказування в обох справах одночасно. Суд у даній справі не може присудити компенсацію, не встановивши спочатку, чи є майно спільним.

Просить скасувати ухвалу суду про зупинення провадження у справі та направити справу до Калуського міськрайонного суду для продовження розгляду.

ОСОБА_2 правом на подачу відзиву не скористалась.

Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною другою статті 369 ЦПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із пунктом 14 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

З огляду на категорію справи, її апеляційний розгляд здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Згідно частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду відповідає.

Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції, виходив з того що від результату розгляду справи № 344/1293/26 про визнання майна особистою приватною власністю буде залежати розгляд справи за позовом ОСОБА_1 про поділ майна, а тому існує об`єктивна неможливість розгляду справи № 344/16474/25 до завершення розгляду справи № 344/1293/26.

З вказаними висновками колегія суддів погоджується.

Як встановлено судом, ухвалою Івано-Франіквського міського суду від 17 вересня 2025 року відкрито провадження у справі № 344/16474/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації.

Відповідно до ухвали Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 27.01.2026 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю (справа № 344/1293/26).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Визначаючи наявність передбачених статтею 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті, - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Критерії, які б дозволяли переконливо стверджувати про наявність чи відсутність об`єктивної неможливості розгляду справи, в процесуальному кодексі не визначені.

Водночас між двома справами, що розглядаються, має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній справі, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Верховний Суд України у постанові від 01 лютого 2017 року, справа №6-1957цс16 зробив висновок про те, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що зупинення провадження у цивільній справі з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки в тому разі, коли лише в тій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав вимог у даній справі чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, і з`ясувати, чи дійсно від наслідків розгляду зазначеної справи залежить прийняття рішення у цій цивільній справі.

Суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. З огляду на наведене для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Предмет спору – це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Предметом спору у даній справі є автомобіль, який був спільною сумісною власністю подружжя, зокрема стягнення грошової компенсації за автомобіль.

Предметом спору у справі № 344/1293/26 також є спірний автомобіль, а саме визнання автомобіля особистою приватною власністю ОСОБА_2 .

Отже, вищевказана цивільна справа № 344/1293/26 містить умови, які дають підстави вважати про взаємопов`язаність наслідків її розгляду на розгляд даної справи, оскільки обидві справи стосуються одного й того самого майна.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що задоволення позову ОСОБА_3 про визнання особистої власності на майно, може виключити повністю задоволення позову ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, що вказує на об`єктивні підстави для зупинення провадження у даній справі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі, оскільки вимоги сторін в обох справах є взаємовиключними та прийняте рішення у справі № 344/1293/26 може вплинути на хід розгляду даної справи.

Крім того, як вбачається з даних Єдиного державного реєстру судових рішень та даних автоматизованої системи документообігу суду, постановою Івано-Франіквського апеляційного суду від 11 червня 2026 року у справі № 344/1293/26 апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Іваніва О. Б. задоволено.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 20 квітня 2026 року, якою зупинено провадження у цій цивільній справі за позовом ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Іванів О Б., до ОСОБА_1 про визнання майна особистою приватною власністю до набрання законної сили рішенням у цивільній справі №344/16474/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошової компенсації, – скасовано, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що саме у справі №344/1293/26 вирішується питання належності спірного транспортного засобу до спільної сумісної власності подружжя чи до особистої приватної власності позивачки, тому ця справа не може бути зупинена до розгляду справи №344/16474/25, в якій вирішується питання стягнення грошової компенсації, яке є похідним від права власності на спірний транспортний засіб. Тому справа №344/16474/25 безпосередньо залежить від розгляду цієї справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було дотримано норми процесуального права при вирішенні по суті цього питання. А отже підстав для задоволення апеляційної скарги не встановлено.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішен ня без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381 – 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 представника залишити без задоволення, а ухвалу Калуського міськрайонного суду від 03 серпня 2026 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, у касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуюча О. В. Пнівчук

Судді: І. В. Бойчук

О. О. Томин