Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №642/6142/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

18 вересня 2026 року

Справа № 642/6142/26

Провадження № 2/642/2601/26

РІШЕННЯ

Іменем України

18 вересня 2026 року Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого суддя – Грінчук О.П.,

за участю секретаря – Панової М.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м.Харкова цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду із позовною заявою про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 09.02.2020 в розмірі 27 593.45 грн., з яких 26 256.3 грн. – залишок заборгованості з тіла кредиту, 1337.15 грн. – заборгованість за пенею.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що 09.02.2020 між сторонами було укладено Договір про надання банківських послуг «Monobank» б/н шляхом підписання ОСОБА_1 анкети-заяви, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 15 000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок. Зобов`язання по поверненню кредиту відповідач належним чином не виконувала, у зв`язку з чим виникла вищевказана заборгованість.

Ухвалою суду від 04.08.2026 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачу надано строк на подання відзиву на позов.

Копію цієї ухвали, позовної заяви та доданих до неї документів надіслано відповідачу рекомендованим повідомленням за її зареєстрованим місцем проживання, але відправлення повернуто до суду.

Відповідач заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження, клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін чи відзив на позов суду не подала, про розгляд справи повідомлялася належним чином.

Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 09.02.2020 відповідач, ОСОБА_1 , звернулася до Акціонерного товариства «Універсал Банк», із заявою з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, в якій просила відкрити на своє ім`я поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у Додатку, відповідно до умов Договору.

Відповідач підтвердила, що ознайомилася із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, вони їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Окрім того, вона беззастережно погодився із тим, що Банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. Погодилася з тим, що про зміну доступу розміру дозволеного кредитного ліміту Банк повідомляє її шляхом надсилання повідомлень у мобільний додаток.

Крім того, відповідач в Анкеті-заяві зазначила, що просить вважати наведений зразок її власноручного підпису або його аналоги (у тому числі його електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті їй в банку; засвідчила генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення даних згідно з договором. Також визнала, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях; підтвердила, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися нею та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку боргу, заборгованість відповідача станом на 03.05.2026 складає 27 593.45 грн., з яких 26 256.3 грн. – залишок заборгованості з тіла кредиту, 1337.15 грн. – заборгованість за пенею.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач, підписавши 09.02.2020 анкету-заяву, висловила згоду на отримання банківських послуг, а саме, просила відкрити поточний рахунок у гривні та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору.

Суд враховує, що анкета-заява містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію та номер паспорта, дату та орган його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться відповідні сторінки паспорта відповідача, які скопійовані нею та надані до анкети в електронному вигляді. У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану в додатку відповідно до умов договору та наведених нижче умов.

В той час, такого додатку представником позивача до позову не додано.

На підтвердження позовних вимог представником позивача до матеріалів справи надано: копію анкети заяви від 09.02.2020, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк», відомості про тарифи картки монобанк, паспорт споживчого кредиту картка монобанк, таблиця обчислення загальної вартості кредиту, розрахунок боргу, довідку про відкриття рахунку, довідку про встановлення кредитного ліміту.

Разом з тим, вказані документи не підтверджують відкриття відповідачу рахунку, надання кредиту та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем у розмірі, який зазначає банк, виходячи з наступного.

Так, надані представником позивача Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк», відомості про тарифи картки монобанк, паспорт споживчого кредиту Картка монобанк не містять підпису відповідача.

Згідно з позицією Великої палати ВС від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 (провадження № 14-131цс19), за відсутності підпису позичальника на вказаних документах - відсутні підстави вважати, що надані позивачем Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк», паспорт споживчого кредиту є достатніми доказами укладення договору кредиту на тих умовах, які там зазначені, у випадку відсутності доказів, що відповідач з ними ознайомився при підписанні Анкети-заяви.

Крім того, відповідно до підрозділу 5 розділу ІІ Умов (5. Надання та обслуговування кредиту) ліміт кредитування та строк його дії встановлюється згідно умов, зазначених в цьому договорі та відповідному додатку до нього. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Сторони домовились, що Банк має право, на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми Ліміту кредитування, що зазначений в Договорі. Клієнт шляхом розрахунку за товару та послуги та/або отримання готівкових коштів з використанням Платіжної картки після встановлення або зміни ліміту до використання, підтверджує факт згоди з встановленням ліміту до використання.

Пунктом 5.26 підрозділу 5 розділу ІІ Умов визначено, що сторони погодили, що зобов`язання Банку за цим Договором та Додатками до нього за невикористаною Клієнтом сумою кредиту /ліміту кредитування є відкличними і безризиковими (Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови).

