Постанова від 17 серпня 2026 р. у справі №214/7287/26 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/2277/26 Справа № 214/7287/26 Суддя у 1-й інстанції - Сіденко С. І. Суддя у 2-й інстанції - Іванченко О. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2026 року м. Дніпро

Суддя Дніпровського апеляційного суду Іванченко О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2026 року, якою відносно:

ОСОБА_1 , громадянина України, працює директором ТОВ “БК СПЕЦБУД-КР”, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2026 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, стягнено штраф у розмірі 85 грн та судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «БК СПЕЦБУД-КР», вчинив правопорушення, а саме: несвоєчасне надання платіжного доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень, серпень, жовтень 2024 року на загальну суму боргу 236525,39 грн, який фактично сплачено з 13.04.2026 по 17.04.2026, правопорушення встановлено (виявлено) актом камеральної перевірки № 27337/04-36-04-15/35230446 від 25.05.2026, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та чим порушено п.50.1 ст.50, п. 57.1 ст. 57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, що підтверджено актом перевірки №27337/04-36-04-15/35230446 від 25.05.2026 року.

Суд зазначив, що з протоколу про адміністративне правопорушення слідує, що ОСОБА_1 як керівник підприємства несвоєчасно подав платіжні доручення до установи банку по сплаті податку на додану вартість за вказані періоди 2024 року, які ним були сплачені в квітні 2026 року(останні платежі з податкової заборгованості за 2024 рік сплачено 17.04.2026 року), тобто останній вчинив триваюче правопорушення, яке фактично закінчилось з моменту сплати податкового зобов`язання в квітні 2026 року, та виявлено уповноваженими працівниками податкової служби 25.05.2026 року відповідним актом камеральної перевірки від 25.05.2026 року.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та закрити провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначив, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, а тому вона підлягає скасвуванню.

Вказує, що судом першої інстанції було грубо порушено ст. 38 КУпАП, оскільки зазначивши у мотивувальній частині про те, що правопорушення є триваючим, яке закінчилося в момент сплати боргу у квітні 2026 року, а тому строк притягнення до відповідальності має обчислюватися з моменту виявлення правопорушення. Суд першої інстанції не мав права притягувати ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки граничний строк сплив ще наприкінці 2024 року (три місяці з дня вчинення).

Внаслідок технічної помилки програмного забезпечення ДПС, в системі відображався штучний, віртуальний борг (системне “задвоєння” нарахувань за грудень 2021 року, яке відбулося в ІКП підприємства у липні-серпні 2022 року). Тому, саме через некоректну роботу програмного забезпечення ДПС виникла технічна недоїмка за 2024 рік, яка була закрита лише після додаткового фінансування у квітні 2026 року.

Вказує, що посадовою особою контролюючого органу під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було допущено порушення вимог ст. 254 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлення, апеляційний суд вважає можливим провести апеляційний розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до приписів ч. 6 ст. 294 КУпАП.

Мотиви апеляційного суду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши їм аналіз та оцінку, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП досліджені обставини справи в їх сукупності та встановлений факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП. Таких висновків суд дійшов на підставі сукупних та взаємоузгоджених між собою доказів, зокрема протоколу про адміністративне правопорушення №26530/04-36-04-15/35230446 від 05.06.2026 року, акту перевірки від 25.05.2026 №27337/04-36-04-15/35230446.

Диспозиція ч. 1 ст. 163-2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов`язкових платежів).

В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 як директору ТОВ «БК СПЕЦБУД-КР» ставиться у провину порушення п.50.1 ст.50, п. 57.1 ст. 57 та п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасне подання до установи банку платіжного доручення на сплату податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за липень, серпень та жовтень 2024 року на загальну суму боргу 236 525,39 грн, фактично сплачено 13.04.2026 року, 16.04.2026 року та 17.04.2026 року.

Такий виклад обставин цілком відповідає диспозиції ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, а саме ОСОБА_1 є посадовою особою підприємства — директор ТОВ «БК СПЕЦБУД-КР» та з огляду на надані матеріали ним несвоєчасно подано платіжне доручення на перерахування належних до сплати податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу ОСОБА_1 було направлено повідомлення №41116/6/04-36-04-15-14 від 29.05.2026 року про явку до відповідного відділу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, однак ОСОБА_1 за викликом не з`явився, не надав письмових пояснень, у зв`язку з чим був складений акт №29516/04-36-04-15/35230446 від 05.06.2026 року про неявку останнього.

В подальшому 05.06.2026 року було складено протокол про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_1 на момент складання щодо нього протоколу був обізнаний про проведення перевірки його діяльності органами ДПС та виявлення в його діях складу адміністративного правопорушення.

Інші доводи апеляції щодо процесуальних порушень, допущених, на переконання ОСОБА_1 під час складання протоколу щодо нього та розгляду справи в суді першої інстанції, під час апеляційного розгляду справи свого підтвердження не знайшли.

З огляду на викладене, наявними в матеріалах справи доказами поза розумним сумнівом доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та доводи апеляції вказаного висновку не спростовують.

Тому апеляційні вимоги про закриття провадження у справі за відсутності події і складу адміністративного правопорушення є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення районного суду про визнання винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-2 КУпАП та накладення на останнього штрафу є правильним та таким, що узгоджується з вимогами КУпАП.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , - залишити без задоволення.

Постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 15 липня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 163-2 КУпАП, - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Дніпровського

апеляційного суду О.Ю. Іванченко