Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №207/4836/24 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4579/26 Справа № 207/4836/24 Суддя у 1-й інстанції - Бистрова Л.О. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Петешенкової М.Ю., Макарова М.О.,

за участю секретаря судового засідання — Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року, у складі судді Бистрової Л.О., по справі № 207/4836/24 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська дніпропетровської області від 01 травня 2025 року за нововиявленими обставинами по цивільній справі №207/4836/24 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Сакура 60/2” до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком, –

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Південного районного суду м. Кам`янського від 01 травня 2025 року позовні вимоги ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сакура 60/2» заборгованість за період з жовтня 2021 року по вересень 2024 року по щомісячним внескам на утримання будинку та вивозу сміття розмірі 10684,69 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сакура 60/2» інфляційні втрати в сумі 2507,10 грн та 3% річних в сумі 421,34 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сакура 60/2» витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн, а всього на загальну суму 5528 грн (а.с.212-218 Том І).

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року залишено без змін (а.с.60-70 Том ІІ).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року заяву ОСОБА_1 про роз`яснення судового рішення залишено без задоволення (а.с.120-125 Том ІІ).

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення (а.с.133-136 Том ІІ).

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 30 грудня 2025 року заяву відповідача ОСОБА_1 про роз`яснення рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком залишено без задоволення (а.с.41-42 Том ІІІ).

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 02 березня 2026 року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року у справі за позовом ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком відмовлено.

Ухвалою Південного районного суду м. Кам`янського від 02 березня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року по цивільній справі за позовом ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком задоволено.

Розстрочено виконання рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Сакура 60/2» заборгованість за період з жовтня 2021 року по вересень 2024 року по щомісячним внескам на утримання будинку та вивозу сміття розмірі 10 684,69 грн, інфляційні втрати в сумі 2 507,10 грн та 3% річних в сумі 421,34 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн та витрати на правову допомогу в сумі 2 500 грн, а всього на загальну суму 19 141,13 грн на один рік, до 23.02.2027 року рівними частинами, а саме:

- до 23.03.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.04.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.05.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.06.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.07.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.08.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.09.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.10.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.11.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.12.2026 року 1 595,00 грн;

- до 23.01.2027 року 1 595,00 грн;

- до 23.02.2027 року 1 595,13 грн (а.с.105-109 Том ІІІ).

21 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року у справі за позовом ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком за нововиявленими, виключними обставинами, посилаючись на те, що він отримав копії документів, на які посилався позивач у суді, і з них встановив, що вони стосуються внесків на управління будинком, а не утримання спільного майна, як помилково зазначено у судових рішеннях. Всі надані матеріали стосуються лише внесків за управління будинком, які є обов`язковими виключно для членів ОСББ. Позивач же безпідставно ототожнив ці різні категорії внесків, тим самим надавши суду хибну інформацію про нібито його зобов`язання як зареєстрованої за адресою особи. Зміщення предмета спору відбулося без належного уточнення позовних вимог, без згоди сторін і без дослідження доказів, які підтверджують саме управління будинком. Таким чином, суди розглянули не той спір, який був заявлений, що призвело до ухвалення незаконного рішення. Ця обставина має істотне значення для правильного вирішення справи та не була встановлена судами під час первинного розгляду. Крім того, на момент подання позову він не був там зареєстрований, що унеможливлює правові підстави сплати навіть внесків за утримання будинку. Довідка про проживання надана самим ОСББ, яке не має повноважень підтверджувати фактичне проживання особи (а.с.1-3 Том ІV).

Ухвалою Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року заяву відповідача ОСОБА_1 від 21 жовтня 2025 року про перегляд рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року у справі за позовом ОСББ «Сакура 60/2» до ОСОБА_1 про стягнення внесків на управління будинком за нововиявленими, виключними обставинами залишено без задоволення, з підстав невідповідності такої заяви ОСОБА_1 вимогам ст. 423 ЦПК України та безпідставності цієї заяви, враховуючи, що фактично подання такої заяви відповідачем є спробою повторного оскарження рішення суду першої інстанції в невстановлений процесуальним законом спосіб, що зводиться до надання переоцінки доказам, які були предметом доказування у справі, та висновкам суду першої інстанції, з якими відповідач не погоджується (а.с.78-80 Том ІV).

Не погодившись з ухвалою суду, ОСОБА_1 у підсистемі “Електронний суд” у лютому 2026 року подав апеляційну скаргу, яку у липні 2026 року доповнив, в якій просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, направити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами на новий розгляд суду першої інстанції із зобов`язанням суд першої інстанції надати правову оцінку наведеним фактам з урахуванням вимог ст. 423 ЦПК України (а.с.118-120 Том ІV), обґрунтовуючи це невідповідністю встановлених судом першої інстанції обставин матеріалам справи та наявності істотних обставин, які, на думку скаржника, є нововиявленими, зокрема, що він проживає у Німеччині.

ОСББ “Сакура 60/2” через свого представника в підсистемі “Електронний суд”, скориставшись своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, у червні 2026 року подало відзив на апеляційну скаргу, де просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, зазначаючи про безпідставність доводів скаржника, які не спростовують законності ухвали суду (а.с.183-188 Том ІV).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Однією з підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України).

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Обставини, які є підставою для перегляду судового рішення, це юридичні факти, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, повинні бути істотними, тобто такими, що могли вплинути на висновки суду при ухваленні судового рішення і були встановлені після набрання ним законної сили.

Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в касаційному порядку.

Так, з практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава – учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Крім того, колегією суддів враховується, що Європейський суд з прав людини зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (P0N0MARY0V v. UKRAINE, № 3236/03, § 40, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, § 27, 28, ЄСПЛ, від 18 листопада 2004 року).

Суд першої інстанції вірно дійшов висновків, які узгоджується з викладеним у рішенні ЄСПЛ, що одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], заява № 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII). Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata (там само, п. 62), тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно із цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Суд має забезпечити, наскільки це можливо, справедливу рівновагу між інтересами відповідної особи та необхідністю підтримання ефективності системи судочинства (рішення у справах "Нікітін проти Росії" (Nikitin v. Russia), заява № 50178/99, п. 57, ECHR 2004-VIII, та "Савінський проти України" (Savinskiy v. Ukraine), заява № 6965/02).

Як зазначив Європейський суд з прав людини, повага до принципу верховенства права та поняття справедливого судового розгляду вимагає, щоб усі підстави застосування зворотної сили закону аналізувалися з особливою пильністю (рішення усправі "Зелінський і Прадель та Гонсалес і інші проти Франції" (ZielinskiandPradal &GonzalezandOthersv.France)).

Процедура нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження сама по собі не суперечить вимозі щодо юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia), заява № 69529/01, п. п. 2728, рішення від 6 грудня 2005 року у справі "Попов проти Молдови" № 2 (Popov v. Moldova № 2), заява № 19960/04, п. 46). Однак суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.

Разом з цим судом першої інстанції вірно застосовані п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України та у порівнянні із усталеною судовою практикою Європейського суду з прав людини, якими зазначено, що нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, з чим погоджується і колегія суддів.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що дослідження обставин і перевірка доказів про наявність нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нової правової оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті, та кваліфікації таких обставин як нововиявлених.

Разом з цим колегія суддів відзначає, що доводи скаржника про те, що предметом розгляду судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було внески за утримання будинку та комунальні послуги, тоді як відповідачем отримано докази щодо внесення членських внесків ОСББ, не приймаються до уваги, оскільки таким доводам вже було надано належну правову оцінку судом першої інстанції, а іншими обставинами, як нововиявленими, скаржник не апелює.

Крім того, доводи скаржника щодо непроживання його за спірною адресою, що він також вважає нововиявленими обставинами, колегія суддів також відхиляє, оскільки такі доводи не можуть бути підставою для скасування судового рішення в порядку ст. 423 ЦПК України, враховуючи, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 09 вересня 2025 року зазначене рішення Південного районного суду міста Кам`янського від 01 травня 2025 року було залишено без змін.

Враховуючи вище зазначене, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається скаржник, не є нововиявленими, не спростовують обставини, встановлені на момент розгляду справи судом першої інстанції, яке до того ж в касаційному порядку не оскаржувалось, і не можуть бути підставою для скасування судового рішення у порядку його перегляду за нововиявленими обставинами за правилами ст. 423 ЦПК України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини, норми як матеріального, так і процесуального права, які регулюються спірні правовідносини та вірно дійшов висновку про відмову ОСОБА_1 у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 01 травня 2025 року, тому відсутні підстави для скасування ухвали Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, –

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — залишити без задоволення.

Ухвалу Південного районного суду м.Кам`янського Дніпропетровської області від 29 січня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені “15” вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено “18” вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.Ю. Петешенкова

М.О.Макаров