Рішення від 16 вересня 2026 р. у справі №444/3426/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Суд: Жовківський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: забезпечення екологічної безпеки, у тому числі при використанні природних ресурсів; екологічної безпеки поводження з відходами

Дата: 16 вересня 2026 р.

Справа: №444/3426/26

Суддя: Оприск З. Л.

Справа № 444/3426/26

Провадження № 2-а/444/41/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 вересня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Будзан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовква Львівської області в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Добросинсько-Магерівської сільської ради (пл.Свободи 3-А, с. Добросин, Львівський р-н, Львівська обл.) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

29 липня 2026 року справу за даною позовною заявою прийнято до розгляду та відкрито у ній провадження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказує на наступне. 09 липня 2026 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Добросинсько-Магерівської сільської ради було винесено постанову № 11/26 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 (надалі — Позивач) визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі — КУпАП), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. Вважає вказану постанову незаконною, необгрунтованою та такою, що підлягає скасуванню. Вказала, що весь процес притягнення мене до відповідальності відбувся за її повної відсутності та без жодного ознайомлення з матеріалами справи, жодної повістки чи виклику на засідання комісії на 09.07.2026 р. особисто не вручали та нічого позивач не підписувала. Зазначила, що Відповідач у постанові зазначає, що вина позивача полягає виключно у «неукладенні договору на надання послуг з управління побутовими відходами з ТзОВ "Ековей Вейст Менеджмент"». Вказала, що у матеріалах справи Відповідача відсутні будь-які докази (в розумінні ст. 251 КУпАП), які б підтверджували факт вчинення Позивачем дій, спрямованих на порушення правил благоустрою. Жодної фото- чи відеофіксації смітництва надано не було. Просила визнати протиправною та скасувати Постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Добросинсько-Магерівської сільської ради № 11/26 від 09 липня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 340,00 грн.; Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити в позові повністю. Свій відзив мотивував наступним. Матеріалами справи підтверджується, що Відповідачем на адресу Позивача було направлено повідомлення від 19.06.2026 року № 870 про необхідність прибуття 29.06.2026 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення було надіслано рекомендованим листом на адресу реєстрації та проживання Позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим відправленням (трекінг R8 033 7000 6160). Оскільки Позивачка не з`явилася для складання протоколу і причини неявки не повідомила, протокол № 07/26 про порушення правил благоустрою було складено за її відсутності і надіслано рекомендованим листом на її адресу реєстрації та проживання, що підтверджується поштовим відправленням. Однак Позивачка відмовилася отримувати листа, що підтверджується поштовим поверненням. Зазначив, що крім того, 03 липня 2026 року на електронну адресу Добросинсько-Магерівської сільської ради надійшла заява від Позивача, в якій вона заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, мотивуючи це тим, що «утилізацією твердих побутових відходів наше домогосподарство займається самостійно, що не суперечить чинному законодавству». Вказав, що твердження Позивача про те, що вона «не знала» про розгляд справи або що її «позбавили права на захист», є недобросовісними та такими, що суперечать матеріалам справи. Позивач не лише знала про справу, а й реалізувала своє право на захист шляхом подання письмових пояснень. Позивач була належним чином повідомлена, про що свідчить її власна заява від 03.07.2026 року. Жодного клопотання про відкладення розгляду справи Позивач не подавала. За таких обставин адміністративна комісія мала всі законні підстави для розгляду справи за відсутності Позивача. Рішенням сесії Добросинсько-Магерівської сільської ради від 02.07.2021 № 5 затверджено Правила благоустрою території населених пунктів Добросинсько-Магерівської територіальної громади. Пунктом 12.11 зазначених Правил (перелік порушень, за які настає відповідальність згідно зі ст. 152 КУпАП) встановлено обов`язок власників та користувачів житлових будинків укладати договори на вивезення побутових відходів. Таким чином, обов`язок укладення договору на вивезення побутових відходів встановлений як законами України, так і місцевими Правилами благоустрою. Невиконання цього обов`язку є порушенням правил благоустрою території населеного пункту, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Конституцією України закріплено норму щодо обов`язку органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що рішенням сесії Добросинсько-Магерівської сільської ради від 02.07.2021 № 5 затверджено Правила благоустрою території населених пунктів Добросинсько-Магерівської територіальної громади. Пунктом 12.11 зазначених Правил (перелік порушень, за які настає відповідальність згідно зі ст. 152 КУпАП) встановлено обов`язок власників та користувачів житлових будинків укладати договори на вивезення побутових відходів. Вказане підтверджується копією вказаного рішення.

Судом встановлено, щоВідповідачем на адресу Позивача було направлено повідомлення від 19.06.2026 року № 870 про необхідність прибуття 29.06.2026 року для складання протоколу про адміністративне правопорушення. Вказане повідомлення було надіслано рекомендованим листом на адресу реєстрації та проживання Позивача: АДРЕСА_1 , що підтверджується поштовим відправленням (трекінг R8 033 7000 6160). Відповідно до поштової відмітки на поштовій квитанції дане відправлення було вручено особисто 25.06.2026 року. Вказаним спростовується твердження позивача про те, що їй не було відомо про розгляд справи щодо неї.

Судом встановлено, що 03 липня 2026 року на адресу Добросинсько-Магерівської сільської ради надійшла заява від Позивача, в якій вона заперечує факт вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджується копією вказаної заяви. Вказане також підтверджує, що позивачка була обізнана про розгляд адміністративною комісією справи щодо неї.

Судом встановлено, що оскільки Позивачка не з`явилася для складання протоколу і причини неявки не повідомила, протокол № 07/26 про порушення правил благоустрою було складено за її відсутності і надіслано рекомендованим листом на її адресу реєстрації та проживання, що підтверджується копією вказаного протоколу та копією квитанції про відправлення поштового відправлення № R8 033 7000 6852.

Судом встановлено, що 09 липня 2026 року Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Добросинсько-Магерівської сільської ради було винесено постанову № 11/26 в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн., у зв`язку із тим, що позивачем було порушено вимоги Правил благоустрою території населених пунктів Добросинсько-Магерівської територіальної громади, ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами», а саме не укладено договір про надання послуг з управління побутовими відходами. Вказане підтверджується копією вказаної постанови.

Факт відсутності договору підтверджується довідкою ТОВ «ЕКОВЕЙ ВЕЙСТ МЕНЕДЖМЕНТ» № 1475 від 04.06.2026 року, згідно з якою станом на 04.06.2026 року договір про надання послуг з управління побутовими відходами між ТОВ «Ековей Вейст Менеджмент» та Позивачем відсутній.

Згідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 78 цього Кодексу.

Статтею ст. 251 КУпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ст. 152 КУпАП порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів - тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб`єктів підприємницької діяльності - від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Громадяни у сфері благоустрою населених пунктів зобов`язані дотримуватися правил благоустрою територій населених пунктів, не порушуючи права і законні інтереси інших суб`єктів благоустрою населених пунктів (п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Згідно ч.1 ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року споживачі зобов`язані укласти договір про управління побутовими відходами з виконавцем послуги з управління побутовими відходами, визначеним у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 31 Закону України «Про управління відходами» утворювачі побутових відходів зобов`язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу.

Верховним Судом у постанові від 11 листопада 2019 року по справі № 646/834/17 виснував про те, що саме на фізичних осіб покладено законодавчий обов`язок укласти договір та вносити плату за користування послугами з вивезення та захоронення твердих побутових відходів.

Отже, факт відсутності укладення договору між споживачем (позивачем) і виконавцем послуг з вивезення побутових відходів є порушенням державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, що є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

У справі № 595/686/25 Восьмий апеляційний адміністративний суд (постанова від 23 вересня 2025 року) підтвердив, що факт відсутності укладення договору між споживачем і виконавцем послуг з вивезення побутових відходів є порушенням державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 152 КУпАП.

Зазначеним вище спростовується твердження позивача про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення.

Щодо посилання позивача на практику Верховного Суду суд звертає увагу на те, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ні справа № 301/1814/17, ні справа № 212/2153/17 Верховним судом не розглядалися.

Таким чином судом встановлено, що оскаржувана постанова відповідає встановленим до неї вимогам законодавства, адміністративна комісія при виконавчому комітеті при її винесенні діяла лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Оскаржувана постанова є такою, що прийнята у відповідності до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

За таких обставин в задоволенні позовних вимог потрібно відмовити в повному обсязі.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 245, 251, 256 КУпАП, ст. 9, 77, 78 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Добросинсько-Магерівської сільської ради (пл. Свободи 3-А, с. Добросин, Львівський р-н, Львівська обл.) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – відмовити в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 295 КАС України). Апеляційна скарга подається з урахуванням Перехідних положень КАС України.

За умовами ст. 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Оприск З. Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua