Вирок від 17 вересня 2026 р. у справі №404/9026/26 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Суд: Фортечний районний суд міста Кропивницького

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: Крадіжка

Дата: 17 вересня 2026 р.

Справа: №404/9026/26

Суддя: Поступайло В. В.

Справа № 404/9026/26

Номер провадження 1-кп/404/368/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року Фортечний районний суд м. Кропивницького в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кропивницькому в залі суду кримінальне провадження №12026121010001623 про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Києва, українця, громадянина України, з вищою освітою, непрацевлаштованого, неодруженого, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

– 10.10.2025 вироком Деснянського районного суду м.Києва за ст.390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2026 близько 02 год. 20 хв., у період дії правового режиму воєнного стану, ОСОБА_3 перебував біля магазину «Оптовичок» за адресою: вул.Василя Нікітіна, 17, м.Кропивницький. Оскільки ОСОБА_3 розумів, що у приміщенні вказаного магазину може знаходитись майно, що має матеріальну цінність, у ОСОБА_3 виник умисел на таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в інше приміщення.

Надалі, реалізовуючи вказаний умисел, діючи умисно та цілеспрямовано, з корисливих мотивів та з метою власної наживи, в умовах воєнного стану, ОСОБА_3 , впевнившись, що за ним ніхто не спостерігає та його дії не будуть викриті, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження віконного скла вхідних дверей каменем проник до приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за адресою: АДРЕСА_2 , і таємно викрав належне ФОП ОСОБА_6 майно, а саме: сигарети «Rothmans Blue з фільтром 20 шт.» у кількості 5 пачок вартістю 700 грн., сигарети «Rothmans Essense Demi Blue з фільтром 20 шт.» у кількості 1 пачка вартістю 124 грн. 98 коп., сигарети «Lucky Strike Original з фільтром 20 шт.» у кількості 5 пачок вартістю 724 грн. 80 коп., коньяк «Aliko Siendvi 3* 0.25 л.» у кількості 1 шт. вартістю 116 грн. 40 коп., мобільний телефон «Samsung galaxy A14 4/64 GB SM-A145F/DSN Light Green» вартістю 3411 грн. 33 коп., а також грошові кошті у сумі 525 грн.

Надалі ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ФОП ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 5602 грн. 51 коп.

Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у інше приміщення, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що вчинив його за часу, місця, способу та обставин, вказаних в обвинуваченні, повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення кримінального правопорушення, встановленим найменуванням та вартістю майна, що є предметом правопорушення, на даний час повернув викрадене, жалкує про вчинене, повністю визнає заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов, просить суворо не карати.

Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 , у судовому засіданні він дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає вину у вчиненні кримінального правопорушення. У зв`язку з цим після роз`яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого, так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та його кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.

Таким чином, здійснюючи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує його дії за ч.4 ст.185 КК України – як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену в умовах воєнного стану, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Згідно з положеннями ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинне досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених ст.ст.65, 68 ч.5 КК України, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, що належить до категорії умисних тяжких злочинів проти власності, непрацевлаштований, неодружений, на утриманні інших осіб не має, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває (т.2 а.п.4, 6, 8), осудний, раніше судимий.

Судом, відповідно до положень ст.66 КК України, встановлено наявність таких обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , як: щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінального правопорушення за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який з корисливих мотивів вчинив умисний тяжкий злочин, непрацевлаштований, неодружений, вчинив злочин під час відбування покарання за попереднім вироком, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 у разі призначення йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.4 ст.185 КК України.

Підстав для застосування положень ст.69, 75 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

Водночас, беручи до уваги те, що вироком Деснянського районного суду м.Києва від 10.10.2025 ОСОБА_3 засуджено за ст.390-1 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 1 (один) рік, і він до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд вважає за необхідне призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України та до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, застосувавши правила переведення менш суворого виду покарання в більш суворий, встановлені ч.1 ст.72 КК України.

Зважаючи на встановлені обставини, дані про особу обвинуваченого та міру покарання, яку призначає суд, а також наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, суд вважає, що запобігання їм неможливе шляхом застосування іншого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, а тому до набрання вироком законної сили залишає запобіжним заходом обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ФОП ОСОБА_6 про стягнення з ОСОБА_3 майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 25210 грн. 41 коп., який повністю та безумовно визнаний обвинуваченим ОСОБА_3 , із врахуванням вимог ч.1 ст.1166, ч.1 ст.1167, ст.23 ЦК України, ч.4 ст.206 ЦПК України підлягає задоволенню у повному обсязі, оскільки вина обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення стосовно вказаної потерпілої та заподіянні шкоди у вказаному в позові розмірі доведена.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні, розмір яких складає 9627 грн. 20 коп.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Деснянського районного суду м.Києва від 10.10.2025, застосувавши правила переведення менш суворого виду покарання в більш суворий, встановлені ч.1 ст.72 КК України, та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 1 (один) день.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 24 липня 2026 року.

До набрання вироком законної сили ОСОБА_3 залишити запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_6 до обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 25210 грн. 41 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експерта для проведення експертиз у розмірі 9627 грн. 20 коп.

Речові докази:

– сигарети, пляшку з алкогольним напоєм, мобільний телефон, грошові кошти (т.1 а.п.167-169) – залишити потерпілій ОСОБА_6 ;

– оптичні диски (т.1 а.п.99-101, 122-123), карту пам`яті (т.1 а.п.131-133) – зберігати при матеріалах кримінального провадження;

– футболку, рюкзак, камінь (т.1 а.п.165-166, 172) – знищити.

На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Фортечний районний суд м.Кропивницького, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Фортечного районного суду

м. Кропивницького ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua