Вирок від 27 липня 2026 р. у справі №593/50/26 — Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 593/50/26

Провадження № 1-кп/593/67/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" липня 2026 р. року Бережанський районний суд

Тернопільської області

в складі: головуючого - судді ОСОБА_1

секретарях судового засідання – ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бережанах кримінальне провадження, внесене у Єдиний реєстр досудових розслідувань 15 листопада 2025 року щодо обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Шибалин Бережанського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1 , розлученого, має одну малолітню дитину, освіта середня, не працюючого, інваліда ІІІ групи, не депутата, не адвоката, не судимого, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2861 КК України,

за участю прокурора – ОСОБА_5

потерпілого – ОСОБА_6

законної представниці потерпілого – ОСОБА_7

представника потерпілого – ОСОБА_8

обвинуваченого – ОСОБА_4

захисника – ОСОБА_9 ,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з обвинувальним актом 14 листопада 2025 року близько 20 год. 40 хв., водій ОСОБА_4 , порушуючи вимоги п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі - ПДР України), перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, з вмістом етилового спирту в крові концентрацією 2,23 % (проміллє), керував автомобілем марки «Nissan» моделі «QASHQAI+2», реєстраційний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , належить йому на праві власності, рухався без пасажирів та вантажу автомобільною дорогою по вул. Тернопільська в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області у напрямку від м. Рогатин Івано-Франківської області до м. Тернопіль Тернопільської області.

Керуючи вказаним транспортним засобом по вул. Тернопільська в м. Бережани Тернопільського району Тернопільської області, водій ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, не був достатньо уважним, належно не стежив за дорожньою обстановкою, умовами, чим порушив вимоги пунктів: 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення термінів «дати дорогу», «маневрування (маневр)»), і належне виконання їх вимог), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, а також вимоги, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» (№3353-XII від 30 червня 1993 року), із змінами та доповненнями (надалі ЗУ «Про дорожній рух»), які зобов`язували його не створювати своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху, небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків, проявив особисту неуважність та не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, діючи зі злочинною недбалістю, почав виконувати маневр повороту ліворуч на прилеглу територію багатоквартирних житлових будинків №5 та №7а по вул. Тернопільській м. Бережани, тим самим не надав перевагу в русі мотоциклу марки «Musstang МТ-125» з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який під керуванням водія ОСОБА_10 , з пасажиром ОСОБА_6 , рухався в зустрічному напрямку у межах своєї смуги руху напрямку від м. Тернопіль до м. Рогатин Івано-Франківської області.

В такий спосіб, позбавивши водія мотоцикла марки «Musstang МТ-125», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_10 технічної можливості уникнути зустрічного зіткнення транспортних засобів, водій ОСОБА_4 допустив зіткнення передньої лівої частини керованого ним автомобіля марки «Nissan» моделі «QASHQAI+2» з передньою частиною мотоцикла марки «Mustang МТ- 125».

У результаті зіткнення вказаних транспортних засобів пасажир мотоцикла марки «Musstang МТ-125», реєстраційний номер НОМЕР_4 ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження, а саме: закриту травму лівої нижньої кінцівки у виді внутрішньосуглобового уламкового перелому проксимального (верхнього) міжвиросткового підвищення, крайового перелому медіального (внутрішнього) виростка та перелому медіальної кісточки великогомілкової кістки, що супроводжувалась розвитком гемартрозу (накопичення крові у порожнині суглоба) колінного суглоба, садно верхньої третини гомілки, «підшкірна гематома» в проекції медіальної кісточки гомілки, які у своєму клінічному перебігу супроводжуються тривалим (більше 21 день) розладом здоров`я і за цією ознакою належать до середньої тяжкості - п. п. 2.2.1 (а,в), 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (МОЗ України, Київ, 1995).

Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пунктів 1.5 ч.1, 1.10, (в частині визначення термінів «дати дорогу», «маневрування (маневр)»), 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху, а також вимог, які наведенні у абзацах 1, 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», перебуває у прямому причинному зв`язку із настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 .

Такі дії ОСОБА_4 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.2861 КК України, за ознаками: порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

18 березня 2026 року згідно вимог ст.471 КПК України укладено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_6 , за участю законної представниці ОСОБА_7 , представника потерпілого ОСОБА_8 з однієї сторони та обвинуваченим ОСОБА_4 за участю захисника ОСОБА_9 з другої сторони, відповідно до якої, з урахуванням змін від 07 серпня 2026 року, сторони угоди дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.2861 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, відшкодування заподіяної шкоди, обвинувачений повністю визнав свою винуватість у інкримінованому йому діянні, а також узгоджено покарання, яке повинен нести ОСОБА_4 за вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 2861 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 3100 (трьох тисяч ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 52700,00 грн. (п`ятдесят дві тисячі сімсот гривень нуль копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Ч.1 ст. 469 КПК України встановлено, що угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).

Згідно з ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Укладення угоди про примирення у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, не допускається.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2861 КК України, яке згідно ст.12 КК України, є нетяжким злочином.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що вину у вчиненому злочині визнає повністю, детально повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення, у вчиненому щиро розкаюється, у зв`язку з чим відшкодував спричинену потерпілому шкоду, укладену угоду із змінами підтримує, просить її затвердити.

Захисник ОСОБА_9 просить затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим укладену 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року, оскільки вказаною угодою узгоджено інтереси сторін угоди, як учасників кримінально-правового конфлікту та врегульовано такий конфлікт.

Потерпілий – ОСОБА_6 під час судового розгляду детально повідомив обставини вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_4 та пояснив, що обвинуваченим йому повністю відшкодовано шкоду спричинену внаслідок кримінального правопорушення, а тому просить останнього суворо не карати, призначити покарання м`якше ніж передбачено в санкції статті, в судовому засіданні укладену угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року підтримує, просить її затвердити, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Законна представниця потерпілого ОСОБА_7 в судовому засіданні укладену угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року підтримує, просить її затвердити, також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п.2 ч.1 ст.473 КПК України.

Представник потерпілого ОСОБА_8 , в судовому засіданні укладену угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року підтримує, просить її затвердити.

Прокурор в судовому засіданні проти затвердження угоди про примирення укладеної між потерпілим та обвинуваченим 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року заперечив посилаючись на те, що в справі відсутні підстави для застосування положень ч.1 ст. 69 КК України та затвердження угоди суперечить суспільним інтересам.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Розглядаючи укладену угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року, суд виходить з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні ненавмисного злочину, передбаченого ч.1 ст. 2861 КК України, санкцією якої передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Згідно з ч.1, 2 ст. 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Відповідно до ч.4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Зважаючи на вид та розмір покарання передбаченого у санкції ч. 1 ст. 2861 КК України інкриміноване ОСОБА_4 кримінальне правопорушення є нетяжким злочином.

Розглядаючи покарання про призначення якого досягли згоди сторона потерпілого та обвинуваченого, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ОСОБА_4 злочину та його особу відповідно до ст. ст. 65-67 КК України: те, що останній має на утриманні малолітню дитину, не судимий, є особою з інвалідністю ІІІ групи.

Відповідно до ч.1 ст. 66 КК України при призначенні покарання обставинами, які його пом`якшують, визнаються, зокрема, з`явлення із зізнанням, щире каяття або активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданого збиткуабо усунення заподіяної шкоди.

Згідно з ч.2 ст. 66 КК України при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Виходячи з наведених норм ст. 66 КК України з урахуванням позиції сторони потерпілого, ті обставини, що обвинувачений ОСОБА_4 визнав вину у вчиненому, відшкодував потерпілому спричинену шкоду, суд визнає за пом`якшуючі його покарання обставини.

З пояснень потерпілого, законної представниці потерпілого та представника потерпілого встановлено, що такі обставини, які пом`якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а тому з врахуванням особи останнього, суд вважає правильним визначення в угоді про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року, основного покарання, у спосіб переходу до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч.1 ст. 2861 КК України – штрафу в розмірі, який відповідає покаранню за нетяжкий злочин, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк три роки, що відповідає розміру додаткового покарання, передбаченого в санкції ч.1 ст. 2861 КК України.

Таким чином при укладенні угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року сторонами було дотримано інтересів суспільства.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.

Речові докази: автомобіль марки «Nissan QASHQAI +2» р.н. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на який ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 листопада 2025 року накладено арешт, - повернути власнику ОСОБА_4 , арешт скасувати; мотоцикл марки «Musstang» моделі «МТ 125-8» р.н. НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_7 , який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на який ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 листопада 2025 року накладено арешт, - повернути власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , арешт скасувати.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 374, 381, 474, 475 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим від 18 березня 2026 року зі змінами від 07 серпня 2026 року.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2861 КК України, призначивши узгоджене сторонами покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України призначивши основне покарання у виді штрафу в розмірі 3100 (трьох тисяч ста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 52700,00 грн. (п`ятдесят дві тисячі сімсот гривень нуль копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

Речові докази: автомобіль марки «Nissan QASHQAI +2» р.н. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на який ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 листопада 2025 року накладено арешт, - повернути власнику ОСОБА_4 ; мотоцикл марки «Musstang» моделі «МТ 125-8» р.н. НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_7 , який поміщений на спеціальний майданчик для тимчасового утримання транспортних засобів відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, на який ухвалою слідчого судді Бережанського районного суду від 19 листопада 2025 року накладено арешт, - повернути власнику ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 в користь держави: 3565,60 /три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять/ гривень 60 коп. процесуальних витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи№ СЕ-19/120-25/14549-ІТ від 19.12.2025; 3565,60 /три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять/ гривень 60 коп. процесуальних витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи№ СЕ-19/120-25/14550-ІТ від 23.12.2025; 6239,80 /шість тисяч двісті тридцять дев`ять/ гривень 80 коп. процесуальних витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи№ СЕ-19/120-25/14548-ІТ від 30.12.2025; 4457 /чотири тисячі чотириста п`ятдесят сім/ гривень 00 коп. процесуальних витрат за проведення судової інженерно-транспортної експертизи№ СЕ-19/120-25/15853-ІТ від 26.12.2025.

Захід забезпечення кримінального провадження у виді накладення арешту на: автомобіль марки «Nissan QASHQAI +2» р.н. НОМЕР_5 , номер кузова НОМЕР_6 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мотоцикл марки «Musstang» моделі «МТ 125-8» р.н. НОМЕР_4 , номер шасі НОМЕР_7 , який належить на праві власності ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - які поміщені на спеціальний майданчик для тимчасово затриманих транспортних засобів відділу поліції №1 (м. Бережани) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області, який накладено ухвалами слідчого судді Бережанського районного суду від 19 листопада 2025 року, - скасувати.

На вирок можуть бути подані апеляції до Тернопільського апеляційного суду через Бережанський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копії вироку суду.

Роз`яснити обвинуваченому, захиснику, потерпілому, законній представниці потерпілого право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Суддя: