Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №190/2538/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/5798/26 Справа № 190/2538/25 Суддя у 1-й інстанції - Фирса Ю.В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Городничої В.С.,

суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у м.Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича на рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року у складі судді Фирси Ю.В. по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2025 року ТОВ «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами (т. 1 а.с. 1-8), в обґрунтування якого посилалось на те, що 28 серпня 2021 року та 11 вересня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договори відповідно №104064192 та №4312917. Вказані кредитні договори укладені в електронній формі в особистому кабінеті відповідача, що створений в інформаційно - телекомунікаційній системі кредитодавця та доступний через його сайт та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. За умовами договору №104064192 від 28.08.2021 року відповідач отримала шляхом переказу на картковий рахунок кредит в сумі 7 000,00 грн, проценти за користування кредитом 2 625,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку кредиту на кожен день строку користування кредитом. За умовами договору №4312917 від 11.09.2021 року відповідач отримала кредит в сумі 8 000,00 грн, проценти за користування кредитом 6 000,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5% від фактичного залишку кредиту на кожен день строку користування кредитом, кредит надано шляхом переказу на картковий рахунок відповідача, який остання зобов`язалась повернути, сплативши проценти за його користування. 17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №104064192 від 28.08.2021 року. 10.01.2023 року було укладено договір факторингу№10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №104064192 від 28.08.2021 року до ОСОБА_1 28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір факторингу №28-12/2021-72, відповідно до умов якого останній набув право грошової вимоги до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №4312917 від 11.09.2021 року. 10.01.2023 року було укладено договір факторингу№10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі до відповідача за договором №4312917 від 11.09.2021 року.

Окрім того, 02 вересня 2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір №77554182, за умовами якого відповідач отримав шляхом перерахування на його рахунок кредит в сумі 9 000,00 грн, процентна ставка 1,99%, яка нараховується за день користування позикою. Договір укладений в електронній формі у відповідності до положень Закону України «Про електронну комерцію». 27.01.2022 року був укладений договір №27/01/2022 відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і до ОСОБА_1 за кредитним договором №77554182 від 02.09.2021 року. 10.01.2023 року укладено договір факторингу№10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №77554182 від 02.09.2021 року.

Отже, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до Відповідача за кредитними договорами №104064192 від 28.08.2021 року, №4312917 від 11.09.2021 року та №77554182 від 02.09.2021 року.

Відповідач свої зобов`язання не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість за договором №104064192 від 28.08.2021 року в розмірі 55 545,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 47 775 грн, заборгованість за комісіями - 770 грн; за договором №4312917 від 11.09.2021 року в розмірі 62 720,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 54 720,00 грн; за договором №77554182 від 02.09.2021 року в розмірі 30 656,71 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9 000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 21 492,00 грн, інфляційні збитки - 144,00 грн, нараховані 3% річних - 20,71 грн. Загальна сума заборгованості за кредитними договорами складає 148 921,71 грн, яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку. Крім того, просять стягнути сплачений судовий збір у розмірі 3 028,00 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 25 000,00 грн.

Рішенням П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року позов ТОВ «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами - задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість в розмірі 101 742 (сто одну тисячу сімсот сорок дві ) грн 00 коп з яких:

- за договором №104064192 від 28 серпня 2021 року в розмірі 33 250 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 26 250 грн;

- за договором №4312917 від 11 вересня 2021 року в розмірі 38 000 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 30 000 грн;

- за договором №77554182 від 02 вересня 2021 року у розмірі 30 492 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 21 492 грн, сплачений судовий збір у розмірі 2 068 дві тисячі шістдесят вісім ) грн 70 коп та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовлено (т. 1 а.с. 232-243).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 через свого адвоката Калініна С.К. подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на невірне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить змінити рішення суду та стягнути з неї на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість в розмірі 37 998,00 грн з яких:

- за договором №104064192 від 28 серпня 2021 року в розмірі 9 625,00 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 7 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 2 625,00 грн;

- за договором №4312917 від 11 вересня 2021 року в розмірі 14 000,00 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 6 000,00 грн;

- за договором №77554182 від 02 вересня 2021 року у розмірі 14 373,00 грн, а саме: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 9 000,00 грн, сума заборгованості за нарахованими процентами - 5 373,00 грн, сплачений судовий збір у розмірі 772,60 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 3 827,31 грн, в іншій частині заявлених вимог відмовити, а також стягнути з ТОВ «Коллект центр» на її користь витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції 11 172,68 грн, в суді апеляційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн та судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3 633,60 грн (т. 2 а.с. 1-13).