З аналізу зазначених вище положень убачається, що підписання Анкети-заяви не є обов`язковою умовою видачі картки, і Банк має право відмовитись від надання кредиту/встановлення ліміту кредитування без будь-якого обґрунтування своєї відмови, Банк повинен довести, що ним було прийнято рішення про видачу картки із встановленням ліміту, така картка видавалася відповідачу і ним була отримана, крім того Банк має підтвердити суму кредитного ліміту, що був встановлений на карту.

Крім того, анкета-заява від 09.02.2020 містить лише анкетні дані відповідача, її контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета не містить даних про розмір кредитних коштів.

В анкеті-заяві та будь-яких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди.

Долучені представником позивача довідка про відкриття рахунку та довідка про встановлення кредитного ліміту суд не може визнати достатніми доказами, оскільки вони складені представником відповідача в односторонньому порядку та не підтверджені жодними іншими доказами.

Як встановлено судом, саме по собі звернення відповідача до банку із заявою про надання кредиту, погодження між сторонами умов кредитування та підписання кредитного договору не є доказом фактичного отримання позичальником кредитних коштів.

Зазначена позивачем сума отриманого відповідачем кредиту в розмірі 15 000 грн. також не підтверджується жодними доказами.

При цьому, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.

Так, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

При цьому, згідно пункту 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки це особові рахунки, за якими обліковуються кошти клієнтів банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу).

Отже, виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.

Наданий представником позивача розрахунок боргу складений представником банку в односторонньому порядку, залежить від його волевиявлення, не є первинним документом та не підтверджує ані факт відкриття відповідачу рахунку, ні надання відповідачу кредиту, ані користування відповідачем кредитним лімітом, ані факт наявності заборгованості.

При цьому, виписки з рахунку відповідача, з якої би вбачалось встановлення відповідачу кредитного ліміту, представником позивача до матеріалів справи не надано.

У своїй позовній заяві до суду АТ «Універсал Банк» просив розглянути справу у його відсутність в порядку спрощеного позовного провадження.

Подавши до суду таке клопотання, позивач тим самим підтвердив, що подав усі докази на обґрунтування своїх вимог разом із позовною заявою.

Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій. Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа №755/18920/18, провадження №61-17205ск19.

Відтак, розрахунок заборгованості, на який посилається банк, є внутрішнім документом банку, не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом порушення відповідачем своїх зобов`язань та існування боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що наданий банком розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані банком в позовній заяві, а, отже, не є належним доказом наявності заборгованості. Зазначений розрахунок із зазначенням конкретного розміру заборгованості, є документом, що створений самим позивачем, а, відтак, інформація зазначена в ньому, за умови відсутності первинних документів, на підставі яких він був складений, не може бути доказом наявності заборгованості, на якій наполягає банк.

За відсутності доказів про розмір фактично наданого кредиту суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунку позову, який є одностороннім документом позивача та не був погоджений з відповідачем.

Таким чином, жодних належних доказів тих обставин, про які заявляє позивач у позовній заяві, а саме, що відповідачу, ОСОБА_1 , відкрито рахунок, надані кредитні кошти, що вона користувалася ними та порушила свої зобов`язання з повернення кредитних коштів, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість за договором від 09.02.2020 станом на 03.05.2026 в розмірі 26 256.30 грн. (відповідно до розрахунку заборгованості), матеріали справи не містять, і суд відхиляє як необґрунтовані.

Згідно із вимогами ст. 83 ЦПК України, позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Будь-яких посилань щодо неможливості подання виписки з рахунку до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від позивача, матеріали справи не містять.

Так, за змістом ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі ухвалити рішення по справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.

У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов`язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред`явлення будь-якої вимоги. Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого ст.12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.

Отже, у зв`язку із не доведенням позивачем факту відкриття відповідачу кредитного рахунку, видачі йому кредитних коштів, зокрема, шляхом встановлення на картковий рахунок кредитного ліміту, фактичного користування відповідачем кредитними коштами та порушення своїх зобов`язань з їх повернення, суд вважає, що підстави стягнення на користь банку заборгованості відсутні, а тому підстав задоволення позову не вбачається.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі відмови в позові, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 263-265, 268, 272, 273-276 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Холодногірський районний суд м. Харкова, шляхом подачі апеляційної скарги у 30-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст судового рішення складено 18.09.2026.

Відомості про сторін:

Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий