Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №331/5246/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЗАПОРІЖЖЯ

м. Запоріжжя

Іменем України

ВИРОК

18 вересня 2026 рокуСправа № 331/5246/26

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретарка судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурорки ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.04.2026 за № 12026082020000366, за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю селища Якимівка Якимівського району Запорізької області, розлученого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей (зі слів), має вищу освіту (зі слів), до 27.04.2023 перебував на посаді водія господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат» (військова служба призупинена у зв`язку з самовільними залишенням військової частини), який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, до позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 58 КК України призначене покарання змінено на покарання у вигляді службового обмеження для військовослужбовців строком на 2 роки з відрахуванням у дохід держави 20% із суми грошового забезпечення,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України,

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, в невстановлений день та час, але не пізніше 12.02.2026 діючи незаконно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених обставинах, незаконно придбав порошкоподібну речовину, яку в подальшому став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

12.02.2026 ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, направленим на незаконний збут психотропної речовини, то корисливим мотивом, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 (дані змінені згідно з ЗУ «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»), якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки, домовився про збут останньому психотропної речовини, обіг якої обмежено - метамфетаміну.

Після чого, приблизно о 14 годині 20 хвилин вищевказаного дня, ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_4 , де в ході телефонної розмови з останнім, замовим психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін, за грошові кошти у сумі 700 гривень. Вказані кошти приблизно о 14 годині 40 хвилин ОСОБА_6 в ході особистої зустрічі біля будинку 39 по вулиці Троїцька міста Запоріжжя, передав в руки ОСОБА_4 , після чого, останній збув ОСОБА_6 полімерний зіп-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено метамфетамін. Маса метамфетаміну становить 0,1447 г (в перерахунку на основу).

В подальшому, ОСОБА_4 будучи особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, в невстановлений день та час, але не пізніше 19.02.2026 діючи незаконно, повторно, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», маючи умисел на незаконне придбання та зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою подальшого збуту, при невстановлених в ході досудового розслідування обставинах, незаконно придбав кристалічну речовину білого кольору, яку в подальшому став незаконно зберігати при собі з метою подальшого збуту.

19.02.2026, ОСОБА_4 , діючи повторно, з прямим умислом, направленим на незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, з корисливих мотивів, в ході телефонної розмови з ОСОБА_6 , якому у встановленому законом порядку доручено проведення оперативної закупки, домовився про збут останньому особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP.

Після чого, приблизно о 12 годині 20 хвилин вищевказаного дня, ОСОБА_6 подзвонив ОСОБА_4 , де в ході телефонної розмови з останнім, замовив особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, за грошові кошти у сумі 700 гривень. Вказані кошти приблизно о 12 годині 40 хвилин, ОСОБА_6 в ході особистої зустрічі біля будинку 15 по вулиці Олександрівській міста Запоріжжя, передав в руки ОСОБА_4 , після чого останній, збув ОСОБА_6 полімерний зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, у складі якої виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP(1-феніл-2-піролідин-1-ілпентан-1-он), маса якої склала 0,1528 г.

ІІ. Позиція сторін.

Сторона обвинувачення і потерпіла.

Прокурорка просила розглянути провадження відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

В дебатах просила визнати обвинуваченого винним за ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років. За сукупністю вироків призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 1 місяць. Просила стягнути з обвинуваченого витрати на проведення експертиз. Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, грошові кошти в сумі 100,00 грн, які є особистою власністю ОСОБА_4 і були вилучені у нього 19.02.2026 разом із коштами отриманими за збут психотропної речовини конфіскувати.

Сторона захисту.

Обвинувачений після роз`яснення йому судом суті обвинувачення, визнав свою вину в пред`явленому обвинуваченні та обставини, викладені в обвинувальному акті.

Захисник і обвинувачений погодились із думкою прокурора в контексті визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню і порядком дослідження цих доказів.

Захисник в дебатах у загальних рисах погодився із позицією прокурорки. Втім просив повернути обвинуваченому належні йому 100,00 грн.

Обвинувачений в дебатах і останньому слові вказав, що шкодує за свої дії, щиро кається. Наголошував, що бажає продовжувати службу в ЗСУ.

З огляду на визнання обвинуваченим вини у вчиненні інкримінованих йому правопорушень, а також не ставлення під сумнів фактичних обставин зазначених в обвинувальному акті іншими учасниками провадження суд, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням матеріалів, які характеризують особу обвинуваченого, експертиз, вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 та інформацію щодо виконання цього вироку, а також документів пов`язаних із речовими доказами і судовими витратами.

Учасники судового провадження проти зазначеного не заперечували. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння учасниками судового провадження змісту цих обставин, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

ІІІ. Надані докази та інші документи, їх оцінка. Висновки суду.

Показання.

Обвинувачений під час допиту в судовому засіданні показав, що дійсно він з метою збуту двічі придбав психотропні речовини. В обох випадках він через чат-бот замовляв PVР, а потім забирав закладки, однак у першому випадку вочевидь сталась, якась помилка і він отримав метанфітамін замість PVР. Коли саме він замовляв психотропні речовини не пам`ятає оскільки на той момент він сам активно їх вживав. В подальшому 12.02.2026 і 19.02.2026 збув психотропні речовини своєму знайомому, якого він знав як особу, що зловживає наркотичними засобами., Під час другого епізоду був затриманий працівниками поліції.

Вказав, що шкодує за свої дії, щиро кається. Бажає продовжувати військову службу.

Письмові докази.

Судом досліджені документи щодо: речових доказів (квитанції про отримання на зберігання), витрат на проведення експертиз, затримання ОСОБА_7 , обрання і зміни йому запобіжного заходу, характеристики особи обвинуваченого (перебування на обліках у лікарів, проходження служби, відомості про судимість), огляду на стан сп`яніння; а також висновки експертів № СЕ-19/108-26/3129-НЗПРАП від 19.02.2026 і № СЕ-19/108-26/3435-НЗПРАП від 20.02.2026, вирок Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 та інформацію щодо виконання цього вироку.

Допитавши обвинуваченого, дослідивши та оцінивши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_7 , в межах пред`явленого йому обвинувачення, а саме: незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, вчинене особою, яка раніше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, вчинене повторно.

Дії ОСОБА_7 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України.

ІV. Призначення покарання

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України є його щире каяття.

Обставини, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого судом вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів.

Обвинувачений на обліках у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, водночас перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом психічні і поведінкові розлади внаслідок вживання ПАР зі шкідливими наслідками. За місцем служби характеризувався негативно. Документальне підтвердження наявності на утриманні неповнолітніх дітей, відсутнє.

При визначенні міри покарання судом враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які є тяжкими злочинами, особу обвинуваченого, наявність однієї обставини, що пом`якшує покарання і однієї обставини, яка його обтяжують.

Суд, у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність вважає необхідним призначити ОСОБА_4 основне покарання у виді позбавлення волі на строк передбачений санкцією ч. 2 ст. 307 КК України, наближений до мінімального, однак більший ніж просили призначити сторони – сім років, а також додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Враховуючи той факт, що обвинувачений не відбув покарання призначене вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024, відповідно до положень ст. 71 КК України суд вважає необхідним приєднати до покарання за цим вироком частину невідбутого покарання за попереднім вироком, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк сім років один місяць з конфіскацією майна.

V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Процесуальні витрати.

Відповідно до ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Довідками Запорізького НДЕКЦ підтверджується розмір витрат на проведення експертизи на загальну суму 3565,60 грн, отже ця сума підлягає стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Речові докази: психотропні речовини – метанфетамін, масою 0,1447 грам і PVP, масою 0,1528 грам, відповідно до п. 3 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають знищенню; грошові кошти (які знаходяться в спецпакеті WAR0081818, який зберігається у ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області) в сумі 700,00 грн, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України підлягають конфіскації; грошові кошти в сумі 100,00 грн (які є особистою власністю обвинуваченого і також знаходяться в спецпакеті WAR0081818, який зберігається у ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області) підлягають конфіскації згідно з призначенням додаткового покарання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст.ст. 100, 373, 376, 381, 382, 393, 395, 532 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 , визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією майна.

На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16.01.2024 і остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 1 (один) місяць, з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 , а саме з 19.02.2026.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів в сумі 3565,60 грн (три тисячі п`ятсот шістдесят пять гривень 60 коп.).

Речові докази: психотропні речовини, метамфетамін масою 0,1447 грам (упакування ID 3026054430779055), PVP масою 0,1528 грам (упакування ID 3026054414034817), знищити; грошові кошти в сумі 800,00 грн (вісімсот гривень 00 коп.), які зберігаються у посадових осіб ВП № 2 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області (квитанція № 1417) конфіскувати в дохід держави.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурорці, направити обвинуваченому і захиснику.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, з урахуванням особливостей, передбачених частиною четвертою статті 394 Кримінального процесуального кодексу України.

СуддяОСОБА_8