ТОВ «Коллект Центр» скористалось своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін (т. 2 а.с. 35-46).

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду змінити в оскарженій частині враховуючи наступне.

Враховуючи зміст апеляційної скарги рішення суду першої інстанції оскаржується лише в частині стягнення заборгованості за нарахованими відсотками та в частині розподілу судових витрат, а тому рішення суду в іншій частині колегією суддів не переглядається.

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним .

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Судом встановлено, що 28.08.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено договір №104064192. Відповідно до даного договору Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 7 000 гривень строком на 30 днів до 27.09.2021 року, комісія за надання кредиту 770,00 гривень, проценти за користування кредитом 2 625,00 гривень, які нараховуються за ставкою 1,25% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 10 395,00 гривень.

Відповідно до анкети-заяви на кредит №104064192 від 28.08.2021 року встановлено, що дійсно ОСОБА_1 були погоджені умови по кредитуванню, а саме сума кредиту 7 000 грн, на строк 30 днів, комісія за надання 11% одноразово, процентна ставка 1,25% за кожен день користування. Дата повернення кредиту 27.09.2021 року, сума повернення 10 395,00 грн.

Такі ж самі умови кредитування прописані в паспорті споживчого кредиту №104064192 від 28.08.2021 року. В паспорті зазначено, що позичальник може продовжити строк кредитування: - на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту, в наступних розмірах: на 3 дні максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3,00 на 7 днів - 5,00, на 15 днів 10,00. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 1,25% за кожен день користування кредитом; на стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 Договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник (споживач) продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом.

Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: кредитодавцем може нараховуватись пеня; процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватись) при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом, що становить відсотків річних.

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №104064192 від 28.08.2021 року встановлено, що кредит наданий на строк 30 днів, загальна вартість кредиту становить 10 395,00 грн, яка складається, тіло кредиту 7 000 грн, проценти за користування кредитом 2 625,00 грн та комісія за надання кредиту 770,00 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір №104064192 від 28.08.2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Одноразовий ідентифікатор W16754, дата відправки ідентифікатору 28.08.2021 року, номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до квитанції від 28.08.2021 року, ТОВ «ФК «Елаєнс» було перераховано на карту за №537523ХХХХХХ0714 грошові кошти в сумі 7 000,00 грн.

З наданих документів судом встановлено, що дійсно між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №104064192 від 28.08.2021 року. Відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Факт укладання кредитний договір №104064192 від 28.08.2021 року та отримання за ним кредитних коштів відповідачкою не заперечується.

Крім того, 11.09.2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачкою укладено договір №4312917. Відповідно до даного договору Товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 8 000 гривень строком на 30 днів до 11.10.2021 року, комісія за надання кредиту 1 520,00 гривень, проценти за користування кредитом 6 000,00 гривень, які нараховуються за ставкою 2,50% від фактичного залишку за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 15 520,00 гривень.

Відповідно до анкети-заяви на кредит №4312917 від 11.09.2021 року встановлено, що дійсно ОСОБА_1 були погоджені умови по кредитуванню, а саме сума кредиту 8 000 грн, на строк 30 днів, комісія за надання 19% одноразово, процентна ставка 2,50% за кожен день користування. Дата повернення кредиту 11.10.2021 року, сума повернення 15 520,00 грн.

Такі ж самі умови кредитування прописані в паспорті споживчого кредиту №4312917 від 11.09.2021 року. В паспорті зазначено, що позичальник може продовжити строк кредитування: - на пільгових умовах відповідно до п. 2.3.1.1 Договору, сплативши в т.ч. комісію за управління та обслуговування кредиту, в наступних розмірах: на 3 дні максимальний розмір комісії, відсоток від поточного залишку кредиту 3,00 на 7 днів - 5,00, на 15 днів 10,00. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на пільгових умовах, проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 2,50% за кожен день користування кредитом; на стандартних (базових) умовах відповідно до п.2.3.1.2 Договору, на 1 день, шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування. Таке продовження строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник (споживач) продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. Протягом періоду на який продовжено строк кредитування на стандартних (базових) умовах проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом.

