Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №464/3403/26 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3403/26

пр.№ 2/464/2568/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.09.2026 року м. Львів

Сихівський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Мички Б.Р.,

за участю секретаря судового засідання Ільницької О.В.,

за участі представника позивача ОСОБА_1

третя особа ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-

встановив:

представник позивача - ОСОБА_1 , звернулась до суду із позовом, у якому просить визнати відповідача – ОСОБА_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивач – ОСОБА_3 , є основним квартиронаймачем квартири АДРЕСА_2 . В цій квартирі зареєстрований, але не проживає з моменту одруження (з 07 вересня 2008 року) її брат – відповідач ОСОБА_4 . Відповідач не несе витрат по утриманню квартири, не цікавиться квартирою, в останній відсутні його речі. Наміру проживати у квартирі відповідач не виявляє, хоча перешкод у користуванні квартирою йому ніхто не чинить. Вищевказані обставини стали підставою для звернення до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18 травня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 11 серпня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, надала пояснення аналогічні змісту позовних вимог, просить позов задоволити.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов підтримала, просила позов задоволити.

Враховуючи повторну неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень сторони позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд, відповідно до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, яка допитана у якості свідка, показання свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідно до розпорядження Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради № 461 від 06.10.2025р. «Про зміну договору найму жилих приміщень на квартиру АДРЕСА_2 » ОСОБА_3 визнано основним квартиронаймачем та змінено договір найму жилих приміщень на квартиру АДРЕСА_2 .

Згідно відомостей з Реєстру Львівської міської територіальної громади про кількість зареєстрованих осіб № 215504 від 22.04.2026р. у квартирі АДРЕСА_2 зареєстровано 3 особи: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до акта від 27.04.2026р., складеного комісією в складі голови та члена правління ОСББ «Сихівчани-12», за участю сусідів ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , відповідач за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований, але не проживає з 07.09.2008р. (з моменту одруження) по даний час.

Окрім цього, факт не проживання Відповідача за вищевказаною адресою підтверджується показаннями третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , допитаної у якості свідка, а також показаннями свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Допитана в судовому засіданні у якості свідка третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , пояснила, що зареєстрована та проживає з дитинства в квартирі АДРЕСА_2 . Відповідач з`їхав із квартири одразу після весілля, оскільки переїхав жити до дружини. Позивач та відповідач не конфліктували, жодних перешкод в користуванні квартирою останньому ніхто не чинив. З відповідачем не спілкується, їй не відоме місце його проживання.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 , пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_3 (на четвертому поверсі), ще з самого початку заселення людей в будинок. Відповідача знає, він виріс на її очах. Її квартира знаходиться на одному поверсі із квартирою позивача. Відповідач з`їхав з квартири після одруження, орієнтовно в 2008 році. Після того вона відповідача не бачила, їй не відоме місце його перебування. Не чула жодних сварок між позивачем та відповідачем, та не була свідком створення останньому перешкод у проживанні в квартирі. Бувала в квартирі позивача, але при цьому відповідача не бачила, лише чоловіка позивача – ОСОБА_8 , та доньку – ОСОБА_9 .

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_6 , пояснила, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 (на восьмому поверсі) з 2013 року. Часто була в гостях в ОСОБА_3 , при цьому ніколи не бачила її брата Ореста. При перебуванні в квартирі бачила лише доньку – ОСОБА_9 та чоловіка – ОСОБА_8 . Не була свідком конфліктних ситуації пов`язаних із створенням позивачкою будь-кому перешкод в користуванні квартирою в якій остання проживає.

Будь-яких поважних причин непроживання відповідача, які б давали підставу для продовження строку збереження права на користування спірною квартирою, судом не встановлено.

За змістом статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно із частиною четвертою статті 9 Житлового кодексу України,ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Стаття 71 Житлового кодексу України встановлює загальні правила збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. За змістом цієї статті при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Аналіз статей 71,72 Житлового кодексу України дає підстави для висновку, що особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщеннями за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин такого не проживання.

Вичерпного переліку таких поважних причин житлове законодавство не встановлює, у зв`язку з чим поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи.

Процесуальний закон покладає обов`язок на позивача довести факт відсутності відповідача понад встановлені статтею 71 Житлового кодексу України строки у жилому приміщенні без поважних причин. Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатись намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 24 жовтня 2018 року у справі № 490/12384/16-ц, від 22 листопада 2018 року у справі № 760/13113/14-ц, від 26 лютого 2020 року у справі № 333/6160/17, від 18 березня 2020 року у справі № 182/6536/13-ц, від 22 грудня 2021 року у справі № 758/12823/17, від 19 січня 2022 року у справі №344/9319/19.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, встановлено, що відповідач – ОСОБА_4 , не проживає у зазначеній квартирі понад встановлений законом строк збереження права користування нею, поважних причин непроживання чи доказів щодо створення йому перешкод у користуванні такою, суду не надано. Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, є підставними та обґрунтованими, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

Питання щодо судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі ст.ст.71,72 Житлового кодексу України та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 130, 137, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

у х в а л и в :

позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_2 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 1331, 20 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 18 вересня 2026 року.

Головуючий Мичка Б.Р.