Рішення від 03 вересня 2026 р. у справі №336/5764/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про розірвання шлюбу

Дата: 03 вересня 2026 р.

Справа: №336/5764/26

Суддя: Коваленко П. Л.

ЄУН: 336/5764/26

Провадження №: 2/336/4282/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Коваленка П.Л., за участю секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 24 листопада 2021 року між ним та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 2303.

Після державної реєстрації шлюбу чоловік залишив прізвище « ОСОБА_3 », дружина — своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Факт державної реєстрації шлюбу підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Спільних дітей сторони не мають.

Позивач зазначив, що сімейне життя між сторонами не склалося. Після укладення шлюбу між ними виявилися суттєві відмінності у характерах, поглядах, уподобаннях та ставленні до сімейного життя, внаслідок чого взаєморозуміння між подружжям було втрачено.

З 2024 року сторони фактично припинили шлюбно-сімейні відносини, разом не проживають та спільного господарства не ведуть. Шлюб існує формально, наміру відновлювати сімейні відносини позивач не має.

Інших вимог, пов`язаних із припиненням шлюбу, позивачем у межах цієї справи не заявлено.

Посилаючись на фактичний розпад сім`ї та неможливість поновлення подружніх відносин, позивач просить шлюб між сторонами розірвати, понесені ним судові витрати залишити за ним.

Ухвалою суду від 16 червня 2026 року відкрито провадження у цивільній справі та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. До суду від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій він позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечував, судові витрати просив залишити за ним.

Відповідачка ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася. Судові повістки направлялися відповідачці за адресою її місця проживання, однак поштові відправлення поверталися до суду без вручення. Причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала. Ураховуючи, що відповідачка належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, у судове засідання не з`явилася без повідомлення причин, відзиву на позовну заяву не подала, а позивач не заперечував проти заочного вирішення справи, суд відповідно до статей 280, 281 ЦПК України постановив здійснювати заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов такого висновку.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Суд відповідно до статті 112 СК України при вирішенні справи про розірвання шлюбу з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини пред`явлення позову та інші обставини їхнього життя і постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 24 листопада 2021 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , актовий запис № 2303.

Спільних дітей сторони не мають.

З наданих позивачем пояснень убачається, що з 2024 року сторони фактично припинили сімейні відносини, спільно не проживають, спільного господарства не ведуть, взаєморозуміння між ними втрачено. Позивач наполягає на припиненні шлюбу та не має наміру поновлювати подружні відносини.

Відповідно до частини третьої статті 56 СК України кожен із подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Статтею 111 СК України передбачено вжиття судом заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Разом із тим, зважаючи на тривале фактичне припинення сімейних відносин між сторонами, їх окреме проживання, відсутність спільних дітей та категоричне волевиявлення позивача щодо припинення шлюбу, суд не вбачає підстав вважати, що надання сторонам додаткового часу сприятиме відновленню сімейних відносин.

За встановлених обставин шлюб між сторонами фактично втратив характер сімейного союзу та існує формально. Подальше його збереження за відсутності волевиявлення позивача на продовження подружніх відносин суперечило б його інтересам, що мають істотне значення.

Таким чином, наявні передбачені статтею 112 СК України підстави для розірвання шлюбу, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Під час державної реєстрації шлюбу ОСОБА_2 свого дошлюбного прізвища не змінювала, тому питання про вибір прізвища після розірвання шлюбу окремого вирішення не потребує.

Відповідно до частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з частиною другою статті 115 СК України рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Щодо судових витрат

При зверненні до суду ОСОБА_1 сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп., що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом.

Позивач у поданій суду заяві просив понесені ним судові витрати залишити за ним та питання про стягнення судового збору з відповідачки не порушував.

З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства та волевиявлення позивача щодо понесених ним витрат, судові витрати зі сплати судового збору слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 13, 141, 247, 259, 263–265, 268, 280–282, 284, 287, 289, 354 ЦПК України, статтями 56, 105, 110–115 СК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу — задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 24 листопада 2021 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 2303.

Судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. залишити за позивачем ОСОБА_1 .

Після набрання рішенням законної сили його копію направити до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки.

Заява про перегляд заочного рішення може бути подана відповідачкою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк може бути поновлений також у разі його пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення безпосередньо до апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справа розглянута без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі залишення заяви відповідачки про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в загальному порядку. У такому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає обчислюватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя П.Л. Коваленко

04.09.26

Оригінал: reyestr.court.gov.ua