Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №346/2954/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 346/2954/26

Провадження № 33/4808/563/26

Категорія ст.124 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Сольський В. В.

Суддя-доповідач Кукурудз

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Кукурудз Б.І., в режимі відеоконференцзв`язку з участю захисника Юркевич Х.М. в інтересах ОСОБА_1 , представника потерпілого ОСОБА_2 адвоката Івонюка В.М. розглянувши апеляційну скаргу захисника Юркевич Х.М. на постанову Коломийського міськрайонного суду Івано – Франківської області від 14.08.2026 року,-

в с т а н о в и в:

Відповідно до матеріалів справи, 06 червня 2026 року приблизно о 09 год 50 хв. у с. Раківчик Коломийського району, по автодорозі Н-10 149+500, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "ГАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 , під час розвороту не переконався, що це буде безпечно та не надав дорогу автомобілю "Тойота Авенсіс" д.н. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив п.10.1 ПДР. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14 серпня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнуто із ОСОБА_1 у дохід держави судовій збір 665 грн. 60 коп.

В поданій апеляційній скарзі захисник Юркевич Х.М. в інтересах ОСОБА_1 вважає, що постанова суду є незаконною, прийнята без повного, всебічного та об`єктивного вивчення обставин справи.

Зазначає, що суд неповно та необ`єктивно з`ясував всі обставини справи та не врахував, що в діях ОСОБА_1 відсутні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП, та безпідставно визнав його винуватим у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Суд першої інстанції не взяв до уваги те, що схема ДТП складена з порушеннями вимог законодавства та посилався на дану схему як на один із доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 також судом не взято до уваги те, що час вчинення ДТП зафіксований у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення та час, зазначений у схемі ДТП не співпадають. Крім того судом у судовому засіданні не заслухано пояснення ОСОБА_1 , не взято до уваги поважність причин неявки та винесено постанову по даній справі за відсутності ОСОБА_1 .

Просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП.

Заслухавши учасників процесу, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до змісту ст.124 КУпАП відповідальність за вказаною статтею наступає у випадку порушення водієм "Правил дорожнього руху України", що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення 06 червня 2026 року приблизно о 09 год 50 хв. у с. Раківчик Коломийського району, по автодорозі Н-10 149+500, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом "ГАЗ" д.н.з. НОМЕР_1 , під час розвороту не переконався, що це буде безпечно та не надав дорогу автомобілю "Тойота Авенсіс" д.н. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, в наслідок чого здійснив з ним зіткнення, чим порушив п.10.1 ПДР. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписано.

Матеріали справи містять схему місця ДТП, яка відбулась 06.06.2026 року в с. Раківчик, на автодорозі Н-10 149+500, яку складено у зв`язку із зіткненням.

Схема ДТП підписана водієм ОСОБА_1 .

Також в матеріалах справи містяться: фотоматеріали, письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

Дії правопорушника ОСОБА_1 за ознаками ст. 124 КУпАП кваліфіковано вірно.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП не спростовані доводами апеляційної скарги.

Доводи апелянта стосовно недоведення вини ОСОБА_1 є безпідставними та нічим не підтверджені.

Заперечення захисника щодо недоведеності вини ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП апеляційним судом розцінено, як обраний спосіб захисту, з метою уникнення від відповідальності.

Отже, судом першої інстанції обґрунтовано визнано доведеним факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 10.1 ПДР, та правильно кваліфіковано його дії за ст. 124 КУпАП.

Додаткових об`єктивних доводів, які б спростовували цей висновок, або свідчили б про порушення норм КУпАП при прийнятті постанови суддею, а також відповідних додаткових доказів у скарзі не наведено і до апеляційного суду не надано.

Твердження захисника в апеляційній скарзі про те, що суд не взяв до уваги наявність іншої версії події яка мала місце 06.06.2026 року не заслуговують на увагу, оскільки як слідує з оскарженої постанови суд оцінив вказані розбіжності у сукупності з іншими наявними у матеріалах справи доказами та дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Інші доводи апелянта щодо незаконності оскаржуваної постанови не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним.

Отже, посилання апелянта на незаконність постанови судді є непереконливими.

Зважаючи на викладене, постанова суду щодо доведеності вини, кваліфікації дій, накладеного стягнення є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування не має, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Юркевич Х.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.08.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду Б.І. Кукурудз