Наслідки прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит: кредитодавцем може нараховуватись пеня; процентна ставка, яка застосовується (може застосовуватись) при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України: в період прострочення проценти нараховуються за ставкою 5,00% за кожен день користування кредитом, що становить відсотків річних.

Відповідно до графіку платежів за договором про споживчий кредит №4312917 від 11.09.2021 року встановлено, що кредит наданий на строк 30 днів, загальна вартість кредиту становить 15 520,00 грн, яка складається, тіло кредиту 8 000 грн, проценти за користування кредитом 6 000,00 грн та комісія за надання кредиту 1 520,00 грн.

Згідно довідки про ідентифікацію клієнт ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з якою укладено договір №4312917 від 11.09.2021 року, ідентифікована ТОВ «Мілоан». Одноразовий ідентифікатор W42365, дата відправки ідентифікатору 11.09.2021 року, номер телефону НОМЕР_2 .

Відповідно до квитанції від 11.09.2021 року, ТОВ «ФК «Елаєнс» було перераховано на карту за № НОМЕР_3 грошові кошти в сумі 8 000,00 грн.

З наданих документів судом встановлено, що дійсно між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Мілоан» укладено кредитний договір №4312917 від 11.09.2021 року. Відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Факт укладання кредитний договір №4312917 від 11.09.2021 року та отримання за ним кредитних коштів відповідачкою не заперечується.

Також, 02.09.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було підписано договір позики №77554182, який було підписано електронним підписом відповідача.

Відповідно до п. 2 Договору позики сума Позики складає 9 000,00 грн, строк позики 30 днів, процентна ставка 1,99%, яка нараховується за кожен день користування позикою.

Підписанням договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (п. п. 5.1. п. 5 Договору позики). Також відповідач погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, у тому числі і на умовах фінансового розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/, їх зміст, суть, об`єм, зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі (п. п. 5.2 п. 5 договору позики). Правила надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» перебувають у загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.mycredit.ua.

Пунктом 5.2. Договору позики передбачено, що Позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику (далі - Правила), (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/їх.

Пунктом 6.1. Правил передбачено, що за користування позикою Позичальник сплачує Товариству проценти у розмірах, визначених у Договорі позики.

Відповідно до пункту 6.3. Правил нарахування процентів за користування Позикою починається з дати зарахування коштів на платіжну картку Позичальника та нараховується за процентними ставками, зазначеними в Договорі позики, за кожен день (календарну дату) користування позикою, включаючи день (дату) видачі позики та включаючи день (дату) її повернення.

Відповідно до графіку платежів за договором позики №77554182 від 02.09.2021 року встановлено, що кредит наданий на строк 30 днів, загальна вартість кредиту становить 14 373,00 грн, яка складається, тіло кредиту 9 000 грн та проценти за користування кредитом 5 373,00 грн.

Довідкою ТОВ «ФК «Фінекспрес» від 11 грудня 2025 року, наданою ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» підтверджується прийняття та виконання платіжної операції, здійсненої 02 вересня 2021 року на суму 9 000,00 грн, отримувач - ОСОБА_1 - ЕПЗ номер - НОМЕР_4 . У вказаній довідці також зазначено, що ТОВ «ФК «Фінекспрес» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку, підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів».

З наданих документів судом встановлено, що дійсно між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір позики №77554182 від 02.09.2021 року. Відповідачка була ознайомлена з усіма його істотними умовами та їй була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства. Факт укладання договору позики №77554182 від 02.09.2021 року та отримання за ним коштів відповідачкою не заперечується.

Відповідно до положень Договорів ці Договори укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, відповідач здійснила дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, Кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.

Згідно ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору . Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Таким чином, сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення таких договорів, на таких умовах шляхом підписання договорів за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

17.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №17/12-2021-62, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №104064192 від 28.08.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 31 395,00 грн, з яких: 7 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 23 625,00 грн заборгованість за процентам; 770,00 - заборгованість по комісії.

28.12.2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено Договір факторингу №28-12/2021-72м, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №4312917 від 11.09.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 . Згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 39 520,00 грн, з яких: 8 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 31 520,00 грн заборгованість за процентам.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором про споживчий кредит №104064192 від 28.08.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 55 545,00 грн, з яких: 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 47 775,00 грн заборгованість за процентам та 770,00 - заборгованість по комісії, а також за договором про споживчий кредит №4312917 від 11.09.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , згідно з витягом з реєстру боржників право вимоги до відповідача становить 62 720,00 грн, з яких: 8 000 грн заборгованість за тілом кредиту; 54 720,00 грн заборгованість за процентам.

27.01.2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №27/01/2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає), а ТОВ «Вердикт Капітал» приймає належні права вимоги до боржників, у тому числі і за договором №77554182 від 02.09.2021 року.

Відповідно до копії витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу №27/01/2022 від 27.01.2022 року ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір про відступлення права вимоги №10-01/2023, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає), а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні права вимоги до боржників, у тому числі і за договором №77554182 від 02.09.2021 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

На підставі ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ч. 1 ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Обидва договори факторингу та реєстри прав вимог містять чітку інформацію щодо боржника, номеру та дати договору позики, укладеному між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_2 , та суми заборгованості. Договори факторингу та реєстри прав вимог містять підписи сторін, за такого є належними та допустимими доказами.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач набув право вимоги до відповідача за договорами №104064192 від 28.08.2021 року, №4312917 від 11.09.2021 року та №77554182 від 02.09.2021 року.

Згідно розрахунку суми заборгованості за договором №104064192 від 28.08.2021 року, наданого позивачем, вбачається що відповідач заборгованість в повному обсязі не погашала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 55 545,00 грн, з яких: 7 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 47 775,00 грн сума заборгованості за процентами та 770,00 грн заборгованість по комісії.

Згідно розрахунку суми заборгованості за договором №4312917 від 11.09.2021 року, наданого позивачем, вбачається що відповідач заборгованість в повному обсязі не погашала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 62 720,00 грн, з яких: 8 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 54 720,00 грн сума заборгованості за процентами.

Згідно розрахунку суми заборгованості за договором №77554182 від 02.09.2021 року, наданого позивачем, вбачається що відповідач заборгованість в повному обсязі не погашала, внаслідок чого у неї утворилась заборгованість у розмірі 30 656,71 грн, з яких: 9 000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 21 492,00 грн сума заборгованості за процентами, інфляційні збитки - 144,00 грн та 3% річних - 20,71 грн.

Оскільки фактично отримані та використані відповідачем кредитні кошти на час звернення до суду не повернуті, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача тіла кредиту за договором №104064192 від 28.08.2021 року в сумі 7 000 грн, за договором №4312917 від 11.09.2021 року в сумі 8 000 грн та за договором №77554182 від 02.09.2021 року в сумі 9 000 грн. Крім того, зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 в цій частині визнає позовні вимоги позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просило також стягнути заборгованість за процентами за договором №104064192 від 28.08.2021 року в сумі 47 775,00 грн, за договором №4312917 від 11.09.2021 року в сумі 54 720,00 грн та за договором №77554182 від 02.09.2021 року в сумі 21 942,00 грн.

При вирішенні позовних вимог щодо стягнення процентів, які заперечуються відповідачем, суд виходив з того, що умовами договорів не передбачено пролонгації строку кредитування більше, ніж на 60 днів, а отже, не передбачено і нарахування процентів за користування кредитом поза межами цього строку. При перевірці розміру відсотків, заявлених позивачем до стягнення суд ураховує умови Кредитного договору, узгоджені відповідачем у частині строку та порядку нарахування відсотків, складові показники, факт продовження строку дії договору відповідачем, принцип арифметичної вірності та послідовності, а отже приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача відсотків по кредитному договору №104064192 від 28.08.2021 року у розмірі 26 250 грн (7 000 х 30 х 2,50%) + (7 000 х 60 х 5%), по кредитному договору №4312917 від 11.09.2021 року у розмірі 30 000 грн (8 000 х 30 х 2,50%) + (8 000 х 60 х 5%), по кредитному договору №77554182 від 02.09.2021 року у розмірі 21 492 грн.

Колегія суддів в повній мірі погодитись з такими висновками погодитись не може.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначена правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постановах: від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, провадження №14-10цс18, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, провадження №4-154цс18, від 31 жовтня 2018 року у справі №202/4494/16-ц, провадження №14-318цс18.

Згідно умов договору №104064192 від 28.08.2021 року, строк договору 30 днів, дата надання кредиту 28.08.2021 року, дата повернення позики 27.09.2021 року.

