Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №941/1006/26 — Петрівський районний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 рокуселище ПетровеСправа № 941/1006/26

Провадження № 3/941/278/26

Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області Шаєнко Ю. В., розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Адамівка Білгород-Дністровського району Одеської області, мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , не працюючого, особи з інвалідністю ІІ групи,

за ч.1 ст.130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Петрівського районного суду Кіровоградської області надійшли матеріали від Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, мотивуючи тим, що 05 липня 2026 року о 21 годині 10 хвилин в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Святкова, 26 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Volkswagen passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, огляд на визначення стану сп`яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу зі згоди водія в установленому законом порядку із застосуванням приладу «Drager 6820», результат огляду становить 2,71 проміле, чим порушив вимоги п.2.9 «а» ПДР України, про що був складений інспектором поліції протокол про адміністративне правопорушення. Таким чином, ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В судове засідання водій ОСОБА_1 не з`явився, письмовою заявою просив справу слухати без його участі, надав суду письмове пояснення, в якому вину свою не визнав, суду пояснив, що вину не визнає, оскільки 05 липня 2026 року о 21 годині 10 хвилин в с-щі Петрове Олександрійського району Кіровоградської області по вулиці Святкова, 26, не керував автомобілем Volkswagen passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння, при складанні протоколу було порушено його право на захист та можливість спростувати звинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні захисник Вацюк М.В. підтримав доводи ОСОБА_1 , надавши суду письмове клопотання про закриття провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 зач.1 ст.130 КУпАП, суду пояснив, що за змістом ч.ч.1,2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Наявними у справі доказами не підтверджено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи вищевикладене просив провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу в його діях вказаного правопорушення.

Заслухавши пояснення захисника Вацюка М.В., дослідивши матеріали справи, матеріали відеозапису, що був доданий до протоколу про адміністративне правопорушення, письмове клопотання захисника Вацюка М.В., оцінюючи досліджені в судовому засіданні докази по справі, вважає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.130 КУпАП - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Диспозицією частини першої статті 130 КУпАП встановлено, що відповідальність за вказаною нормою закону настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або під впливом лікарських препаратів що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані такого сп`яніння, чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або що до вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином об`єктивна сторона даного правопорушення включає в себе три складові: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; передачі керування; відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, ключовою ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП є те, що правопорушник має керувати транспортним засобом та перебувати в стані сп`яніння. При цьому, відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування (пункт 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті»). Крім того, в постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду №404/4467/16-а від 20.02.2019 року зазначено, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування. Таким чином, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу».

Матеріали справи не містять жодного доказу, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом і був зупинений працівниками поліції в процесі руху, а отже немає підтверджень його вини за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до відеозаписів, що додані до матеріалів справи про адміністративне правопорушення що містяться на DVD диску 1 відсутнє підтвердження факту керування ОСОБА_1 автомобілем, як взагалі 05.07.2026 року, так і станом на 21 годину 10 хвилин, як зазначено у протоколі. Перший по часу відеозапис відтворює подію 05.07.2026 року з 21 години 58 хвилин 10 секунди, тобто через 48 хвилин після часу вчинення правопорушення, що зазначений у протоколі (21 година 10 хвилин 05.07.2026 року), відеозапис протягом всього часу його відтворення не фіксує таких подій як рух автомобіля марки Volkswagen passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , факт його зупинки працівником поліції, факт керування зазначеним автомобілем громадянином ОСОБА_1 . Зазначена обставина повністю спростовує об`єктивну сторону правопорушення зазначену в протоколі, а саме факт керування автомобілем та час вчинення правопорушення.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи.

Будь-яких інших доказів, що підтверджують керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в тому числі о 21 годині 10 хвилин 05.07.2026 року, матеріали справи не містять.

Відповідно до відомостей зазначених в протоколі та наявних в матеріалах справи, поліцейський, який склав протокол, свідків для документування правопорушення не залучав.

Протокол серїя ЕПР1 №711634 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не є доказом його вини, оскільки його складено в порушення вимог ст.256 КУпАП та розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року.

Відповідно до ст.256 КУпАП, «у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.»

Відповідно до розділу ІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 року, «протокол про адміністративне правопорушення складається в письмовій формі відповідно до статті 254 КУпАП. До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються: 1)письмові пояснення свідків правопорушення в разі їх наявності; 2)акт огляду та тимчасового затримання транспортного засобу в разі здійснення його затримання; 3)акт огляду на стан сп`яніння в разі проведення огляду на стан сп`яніння; 4)інші документи та матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності. За наявності свідків і потерпілих протокол про адміністративне правопорушення підписується також цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу про адміністративне правопорушення в ньому робиться відповідний запис. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які долучаються до протоколу. Під час складання протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права й обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі».

Відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі «до протоколу додаються» зазначено, що до протоколу додано «пояснення свідків», однак у графі 9 протоколу «Свідки чи потерпілі» зазначено, що свідки не залучалися. А додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_2 не підтверджує факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. Також відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі «до протоколу додаються» зазначено, що до протоколу додано «Направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння», однак такий документ в матеріалах справи відсутній. Зазначення у протоколі про направлення водія для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння підтверджує те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду проведеного поліцейським за допомогою технічного засобу. Крім цього, відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі «до протоколу додаються» зазначено, що до протоколу додано «ДВД диск з записом правопорушення». Зазначений запис не відповідає дійсності, оскільки ДВД диски із відеозаписами не могли бути додані до протоколу станом на час його складання, так як їх виготовили 14.07.2026 року, що підтверджується записами №492 та №493 зазначеними в журналі обліку та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, копія якого додана до матеріалів справи.

Згідно відомостей зазначених у протоколі в графі 3 «Посада, спеціальне звання, П.І.Б. поліцейського, який скав протокол» зазначено «поліцейський сектор поліцейської діяльності №1 (смт.Петрово) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капрал поліції Кравченко Олег Сергійович». При цьому у графі 10 протоколу зазначається «Технічний засіб відеозапису»: «967941». Такий же номер зазначено у відеозаписах, що додаються. Однак відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, копія якого додана до матеріалів справи, ОСОБА_3 05.07.2026 року отримав бодікамеру номер 966379. Отже відеозапис доданий до матеріалів справи з бодікамери номер 967941 проводився з бодікамери, яка не належала посадовій особі, яка склала протокол відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КУпАП. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні рішення.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

При цьому складання протоколу про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Тобто, протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711634 від 05.07.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 , сам по собі не є головним доказом події правопорушення.

Частиною 1 ст.254 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку. Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Отже, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказам у даній справі, у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним та беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумнівів у суду.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка, згідно зі ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини застосовується при розгляді справ як джерело права, зокрема справу «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (Paul and Audrey Edwards v. the United Kingdom) від 14 березня 2002 року, заява №46477/99, суд зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №711634 від 05.07.2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки фактичні обставини, викладені у протоколі, не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимозі його достовірності.

До складеного протоколу про адміністративне правопорушення не долучено відповідних доказів, що відображають об`єктивну та суб`єктивну сторону правопорушення, а тому з урахуванням вказаного рішення ЄСПЛ, вважаю, що фабула адміністративного протоколу не відповідає обставинам справи.

Відповідно до пунктів 3-8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (пункт 3 порядку).

Згідно п.4. Порядку, огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Не можуть бути залучені як свідки працівники Національної поліції або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

Відповідно до п.5 Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. Підтвердження стану сп`яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.

За положеннями п.6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Огляд може також проводитися в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), що належать закладам охорони здоров`я і відповідають установленим МОЗ вимогам. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735(пункт 8).

В протоколі про адміністративне правопорушення, що складений відносно ОСОБА_1 зазначено, що до нього додається направлення на медичний огляд водія транспортного засобу, однак таке направлення відсутнє в матеріалах справи. Зазначена обставина підтверджує, те що ОСОБА_1 не погодився з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння, але працівник поліції не направив його до медичного закладу для належного проведення огляду на стан сп`яніння.

Наявна в матеріалах справи роздруківка результату тестування до протоколу ЕПР1 №711634 тест №862 від 05.07.2026 року не є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки згідно відомостей, що містяться в роздруківці результату тестування, тестування проведено поліцейським Бурлаком І.О., а протокол складено поліцейським Кравченком Олегом Сергійовичем, отже тестування відносно ОСОБА_1 проведено особою, статус якої у даному адміністративному провадженні не визначений, тобто не процесуальною особою, а отже він є недійсним.

Наявний в матеріалах акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів не є належним та допустимим доказом перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння, оскільки складений в порушення вимог «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 та «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС, МОЗ України від 09.11.2015 року за №1452/735:

-акт не містить дати його складання;

-в акті не зазначено до якого протоколу (дата, номер) його було складено;

-акт огляду на стан алкогольного сп`яніння складений на підставі роздруківки результатів тестування поліцейським ОСОБА_3 , однак результат тестування не є підставою для складання акту, оскільки тестування відносно ОСОБА_1 проведено особою, статус якої у даному адміністративному провадженні не визначений, тобто не процесуальною особою, а отже він є недійсним.

Відповідно до пункту 5 зазначеного Порядку, результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп`яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп`яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп`яніння. У зв`язку із зазначеним даний акт не може бути доказом вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а отже і у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Додані до матеріалів справи копії протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від імені ОСОБА_2 та копії її пояснення не підтверджують факту керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння громадянином ОСОБА_1 , а стосуються виключно дорожньо-транспортної пригоди, однак будь-які матеріали шодо ДТП ( протокол про вчинення правопорушення передбаченого ст.124, схеми ДТП) до матеріалів справи не додавалися, отже дані документи не є належними та допустимими доказами у справі. Окрім зазначеного, дані документи складено поліцейським Бурлаком І.О. статус якого у даному провадженні не визначено, він не є процесуальною особою у справі, оскільки протокол про адміністративне правопорушення складено поліцейським Кравченком О.С. А також додані копії документів не посвідчені належним чином.

Додане до матеріалів справи пояснення ОСОБА_1 він не підписував, воно йому не зачитувалося, що підтверджується доданим відеозаписом. Окрім зазначеного, пояснення не є доказом у справі, оскільки відповідно до принципу безпосередності судового розгляду, суд не має брати до уваги пояснення особи, що притягується до відповідальності, надані нею до судового розгляду справи, так як відповідно ст.268 КУпАП така особа має право давати пояснення під час розгляду справи. Пояснення надано безпосередньо суду 08.09.2026 року у письмовому вигляді.

Додані до матеріалів справи DVD-диски із відеозаписами не є належними та допустимими доказами у справі, з наступних підстав:

1)Поліцейський перед початком відеофіксації, як і протягом усього часу її проведення не повідомив про назву та номер спеціального технічного засобу, яким велася відеофіксація, що підтверджується самим відеозаписом.

2)Додані відеофайли не підписані електронним підписом.

3)Відповідно до відомостей зазначених у протоколі у графі «до протоколу додаються» зазначено, що до протоколу додано «ДВД диск з записом правопорушення». Зазначений запис не відповідає дійсності, оскільки ДВД диски із відеозаписами не могли бути додані до протоколу станом на час його складання, так як їх виготовили 14.07.2026 року, що підтверджується записами №492 та №493 зазначеними в журналі обліку та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, копія якого додана до матеріалів справи.

4)Відповідно до відомостей зазначених у протоколі в графі 3 «Посада, спеціальне звання, П.І.Б. поліцейського, який скав протокол» зазначено «поліцейський сектор поліцейської діяльності № 1 (СМТ Петрово) Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області капрал поліції Кравченко Олег Сергійович». При цьому у графі 10 протоколу зазначається «Технічний засіб відеозапису»: «967941». Такий же номер зазначено у відеозаписах, що додаються. Однак відповідно до журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації, копія якого додана до матеріалів справи, ОСОБА_3 05.07.2026 року отримав бодікамеру номер 966379. Отже відеозапис доданий до матеріалів справи з бодікамери номер 967941 проводився з бодікамери, яка не належала посадовій особі, яка склала протокол відносно ОСОБА_1

5)Додані до матеріалів справи копії Журналу обліку видачі, повернення портативного відео реєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації та Журналу обліку копіювання та видачі відеозаписів зі стаціонарної системи технічних приладів і технічних засобів фото-і кінозйомки, відеозапису не посвідчені у встановленому законом порядку( не зазначено посаду особи, яка їх посвідчила, не надано підтвердження її повноважень та не зазначено дату посвідчення).

