Рішення від 17 вересня 2026 р. у справі №308/9640/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/9640/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Чепи М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє – адвокат Козар Михайло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє – адвокат Козар М.В., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

На обґрунтування позову представник позивача посилається на те, що ОСОБА_1 , 13.09.2007 року уклала шлюб із ОСОБА_3 , який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №567, що підтверджується свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 .

Як пояснила позивачка, з червня 2023 року позивач та відповідач припинили подружні стосунки, притаманні в сім`ї дружині та чоловіку, і кожен із них живе своїм життям, внаслідок чого їх подальше спільне життя і збереження шлюбу є неможливим. Відповідач не цікавиться життям позивача, а вона його життям, спільне господарство з цього часу року вони не ведуть, кожен має окремий бюджет. Позивач зрозуміла, що в них різні характери, відсутнє взаєморозуміння і взаємодопомоги, а також сталася втрата спільних інтересів та відсутність бачення спільного майбутнього. Наміру на примирення з відповідачем та зберегти шлюб позивач не має, і це є неможливим. Спільних дітей у позивача та відповідача не має. Позивач вважає, за доцільне припинити юридичний зв`язок між нею та відповідачем скориставшись правом розірвання нашого шлюбу в судовому порядку.

На підставі наведеного, позивач просить суд розірвати шлюб.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.07.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, при цьому у прохальній частині зазначила про розгляд справи без їх участі, не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Відповідач у судові засідання, призначені на 19.08.2026 та 18.09.2026 не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України та шляхом надіслання адресу останнього місця проживання копії ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів та судової повістки про виклик в суд рекомендованим поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній» (штрихкодовий ідентифікатор: R067238999526).

Відзив на позов відповідачем не подано, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі №496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення – «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

За положеннями ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Подальший виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За приписами ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.09.2007 між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстровано у відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області за актовим записом №567, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 13.09.2007.

Згідно зі ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя. Релігійний обряд шлюбу не є підставою для виникнення у жінки та чоловіка прав та обов`язків подружжя, крім випадків, коли релігійний обряд шлюбу відбувся до створення або відновлення органів державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 1 ст. 24, ст. 25 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, жінка та чоловік можуть одночасно перебувати лише в одному шлюбі, жінка та чоловік мають право на повторний шлюб лише після припинення попереднього шлюбу, примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Статтею 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

З даної норми слідує, що кожен із подружжя має право на припинення шлюбних відносин і таке право не залежить від бажань іншого з подружжя.

За правилами ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу згідно якої позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України під час розгляду справи про розірвання шлюбу за позовом одного з подружжя суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Судом встановлено, що подружнє життя між сторонами не склалося. Позивач наполягає на розірванні шлюбу з відповідачем, оскільки разом не проживають та не підтримують шлюбні стосунки, що дозволяє суду зробити висновок про те, що сторони втратили почуття поваги, любові і довіри один до одного.

Спільних неповнолітніх дітей, що могло б хоч якось зв`язувати сторони, вони не мають.

Підстав для надання сторонам строку для примирення суд не знайшов.

Враховуючи наведене, з`ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову, суд вважає, що подальше подружнє життя сторін є неможливим, їх сім`я розпалася остаточно, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу може суперечити інтересам позивача, а тому на підставі ст. 105 СК України шлюб слід розірвати.

Позовних вимог щодо поділу спільного майна сторін не заявлено.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. 56, 105, 110, 112, 113, 115 СК України, ст. 4, 13, 89, 141, 223, 258, 259, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє – адвокат Козар Михайло Володимирович до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити повністю.

Шлюб, зареєстрований 13.09.2007 у відділі реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області за актовим записом №567, між ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 – розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили у відповідності до ч. 2 ст. 115 СК України надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом згідно з ч. 3 ст. 115 СК України є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Дата складення повного судового рішення – 18 вересня 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області О.М. Світлик