Згідно умов договору №4312917 від 11.09.2021 року, строк договору 30 днів, дата надання кредиту 11.09.2021 року, дата повернення позики 11.10.2021 року.

Таким чином, строк кредитування за договором №104064192 від 28.08.2021 року сплив 27.09.2021 року, а за договором №4312917 від 11.09.2021 року сплив 11.10.2021 року.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п. 1.3, запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6. договору. Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах, проценти з дня продовження строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах, згідно п. 2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6. договору. Стандартна (базова) процентна ставка не є підвищеною. Якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованості зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових) умовах це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка, що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановлено п. 1.6 та процентною ставкою визначеною п. 1.5.2 договору. Після спливу строку кредитування (з урахуванням пролонгацій) нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено товариством без письмової (такої, що прирівнюєте до письмової) згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.3.1.2 Договору позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватися кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.

Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед Кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту)

Пункт 6.3 Договору передбачає, що приймаючи пропозицію ТОВ «Мілоан» про укладення цього кредитного договору, позичальник погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у тому числі Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.

Разом з тим, колегія суддів з цього приводу враховує наступне.

Відповідно до п. 2.3.1 договорів №104064192 від 28.08.2021 року та №4312917 від 11.09.2021 року позичальник за наявності відповідної пропозиції має право на продовження строку користування /повернення кредиту та таких самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Належних та допустимих доказів пролонгації договорів №104064192 від 28.08.2021 року та №4312917 від 11.09.2021 року матеріали справи не містять, оскільки така пролонгація за умовами договору мала здійснюватися шляхом здійснення платежу на користь позивача та погодження останнім пропозиції (оферти) позичальника про це.

Частиною восьмою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" установлено, що нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідач категорично заперечує погодження між сторонами умов щодо продовження (пролонгації) строку договорів №104064192 від 28.08.2021 року та №4312917 від 11.09.2021 року понад 30 днів, що підтверджується змістом відзиву на позовну заяву та змістом апеляційної скарги.

Виходячи з викладеного, встановивши погодження між сторонами умов (пункту 2.3.1) про продовження строку користування кредитом через ініціативу позичальника (здійснення платежу на користь товариства), яку має право погодити позикодавець; враховуючи заперечення відповідачем таких умов про автопролонгацію строку кредитування та положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", - колегія дійшла висновку про недоведеність позивачем факту продовження строку кредитування понад тридцять днів, який було визначено у пункті 2.3.1 договорів №104064192 від 28.08.2021 року та №4312917 від 11.09.2021 року.

Враховуючи споживчий характер правовідносин, апеляційний суд виходить із того, що за відсутності належних та допустимих доказів сумніви та припущення мають тлумачитися переважно на користь споживача, який зазвичай є «слабкою» стороною у таких цивільних відносинах, правові відносини споживача з фінансовою установою фактично не є рівними.

У зв`язку з цим, підстави для стягнення з відповідача на користь позивача процентів за користування кредитом за межами строку кредитування відсутні.

На викладене вище місцевий суд увагу не звернув, дійшов безпідставного висновку про автопролонгацію строку кредитування за договорами №104064192 від 28.08.2021 року та №4312917 від 11.09.2021 року, тому оскаржуване рішення підлягає зміні в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування кредитом за вищевказаними договорами шляхом зменшення загальної суми заборгованості за договором №104064192 від 28.08.2021 року з 33 250 грн до 9 625,00 грн шляхом зменшення розміру заборгованості за відсотками з 26 250 грн до 2 625,00 грн та шляхом зменшення загальної суми заборгованості за договором №4312917 від 11.09.2021 року з 38 000 грн до 14 000,00 грн шляхом зменшення розміру заборгованості за відсотками з 30 000 грн до 6 000,00 грн.

Також, апеляційним судом з`ясовано, що в позовній заяві ТОВ «Коллект Центр» просить стягнути із ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за договором позики №77554182 від 02.09.2021 року як за період строку кредитування, так і після закінчення цього строку.

Так, з наданого позивачем розрахунку заборгованості слідує, що кредитором нараховувались відсотки поза межами строку кредиту, оскільки пунктом 2.2. договору позики передбачено, що строк договору становить 30 днів, тобто до 02 жовтня 2021 року.

Посилання позивача та висновки суду першої інстанції щодо пролонгації договору позики колегія суддів вважає хибними, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що позичальником було вчинено дії направлені на пролонгацію строку договору позики у відповідності до вимог п. 7.7. Правил, враховуючи той факт, що відповідачем не було здійснено дій по внесенню грошових коштів на ім`я Товариства на погашення заборгованості за договором.

На викладене вище місцевий суд уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив, тому рішення суду підлягає зміні в частині вирішення позовних вимог щодо стягнення процентів за користування коштами за договором позики №77554182 від 02.09.2021 року шляхом зменшення загальної суми заборгованості з 30 492 грн до 14 373 грн шляхом зменшення розміру заборгованості за відсотками з 21 492 грн до 5 373,00 грн.

Враховуючи все вище зазначене, оскаржене рішення суду підлягає зміні, зменшивши загальну суму заборгованості з 101 742 грн до 37 998 грн шляхом зменшення розміру заборгованості за відсотками з 77 742 грн до 13 998 грн.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», пункт 32).

Крім того, враховуючи зміну рішення шляхом зменшення суми заборгованості, рішення суду в частині розподілу судових витрат підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення та стягнення судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог позову і апеляційної скарги.

Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви ТОВ «Коллект Центр» сплатило судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Також, ТОВ «Коллект Центр» в позові зазначило орієнтовний розрахунок судових витрат, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн, які підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та які просив стягнути з відповідача.

Рішенням місцевого суду вимоги щодо витрат на правничу допомогу задоволено частково та стягнуто їх у розмірі 10 000,00 грн. При визначенні вказаного розміру судом першої інстанції було враховано висновки щодо застосування відповідних норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19, те, що справа є незначної складності, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а також те, що вказаний розмір відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Зі змісту апеляційної скарги видно, що апелянт не оскаржує рішення суду в частині стягнення витрат на правничу допомогу. Враховуючи вказане, колегія суддів не вбачає підстав для перегляду рішення суду в частині визначення судом першої інстанції розміру витрат на правничу допомогу позивача.

Також, ОСОБА_1 в суді першої інстанції зазначила орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн, які підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та які просила стягнути з позивача. Позивач в суді першої інстанції клопотання про зменшення вказаного розміру не подавав.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про зміну рішення шляхом зменшення загального розміру заборгованості у зв`язку зі зменшенням розміру процентів, судові витрати по справі сторін підлягають стягненню пропорційно до задоволених вимог, а саме сплачений позивачем судовий збір у сумі 772,75 грн, витрати на правничу допомогу позивача у сумі 2 552 грн та витрати на правничу допомогу відповідача у сумі 11 172 грн.

При подачі апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у сумі 3 633,60 грн та заявлено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн, які підтверджені належними доказами наявними в матеріалах справи, та які просила стягнути з позивача. Позивач в суді апеляційної інстанції клопотання про зменшення вказаного розміру не подавав.

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення вимог апеляційної скарги, судові витрати відповідача підлягають стягненню на її користь з позивача пропорційно до задоволених вимог апеляційної скарги, а саме судовий збір у сумі 2 706,31 грн та витрати на правничу допомогу у сумі 7 448 грн.

Відповідно до частини 10 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи зазначене вище, з ТОВ «Коллект центр» на користь ОСОБА_1 в порядку ч. 10 ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі у сумі 18 001,56 грн (11 172 грн + 2 706,31 грн + 7 448 грн (судові витрати відповідача) - 772,75 грн + 2 552 грн (судові витрати позивача).

Керуючись ст. ст. 259, 367, 374, 376, 382-383 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича - задовольнити.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року в оскарженій частині - змінити, зменшивши загальну суму заборгованості з 101 742 (сто одна тисяча сімсот сорок дві) грн 00 коп до 37 998 (тридцять сім тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 00 коп шляхом зменшення розміру заборгованості за відсотками з 77 742 (сімдесят сім тисяч сімсот сорок дві) грн 00 коп до 13 998 (тринадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто вісім) грн 00 коп.

Рішення П`ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2026 року в частині розподілу судових витрат - скасувати з ухваленням в цій частині нового рішення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» на користь ОСОБА_1 в порядку ч. 10 ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі у сумі 18 001 (вісімнадцять тисяч одна) грн 56 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені «08» вересня 2026 року.

Повний текст постанови складено «18» вересня 2026 року.

Головуючий: В.С. Городнича

Судді: М.М. Пищида

О.В. Свистунова