Відповідно до частин другої, третьої статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до частини п`ятої статті 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно Розділу ІІ Порядку застосування портативних відеореєстраторів та карт пам`яті до них, їх облік, зберігання та видача відеозаписів «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026, наказом керівника органу, підрозділу поліції призначається відповідальна особа з числа працівників органу, підрозділу поліції (далі - відповідальна особа), на яку покладається відповідальність за:

1) зберігання, видачу та приймання портативних відеореєстраторів;

2) зберігання, видачу та приймання карт пам`яті;

3) зміну дати та часу на портативних відеореєстраторах;

4) облік, зберігання та видачу інформації, отриманої з портативних відеореєстраторів;

5) належне ведення відповідної документації.

Портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів. Портативні відеореєстратори та карти пам`яті зберігаються в приміщеннях органів, підрозділів поліції та видаються поліцейському під підпис у журналі обліку видачі, повернення портативного відеореєстратора та карт пам`яті, копіювання цифрової інформації (далі - Журнал обліку), який зберігається в органі, підрозділі поліції. Відповідно до пункту 3 Розділу І «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису» у цій Інструкції терміни вживаються у таких значеннях: відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації; карта пам`яті або флеш-карта - компактний електронний носій інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації.

Відповідно до частини першої статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, в тому числі, інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Відповідно до Розділу II «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 року №1395, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема, матеріали, які містять інформацію про правопорушення.

Доданий до матеріалів справи DVD-диск не містить, як і не містять інші матеріали справи, відомостей вид оригіналу носія, його назву та інвентарний чи номенклатурний номер, а зазначений диск не є видом компактного електронного носія інформації, що використовується для зберігання цифрової інформації в розумінні «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 18 грудня 2018 року №1026.

Згідно частини другої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці. Але, працівником поліції не було доведено інформацію до особи на яку складався протокол, про технічний засіб (вид, інвентарний чи номенклатурний номер, інше), яким здійснюється відео фіксування подій 05.07.2026 року, що унеможливлює ідентифікувати саме той технічний засіб на який було здійснено запис фіксації правопорушення. На початку відеозапису поліцейський не назвав вид та номер технічного засобу, яким здійснювалася відео зйомка.

Таким чином, додані до справи відеоматеріали не є належними та допустимими доказами у справі оскільки піддаються сумніву.

За положеннями ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.256 КУпАП істотними умовами кваліфікації адміністративного правопорушення є час та місце його вчинення. Так, час і місце скоєння правопорушення входять до об`єктивної сторони складу правопорушення. Ці ознаки характеризують сукупність умов, за яких вчиняється діяння, і є частиною зовнішнього прояву протиправної діяльності. А отже їх не відповідність фактичним обставинам справи виключає об`єктивну сторону складу правопорушення. При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України, не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 року, заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 року, заява №3 6673/04).

Статтею 62 Конституції України, зокрема, передбачено, що усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У відповідності до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі Кобець проти України (з урахуванням первісного визначення принципу поза розумним сумнівом у справі Авшар проти Туреччини) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Таким чином, оскільки будь-яких належних, допустимих і достовірних доказів того, що ОСОБА_1 05 липня 2026 року о 21 годині 10 хвилин в селищі Петрове по вулиці Святкова керував автомобілем Volkswagen passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп`яніння не надано, та особою, якою складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, не виконано вимоги ст.ст.251, 254, 256, 266 КУпАП, її висновок є необґрунтованим належним чином та суперечить чинним нормативним актам, внаслідок чого, такий висновок носить суб`єктивний характер та не відповідає вимозі щодо його допустимості та достатності.

Вважаю, що доводи сторони захисту особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є об`єктивними, а тому відповідно до вищевикладеного в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідно до ст.247 КУпАП є підставою для закриття провадження в справі.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.283, 284 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

В притягненні до адміністративної відповідальності водія ОСОБА_1 – відмовити, а провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях складуадміністративного правопорушення - закрити.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду.

Суддя (підпис) Ю. В. Шаєнко