Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №607/18721/26 — Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.09.2026 Справа №607/18721/26 Провадження №2-а/607/490/2026

м. Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Царук І.М.

за участю секретаря судового засідання Захарка Р.Я.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу №607/18721/26 за позовом адвоката Сабатюк Наталії Петрівни, поданого в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026,

ВСТАНОВИВ:

27.08.2026 адвокат Сабатюк Н.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказана постанова є незаконною та підлягає скасуванню, оскільки викладені у ній обставини порушення ОСОБА_1 правил військового обліку не відповідають дійсним обставинам справи. На обґрунтування таких вимог представник позивача зазначає, що згідно оспорюваної постанови ОСОБА_1 у провину ставиться те, що він не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», не дивлячись на те, що повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для проходження ВЛК він не отримував, а відтак не був обізнаним з необхідністю прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з цією метою. Зазначає, що постанова №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026 не містить жодної інформації про обставини справи, зокрема, щодо належного направлення повістки та щодо факту (або спроб) її вручення позивачу. Крім того, просить врахувати, що відповідно до оскаржуваної постанови адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП було накладено ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 поза межами строку, передбаченого вимогами ч. 9 ст. 38 КУпАП. За наведеного та посилаючись на положення ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 12, 19, 20, 21, 25, 26, 44, 47, 122, 160, 161, 257, 259 КАС України та ст. ст. 287-289 КУпАП, представник позивача просить скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП – закрити. Одночасно адвокат Сабатюк Н.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просить поновити пропущений позивачем процесуальний строк на звернення до суду з даним позовом, посилаючись на те, що про наявність оскаржуваної постанови він дізнався лише після відкриття виконавчого провадження 21.08.2026, що об`єктивно перешкоджало його зверненню до суду у строк, передбачений вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.09.2026 позовну заяву адвоката Сабатюк Н.П., подану в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026, залишено без руху.

01.09.2026 на виконання вимог ухвали судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.09.2026 представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Сабатюк Н.П. усунула недоліки раніше поданої нею в інтересах ОСОБА_1 позовної заяви.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.09.2026 позовну заяву адвоката Сабатюк Н.П., подану в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, визначено відповідачу строк для подання відзиву, роз`яснено особливості розгляду цієї категорії справ та призначено судове засідання у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області на 17.09.2026.

14.09.2026 представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 Перенчуком О.В. до суду подано відзив на позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Н.П., в якому викладені заперечення щодо позовних вимог та прохання відмовити у їх задоволенні, з посиланням на те, що ОСОБА_1 за обставин, викладених у винесеній щодо нього постанові, порушив правила військового обліку, в особливий період, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Вказана постанова, на думку представника відповідача, є правомірною та прийнятою з дотриманням норм чинного законодавства, оскільки ОСОБА_1 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вважався обмежено придатними до військової служби у воєнний час, а тому останній відповідно до вимог пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» в строк до 5 червня 2025 року був зобов`язаний пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, чого не виконав без поважних причин. Крім того, представник відповідача просить врахувати, що згідно поданої ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста (застосунок «Резерв+») заяви від 15.06.2026, останній визнав факт порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, підтвердив, що не оспорюватиме допущене ним порушення та погодився на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності. Таким чином, на переконання представника відповідача, позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сабатюк Н.П. до ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування оскаржуваної постанови є необґрунтованими та безпідставними, а тому просить у задоволенні таких відмовити повністю. Крім того, просить здійснювати судовий розгляд даної справи у відсутності представника відповідача.

Будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи, позивач ОСОБА_1 , його представник – адвокат Сабатюк Н.П. та представник відповідача – ІНФОРМАЦІЯ_2 в судове засідання не з`явилися, від представника позивача – адвоката Сабатюк Н.П. надійшла заява про розгляд вказаної справи без її участі, що згідно з вимогами ч. 3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведеного, та враховуючи, що учасники даної справи належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, однак в судове засідання не з`явилися, а потреба заслухати свідка чи експерта у даній справі відсутня, суд визнав за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

На підставі ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, суд враховує наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За змістом ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно з ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Судом встановлено, що постанова №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП винесена ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 16.06.2026, у зв`язку з чим останнім днем звернення до суду з позовом щодо оскарження даної постанови є 26.06.2026. Проте, вказана позовна заява подана адвокатом Сабатюк Н.П. в інтересах ОСОБА_1 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області лише 27.08.2026, тобто з пропуском встановленого вимогами ч. 2 ст. 286 КАС України десятиденного строку для звернення до адміністративного суду.

Як видно, при зверненні до суду з даним позовом адвокат Сабатюк Н.П., діючи в інтересах ОСОБА_1 , просила поновити строк на оскарження постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026, посилаючись на те, що про наявність оскаржуваної постанови ОСОБА_1 дізнався лише після відкриття виконавчого провадження 21.08.2026.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку для звернення до адміністративного суду, суд вважає, що причини пропуску строку звернення позивача ОСОБА_1 з цим позовом до суду є поважними, а тому заява його представника – адвоката Сабатюк Н.П. про поновлення пропущеного строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з вимогами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судом встановлено, що 16.06.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнято постанову №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, згідно з якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень. Зі змісту вказаної постанови вбачається, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов (відмовився від проходження) ВЛК, чим порушив вимоги пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», чим допустив порушення правил військового обліку в особливий період.

Позивач вважає вказану постанову незаконною та такою, що прийнята з порушенням вимог чинного законодавства, а тому просить її скасувати. Перевіряючи вказані доводи позивача, суд виходить з наступного.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Порядок та підстави притягнення особи до адміністративної відповідальності регулюються нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Так, згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, притягненню особи до адміністративної відповідальності обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за скоєння якого передбачена чинним законодавством.

При цьому притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та достатніми доказами, що не викликають сумніву.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як передбачено ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 210 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, вчинене в особливий період.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, виражається у порушенні правил військового обліку, вчиненому в особливий період, що полягає, зокрема, у порушенні встановленого законодавством обов`язку проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Як видно зі змісту постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026, ОСОБА_1 у провину ставиться непроходження (відмова від проходження) на виконання вимог пункту 2 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», військово-лікарської комісії.

Обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації встановлені положеннями статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно з якими громадяни зобов`язані, окрім іншого: проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 №4235-IX встановлено обов`язок для громадян України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналізуючи наведені положення вказаного Закону України, суд зазначає, що законодавець встановив спеціальний обов`язок для громадян України віком від 25 до 60 років, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, в строк до 05 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. При цьому виконання такого обов`язку передбачало активні дії самої особи — самостійне звернення до ТЦК та СП або через електронний кабінет для отримання направлення на військово-лікарську комісію. Отже, порушення зазначеної норми може мати місце лише за умови доведення, що особа належала до визначеної законом категорії та у встановлений строк не виконала покладений на неї обов`язок.

Згідно з наданими представником відповідача разом із відзивом відомостями з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається, що 15.04.2010 ОСОБА_1 був визнаний непридатним до військової служби в мирний час та обмежено придатним у воєнний час, у зв`язку з чим останній мав виконати встановлений пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 №4235-IX обов`язок щодо проходження повторного медичного огляду до 05 червня 2025 року з метою визначення придатності до військової служби.

Водночас, матеріали справи не містять доказів виконання позивачем зазначеного обов`язку у встановлений законом строк, а також доказів його належності до категорії осіб, на яких передбачений законом виняток щодо проходження такого медичного огляду. За таких обставин суд доходить висновку, що на ОСОБА_1 поширювався встановлений Законом України №4235-IX обов`язок пройти повторний медичний огляд в строк до 05 червня 2025 року.

При цьому доводи представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Сабатюк Н.П. про неотримання позивачем повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки вказаних висновків суду не спростовують, оскільки ОСОБА_1 , будучи визнаним до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" від 12.02.2025 №4235-IX, тобто до 04.05.2024, обмежено придатним до військової служби, мав самостійно звернутися до ТЦК та СП або через електронний кабінет в строк до 05 червня 2025 року з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Разом з тим, досліджуючи всі обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення вказаної справи та підлягають встановленню у даному адміністративному провадженні, суд враховує, що відповідно до вимог ч. 9 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Таким чином, строк накладення адміністративних стягнень за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210 та 210-1 КУпАП, становить три місяці з дня його виявлення.

Згідно правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 11.07.2018 у справі №308/8763/15-а, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП.

Як видно, в даному випадку порушення позивачем правил військового обліку полягає у невиконанні ним вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21.03.2024 №3621-IX (набрав чинності 04.05.2024) в частині обов`язку пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби до 5 червня 2025 року.

Відтак, днем вчинення позивачем правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 210 КУпАП, є день, коли позивачем не вчинені дії, які він повинен вчинити, а саме 05.06.2025.

КУпАП не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення, проте, в теорії адміністративного права під триваючим правопорушенням розуміють тривале невиконання вимог правової норми у вигляді дії або бездіяльності. При цьому, характер триваючого правопорушення оцінюється у кожному конкретному випадку індивідуально.

Верховний Суд у постанові від 11.04.2018 у справі №804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, яке полягає, зокрема, у невиконанні позивачем обов`язку проходження повторного медичного огляду з метою визначення придатності до військової служби до 05 червня 2025 року, не носить характеру триваючого та вичерпується фактом проходження повторного медичного огляду до конкретної дати.

Також, суд враховує, що початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем його виявлення. Днем виявлення правопорушення слід вважати день, коли уповноважений на складення протоколу про адміністративне правопорушення орган отримав будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними засадами ведення Реєстру є: 1) обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 3) захищеність Реєстру та внесених до нього відомостей - держава гарантує захист бази даних Реєстру від несанкціонованого доступу та зловживання доступом, незаконного використання відомостей Реєстру, порушення цілісності бази даних Реєстру та його апаратного чи програмного забезпечення, а також гарантує дотримання законодавства щодо захисту персональних даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наявних у Реєстрі (ст. 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів»).

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать, зокрема, відомості про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку (п. 17-1 ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону).

До службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, згідно зі ст. 8 цього Закону, належать, зокрема, відомості про результати проходження медичного огляду (військово-лікарської експертизи).

Суд також зазначає, що строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 210 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення, тобто у відношенні до позивача перебіг такого строку почався 06.06.2025.

Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад правопорушення, вчиненого позивачем, суд дійшов висновку, що в даному випадку непроходження ВЛК є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру, а тому є вчиненим (завершеним) 05.06.2025.

Саме з цієї дати правопорушення слід вважати виявленим територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, а не в будь-який інший день, який працівниками суб`єкта владних повноважень обрано на власний розсуд.

У протилежному випадку, несвоєчасне виконання територіальним центром комплектування та соціальної підтримки своїх повноважень (проявлення пасивної поведінки, тобто бездіяльності) нівелює інститут «строків накладення адміністративного стягнення».

Зі змісту оскаржуваної постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026 та поданої представником відповідача разом із відзивом довідки з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів вбачається, що у вказаному Реєстрі містились дані щодо непроходження (відмови від проходження) ОСОБА_1 , в порушення вимог пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист", військово-лікарської комісії, а тому відповідач, маючи у своєму розпорядженні інформацію з Реєстру, мав об`єктивну можливість притягнути ОСОБА_1 до відповідальності в межах строків, встановлених КУпАП.

Водночас, спірна постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210 КУпАП прийнята лише 16.06.2026, тобто поза межами строків, передбачених вимогами ч. 9 ст. 38 КУпАП.

Отже, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом в ході судового розгляду обставини в своїй сукупності вказують на незаконність притягнення позивача до адміністративної відповідальності згідно з постановою ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026, що має наслідком її скасування.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Сабатюк Н.П. є підставними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026 - скасуванню.

Також відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплатив судовий збір за подання позову у сумі 532,48 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «Універсал Банк» №PEXT-X14P-9AK8-BE02 від 26.08.2026. Відтак сума сплаченого судового збору підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст. ст. 2, 9, 121, 139, 143, 241-246, 286 КАС України, ст. ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на звернення з вказаним адміністративним позовом до суду.

Позов адвоката Сабатюк Наталії Петрівни, поданий в інтересах ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 №R582161 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 16.06.2026 – задовольнити.

Скасувати постанову №R582161 по справі про адміністративне правопорушення від 16.06.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у сумі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок, сплаченого згідно з платіжною інструкцією АТ «Універсал Банк» №PEXT-X14P-9AK8-BE02 від 26.08.2026.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 .

Представник позивача: адвокат Сабатюк Наталія Петрівна, адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 , код юридичної особи в ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Головуючий суддяІ. М. Царук