Постанова від 17 вересня 2026 р. у справі №461/7258/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7258/26

Провадження №3-зв/461/1/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року

м.Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Котельва К.О., за участю адвоката Гуменника І.П., розглянувши заяву адвоката Гуменника І.П., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Кротової О.Б. від розгляду справи про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні судді Галицького районного суду м. Львова Кротової О.Б. перебуває справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 472 МКУ. До суду надійшла заява адвоката Гуменника І.П., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Кротової О.Б.

Заява обґрунтована тим, що відповідно до протоколу про порушення митних правил від 16 липня 2026 року №D49/UA209000/2026, складеного державним інспектором відділу аналітичної роботи управління боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці Олексієвцем Олександром Олександровичем щодо особи ОСОБА_1 , керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ШУЛЬЦ ТРЕЙД», визначено: розгляд справи відбудеться за адресою: м.Львів, вул. Чоловського 2, Галицький районний суд міста Львова, 17.09.2026 о 10:00. Також саме на час 10:00 і дату 17.09.2026 призначено судовий розгляд в справі про притягнення до адміністративної відповідальності в Галицькому районному суді міста Львова що підтверджується технічним документом, наявним в електронній системі CCITC. Отже, на думку заявника наявний зв`язок між діями органу який склав протокол про порушення митних правил і судом, який розглядає справу на підставі указаного протоколу.

Також, заявник мотивує заяву тим, що, на його думку, судова повістка про виклик до суду йому не направлялася, що, на переконання заявника, свідчить про упередженість суду та наявність заздалегідь сформованої позиції щодо результатів розгляду справи.

З наведених обставин у адвоката Гуменника І.П. виникли обґрунтовані сумніви щодо неупередженості судді Кротової О.Б.

У судовому засіданні заявник адвокат Гуменник І.П. просив суд заяву задовольнити з підстав, наведених у ній.

Суддя Кротова О.Б., будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась.

Заслухавши думку заявника, дослідивши матеріали заяви, суд приходить до висновку про її необґрунтованість.

Неупередженість суду відіграє ключову роль в формуванні довіри до суду, оцінюванні суспільством процедурної справедливості судового процесу, а також виступає необхідним елементом верховенства права в демократичній державі.

Відповідно до частини 1 ст.124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. При здійснені правосуддя судді незалежні і підкоряються лише закону.

Як зазначив Конституційний суд України в своєму рішенні від 23 травня 2001 №6-рп\2001 судоустрій і судочинство визначаються виключно законом України. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідно процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення розгляду справи у першій інстанції та прийняття по них судових рішень належить до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий.

Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Оскарження у будь-який спосіб судових рішень, діяльності судів і суддів щодо розгляду та вирішення справи поза передбаченим процесуальним законом порядком у справі не допускається.

Відповідно до положень ч.2 ст.7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі додержання законності. Водночас, нормами чинного КУпАП не визначений порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді.

У пункті 4 рішення Ради суддів України №34 від 08.06.2017 роз`яснено, що у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства, суддя може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності суддів, неупередженості та безсторонності судочинства.

Згідно ч.1 ст.2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Оскільки у вказаному Кодексі відсутні норми, що регулюють порядок вирішення питання про відвід (самовідвід) судді, а тому діє аналогія закону та в даному випадку слід керуватися нормами КПК України.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст. 9 Конституції України кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Отже, неупередженість суду є невід`ємним елементом права на справедливий судовий розгляд, закріпленого в п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з ч.7 ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» визначено, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

У статті 75 КПК України визначений перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, а саме: слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.

Згідно з ч. 5 ст.80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

ЄСПЛ під час тлумачення положень п. 1 ст. 6 ЄКПЛ неодноразово зауважував, що неупередженість судді зазвичай означає відсутність у нього упереджень і необ`єктивності, що може бути встановлено різними способами. При цьому думка учасників справи є важливою, однак не має вирішального значення, а сама лише незгода з процесуальним рішенням, ухваленим суддею, не є легітимною підставою для сумнівів у неупередженості суду. Вирішальним у цьому випадку є те, чи можна вважати побоювання особи щодо упередженості судді об`єктивно обґрунтованим у кожній конкретній справі.

ЄСПЛ послідовно дотримується дуального підходу до неупередженості суду та виділяє два її критерії: 1) суб`єктивний, що оцінюється з урахуванням особистих переконань, уподобань і поведінки конкретного судді; 2) об`єктивний, який враховує, чи забезпечив суд достатні гарантії для виключення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Для відводу судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними.

Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Заява про відвід судді Кротової О.Б. за своєю суттю є незгодою з процесуальним рішеннями судді та не може бути легітимною підставою для сумнівів у її неупередженості.

Факт зазначення в протоколі про адміністративне правопорушення дати та часу розгляду адміністративної справи жодним чином не свідчить про те, що суд, в подальшому, може бути упередженим під час розгляду цієї справи, як з точки зорусуб`єктивного критерію неупередженості, так само виходячі й з об`єктивного її критерію.

Незгода особи з порядком повідомлення про судове засідання також не свідчить про упередженість судді та може бути підставою для відводу.

Будь-яких інших підстав для сумнівів в неупередженості судді Кротової О.Б. заявник не зазначив. Також під час розгляду заяви про відвід не були встановлені обставини, які б викликали сумніви в неупередженості судді та унеможливлювали ухвалення суддею об`єктивного рішення у справі, чи свідчили про її певну особисту заінтересованість, прихильність.

Отже, заява адвоката Гуменника І.П. про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Кротової О.Б. не містить передбачених ст. 75 КПК України правових підстав, а також доказів існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді. Наведені заявником обставини не є визначальними чинниками та законними підставами для відводу, а стосуються незгоди з процесуальними рішеннями судді.

У зв`язку з викладеним, суд відмовляє у задоволенні заяви про відвід як необґрунтованої.

Керуючись статтями283,294 КУпАП, статтями75,76,80-82 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви адвоката Гуменника І.П., який діє в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , про відвід судді Галицького районного суду м. Львова Кротової О.Б. від розгляду справи про адміністративне правопорушення № 461/7258/25, - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя Котельва К.О.