Рішення від 15 вересня 2026 р. у справі №399/377/26 — Онуфріївський районний суд Кіровоградської області

справа №399/377/26

провадження №2/399/393/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2026 року Онуфріївський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Шуліки О.О.,

з участю секретаря судового засідання Бобрик І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в сел. Онуфріївка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2026 року до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 , у якій позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 103560 грн. 60 коп. та понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог представник ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» зазначила, що 15.01.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1497-3709. Зазначений Кредитний договір: як вбачається із його змісту, разом із Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), Паспортом споживчого Кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за Договором (Графік платежів за Договором) відповідно до Методики Національного банку України складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким Позичальник був попередньо ознайомлений; у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про споживче кредитування» був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними ЗУ "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ "Про електронну комерцію". Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання,- в тому числі електронного підпису одноразовим ідентифікатором. На виконання зазначених вимог, Позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор A1507, для підписання Кредитного договору №1497-3709 від 15.01.2025 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. Відповідно до вище наведеного, обґрунтованим висновком є те, що без отримання смс-повідомлення для входу в особистий кабінет, без здійснення входу на вебсайт Кредитора до особистого кабінету, без отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання угоди, Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані Відповідачу. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 22 100,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; стандартна % ставка – 1,00 % в день; знижена % ставка – 0,90% в день. Згідно із розпорядженням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 08.06.2017 № 2401 «Про видачу ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)» Товариству з обмеженою відповідальність «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» було видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме на надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту. 08.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензії ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код за ЄДРПОУ 38548598) на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги – надання коштів та банківських металів у кредит, (розміщено в загальному доступі на сайті https://creditkasa.com.ua/dozvilni-dokumenty). ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» та відповідно до вищевказаної ліцензії виданої ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС». Таким чином, Позивач не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Позивач (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» про перерахування коштів від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на підставі договору № 4010 від 02.12.2019 р. на карту отримувача (Відповідача), чим виконав свої зобов`язання за Договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, ст. 12 ЗУ «Про споживче кредитування» та ст.ст. 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України, порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 18.03.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 103 560,60 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 22 100,00 гривень; заборгованість за нарахованими процентами – 65 990,60 гривень; заборгованість за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК – 11 050,00 гривень; заборгованість по комісії – 4 420,00 гривень; За таких обставин представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 24.04.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25.05.2026 року у задоволенні клопотання відповідача про зупинення судового провадження відмовлено, судовий розгляд відкладено.

25.05.2026 року від відповідача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості , відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнає та прохає відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

11.06.2026 року від представника позивача до суду через систему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення, відповідно до яких зазначено, що ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у своїй діяльності дотримується принципів клієнтоорієнтованості, з повагою ставиться до захисників та захисниць нашої Батьківщини, Кредитодавець на підставі внутрішньої Програми лояльності в Компанії може здійснити списання нарахованих, але не сплачених процентів за користування кредитом. Також зазначають, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» погоджено та направлено 09.06.2026 року індивідуальну лояльну пропозицію погашення заборгованості ОСОБА_1 . Відповідачу у вищезазначеному листі було запропоновано сплатити частину суми заборгованості за Кредитним договором № 1497-3709 у розмірі 32 462,40 грн. до 09.07.2026 року, після сплати Товариством буде припинено дію Кредитного договору у зв`язку з його частковим виконанням та частковим прощенням боргу. У зв`язку з чим судовий розгляд було відкладено.

30.06.2026 року до Онуфріївського районного суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог.

Заява обґрунтована тим, що в провадженні Онуфріївського районного суду Кіровоградської області перебуває на розгляді цивільна справа № 399/377/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 25 травня 2026 року відкрито провадження у справі № 399/377/26 та призначено розглядати вказану справу у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання по справі призначено на 13.07.2026 року на 09:05 год. Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 49 ЦПК України позивач вправі

збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Зазначають, що ОСОБА_1 було надано Товариству документи щодо проходження ним військової служби після подання позовної заяви ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до суду. У зв`язку із вищезазначеним, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» було здійснено списання частини нарахованих процентів ОСОБА_1 , що відображається у розрахунку заборгованості станом на 29.06.2026 року. Згідно пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції закону, яка набрала чинності з 18 травня 2024 року, проценти за користування кредитом не нараховуються наступним категоріям військовослужбовців та їх дружинам/чоловікам: 1. військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), 2. іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України, а також їх дружинам/чоловікам (тобто виключно в період безпосередньої участі в зазначених заходах). Період дії договорів за якими можливе списання процентів: 1) Договори, укладені починаючи з 18.05.2024 року; 2) Договори, які були укладені до 18.05.2024 року і продовжують діяти після цієї дати. Період списання процентів дружинам/чоловікам військовослужбовців: 1) Для військовослужбовців, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів - списанню підлягають проценти нараховані з дати проходження військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації або за призовом осіб із числа резервістів і до закінчення служби (звільнення в запас чи демобілізації), але в будь-якому випадку, нараховані не раніше ніж з 18.05.2024 року. 2) Для військовослужбовців, які брали участь в антитерористичній операції (АТО), які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення,

перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України (військовослужбовці, які приймали або приймають участь у бойових діях) - списанню підлягають проценти нараховані виключно за період безпосередньої участі у зазначених діях, але при цьому не раніше ніж з 18.05.2024 року. У зв`язку з вищевказаним, Товариством були здійснені коригування в частині списання процентів у сумі 56 134,00 грн., що відображається в розрахунку заборгованості станом на 29.06.2026 року. У зв`язку з вищенаведеним, вважають за необхідне зменшити свої позовні вимоги та прохають 1. Прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог до розгляду; 2. Зменшити розмір позовних вимог. 3. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором №1497-3709 від 15.01.2025 р., в розмірі 47 426,60 гривень. 4. Судові витрати у розмірі 2 662,40 гривень, пов`язані з розглядом цієї Позовної заяви, у встановленому законодавством порядку покласти на Відповідача, та стягнути їх з нього в повному обсязі на користь Позивача.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 13.07.2026 року роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника, що у разі підтримання ним поданої до суду 30 червня 2026 року заяви про зменшення розміру позовних вимог до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором 1497-3709 від 15.01.2025 року до 47426 грн. 60 коп., для вирішення судом питання про прийняття її до розгляду, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, із зазначенням причин, які обумовили його пропуск.

Ухвалою Онуфріївського районного суду від 29.07.2026 року поновлено пропущений строк, прийнято до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не з`явився в судове засідання, хоча був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Прохає розглянути справу без участі представника позивача, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживанням та через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. Клопотання про відкладення розгляду справи не надавав.

За відсутності учасників справи у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що 15.01.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», Код ЄДРПОУ: 38548598 і фізичною особою, якою є – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , за допомогою Веб-сайту (navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про надання кредиту № 1497-3709.

Відповідач ОСОБА_1 погодився на укладення Договору про відкриття кредитної лінії №1497-3709, підписавши його, правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) та паспорт споживчого кредиту електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1507.

Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту – 22100,00 грн.; строк кредитування – 300 днів; базовий період – 14 днів; комісія за видачу кредиту - 20,00 % від суми кредиту; стандартна % ставка – 1,00 % в день; знижена % ставка – 0,90 % в день.

Представником позивача надано до суду розрахунок заборгованості за договором №1497-3709 від 15.01.2025 року, станом на 29.06.2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог становить: 47426,60 гривень, а саме: заборгованість за кредитом – 22100,00 гривень, заборгованість за нарахованими відсотками – 11845,60 гривень, заборгованість за процентами річних на підставі ст.. 625 ЦК України – 9061,00 гривні, заборгованості по комісії – 4420,00 грн..

Відповідно до ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.207 цього Кодексу правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.

Цивільний кодекс України у статтях 3, 6, 203, 626, 627 визначає загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та формулює загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з врахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Слід також зазначити, що особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

За змістом ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, умови договору позивачем виконані, грошові кошти відповідачу перераховані на банківську карту.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Позивач своєчасно та в повному обсязі виконав зобов`язання за Кредитним договором №1497-3709 від 15.01.2025 року про надання кредиту, перерахувавши відповідачу на його картковий рахунок грошові кошти у розмірі 22100,00 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі за мобілізацією у ІНФОРМАЦІЯ_2 з 12.03.2025 року по теперішній час, що підтверджується довідкою від 03.02.2026 року №329.

Згідно розрахунку заборгованості, наданого представником позивача, судом встановлено, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані до моменту початку перебування відповідача на військовій службі.

Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №1497-3709 від 15.01.2025 року, в сумі 33945,60 грн., яка складається з: 22100,00 грн. основний борг; 11845,60 грн. залишок відсотків.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 9061,00 грн. заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, слід зазначити наступне.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 18.

Згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України згідно із Указом Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який діє до теперішнього часу.

На підставі переліченого вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України в сумі 9061,00 грн. задоволенню не підлягають.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача 4420,00 грн. суми залишку комісій, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20.07.2022 року у справі №343/557/15-ц зроблено висновок: «Так, за змістом частини п`ятої статті 11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч.8 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст.55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч.3 ст.13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06.09.2017 року у справі №6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.12.2019 року у справі №524/5152/15 (провадження №61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Як вбачається з кредитного договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» встановлено комісію за надання кредиту, тобто позивачем встановлено плату за послугу, яка є обов`язком саме позивача, відповідно до умов договору.

Отже, умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12.04.2022 року у справі №640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21.04.2021 року у справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15.12.2021 року у справі №209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21.07.2021 року у справі №751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Таким чином, суд приходить до висновку щодо відмови у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту у розмірі 4420 грн. 00 коп.

Згідно статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, відповідачем ОСОБА_1 умови договору належним чином не виконано, порушено вимоги правил надання банківських послуг, якими передбачено зобов`язання позичальника погашення заборгованості за кредитом.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заявлені до відповідача, підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення на користь позивача з позичальника боргу за кредитним договором №1497-3709 від 15.01.2025 року, в сумі 33945,60 грн., яка складається з: 22100,00 грн. основний борг; 11845,60 грн. залишок відсотків.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатом розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, тому з урахуванням принципу пропорційності розміру задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку, що на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору з відповідача в сумі 1903 грн. 47 коп.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 259, 263, 264, 265, ЦПК України, ст.ст.526, 530, 549, 624, 626, 638, 1049, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за кредитним договором №1497-3709 від 15 січня 2025 року в розмірі 33945 (тридцять три тисячі дев`ятсот сорок п`ять) грн. 60 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати на судовий збір в сумі 1903 (одна тисяча дев`ятсот три) грн. 47 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, оф.407;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 18.09.2026 року.

Суддя Онуфріївського районного суду

Кіровоградської області Шуліка О.О.