Постанова від 16 вересня 2026 р. у справі №604/667/26 — Підволочиський районний суд Тернопільської області

604/667/26 3/604/307/26

ПОСТАНОВА

іменем України

17 вересня 2026 року сел. Підволочиськ

Суддя Підволочиського районного суду Тернопільської області Сидорак Г.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 (с-ще. Підволочиськ) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, -

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

На адресу Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшов адміністративний матеріал №604/667/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687653 від 08 червня 2026, 30 травня 2026 року о 20 год 00 хв в с. Токи по вул. Грушевського, Тернопільського району, водій ОСОБА_1 керував трактором з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Громадянин на місці зупинки відмовився від проходження перевірки на алкотестері Драгер та пройти огляд в медичному закладі на стан алкогольного сп`яніння категорично відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху. Дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину заперечив. Повідомив, що він викликав швидку та не їхав за кермом трактора, ніхто його не зупиняв, причина продування Драгера йому була незрозуміла, права поліцейські йому не роз`яснювали та в медзаклад на освідчення їхати не пропонували. Протокол про адміністративне правопорушення 08 червня 2026 року йому не вручали, жодних пояснень не надавав. Просив справу щодо нього закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних за ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09.11.2015 року.

Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Вимогами ч. 1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Згідно з п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 року, із змінами внесеними згідно Постанови Верховного Суду №18 від 19.12.2008 року, судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. При цьому, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

На доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №687653 від 08 червня 2026 року;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 30 травня 2026 року;

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30 травня 2026 року, з якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі не проводився;

-довідка начальника СРПП ВП №1 Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області від 09 червня 2026 року, згідно із якою ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху не притягувався;

-компактдиск із відеозаписом з нагрудної камери поліцейського.

Так, суд звертає увагу, що на долученому до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписі, в порушення вимог п. 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018 року, відсутній факт керування транспортним засобом конкретною особою, що є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення. У цьому випадку працівникам поліції необхідно було залучити двох свідків, що не було зроблено. Поліцейськими надано інформацію, відповідно до якої відеофіксацію з іншої бодікамери з технічних причин долучити неможливо.

Крім того, знайшли своє підтвердження під час перегляду відеофіксації пояснення ОСОБА_1 щодо того, що йому ні права, ні причину продування Драгера поліцейський не роз`яснював («дуєш, не дуєш? відмова») (20:12 год відеофіксації).

Також з оглянутого відеофайлу, який є в матеріалах справи, судом встановлено, що 30.05.2026 року о 21:08 год ОСОБА_1 вручався протокол за ч. 1 ст. 130КУпАП, однак, в матеріалах справи міститься протокол від 08.06.2026 року, причин розбіжності в датах складання суду не повідомлено, а про складання протоколу 08.06.2026 року ОСОБА_1 ніхто не повідомляв.

Вина особи, яка притягається до відповідальності повинна бути доведена органом, який склав протокол, а доводи вини повинні ґрунтуватися на доказах, об`єктивність яких не викликала б жодних сумнівів. При цьому, всі викладені у протоколах про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому, не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно зі ст. 129 Конституції України, розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності складу адміністративного правопорушення.

Судом встановлено обставини, які свідчать про порушення працівниками поліції вимог ст. 266 КУпАП, а тому приходжу до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП є підставою для закриття провадження про адміністративне правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст.ст. 266, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП провадженням закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду через Підволочиський районний суд Тернопільської області.

Суддя Г.Б. Сидорак