Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №405/3896/26 — Подільський районний суд міста Кропивницького

Справа № 405/3896/26

Провадження №2/405/1771/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі:

головуючого судді Іванової Л.А.

при секретарі Федченко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кропивницькому в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 405/3896/26 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (за відомостями органу реєстрації в реєстрі Кропивницької територіальної громади відомості про задеклароване/зареєстроване місця проживання та/або зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання, - відсутні) про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Деревянко Я.Р. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА № 1150550 від 08.06.2026 року) в інтересах позивача звернулася до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом, в якому просить розірвати шлюб, укладений між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 , зареєстрований 09 березня 2018 року у Голосіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 101.

В обґрунтування позову зазначила, що 09 березня 2018 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований у Голосіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 101та після реєстрації шлюбу позивач змінила прізвище на « ОСОБА_3 », а в подальшому змінила його на своє дошлюбне - « ОСОБА_4 ». Вказала що, подружнє життя сторін не склалося з причин несумісності характерів, відсутності взаєморозуміння, діаметрально протилежних поглядів на життя, шлюб та сім`ю, внаслідок чого між ними виникали сварки. Зазначила, що протягом тривалого періоду часу сторони не підтримують фактичних шлюбних відносин, шлюб має формальний характер, подальше примирення сторін та збереження шлюбу є неможливими та суперечить інтересам позивача через втрату почуття поваги, довіри та любові, у зв`язку з чим виникла необхідність в юридичному оформленні розлучення.

Ухвалою суду від 29.06.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) учасників справи. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки для їх подання.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлялася належним чином, при цьому в її інтересах представником – адвокатом Деревянко Я.Р. в судове засідання подано заяву, яка зареєстрована судом 09.09.2026 року за вх. № 31485 про розгляд справи за відсутності сторони позивача, в якій також вказала, що позивач позовні вимоги про розірвання шлюбу підтримує в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся судом належним чином, зокрема, як шляхом направлення судової повістки про виклик за останнім відомим місцем проживання відповідача, а також шляхом опублікування 27.07.2026 року оголошення про виклик на сайті Судової влади України, враховуючи, що згідно з даними органу реєстрації місця проживання фізичних осіб, відповідач не має зареєстрованого/задекларованого місця проживання, при цьому, відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не відомі, заяви, клопотання, а також відзив на позов відповідач не подавав, тим самим, судом відзначається, що відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, надання суду пояснень та доказів на обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позивачем позовних вимог.

При цьому, суд зауважує, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

З огляду на зазначене, та враховуючи, що судом було використано всі можливі способи виклику відповідача в судове засідання, на підставі чого суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Неявка відповідача та/або його представника в судове засідання не є підставою для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, виходячи з положень ст. 12 та ст. 13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, ґрунтуються на вимогах закону, що регулює сімейні правовідносини, та є такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що сторони по справі: позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 09 березня 2018 року у Голосіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис № 101, та після укладення якого дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_3 » та 28 травня 2026 року Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повторно видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 , шлюбно-сімейні стосунки не підтримують, намірів відновлювати їх не мають, ведення спільного господарства та спільне проживання, - припинено.

Крім того, судом також встановлено, що відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кропивницькому Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 23 листопада 2024 року, про що складено відповідний актовий запис № 50, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

За вказаних вище обставин та підстав позову, зазначених позивачем причин для розірвання шлюбу з відповідачем, серед яких позивач зазначила діаметрально протилежні погляди на життя, шлюб та сім`ю, а також втрату почуття поваги, довіри та любові, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя, збереження шлюбу сторін суперечить інтересам подружжя, і, зокрема, позивача, якою пред`явлено позов до суду про розірвання шлюбу з відповідачем.

Відповідно до ч.3 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Крім того, судом відзначається, що добровільність шлюбу, - одна з основних його засад. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред`явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе. Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем.

Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Частиною 3 статті 115 СК України визначено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

За викладених обставин, враховуючи фактичні взаємини подружжя, припинення сторонами шлюбно-сімейних відносин та небажання сторін їх відновлювати, дійсні причини пред`явлення позову про розірвання шлюбу, волевиявлення позивача припинити шлюбні відносини, про що свідчить подана до суду позивачем заява, враховуючи також ту обставину, що рішення позивача про розірвання шлюбу та пред`явлення з цього приводу позову до суду прийнято з усвідомленням нею його наслідків, виходячи при цьому також з відсутності у взаєминах сторін морально-правової основи шлюбу, до якої належать почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги, взаєморозуміння, довіри, підтримки та піклування, суд дійшов висновку про те, що шлюб між сторонами носить суто формальний характер, подальше спільне життя і збереження шлюбу та шлюбно-сімейних відносин суперечить інтересам подружжя, після розірвання шлюбу не будуть порушені особисті права сторін, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати по справі, які складаються з судового збору в розмірі 1 331 грн. 20 коп., сплаченого позивачем при пред`явленні до суду позову про розірвання шлюбу, що документально підтверджується квитанцією від 08.06.2026 року, стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись ст.ст. 4, 5, 7, 10, 12, 13, ст.ст.77-80, 81, 95, 133, 141, 235, 258, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 09 березня 2018 року у Голосіївському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про що складено відповідний актовий запис № 101.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з підстав, передбачених ч.ч.2, 3 ст.354 ЦПК України.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції, яким є Кропивницький апеляційний суд.

Суддя Подільського

районного суду

міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова